Запитання Контрактів

Чи хочете ви жити за містом?

Вивчивши кон’юнктуру ринку нерухомості Київської області, ми запитали: Чи хочете ви жити за містом?

Сергій КУШАРЕЦЬ, гендиректор компанії «Антара»

— Власний заміський будинок — моя мрія. У грудні 2006-го я купив ділянку землі під забудову, заплативши $2,5 тис. за сотку. Ділянку вибирав довго й, на мій погляд, знайшов те, що шукав: район екологічно чистий, поруч із ділянкою ліс і річка... До речі, ціни на землю з моменту купівлі зросли щонайменше вдвічі, тож покупкою я дуже задоволений. Тим більше, що від ділянки до моєї роботи якихось півгодини їзди машиною. Щоправда, якість дорожнього покриття далеко не найкраща, круті повороти і ями мене не дуже тішать. Сподіваюся, що доти, доки я побудую будинок, дороги відремонтують.

Юрій ЄСКІН, директор компанії «Віка-ТБ»

— Як власник машини й триповерхового заміського будинку в Боярці, я можу собі дозволити жити за містом, коли мені заманеться. Поки що я до цього не готовий, частіше виїжджаю з Києва подихати свіжим повітрям, розслабитися, відпочити від столичної суєти. Хоча добре розвинена інфраструктура Боярки дозволяє не перейматися побутовими труднощами або різного роду НП — недалеко від дому є супермаркет, поліклініка, аптека, збоїв у подачі електроенергії, води, газу не виникає. Навіть якби зараз мені довелося вибирати між будинком й, припустімо, новою квартирою в модних приміських висотках, то я не замислюючись зупинився б на першому варіанті. На мій погляд, основа заміського життя — наближеність до землі. Я люблю погосподарювати на своїх сотках, а потім пожинати плоди — їсти фрукти з власного саду. Будинок продавати наміру не маю, він належить нам уже сорок років і перейде онукам у спадок.

Ганна АГЄЄВА, студентка КНТЕУ

— Особисто мене більше приваблює життя в Києві. Людей, які прагнуть жити за містом, можна зрозуміти: столична екологія, постійна метушня, море машин погано позначаються на здоров’ї, працездатності й, як наслідок, на якості життя людини. Швидше за все, я звертатиму увагу на ці фактори у старості, зараз можливості столиці визначають мій вибір місця проживання. Тим більше, що власного авто в мене немає, а жити десь у передмісті й, користуючись громадським транспортом, простоювати годинами в заторах по дорозі на роботу й додому я не готова.

Сергій ЗАХАРОВ, керівник відділу фінансового програмування ЗАТ «Альба Україна»

— Заміське життя мене приваблює, але з деякими застереженнями. По-перше, життя поза містом має бути не менш комфортним, аніж міське. Тобто постійно в наявності мають бути гаряча вода, світло, газ, інтернет і кабельне телебачення. По-друге, важлива інфраструктура місця розташування заміського будинку. Варіанти ділянок, віддалених від магазинів, лікарень і кафе, я б навіть розглядати не став. По-третє — якість доріг... Взагалі, я — не киянин і, правду кажучи, мене більше цікавить життя й, відповідно, квартира у столиці. Щоправда, зараз я працюю в Борисполі й іноді, простоюючи в заторах на Бориспільській трасі по дорозі з Києва (де я знімаю квартиру), замислююся про придбання будинку в передмісті, але це в далекій перспективі. Найближча моя мета — автомобіль, щоб не їздити маршрутками.

Ганна САЙЧЕНКО, PR-менеджер НПУ імені М. П. Драгоманова

— Не хочу, заміське життя надто дороге. Принаймні, я поки що не заробила грошей на купівлю затишного котеджу і його утримання. До того ж, з огляду на зростаючі ціни на бензин, дорога до Києва і назад коштуватиме чималих грошей. На мій погляд, життя подалі від міського гамору необхідне дітям і людям літнього віку. А мене — молоду і незаміжню — цілком влаштовують київська квартира, робота й можливість бути в центрі подій. Для відпочинку на природі є вихідні й дача у Фастівському районі на ділянці в 12 соток. До речі, землю там дотепер продають по $250 за сотку. Не маючи змоги купити дачу ближче до Києва, насолоджуюся безцінною красою природи й овочами зі свого городу. Щоб дозволити собі такий раціон на своїй ділянці в Києві або в передмісті, треба бути або олігархом, або депутатом, або потомственим хліборобом, або дуже мудрою людиною, яка купила землю років п’ять тому.

Андрій КАЛИНИЧ, дизайнер фірми «Світлотехніка»

— Купівля заміського будинку не входить до моїх найближчих планів, але це не означає, що будинок мене загалом не цікавить. Якби в мене були $300 тис., то, не замислюючись, придбав би будиночок у Княжичах. Це котеджне містечко мені подобається і дизайном нових будинків, і гарантованою безпекою, і зручним місцем розташування. Впевнений, що й проблем із сусідами в Княжичах не виникатиме. Не можу собі уявити розбрат серед жителів елітного селища через грушу, що росте на твоїй ділянці, а її соковиті плоди годують сусідів. Та й узагалі — якби я жив у Княжичах, то вирощував би квіти, а не груші.

Володимир ДОВГАНЬ, власник будівельної компанії «Довгань»

— Крилата фраза «швець без чобіт» до мене незастосовна. Я побудував собі будинок у котеджному містечку Княжичі й дуже задоволений. Мій дім — моя фортеця, гараж, сад, город, і навіть власне озеро розташовані на ділянці площею в 70 соток. До інфраструктури Княжичів у мене питань немає, УкрГаз-Енерго та Київенерго виконують свою роботу сумлінно, неподалік будинку є супермаркет, лікарня й школа. Якщо їду на море відпочити або в тривале відрядження, то не боюся залишити будинок без нагляду — за порядок у Княжичах відповідає охоронна організація, до того ж із сусідами в мене гарні стосунки. Зараз моя компанія працює над проектом висотного будинку в Бучі. Можливо, візьму собі одну з квартир новобудови. Не думаю, що вона слугуватиме гідною альтернативою будинку, але квартира у передмісті — теж нічого.

Анастасія ЛЕУХІНА, викладач KMBS

— Рік тому ми купили квартиру площею 100 кв. м у новому 5-поверховому будинку в селі Щасливому (це двадцять кілометрів від Києва), і я, зізнаюся, щаслива. Просто не перестаю радіти, що вирвалися зі столичної суєти. Відсутність власного гаража — єдина невирішена проблема, що ускладнюється браком паркувальних місць поруч з будинком. До речі, наше село досить незвичайне, половина щасливців — колишні кияни.

Див. ще по темі: "Житло у межах розумного"

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар