Епіцентр

Війна за податкову

Роман КульЧинський

ДПАУ опинилася у центрі політичного протистояння. Спочатку Генпрокуратура звинуватила податківців у зриві доручення президента повернути до 1 липня борги держави з ПДВ, потім перший заступник голови ДПАУ Микола Катеринчук заявив про свою відставку.

Миколі Катеринчуку не подобаються керівники ДПАУ

Прокурори проти податківців

Проблеми у податківців почалися після несподіваного повідомлення прес-служби Генпрокуратури про порушення 42 кримінальних справ у 21 регіоні за фактами службових зловживань у ДПАУ. Причиною стало те, що за шість місяців цього року залишки неповернених сум ПДВ становили 7 млрд грн, з яких прострочені суми — більш як 3 млрд грн.

«Тоді як на початок 2005 року розмір неповерненого ПДВ був удвічі меншим, а прострочених сум не було взагалі», — наголошується у прес-релізі Генпрокуратури. Причиною цього прокуратура вважає «бездіяльність та споглядальну позицію органів державної податкової служби», через що «злочинні схеми своєчасно не виявлялися і адекватного реагування на них не було».

Схеми полягали в тому, що до списку підприємств, яким держава має повернути ПДВ, включалися суб’єкти, які не пройшли відповідну перевірку. В результаті реагувати довелося прокуратурі і вона порушила кримінальну справу стосовно злочинної бездіяльності керівництва ДПАУ щодо припинення зловживань у сфері повернення ПДВ.

Олександр Кіреєв залишиться без першого заступника

ДПАУ не забарилася з реакцією. Голова податкової Олександр Кіреєв заявив, що масові прокурорські перевірки блокують роботу податківців з повернення ПДВ. А причиною «наїзду» він назвав претензії керівництва ДПАУ до першого заступника голови податкової адміністрації Київської області, начальника місцевого управління податкової міліції Олександра Корнякова, дружина якого працює заступником Генпрокурора.

Податкове начальство закидає Корнякову той самий гріх, який Генпрокуратура приписує податковій, а саме: неправомірне включення низки підприємств до списку на повернення ПДВ. Крім того, Кіреєв повідомив громадськість, що відповідні структури податкової самі провели основну роботу з виявлення корупції у своїх рядах і передали до Генпрокуратури належні матеріали для порушення 110 кримінальних справ. Ні в прес-службі ДПАУ, ні в прес-службі Генпрокуратури не змогли відповісти на запитання Контрактів — Генпрокуратура порушила кримінальні справи за матеріалами, наданими ДПАУ, чи за іншими фактами правопорушень?

Намагаючись знайти приховані причини конфлікту, Контракти натрапили на цікаву інтерпретацію останніх подій. Поінформовані джерела у податковій адміністрації розповідають, що в їхньому відомстві ходять плітки, нібито прокуратура діє за наводкою Миколи Катеринчука, який, будучи першим замом Кіреєва, очолює податкову міліцію, а відтак має інформацію про корупцію всередині ДПАУ.

Таким чином Катеринчук начебто підсиджує свого шефа. Цю версію може підтвердити той факт, що у прес-релізі Генпрокуратури, про який ішлося вище, робиться наголос на тому, що керівництво ДПАУ не взяло до уваги «обгрунтовані висновки-заперечення Головного управління податкової міліції ДПА України». Цікаво, що честь мундира податківців відстоює безпосередній керівник відомства, тобто сам Кіреєв, а публічні звинувачення з боку прокуратури висуваються безликою прес-службою. Проте слід зазначити, що усі опитані Контрактами експерти жодним чином не пов’язують «наїзд» Генпрокуратури на ДПАУ з конфліктом усередині податкової між Кіреєвим і Катеринчуком.

Революціонери проти фахівців

Катеринчук анонсував свою можливу відставку ще до протистояння між прокуратурою і податківцями. Проте заяву написав майже одразу після початку конфлікту. Головним аргументом, яким Катеринчук пояснює свої дії, є його претензії до Кіреєва в тому, що він переводить на вищі посади «людей Медведчука» і зупинив доручення президента щодо розширення повноважень Катеринчука саме у сфері кадрових призначень.

Щоправда, він навів лише один приклад кар’єрного росту «людини Медведчука» — керівника одного з департаментів пана Чмерука. Також Катеринчук говорить, що його фактично усунуто від кадрових призначень навіть у підпорядкованій йому податковій міліції. Звинувачення у бажанні отримати посаду голови ДПАУ він відкидає.

Хоча і Кіреєв, і Катеринчук висловлюються один про одного лише компліментарно, стосунки між ними були напруженими від самого початку їхньої спільної діяльності. Не секрет, що Катеринчук прагнув очолити ДПАУ. Під час формування нової влади його піарники активно формували серед журналістів думку про те, що саме головного юриста революції призначать головою ДПАУ. В такій ситуації цілком природним виглядає бажання Кіреєва обмежити повноваження свого заступника.

Адже з погляду апаратника, людина, яка мала шанс отримати його посаду і не отримала, завжди прагнутиме реваншу. А це викликає, можливо, навіть не усвідомлені, побоювання і бажання нейтралізувати потенційного конкурента. Оскільки Кіреєв має більший досвід апаратної боротьби, то це йому вдалося. Загалом конфлікт було закладено самим так би мовити «компромісним» призначенням. Адже від самого початку було зрозуміло, що молодому і перспективному політику, яким є Катеринчук, не до снаги працювати у тіні, нехай і високопрофесійного, але чиновника.

Чим закінчиться протистояння, сказати важко. Кіреєв, за словами президента, є його другом, до того ж кваліфікованим фахівцем. В активі Катеринчука слава, здобута під час революції, та впливові товариші у найближчому оточенні Ющенка. Швидше за все, президент у властивій йому манері намагатиметься згладити протиріччя і переконати Катеринчука і Кіреєва продовжувати працювати в межах їхніх нинішніх повноважень.

Політолог Віктор Небоженко бачить конфлікт у ДПАУ під іншим ракурсом: «Це природне протистояння між фахівцем, який прийшов на службу революції (Кіреєв) і активним учасником революції (Катеринчук)». Для першого прерогативою є налагодити роботу відомства, використовуючи хоч і корумповані, але більш-менш професійно підготовлені кадри, а для другого природним є бажання радикально змінити кадри і привести своїх соратників за революцією, з розрахунком, що вони в процесі роботи здобудуть необхідні навички. Історія знає як позитивні, так і негативні приклади застосування і першого, і другого підходів. Небоженко прогнозує, що «конфлікти походження» триватимуть у всій системі влади щонайменше кілька років.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар