Післязавтра

Гасіть світло

Дмитро КРАПИВЕНКО

Знеструмлені Тбілісі, Москва і Каліфорнія — лише первістки прийдешніх енергетичних криз. Міжнародна енергетична агенція застерігає: якщо нинішні мегаполіси не перейдуть на ощадливий режим енергоспоживання, варто очікувати нових техногенних катастроф.

Американська трагедія

Масові відключення електроенергії у промислово розвинених країнах невдовзі стануть звичним явищем. Як зазначають фахівці Міжнародної енергетичної агенції, сьогодні проблеми з енергопостачанням уже відчули Канада, Японія та Нова Зеландія. Особливо гострим був кіловатний дефіцит у США 2001-го та 2003-го. Зокрема, чотири роки тому мешканці штату Каліфорнія пережили такі ж самі масові відключення, які нерідко траплялися на пострадянських теренах у 90-х роках минулого століття.

Про причини каліфорнійської темряви фахівці сперечаються й досі. Навіть наслідки кризи оцінюють по-різному: за однією версію, збитки становили $893 млн, за іншою —$45 млрд. Найбільш поширене пояснення каліфорнійського повстання машин — негативний вплив лібералізації енергоринку в штаті. Десять років тому у США почалася поступова ліквідація природної енергетичної держмонополії. Ідея реформи полягає в тому, щоб на ринку утворилася конкуренція і споживач мав можливість сам обирати, у кого йому зручніше купувати кіловати. Деяким штатам демонополізація справді пішла на користь. Тільки не Каліфорнії. Промисловість штату зростала доволі стрімкими темпами, каліфорнійці придбали чимало побутової техніки та комп’ютерів.

Оператори регіонального енергоринку поступово підвищували ціни на свої послуги. Однак при цьому їм бракувало коштів на побудову нових генеруючих потужностей. Енергетики штату від початку робили ставку на ТЕЦ, що працюють на природному газі. І саме 2001 року ціни на цей енергоносій у США суттєво зросли. До того ж літо-2001 у Каліфорнії видалося спекотним — знизилася потужність гідроелектростанцій. Населення нещадно експлуатувало кондиціонери та вентилятори. По всьому штату, за винятком Сакраменто та деяких районів Лос-Анджелеса, де енергетика ще залишалася у комунальній власності, почалися масові відключення електроенергії.

У серпні 2003 року масові відключення світла прокотилися ще кількома американськими штатами та в Канаді. За результатами розслідування, винними визнали менеджмент FirstEnergy Corp. Фахівці компанії виявилися недостатньо кваліфікованими для того, щоб усунути проблеми автоматизованої системи управління та запобігти аварії на лінії.

Кризи 2001-2003 років підігріли інтерес рядових американців до альтернативних джерел енергопостачання. У Каліфорнії популярними стали сонячні батареї різного штибу. Під час енергокризи каліфорнійські компанії, що продавали сонячні електрогенератори, були змушені наймати додаткових продавців, аби вповні задовольнити попит на цю техніку. Після кризи 2003 року у Штатах набули неабиякої популярності паливні елементи (fuel cell, див. схему та № 21 Контрактів). Нині fuel cell забезпечують електрикою комп’ютери Першого національного банку міста Омаха (штат Невада), в Чикаго широко використовуються автобуси, що працюють на паливному елементі.

«Московских окон негасимый свет»

«Усе, що там, у Каліфорнії, відбувалося, — це цілковитий абсурд. Хто все це конструював?» — дивувався на початку XXI століття міністр економічного розвитку та торгівлі РФ Герман Греф. Коли у травні цього року без світла залишилися цілі мікрорайони російської столиці, непевний кремлівський міф про енергетично надпотужну державу було розвінчано остаточно.

Збитки від масштабної аварії, яких у Москві не траплялося з повоєнних років, сьогодні, за різними оцінками, становлять від $20 млн до $40 млн. Якби аварія такого рівня відбулася взимку, тепломережа російської столиці була б фактично зруйнована. Відповідальність за НП взяв на себе московський підрозділ РАО ЕЭС. Аварія на підстанції, зведеній ще на початку 60-х, стала наслідком реформ у російській енергетиці — політика Анатолія Чубайса скерована на лібералізацію енергоринку РФ. Опоненти нинішнього керівництва РАО ЕЭС звинувачують реформаторів у злочинній децентралізації системи і називають реформи головною причиною дестабілізації роботи галузі. Прибічники ж ринкових змін вбачають трагедію у старому, успадкованому з радянських часів менеджменті.

Утім, на думку більшості експертів, надмірна централізованість енергетики РФ призводить до того, що найбільший платник РАО ЕЭС — Мосэнерго — не отримує грошей на модернізацію потужностей. Як наслідок — Москва з 2000 року постійно відчуває дефіцит електроенергії. У день аварії російській столиці бракувало 2,5 млн кВт. При цьому, як зазначають фахівці, це був штучний дефіцит: у Москві на той момент існували так звані зони надлишку енергії, але менеджмент Мосэнерго не зумів розподілити кіловати належним чином.

Енергетична поміркованість

У доповіді МЕА йдеться про те, що найкраща профілактика ситуацій, аналогічних каліфорнійській і московській, — заощадження електроенергії, до того ж якомога скоріше. Деякі країни вже запровадили політику кіловатної дієти, і доволі успішно. Приміром, за три дні ощадливого режиму споживання електроенергії Швеція скоротила енерговитрати на 4%. У Новій Зеландії запобігти масштабній кризі вдалося завдяки тому, що населення після інформаційної атаки привчилося дивитися телевізор з вимкненим світлом. Токіо свого часу уникнуло масових відключень за рахунок того, що його мешканці стали менше часу проводити в душі — теж після відповідної роз’яснювальної роботи.

Міжнародна енергетична агенція радить мерам великих міст поміркувати над тим, щоб якомога більша кількість світлофорів у вечірній і ранковий час блимали, а не працювали у традиційному триколірному режимі. Також рекомендовано зменшити швидкість ліфтів і ескалаторів, що також дасть можливість заощадити не один мільйон кіловат. У критичних ситуаціях можна скористатися досвідом Великої Британії: під час Другої світової годинники перевели на дві години вперед, відтак робочий день фактично дорівнював світловому.

Деякі країни і без рекомендацій агенції впроваджують енергоощадні програми, почасти доволі нестандартні. Наприклад, дефіцит енергії почав руйнувати, здавалося б, залізобетонний фундамент корпоративної культури на Сході. Торік, коли Шанхай — один з найбільших у світі енергоспоживачів — опинився на межі енергокризи, керівництво корпорацій заборонило менеджерам приходити на роботу в піджаках. У такий спосіб заощаджувалися енерговитрати на кондиціонери. Мешканцям готелів, котрі проживали нижче 4-го поверху, було заборонено користуватися ліфтами. Аналогічні заходи енергобезпеки нині впроваджують і японські корпорації.

У Європі, залежній від імпорту енергоносіїв, енергозбереженню віднедавна теж приділяють неабияку увагу. Євросоюз має намір до 2020 року на 20% скоротити енергоспоживання. Ефект від заощадження повинен становити $73,12 млрд. Значною мірою зменшити енерговитрати покликаний європейський закон про будівлі, відповідно до якого конструкції будинків і побутова техніка повинні споживати (витрачати) якомога менше енергії. До пересічних споживачів у ЄС лунає заклик заощаджувати електроенергію, відмовившись від старих холодильників та електрочайників — мовляв, у такий спосіб кожна європейська сім’я зможе на EUR1 тис. скоротити щорічні витрати на електрику.

Україну — на малокіловатну дієту

Українська економіка є однією з найбільш енергомістких у світі. Вітчизняне ВВП споживає енергії у 3,3 разу більше, ніж Євросоюзу, у забезпеченого енергоносіями Казахстану цей показник нижчий на 53%, у Росії — на 8%. Власне, високий показник енерговитратності України був закладений ще за радянських часів — вже тоді українська промисловість споживала на 25% більше кіловатів, ніж у середньому по Союзу.

За нинішніх енергетичних апетитів Україна, котра відчуває гостру залежність від імпортного пального, невдовзі може опинитися на порозі масштабної кризи, прогнозують експерти. А пришвидшити енергетичний апокаліпсис в Україні може реалізація однієї з останніх урядових ініціатив, зауважують деякі експерти. Кілька місяців тому Юлія Тимошенко запропонувала замінити газифікацію українського села електрифікацією. Енергетиків урядові пропозиції лякають: застарілі і зношені районні ЛЕП навантаження не витримають, нові лінії селяни розкрадуть ще на стадії будівництва. Та й у високу платоспроможність села обленерго не вірять, при цьому забирати у боржників землю в заставу не дозволяє законодавство.

Втім, доручення прем’єра профільне міністерство обіцяє виконати. Щоправда, за урядовою програмою, не раніше 2030 року. Міністр палива та енергетики Іван Плачков днями заявив, що стратегія розвитку національної енергетики повинна базуватися на поступовій відмові від російського та туркменського газу і його заміні українським вугіллям та ураном. Через 25 років, за словами Плачкова, в Україні переведення на електрику навіть системи опалення може стати реальністю.

Водночас нам є що заощаджувати: за даними Держкомітету з енергозбереження, втрати при виробництві й передачі електроенергії сьогодні сягають 48% — цей показник є еквівалентним обсягам додаткового імпорту. Однак, на думку експертів, нині в Україні відсутні стимули для масового енергозбереження. «Найефективніша політика зменшення енергозатрат — це ринкові ціни на енергоресурси і розрахунки живими грішми, — говорить Володимир Ласкаревський, аналітик організації «Ініціатива 5Е». — Тільки після цього енергозберігаючі технології на підприємствах будуть економічно доцільними».

Сфера застосування паливних елементів
	Потужність установок, МВт	Початкова ціна, $/кВт	Ціни при широкому використанні, $/кВт
Виробництво тепла та електроенергії у комерційному секторі	0,2-2,0	1500-2000	800-1300
Виробництво тепла та електроенергії у промисловому секторі	5-200	1000-1200	800-1000
Автономна міні-ТЕЦ	5-20	1300-1500	800-1300
Реконструкція застарілих ТЕЦ	50-500	1100-1500	800-1100
Електростанції загального призначення (ДРЕС)	100-600	900-1100	700-900

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар