Колонка редактора

Тягар білої людини

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, оглядач розділу «Сфера впливу»

Закладів громадського харчування на зразок київських «Пузатої хати» чи «Двох гусей» у Лондоні немає. В обідню перерву і після роботи люди ходять їсти в ресторани.

Наприклад, о 17.30 ресторація пуста. А о 18.15 офіціанти бігають між столиками зі швидкістю спринтерів, а на вулиці стоїть черга. Так, так — черга до ресторану. Англійці закінчили роботу і перед тим, як їхати додому, зайшли поїсти й випити вина. Вартість обіду, а це 7-10 фунтів, дорівнює вартості якісного взуття.

А квиток, приміром, до Риму під час акції дешевих авіакомпаній можна придбати за 19 фунтів. Словом, живуть добре. І що приємно, ніхто не шикує. Виставляти на показ багатство вважається поганим тоном. Наприклад, район Мейфер. Мешкає тут аристократія і ціни на нерухомість одні з найвищих у світі. Але якщо ви цього не знаєте, то ніколи не здогадаєтеся. Дво-, триповерхові будинки, тісно притулені один до одного, скромні двері й простенькі вікна.

Утім, розмовляючи з мешканцями Лондону, переглядаючи місцеву пресу, складається враження, що такі впевнені в собі й іронічні англійці в глибині душі соромляться свого добробуту, якого нажили за рахунок колоній. «Ну як цивілізованій країні не надати притулок людині, яку можуть вбити в охопленій війною країні?

А ти знаєш, що в деяких африканських країнах до 40% населення хворіє СНІДом? Як там жити? Вони їдуть до Лондона, і це нормально», — пояснюють мої лондонські друзі те, чому британці так спокійно сприймають перетворення своєї столиці на Вавилон. І відразу ж переводять розмову до актуальнішої, на їхню думку, теми — чи затопить Лондон унаслідок глобального потепління.

Під час чергової такої розмови я раптом бачу, що в магазинах працюють виключно... як би це сказати, ну, не британці. Навіть жінки-мусульманки, на батьківщині яких вважається, що гроші мають заробляти виключно чоловіки, щось миють чи продають. Виявляється, ця робота для англійця непрестижна, тому що низькооплачувана.

І я зрозумів. Лондону нічого не загрожує. Якщо рівень води у світовому океані підніматиметься, приїдуть пакистанці й насипатимуть дамбу. А британці, смачно попоївши в іспанському ресторані, й надалі читатимуть в газетах про небезпечне і тяжке життя в колишніх колоніях.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар