Секрет фірми

Гармонія подвійних стандартів

Наталя Непорожня

Сертифікати міжнародних стандартів якості продукції відкривають вітчизняним підприємствам доступ на зовнішні ринки

Невідповідність українських стандартів міжнародним вимогам до якості помітно ускладнює експортно-імпортні операції. Подолання торговельних бар’єрів і розбіжностей у сфері стандартизації неможливе без впровадження міжнародних вимог до якості продукції на національному рівні. Експерти називають це гармонізацією національних і міжнародних стандартів. Фахівці зі стандартизації запевняють, що приведення ДСТУ у відповідність до світових норм не лише зміцнює позиції України на міжнародних ринках, а й сприяє підвищенню конкурентоспроможності. За попередніми оцінками, часу на гармонізацію українських стандартів знадобиться чимало — оптимісти впевнено заявляють про п’ятирічку, а песимісти оцінюють тривалість процесу набагато обережніше, відводячи на нього 7-10 років.

Стандартні етапи Схема впровадження міжнародних стандартів в Україні

Скільки коштує

Річ у тому, що розробка й коригування стандартів — справа досить витратна, що фінансується головним чином із бюджету. За даними Держспоживстандарту за 2005 рік, з 619 адаптованих міжнародних стандартів лише 5% були оплачені підприємствами. Повний комплекс адаптації одного стандарту коштує замовнику 12-18 тис. грн (остаточна сума залежить від терміновості й складності необхідних досліджень).

Однак держбюджет — не єдиний вихід. Кошти на дослідження й узгодження може виділити замовник — ініціатор упровадження стандарту, зокрема юридична або фізична особа. Відповідно до українського законодавства замовниками можуть бути центральні органи виконавчої влади (Кабмін або профільні міністерства), Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) або будь-яке підприємство, зацікавлене у впровадженні міжнародних критеріїв якості.

Що крім грошей

Незалежно від джерела фінансування міжнародні стандарти потребують ретельного аналізу щодо відповідності вітчизняним реаліям. Цілком можливо, що закордонні норми не приживуться в Україні. Директор Інституту управління якістю та навколишнім середовищем Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ) Анатолій Заклецький зазначає, що близько 5% міжнародних стандартів якості після проведення експертизи не рекомендуються до впровадження в Україні. Причини можуть бути різні: брак технічної бази або існування серед вітчизняних ДСТУ аналога даного міжнародного стандарту. Крім того, буває, що українським законодавством передбачені вищі критерії якості.

Утім, процес гармонізації вітчизняних і міжнародних стандартів усе одно триває: за словами директора Науково-дослідного інституту стандартизації УкрНДНЦ Віктора Тетери, станом на 1 червня 2005 року в Україні впроваджено 2685 міжнародних документів, що регулюють якість продукції, а за 10 місяців поточного року прийнято й підготовлено до прийняття ще 619.

Техпроцес

Розробкою нового національного або адаптацією вже діючого міжнародного стандарту займається Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт, колишній УкрЦСМ). Фахівці цієї організації здійснюють координацію вимог майбутнього ДСТУ з побажаннями профільних відомств й узгодження його норм з положеннями українського законодавства. Після проведення цих робіт стандарт передають на експертизу до УкрНДНЦ, потім або відправляють на доопрацювання, або передають до Держспоживстандарту для прийняття й реєстрації нового нормативного документа.

Однак перед тим, як проект стандарту потрапляє до УкрЦСМ, заявка на його прийняття (подана до Держспоживстандарту) проходить попередній розгляд у Технічному комітеті зі стандартизації (ТК-93) УкрНДНЦ. За словами Віктора Тетери, на цьому етапі розглядаються необхідність упровадження стандарту, наявність аналогів, відповідність чинному законодавству тощо. Якщо ТК-93 за результатами розгляду принципово погоджується на впровадження запропонованих еталонів якості, починається власне розробка (або адаптація) вимог майбутнього стандарту. Цікаво, що в попередньому розгляді документації й розробці стандарту можуть брати участь не лише працівники держустанов, а й підприємці або недержавні експертні організації.

Співробітники Укрметртестстандарту стверджують, що вся процедура від подачі заявки до реєстрації триває близько 10 місяців. Залежно від складності впроваджуваного стандарту, обсягу необхідних досліджень і погоджень цей термін може бути або скорочено, або істотно продовжено.

Мовний бар’єр

Прийняття стандарту або відмову у його впровадженні зацікавлені особи можуть оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку. Вищою інстанцією адміністративного оскарження є Рада стандартизації при Кабміні. Щоправда, прикладів успішного оспорювання експерти навести не змогли.

Утім, проблем щодо впровадження міжнародних норм в Україні вистачає і без того. Директор Центру стратегічного маркетингу та ринкових досліджень Гліб Проненко серйозною проблемою гармонізації критеріїв якості вважає труднощі перекладу. Одне й те саме слово в англійській мові може мати різні, часом несподівані значення. Нерідко в сусідніх розділах іноземного стандарту один і той самий термін має кілька значень. Крім того, у текстах міжнародних документів трапляються слова, які прийнято перекладати дослівно, хоча в контексті вони несуть дещо інше смислове навантаження. Наприклад, англійське слово «control» традиційно перекладають як «контроль», хоча в багатьох випадках його слід розуміти як «управління».

Віктор Тетера зазначає, що під час адаптації до деяких міжнародних стандартів необхідно включати вимоги, передбачені нормами вітчизняного законодавства. У цих випадках робиться позначка, що він не ідентичний оригінальному тексту, а модифікований відповідно до особливостей країни. Однак Анатолій Заклецький вважає, що незалежно від того, документ було прийнято ідентичним чи адаптованим, все одно буде видано повноцінний сертифікат відповідності вимогам міжнародного стандарту.

---

ЕКСПЕРТиза

Гліб Проненко, директор Центру стратегічного маркетингу та ринкових досліджень

Соцстандарт

— Під час проведення маркетингових досліджень ми використовуємо стандарти якості маркетингових досліджень УАМ. Хочу звернути увагу, що цей документ, як і більшість інших, є лише рекомендацією з організації досліджень. Він не містить жорстких інструкцій з техніки проведення опитувань.

Однак використання нашою компанією стандартів якості маркетингових досліджень УАМ надає низку переваг. Насамперед у них досить чітко вказані принципи взаємин замовника дослідження й виконавця робіт. Зокрема, згідно з цими принципами дані про респондентів є конфіденційними й не можуть бути передані замовнику. Крім того, факт проведення соціологічного дослідження за міжнародними стандартами як такий підвищує рівень довіри клієнтів до компанії й результатів дослідження.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар