Післязавтра

«Роковые яйца»

Дмитро КРАПИВЕНКО

Останні наукові дослідження свідчать: епідемія СНІДу поступово згасає. Але медики роблять чергове попередження — природа підготувала землянам нові випробування у вигляді олюднення пташиного грипу і можливого повернення атипової пневмонії

Безтурботне птаство зачаїло в собі величезну загрозу для homo sapiens. За прогнозами Світової організації охорони здоров’я, пташиний грип може забрати життя 150 млн осіб. У медицини ще є шанси відвернути напасть від людства.

Чума ХХІ століття

Неозброєне електронним мікроскопом людське око вбачало в масових епідеміях зловісний танок смерті, кару Небесну. Суспільство high-tech схильне до більш прозаїчних назв — пташиний, чи то пак курячий, грип. А замість алегорій і завуальованих пророцтв — конкретні цифри від найкомпетентніших медиків планети.

Доктор Давид Набарро, системний координатор ООН з питань запобігання пташиному грипу, наголошує, що епідемія може обернутися 150 млн людських жертв. Але це за песимістичного сценарію, якщо відбудеться мутація небезпечного вірусу і він без перешкод поширюватиметься між людьми, а медицина виявиться неспроможною оперативно приборкати хворобу. За словами доктора Набарро, кількість потенційних жертв можна зменшити до 5 мільйонів, якщо лікарі гідно підготуються до спалаху епідемії серед homo sapiens. У Світовій організації охорони здоров’я запевняють, що вірус навряд чи смертельно вразить більш ніж 7 млн осіб.

Побоювання викликають історичні аналогії: у 1918-1919 роках знекровленою Першою світовою війною Європою прокотилася епідемія іспанського грипу, яка забрала життя 20 мільйонів людей. За даними американських та британських дослідників, так звана іспанка еволюціонувала саме від пташиного грипу. Смертоносний вірус містив білок, імунітету до якого людина не мала.

У числах з багатьма нулями і застереженнях планетарного масштабу, як і в середньовічних віщуваннях, простежується невпевненість людини перед черговою витівкою природи. Пташиний за симптомами подібний до всіх інших різновидів грипу. У людей пташиний грип викликає високу температуру, кашель, біль у горлі та м’язах, може набувати вигляду кон’юнктивіту (інфекції очей). Наслідки хвороби — запалення легенів і важкі ускладнення на серце та нирки. Під час спалахів епідемії 1997-1999 та 2003-2005 років від вірусу загинули десятки людей у Південно-Східній Азії.

Небезпека для людства криється в тому, що медицина наразі погано знається на вірусі, адже він постійно змінюється. Жоден науковець не бере на себе відповідальності прогнозувати, яких форм набиратиме хвороба в майбутньому і наскільки загрозливою вона буде для людей. Очевидним є лише той факт, що справжню загрозу населенню епідемія становитиме лише тоді, коли люди зможуть передавати вірус один одному. Досі жодного достовірно підтвердженого випадку зараження пташиним грипом людини людиною не зафіксовано.

Вважається, що вірус передається людині лише за умови безпосереднього контакту з хворими птахами або внаслідок вживання зараженого м’яса у сирому вигляді. Сучасна наука вважає, що при високих температурах вірус гине: грипозне стегенце азійського птаха залишається небезпечним, навіть коли воно заморожене за усіма гастрономічними вимогами, але загроза випаровується, коли м’ясо потрапляє на пательню або в каструлю з окропом.

Та охочих до таких експериментів немає. Хворих птахів нещадно винищують у країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Казахстану та Росії, де вірус вже просувається зі сходу на захід (не виключено, що за допомогою перелітних птахів) і вже сягнув Уральського хребта. Зупинити наступ епідемії більш гуманними методами неможливо: мільйони спалених птахів — це поки що єдиний ефективний інструмент приборкання хвороби, яка стрімко змінює свій вигляд. Вірус, який переполошив Гонконг 1997 року, і пташиний грип зразка 2004-го — не одне й те саме. Останні модифікації пташиного мають ширше покриття — здатні вражати усе більшу кількість людей, є стійкішими до ліків і особливо загрозливими для дітей.

Вакцину, якою можна буде зцілювати хворих на пташиний грип, розробляють медики усіх країн світу. Можливі масштаби епідемії і щедрі гранти міжнародних фінансових інституцій на антивірусні розробки забезпечують ученим славу і непогані заробітки. Хоча сьогодні ефективними ліками вважаються препарати, які застосовують при звичайних захворюваннях грипом — прецеденти зцілення подекуди сягають 2/3 загальної кількості хворих на пташиний грип в окремому регіоні.

Однак надалі в ході мутацій вірус може змінитися так, що традиційні засоби будуть не в змозі його подолати. Тоді знадобиться нова вакцина, особливо якщо врахувати той факт, що в людей дуже слабкий імунітет до пташиних вірусів. А хвороба, що нині розповзається далі на захід від Тихого океану, може тероризувати людство ще досить тривалий час: існує небезпека, що дикі качки та інші болотяні птахи, серед яких вірус поширюється подеколи без жодних симптомів, законсервують грип на сотні років.

В Україні грип поки що не загрожує навіть птахам. Принаймні в цьому впевнені у Департаменті ветеринарної медицини. Мовляв, міграція перелітних птахів уповільнилася, і щонайменше до прийдешньої весни немає жодних підстав хвилюватися. Профілактика епідемій ведеться, і держава не пошкодувала 111 млн грн на запобіжні заходи. А щоб вірус не потрапив до України у товарному вигляді, імпорт живих птахів і м’яса птиці з Південно-Східної Азії, Казахстану та східних регіонів Росії заборонили.

Атиповий Схід

Україну оминула й епідемія SARS (атипова пневмонія), що 2003 року спалахнула у Південно-Східній Азії і швидко розповзлася континентами — від Канади до Західної Європи. Атипова пневмонія приголомшила інформаційне суспільство не стільки своїми масштабами (близько 700 померлих), скільки панікою довкола самої хвороби.

Вірус швидко змінювався, і лікарі досить тривалий час лише здогадувалися про його вигляд. З’являлися версії про біологічну зброю, начебто застосовану в Китаї. Вчені не хотіли визнавати, що вони прогавили зародження небезпечного вірусу. І звідси пішло пояснення SARS як штучно створеної в лабораторних умовах хвороби.

Мовляв, поза дослідницьким оком не могли опинитися вияви атипової пневмонії у тваринному світі, інакше як могла зародитися епідемія серед людей. Лякали висока смертність серед заражених, те, що за всю історію людства подібні віруси не траплялися, й відчутна вибірковість хвороби — найбільш уразливими виявилися представники монголоїдної раси віком від 20 до 70 років. Однак, за останніми дослідженнями, SARS подарували людству такі інфернальні істоти, як кажани.

Незабаром епідемія згасла, і розмірковування про її природу замкнулися в компетентних колах. Однак коли перший глобальний страх минув, Світова організація охорони здоров’я попередила, що повернення SARS — питання часу. Цього року кілька поодиноких випадків атипової пневмонії уже було зафіксовано в Китаї.

Збитки світової економіки від однієї лише згадки про спалах епідемії — мільярди доларів. Особливо в такому важливому регіоні, як Азіатсько-Тихоокеанський, який є глобальною кузнею в прямому (сюди масово переносять своє виробництво промислові гіганти Заходу) і переносному (тут найдешевша і найбільш запитана у світі робоча сила) значенні. SARS не зміг загальмувати найдинамічнішу на планеті економіку — китайську, але багато галузей країни тяжко захворіли.

В усьому Азіатсько-Тихоокеанському регіоні у розпал епідемії в торгових мережах обсяги скоротилися удвічі, на третину спорожніли готелі, зазвичай велелюдні місцеві аеропорти удвічі зменшили перевезення пасажирів. За підрахунками аналітиків банку Morgan Stanley, Азія втратила $15 млрд. Більш масовий характер епідемії міг коштувати світовій економіці $150 млрд.

За оцінками ООН, прямі й непрямі збитки світової економіки 2003 року становили $30 млрд. Утім, обсяг непрямих збитків від епідемії SARS у цифровому еквіваленті — неабияка умовність. Навряд чи ООН врахувала, зокрема, масові атаки хакерів, які паралізували не одну комп’ютерну мережу своїми вірусними (у комп’ютерному розумінні цього слова) розсилками, замаскованими під інформаційні повідомлення про епідемію атипової пневмонії.

СНІД пішов на спад

Жахливе ще десять років тому визначення «СНІД — чума ХХ століття» сьогодні сприймається як оптимістичне ствердження. Віднедавна з’явилися наукові розвідки щодо зменшення загрози синдрому імунодефіциту в нинішньому ХХІ столітті. За спостереженнями голландських вчених, вірус, від якого за останні 20 років померло близько 20 млн осіб, останнім часом значно послабився.

Як стверджує антверпенський дослідник доктор Ерік Арц, СНІД у 80-х роках був значно сильнішим, ніж після 2000 року. І якщо ця тенденція спостерігатиметься й надалі, через 50-60 років хвороба перестане бути смертельною. Такі зміни у вірусі вчені пояснюють тим, що останній, коли поширюється від людини до людини, потерпає від імунної системи носіїв (в цьому випадку людей) і поступово втрачає свої руйнівні властивості.

Гіпотезу голландців непрямо підтверджують і у Світовій організації охорони здоров’я. Історія інших вірусів, які свого часу також вважалися невиліковними (сухоти, віспа, сифіліс), підтверджує закономірність таких тенденцій.

Не можуть потішити лише розробники вакцин. Імунодефіцитний вірус змінюється так швидко, що людський організм не встигає розпізнати заразу і виробити потрібні антитіла у крові. Перехитрити і знешкодити вірус у лабораторних умовах поки що не вдалося.

Підтвердження згасання СНІДу надходять і з передової — Південної Африки, де нині перебувають 70% усіх людей, вражених вірусом імунодефіциту. За останніми дослідженнями американської організації USAID, пік смертності від СНІДу тут спостерігатиметься 2008-го, а не 2010 року, як прогнозували раніше, а кількість жертв становитиме щонайбільше 487 тис. осіб, а не 900 тис., як свідчили попередні розрахунки.

УКРАЇНСЬКІ реалії
Рік	Кількість випадків захворювання на СНІД
2002	1353
2003	1915
2004	2743
2005 (8 міс.)	2451
Загальна кількість на 1.09.2005	14 942
За даними Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар