Колонка редактора

Криза середини літа

Костянтин СИМОНЕНКО, редактор розділу «Правила гри»

Нинішнє літо незвичайне у всьому. Нестерпна спека вмить змінюється затяжним дощем, щоб після короткого періоду прохолодної невизначеності все повторилося спочатку.

З такою ж непостійністю ринкові торгівці пояснюють ціни і якість фруктів-ягід або надмірною вологою, або надмірною сонячною активністю. Стабільності немає ні в чому. Навіть звичне затишшя в діловому житті країни, що традиційно наставало у другій половині літа, ніяк не настане.

На тлі розкішних сходів і заходів народ продовжує з’ясовувати відносини з владою, і вона не залишається в боргу. Кожен день приносить такі новини, що мимоволі перестаєш заздрити тим, хто зараз на морі. Бійки в парламенті, сварки в уряді, перетасовування керівних кадрів і реформування силових структур змішалися в одне велике театралізоване дійство.

Таке враження, що під впливом погоди в суспільстві відбувається буря, схожа на ту, що примушує чоловіків середніх років сумувати за втраченими можливостями і здійснювати необдумані вчинки. Все, що відбувається в середині літа 2005-го, хоч як дивно, нагадує події в Україні п’ятнадцятирічної давнини — той самий невгамовний оптимізм, величезна кількість прожекторських планів і неймовірне бажання влади сподобатися народу, який, як і раніше, очікує змін.

Різниця лише в тому, що українці, навчені гірким досвідом, з побоюванням чекають розв’язки, яка так само традиційно настає восени. Услід за незмінними бензиновою, цукровою чи валютною кризами. Але той самий досвід підказує, що життя існує й після кризи. Понад те, його можна навіть не помітити, як я не помітив проблем на початку дев’яностих.

Завдяки своєму діду, який пережив голод і війну, а тому тримав під ліжком мішок цукру, у ванній — штабель господарського мила, а на кухні — запаси сірників, солі, круп та багато інших корисних речей. Тож не така страшна криза, як її малюють. Головне — вчасно до неї підготуватися.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар