Сфера впливу

Все о’кей!

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Попри очікувану кадрову чистку, уряд залишається при своїх. Перші відставки з подачі президента можливі лише у вересні.

Мир Литвина

Завершення політичного сезону було за президентом. У результаті влаштованої ним прочуханки керівництву МВС, ДПАУ і Держмитслужби своїх посад позбулися кілька нещодавно призначених високопосадовців МВС та ДМСУ. А Державтоінспекцію президент узагалі розформував. Після різких заяв Віктора Ющенка на розширених нарадах і колегіях міністерств та відомств усі очікували, що на засіданні Кабміну, присвяченому підбиттю піврічних підсумків діяльності уряду, президент продовжить видавати на горіхи й назве перших кандидатів-міністрів на звільнення.

Журналісти, які томилися біля кабмінівського конференц-залу в очікуванні прес-конференції, були настільки впевнені в кадрових перестановках, що билися об заклад, хто перший піде у відставку. Один з працівників Кабміну, пробігаючи повз журналістів, «злив» кореспонденту Контрактів важливу інформацію — «щонайменше звільнять кількох губернаторів». У коридорах Кабміну і справді пахло сенсацією — помічники міністрів, які на кілька хвилин вибігали з конференц-залу (засідання було закритим для журналістів), стверджували, що у президента поганий настрій. «Розгін продовжується», — кинув на ходу один з міністерських помічників.

На прес-конференції, початок якої традиційно затримався (цього разу на три години), президент і справді здивував. Віктор Ющенко визнав роботу нового уряду цілком пристойною, зауваживши, що за перше півріччя команда Тимошенко продемонструвала великі успіхи.

Відставки відміняються. Однак була сенсація іншого гатунку. На засідання уряду запросили Володимира Литвина. За роки незалежності голову Верховної Ради на урядовий розбір польотів запрошують вперше. Присутність Литвина на засіданні Кабміну, а згодом на прес-конференції в компанії з президентом і прем’єром інтригувала ще й у світлі конфлікту Юлії Володимирівни та Володимира Михайловича. Власне, мету візиту Литвина прояснив президент, примиривши недавніх опонентів і потенційних союзників (за посередництва гаранта прем’єр і спікер потисли один одному руки, щоправда, якось нещиро).

Віктор Ющенко також сповістив, що сподівається на підписання восени пакту про співпрацю між БЮТ, НСНУ і Народною партією Литвина. На думку політологів, у такий спосіб президент засвідчив, що остаточно прийняв рішення про створення реальної парламентської більшості й готовий іти на формування коаліційного уряду з фракціями цієї більшості. Зрозуміло, що без фракції Народної партії, яку очолює Литвин, ця задумка позбавлена сенсу. «Зараз президент має бути якомога лояльнішим до потенційних союзників. Тому звільнення когось із міністрів чи губернаторів поки що не на часі. Кадрові зміни розпочнуться лише після 1 вересня», — прогнозує керівник центру «Український Барометр» Віктор Небоженко.

Потенційні жертви коаліції

Президент і справді пообіцяв кадрову чистку з 1 вересня. Щоправда, приймаючи кадрові рішення, обіцяє орієнтуватися насамперед на ступінь виконання його вказівок щодо скасування правових актів, які гальмують розвиток малого бізнесу.

Утім, восени відставками чиновників районного масштабу не обмежаться, вважають політологи. Поінформовані джерела стверджують, що на розширеному засіданні Кабміну президент знову розкритикував діяльність силовиків. На думку деяких політологів, у такий спосіб Ющенко намагається вплинути на Соцпартію, яка останнім часом, за словами шеф-редактора журналу «Політична думка» Володимира Полохала, зайняла дивну позицію — перебуває водночас і в опозиції, і при владі. Якщо у найближчому майбутньому Мороз і Ко не визначаться зі своєю позицією, то міністрам-соціалістам, найімовірніше, доведеться вибирати: залишатися в уряді чи в Соцпартії.

Не в захваті президент і від роботи економічного блоку уряду. А враховуючи, що міністр фінансів Віктор Пинзеник і міністр економіки Сергій Терьохін є лідерами партії «Реформи і Порядок», яка віднедавна у досить напружених відносинах з Народним союзом «Наша Україна», то можна спрогнозувати, що саме їхні посади будуть запропоновані новим учасникам урядової коаліції. Особливо хитке становище в міністра економіки, адже макроекономічні показники країни нижчі за прогнозовані, що, природно, викликає невдоволення президента. І саме на Мінекономіки покладена відповідальність за проведення до 1 вересня дерегуляції економіки, до чого так ревно ставиться президент.

Серед губернаторів найбільш непевні позиції у господаря Рівненщини Василя Червонія і голови Донецької облдержадміністрації Вадима Чупруна. Саме їхніх відставок очікували найбільше за результатами розширеного засідання уряду. Проти екс-заступника Червонія порушено кримінальну справу, а сам він у затяжному конфлікті з керівництвом НСНУ. Донецьким губернатором дуже незадоволені тамтешні нашоукраїнці.

Ставка на Турчинова

Чимало політологів у активності президента на «силових» колегіях вбачають роботу на рейтинг. «До останнього часу Ющенко не приділяв уваги силовикам — ними більше опікувався секретар РНБО Петро Порошенко. Але саме з цими структурами пов’язана частина передвиборчої програми президента, тобто боротьба з корупцією та реформування правоохоронних органів. Однак за півроку майже нічого не змінилося.

Через діяльність силових відомств Україна все ще піддається жорсткій критиці з боку моніторингової комісії ПАРЄ. Публічне шмагання непопулярних у народі міліціянтів, податківців і митників, які у свідомості пересічного виборця всі як один є хабарниками, безумовно, знайшло підтримку в народі. У такий спосіб Ющенко намагається також врятувати свій рейтинг, який зараз стрімко знижується», — зауважує Полохало.

Президентському гніву є й інше пояснення. Правоохоронні органи у теперішньому вигляді є проблемою для нової влади. Попри кадрові перестановки, більшість нинішніх силовиків активно боролися під час виборів і помаранчевої революції проти чинної влади, а тоді опозиції. Причому робили це не так за вказівкою згори, як відповідно до власних корпоративних інтересів. «Українська міліція — це щось середнє між озброєною бюрократією і феодальною ієрархією», — говорить Віктор Небоженко.

У Секретаріаті президента розуміють: якщо до наступних парламентських виборів не вдасться зламати хребет «озброєній бюрократії», то голосування може проходити так, як під час другого туру президентських виборів. Не випадково на всіх колегіях президент рефреном повторював тезу про неприпустимість втручання силовиків у політику. І навіть розкритикував міністра МВС соціаліста Юрія Луценка за участь у партійному зібранні. Деякі оглядачі також зазначають, що Ющенко зараз намагається встановити прямий контроль над силовими відомствами в обхід їхніх безпосередніх керівників, які призначалися не так за бажанням самого президента, як на вимогу його соратників по революції.

Водночас політологи звертають увагу на той факт, що на тлі прочуханки усім силовим відомствам президентський гнів дивним чином оминув СБУ, яку очолює Олександр Турчинов, близький соратник Юлії Тимошенко. Цей факт наштовхує на думку, що президент вирішив змінити баланс сил у своєму оточенні. Адже досі вважалося, що в нього з прем’єром досить напружені стосунки, а позицію президента формує Петро Порошенко.

За оцінками Комітету виборців України, Порошенко найвдаліше пролобіював призначення на владні посади своїх людей, зокрема колишнього члена депутатської групи «Солідарність» Володимира Скомаровського — керівником ДМСУ. Саме це відомство нещадно розкритикував президент, — наразі з наслідками для керівників регіональних митниць.

Іншої думки дотримується Небоженко. На його погляд, Ющенко задоволений роботою СБУ тому, що це відомство достатньо закрите не тільки для громадськості, а й для самого президента. Відтак у нього не було на руках достовірних фактів, на основі яких можна було б публічно розкритикувати роботу есбеушників. «Голова СБУ Олександр Турчинов обрав правильну стратегію. Це стратегія озброєного нейтралітету в поєднанні з послідовною роботою без зайвих смикань», — вважає політолог.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар