Запитання Контрактів

З чого ви починали?

Визначивши Топ-10 наймолодших кар’єристів-політиків, ми запитали: З чого ви починали?

Роман АНДРЕЙКО, гендиректор телеканалу новин «24»

— Точка відліку моєї кар’єри — посада технічного директора локальної радіокомпанії «Люкс». У 1993-му, на зорі підприємництва, мене запросили в досить ризикований проект, який тільки стартував. З часом бізнес зростав, я розвивався разом з ним. Кар’єрними сходами мене ніхто особливо не просував, відчутною була підтримка дружини. Я не вважаю себе талановитішим, працьовитішим і наполегливішим, ніж інші, і за всі досягнення на робочому фронті вдячний долі. Одна з деяких моїх кар’єрних переваг — готовність приймати самостійні рішення, переконаний, що колективна відповідальність — це те саме, що й безвідповідальність.

Ольга ГЛАЗОВА, президент Київської міжнародної фондової біржі

— Моя кар’єра почалася в Держкомстаті, куди я потрапила після ВНЗ за розподілом.

Потім працювала в декількох НДІ, на зорі приватизації встигла попрацювати у Фонді держмайна, звідки пішла в комерційну структуру, зацікавлену в придбанні держвласності. Пізніше мене запросили в керуючу компанію, й зараз я входжу до складу наглядових рад декількох обленерго. Кар’єрним зростанням зобов’язана своєму професіоналізму й широкому колу знайомих, які згадували про мене, коли їм був потрібний фахівець.

Лев ПАРЦХАЛАДЗЕ, голова ради директорів компанії «ХХІ Століття»

— Думка зайнятися бізнесом охопила мене десь у 1990-му у Підмосков’ї, де я проходив термінову службу, у проміжку між недоїданням і недосипанням. Після армії спробував вступити до наргоспу, не склалося — вступив до платного Інституту менеджменту та бізнесу, але через півтора року занять, спостерігаючи зміни, що відбуваються в країні, вирішив перервати навчання, щоб не гаяти часу. Перший бізнес — торгівля автомобілями... Політика зацікавила мене набагато пізніше. Хоча, за великим рахунком, щоб просувати бізнес, не потрібно балотуватися в представницькі органи. Для цього потрібен не депутатський мандат, а зв’язки... На жаль, у країні мало кваліфікованих і надійних лобістів, тому доводиться самим займатися питаннями, що нас цікавлять.

Євгеній КАЗАНЦЕВ, директор відділення Правекс-Банку

— Я починав, як і багато хто з наших, стажистом: протягом шістдесяти робочих днів здав близько ста іспитів (їх приймали люди, що спеціалізуються на різних банківських продуктах), і мені запропонували посаду директора одного з відділень банку в Алушті. Через чотири місяці я домігся подвоєння фінансового результату відділення й мене перевели на аналогічну посаду в Києві. Загалом, поки що я своєю кар’єрою задоволений.

Анатолій БАСТЮЧЕНКО, директор АН «Самсон»

— Моя кар’єра виглядає так: ріелтер, начальник відділу з роботи з житловою нерухомістю, директор агенції... Засновники мене не просували, просто повірили, запропонувавши керівну посаду з умовою, що, якщо в мене не вийде, понизять. Взагалі я — людина завзята, бажання звільнитися, що неодноразово виникало, завжди придушував, тому й зробив кар’єру. Адже, за великим рахунком, в інших компаніях — ті самі труднощі, що й у нашої, тільки зі своїми нюансами. Перспектива бігати від роботодавця до роботодавця мене не приваблювала. Краще долати труднощі, що виникають, нарікаючи на себе самого, а не на навколишніх. Головне для кар’єрного просування — навчитися приймати самостійні рішення.

Дмитро ВИДРІН, народний депутат

— Я починав рядовим науковцем. Зробити кар’єру допомогли правильно відібрані і вчасно прочитані книги. Нинішнього свого становища домігся завдяки тому, що прислухався не до інших, а до себе. Майже всі зрушення в моєму житті відбувалися всупереч зусиллям ворогів, а іноді навіть і друзів.

Дмитро РИЛЬОВ, директор компанії «Нью Арт Трейдинг»

— На першу роботу влаштувався ще до закінчення наргоспу, на III курсі. Головна мета того часу — набратися досвіду, обрости зв’язками, загалом обтертися. Хоча, якщо чесно, то мені з самого початку не хотілося працювати на когось. Помучившись кілька років, набивши достатньо гуль, вирішив організувати власний бізнес, щоправда, не без допомоги старшого товариша... Хоча перші гроші заробив ще в 10-му класі: ми з товаришем купили валянки на складах Міноборони і продали їх на Петрівці, на книжковому ринку. Нас навіть рекет не зачепив, точніше, коли вимагали гроші, то ми, вже змерзлі, просто кинули баули і запропонували взяти валянками. Рекетири посміялися й забезпечили маркетинговий супровід — допомогли реалізувати продукцію, не взявши за свої послуги ні копійки. Зароблені гроші ми просадили в дорогому китайському ресторані, на той момент — єдиному в Києві.

Вадим МАЗУР, глава представництва 1С в Україні

— Я працював у компанії, яка співпрацювала з 1С, і кар’єрним просуванням зобов’язаний реакції цієї фірми на моє резюме. Щоправда, зайняти посаду глави представництва 1С в Україні мені допомогли рекомендації попереднього роботодавця. Взагалі я не схильний приймати одноосібних рішень, моє завдання — дотримуватися загальної ідеології просування продуктів 1С у субрегіоні. Стрибки вище голови — це не для мене. Принаймні на цьому кар’єрному етапі.

Юлія БЕНЦЛЕР, прес-секретар корпорації UBG

— Я починала психологом у держустанові, куди влаштувалася, будучи студенткою III курсу стаціонару. На першій роботі пропрацювала три роки, навчившись застосовувати на практиці теоретичні знання. Не скажу, що робота негативно позначилася на навчанні, — я закінчила ВНЗ із червоним дипломом. Взагалі, якщо в людини є голова на плечах, то ніщо не може їй зашкодити поєднувати дві, три і більше справ... Ось уже другий рік я працюю в корпорації, що займається страхуванням, медициною, будівництвом та іншими видами бізнесу. Звісно, складно бути фахівцем у всіх галузях, але, на мій погляд, вчитися чогось нового, бути в курсі тенденцій на різних ринках — це цікаво.

Див. ще по темі: "Ярове покоління"

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар