Персона

Сергій Ківалов: «Демократія дорого коштує»

Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Президентські вибори під загрозою зриву. Про те, чому це сталося, — в інтерв’ю «Контрактам» голови Центральної виборчої комісії Сергія Ківалова.

Сергій Ківалов

150 млн урятують демократію

ЦВК технічно готова виконати новий закон про вибори президента?

— Наступного дня після того, як Леонід Кучма підписав новий закон про вибори президента, Центрвиборчком приступив до роботи. Як свідчить практика, найбільше проблем виникає на етапі формування списків виборців. Хоча виборча кампанія стартує з початку липня, списки виборців мають бути готові вже у квітні. Тому мені дуже хотілося б, щоб парламент якомога скоріше почав розгляд законопроекту «Про реєстр виборців». Ми проаналізували довибори, які нещодавно відбулися в 61-му виборчому окрузі на Донеччині. Спочатку дільничні комісії називали окружній комісії одну кількість виборців, через місяць — іншу. Отже, або спочатку цифру завищували, або потім її занижували. Перевірити, що сталося насправді, неможливо. Мене понад усе турбує саме це питання. Якби в нас була єдина система підготовки списків і ЦВК могла контролювати процес їх підготовки, то конфліктів під час виборів було б значно менше.

Півтора місяця я б’юся над тим, щоб уряд почав фінансування роботи ЦВК. Начебто Кабмін і розглянув наше звернення, але зрушень ніяких, лише обіцянки. Подібна ситуація складається і навколо створення реєстру виборців. Плановики Центрвиборчкому надали необхідне економічне обгрунтування, порахували, скільки потрібно грошей на перші підготовчі заходи зі створення єдиного реєстру виборців. Хоча ми й не встигнемо його зробити до 31 жовтня, але починати потрібно сьогодні, бо після виборів нам скажуть: «Зараз немає коштів, наступні вибори почнуться через два роки, тому давайте зачекаємо». А якщо хоч якісь кошти буде вкладено, то, щоб вони не пропали, потрібно буде довести справу до кінця.

У мене таке враження, що насправді не всі хочуть, щоб був єдиний реєстр виборців. Державні інституції постійно говорять, що потрібно провести чесні, прозорі вибори, а коли доходить до конкретної справи, то всі «вмивають руки».

Уточніть, хто саме не хоче прозорих виборів?

— Ні, я так не можу сказати. Хоча проблема є: щоб приступити до роботи, потрібен закон про єдиний реєстр виборців. Ми винесли відповідний законопроект на розгляд, він поки що на черзі. Можливо, його днями й розглянуть. Тоді буде якийсь рух, але за роботу потрібно братися вже зараз.

Як ви виходите із ситуації за відсутності закону?

— Під час виборів члени Комісії роз’їдуться по всіх областях і, так би мовити, «вручну» контролюватимуть процес. Виникає ще одна проблема: потрібно профінансувати друкування списків виборців — усього 37 млн прізвищ з даними. Ви уявляєте собі, скільки це коштує? Нещодавно всі члени ЦВК прийняли спільне рішення: якщо нам і надалі блокуватимуть фінансування, ми зберемо представників ЗМІ й зробимо відповідні заяви. Ми вже не можемо чекати, поки скажуть, що наш Центрвиборчком — комісія, яка не здатна організувати вибори.

Наступний пункт — на минулих виборах урна для голосування з картону коштувала 16 грн. Прозора урна, передбачена новим законом, коштує щонайменше 600 грн. Усього потрібно більш як 100 тис. таких урн. В Україні є два заводи, які можуть їх виготовляти, — у Харкові й Дніпропетровську. Крім цього закон також регламентує, скільки на кожній дільниці має бути кабінок для голосування. Якщо їх має бути чотири, а ми поставимо дві, то вибори можуть визнати недійсними. Отже, для забезпечення нормального голосування, за найскромнішими підрахунками, нам потрібно 150 млн грн. Це мінімум, щоб зробити все так, як записано в законі.

Коли ухвалювали закон, то економічне обгрунтування ніхто не робив і не хотів робити, а тепер усі хочуть, щоб ЦВК провела вибори невідомо за які кошти. Наступного дня після підписання закону про вибори президента я направив листа до Президента, прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради з проханням виділити кошти для забезпечення виборів президента.

Демократія дуже дорого коштує. Кабмін має виділити кошти, а вони бюджетом не передбачені, бо витрати на вибори розраховувалися відповідно до старого закону. Тому потрібно або брати кошти з резервного фонду, або комусь «зрізати» фінансування. Я зустрічався з прем’єром, з першим віце-прем’єром і казав їм, що ЦВК не потрібні гроші — нехай Кабмін сам розрахується з виробником, а нам передасть ці урни.

Очікувати ідеальних виборів — не варто

Довибори в 61-му окрузі на Донеччині, за словами деяких іноземних послів, проходили з вражаючими порушеннями. Що потрібно зробити, аби під час виборів президента таке не повторилося?

— Я не думаю, що якісь вибори проходитимуть ідеально. В жодній країні світу, зокрема й в Україні, не буває ідеальних виборів. Тому що голосувати приходять мільйони людей, і завжди виникають якісь проблеми. У Донецьку не було порушень, які суттєво вплинули на результат. Хоча порушення мали місце. Наприклад, спостерігачі виявили, що на одній з дільниць у виборчу урну одна людина вкинула 21 бюлетень.

Сьогодні перед нами стоїть проблема навчання членів комісій. У 61-му окрузі лише 30% членів дільничних і окружних комісій мали вищу освіту. Багатьом людям, які працюють у складі комісії, вперше доводиться стикатися з такою роботою. Тому зараз ЦВК готує методичні матеріали для навчання членів комісії. Зокрема, науковці з Одеської національної юридичної академії готують коментар до закону про президентські вибори: стаття закону суха, її потрібно розтлумачити. Найближчим часом цей коментар буде готовий, і ми видамо його мільйонним накладом, щоб усі окружні й дільничні комісії знали не тільки закон, а й те, як його використовувати.

ЦВК намагається налагодити співпрацю з партіями в питанні навчання членів комісій, які висуватимуться від партій і блоків?

— Звичайно. Ми займатимемося всіма напрямами для того, щоб навчати персонал.

Чи можна вже сьогодні сказати, як довго проводитиметься попередній підрахунок голосів на виборах?

— Думаю, що попередні результати виборів будуть відомі в ніч виборів. Ми хочемо зробити таку систему, щоб можна було робити прямі відеовключення із засідань окружних та дільничних комісій. Зараз наше комп’ютерне управління розробляє спеціальну програму для того, щоб представники ЗМІ, знаходячись у ЦВК, могли не тільки оперативно отримувати інформацію факсом чи електронною поштою, а й безпосередньо бачити, що відбувається в Харкові, Львові, Одесі чи Сімферополі. Якщо говорити про перспективу, то ми підемо саме таким шляхом. Інформація має оприлюднюватися миттєво: комісія порахувала голоси, члени отримали протокол на руки, і він відразу доповнює банк даних ЦВК.

Згідно з новим законом, на ЦВК покладаються нові зобов’язання. Зокрема, вам доведеться прискіпливіше слідкувати за роботою ЗМІ. Чи достатньо для цього штатних працівників?

— Поки що важко казати щось конкретно. Проте ми вже прийняли рішення акредитувати в ЦВК не тільки представників столичних мас-медіа, а й журналістів з регіонів.

Припустимо, що кандидату в президенти, який обіймає державну посаду, присвячується 80% випуску теленовин. Якими критеріями керуватиметься ЦВК для того, щоб визначити, наскільки такі «новини» відповідають вимогам закону про рівні можливості усіх кандидатів?

— Для цього в нашій державі є відповідні органи, наприклад, Державний комітет з питань телерадіомовлення. Це по-перше. По-друге, якщо до нас надходитимуть якісь скарги, ми їх розглядатимемо. Усе те, що показує телебачення, ми можемо в будь-який момент передивитися в запису й визначити, чи відповідає це законодавству.

Юрвиборчком

Посаду народного депутата ви суміщали з керуванням Одеською юридичною академією. На сьогодні ви також фактично обіймаєте дві посади. Чому?

— В Одеській юракадемії є ректор і ректорат. А є почесний президент та голова Вченої ради. Усі мої рішення є суто рекомендаційні. Я їх проводжу через Вчену раду, а думка такої Ради для ректора будь-якого ВНЗ має суто рекомендаційний характер, хоча ректор до неї зазвичай прислухається. До того ж я голова спеціалізованої кандидатської і докторської ради: цю посаду не обов’язково має обіймати ректор.

Проте, чи не заважатиме ваша діяльність як науковця вашій діяльності у ЦВК?

— Комісія працює циклічно. Вибори президента пройдуть, потім потрібно буде займатися методичною підготовкою. Хто як не юристи-науковці мають цим займатися? Я вважаю, що ці два напрями моєї діяльності дуже добре доповнюють один одного.

Є інформація, що ваша дочка збирається балотуватися на довиборах у парламент по вашому виборчому округу. Це питання вже вирішено?

— Моя дочка дуже самостійна людина. В неї сім’я, чоловік, дитина. Вона досить інтенсивно займається громадською роботою, є депутатом міської ради, входить до Комісії з дотримання законності й правопорядку, доцент кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Одеської юридичної академії. На жаль, у неї характер дуже схожий на мій, тому рішення приймає сама.

Чому ви самі вирішили займатися політикою, адже існує стереотип, що політика — «брудна справа»?

— Юриспруденція не далека від політики. А правом я займаюся все своє життя. Як науковець маю змогу більш професійно підготувати той чи інший правовий акт. Також я був депутатом і райради, і міськради, головою Комісії з дотримання законності міськради, а потім став народним депутатом, до того ж у комітеті, пов’язаному з правом, — з правової політики.

Спокій — під водою

Як відпочиваєте після напружених політичних баталій?

— Я люблю підводне плавання. Поблизу Одеси я подивився усі затонулі кораблі. Їх три з часів війни, причому один — біля острова Зміїний. У Криму також пірнав — там надзвичайний дайвінг. Найбільша глибина, на яку я занурювався, — 41 метр. Це нормальна глибина, до 45 метрів занурюватися безпечно. Загалом під час заняття цим видом спорту навантаження на організм велике, але нервова система заспокоюється. Під водою потрібно зберігати спокій — не можна в жодному разі розмахувати руками, до чогось торкатися, можна тільки дивитися. Перед зануренням людина повинна певним чином налаштуватися. Балона зазвичай вистачає на годину. Якщо починаєш нервувати, хвилюватися, робити зайві рухи (під водою можна побачити що завгодно), то повітря закінчується через півгодини. І ти можеш не розрахувати час, потрібний для того, щоб випливти на поверхню.

Дайвінг — це командний вид спорту. Наприклад, коли кілька чоловік занурюються, то наперед обумовлюється, хто з ким ітиме в парі. Ця пара один за одного відповідає. Годинами можна розповідати про різні нюанси. Пам’ятаю, я занурювався з одним моїм знайомим, у якого болів зуб. Коли ми опустилися на глибину 30 метрів, зуб просто вилетів, такий був сильний тиск. Доводилося бачити й акул. У такому разі потрібно поводитися спокійно — й акула ніколи не нападе. Якось зустрів величезну черепаху десь півтора метра в діаметрі.

Ще люблю кататися на роликах і ковзанах, ходжу на полювання.

Але ж ролики — це молодіжний вид спорту?

— А хіба я не був молодим?

Після Одеси, яка славиться своїм гумором, ви не нудьгуєте жити в Києві?

— Ні. У ЦВК знудитися не дають. Хоча вважаю, що людині життя дано один раз і його потрібно прожити в Одесі, а хто не може, той повинен туди частіше приїжджати. Що я і намагаюся робити.

---

Досьє

Сергій Ківалов народився 1954 року в місті Тирасполі, Молдова. Після служби в армії рік працював майстром автонавчального комбінату. 1980 року закінчив Свердловський юридичний інститут, судо-прокурорський факультет. До 1985 року аспірант, викладач, голова профкому інституту. З 1986 до 1989 року служив у органах внутрішніх справ. З 1989 року працює в Юридичному інституті Одеського державного університету ім. Мечникова. З 1997 року — ректор Юридичного інституту, який цього самого року перейменовано в Одеську державну юридичну академію. 1994-1998 роки — голова комісії з правопорядку Одеської міськради, 1998-2004 роки — народний депутат України. 1998-го призначений членом Вищої ради юстиції (ВРЮ), 2001-го стає головою ВРЮ. З 2004 року — голова Центральної виборчої комісії, складає повноваження народного депутата України і голови Вищої ради юстиції.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар