Тема номера

Антикризовий менеджер

Наталія ГУЗЕНКО, Ганна САЙЧЕНКО, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Лідер СПУ Олександр Мороз вважає, що політична криза вигідна всім. «Усі нинішні труднощі — продовження президентських авантюр»

В інтерв’ю Контрактам Олександр Мороз розповів про те, що:
1) президентові краще дати уряду спокій
2) Партія регіонів свідомо позбулася соціалістів
3) Ющенкові немає на кого спертися
4) СПУ радіє, що Луценко пішов

Ви пережили кілька політичних криз. Кому вигідна нинішня?

— Усі нинішні труднощі — продовження президентських авантюр. До тривалого протистояння в парламенті призвели дії президента, спрямовані на ручне керування роботою судової системи, прокуратури, правоохоронних органів, неконституційні вибори.

Утім, експерти кажуть, що заблокований парламент був на руку всім сторонам протистояння.

— Абсолютно з цим згоден. Президент і Ко кажуть: ви ж бачите, вся влада має бути у глави держави, парламент недієздатний. Уряд каже: ми активно працювали б, але ж парламент не діє. Але ж саме нинішня коаліція показала, як можна заважати роботі парламенту. Формально заручником ситуації стає парламент. Але всі три великі політсили, представлені у ВР, свої зусилля спрямовують на забезпечення власних інтересів: відстрочення роботи парламенту — шанс попіаритися перед виборцями. Наприклад, люди погрожують перекрити Бориспільську трасу, обстоюючи таким чином право на землю, яке в них незаконно відібрали. Їх активно підтримує Богдан Губський, який приватизував сотні гектарів навколо Києва. Чи не смішно?

Ющенко зараз щосили намагається дискредитувати Тимошенко, побоюючись її популярності серед електорату. Він як президент діє нерозумно. Наприклад, вона пообіцяла заплатити по тисячі гривень кожному, хто втратив гроші в радянському Ощадбанку, а президент почав її за це критикувати — люди подумають, що Тимошенко не дають працювати. Треба було сказати: давайте платити по три тисячі — й критикувати за невиконання. Юлія Володимирівна поїхала по другому колу домовлятися про поставки газу й пообіцяла вийти на прямі відносини з Газпромом. Оскільки посередник брав собі певну маржу за поставки, після переходу до прямих поставок за рахунок цієї маржі ціни на газ мають або стабілізуватися, або знизитися. Ющенко міг би вимагати від уряду навести розрахунки: наскільки подешевшає газ, коли посередника ліквідують. Тимошенко, яка, схоже, хоче покласти цю маржу собі в кишеню, не змогла б чітко відповісти — президент, який турбується про ціну послуг ЖКГ, таким чином зміг би поліпшити свій рейтинг. Але він мовчить, тому що також, мабуть, претендує на цю маржу. Усі знають прізвища тих, хто займатиметься газом після виключення зі схем поставок РосУкрЕнерго.

Хто це?

— Відомі особистості. Думаю, що у схему поставок через Ітеру намагаються повернути давніх партнерів Тимошенко і Лазаренка, зокрема пана Макарова. А ось на боці РосУкрЕнерго стоять люди, дуже близькі до Ющенка.

Поки що всі газові переговори зводяться до прагнення підвищити ціну на газ до максимально високої, щоб відкати були більшими. При цьому Тимошенко не боїться, що подорожчання газу зашкодить її іміджу напередодні президентських виборів, — вона знайде незалежну від неї причину збільшення ціни.

Завжди готові! СПУ вибори обходяться дешевше, ніж іншим партіям

Загалом я вважаю, що Кабінету Тимошенко потрібно дати відпрацювати відведений йому термін, щоб вони показали, як виконуються обіцянки і зобов’язання зі створення контрактної армії, відшкодування вкладів, зростання економіки та підвищення зарплат. Бо в БЮТ постійно скаржаться, що їм не дають працювати. Їхня авантюра повинна дістати розвиток, щоб люди остаточно в усьому розібралися.

Чи винесе президент нову редакцію Конституції на референдум в обхід парламенту?

— Він не матиме підтримки парламенту і не винесе її на референдум, тому що сьогодні проти референдуму налаштовані представники і БЮТ, і навіть Нашої України, не кажучи вже про регіоналів та інших. Усі розуміють абсурдність президентського задуму й усвідомлюють, що на референдумі такі речі розглядати не можна, Конституція забороняє. Навіть Кучма не зміг затвердити результати народного плебісциту в парламенті, попри те що в деяких областях «за» проголосували 104%.

Зрадники і зраджені

Що означає вихід голови Секретаріату Віктора Балоги і низки депутатів з Нашої України?

— Дежавю, принаймні для мене. Таким чином свого часу створювали «За ЄдУ!». Тоді лідером президентської політсили визначили Володимира Литвина, а сьогодні — Віктора Балогу. Їм потрібно об’єднати адмінресурс і відокремитися від гасел їхніх соратників на кшталт «За героїзацію УПА!». Як президент Ющенко має бути нейтральним. Усі керівники областей стануть функціонерами цієї партії, як було раніше. Адмінресурс готують до наступних виборів.

Є версія, що до створюваної пропрезидентської партії приєднається частина бізнесменів з Партії регіонів. Вийде партія, яка об’єднує і функціонерів, і олігархів. Люди просто не захочуть за неї голосувати, і БЮТ отримає нові голоси...

— У президента немає іншого виходу, йому ні на кого більше спертися. Він уже ставив на Юрія Луценка і В’ячеслава Кириленка й побачив, що навіть коли він агітує по телевізору і прямо вказує, за кого голосувати, то отримує нещасні 14%.

Луценко і Кириленко стверджують, що віддані президентові...

— Тільки говорять. Вони орієнтуються на силу: кажуть президентові одне, але вже давно перебувають на службі у Тимошенко.

Призначення Раїси Богатирьової секретарем РНБО — це теж хід конем Секретаріату президента?

— Думаю, що ця посада у її власних інтересах та інтересах тих, хто стоїть за нею. У Партії регіонів їй не дали реалізувати себе повною мірою, тепер вона реалізовує себе у такий спосіб.

Перехід одного з партійних лідерів, голови фракції, до табору політичних опонентів якось вплинув на саму Партію регіонів?

— Партія регіонів, хай там що говорять, не перебуває на межі розколу. Вона неоднорідна, як і всі інші партії. Але напередодні виборів регіонали сконцентрують зусилля.

Однак очевидно, що Віктор Янукович втрачає свій авторитет у партії?

— Я так не думаю. Його майбутнє відповідає його можливостям, а в нього вони великі. Але Віктор Федорович припустився певної помилки, невиправдано давши багато свободи членам партії. Потрібно було забезпечувати свободу дії в межах загальної доцільності, бо якщо діяльність виходить за ці межі, то вся структура багато втрачає. Напередодні дострокових виборів Янукович не раз зустрічався з президентом, але так і не зміг ні про що з ним домовитися. Тим часом бізнесова частина ПР і НУ—НС почала нав’язувати своє бачення політичної ситуації, і Янукович, як на мене, став їй підігравати. Вони думали, що президент зробить усе для створення широкої коаліції. А вийшло інакше: соціалістів позбулися, це було однією з умов, але так і не отримали бажаної коаліції.

Тобто програш соціалістів на виборах запланувала Партія регіонів?

— Певною мірою. Але я не звинувачую в цьому Януковича. Це дії бізнес-груп.

Рината Ахметова?

— Він політикою не займається. Скажімо так, Ахметов утримує своїх політиків.

Тобто вплив Януковича на партійні процеси зараз мінімальний?

— Ні, від нього залежить багато. Усі бізнесмени впевнені, що єдність партії може забезпечити тільки Янукович. Але вони припустилися помилки: маючи всю повноту влади, відмовилися від неї, розраховуючи на ще більшу владу і більші повноваження. Ніхто не сумнівався, що ПР буде найбільшою фракцією: але одна справа бути в опозиції, інша — при владі. Об’єднавшись з Нашою Україною, вони могли отримати більше можливостей для обстоювання своїх бізнес-інтересів, розподілу сфер впливу тощо. Протилежна позиція була у групи Азарова: вона виступала проти дострокових виборів. Ця група розуміє сутність держвлади краще від бізнесменів.

Ющенко стверджує, що першими порушили домовленості помаранчевих соціалісти, створивши коаліцію з регіоналами...

— Це президент нам багато обіцяв, багато договорів підписав і все порушив. Хотів би нагадати, що ідею про створення широкої коаліції запропонував президент одразу після парламентських виборів-2006. Відповідний договір парафували Роман Зварич і Микола Азаров. Наша Україна і БЮТ після газових угод 4 січня 2006 року йшли на вибори ворогами: уряд Єханурова відправили у відставку саме зусиллями Юлії Володимирівни. Але Тимошенко після парламентських виборів у 2006-му переконала президента в тому, що широка коаліція порушить принципи Майдану і зіпсує йому репутацію. Однак почався конфлікт після нашої відмови голосувати за Петра Порошенка як спікера. Слід зазначити, я від самого початку казав: СПУ не підтримає його кандидатуру. Оточення президента зробило нас винними в розпаді коаліції. Причиною назвали нібито моє бажання стати спікером. Не заперечую, але заради створення коаліції демократичних сил я був готовий відмовитися від своїх претензій. З’явилася нова версія: соціалісти не хочуть підтримувати Порошенка. Але навіть якби він і став спікером, то Тимошенко як прем’єр пропрацювала б лише кілька місяців. Формат коаліції було б змінено, а крайніми виявилися б знову соціалісти. Саме так усе й планувалося. До речі, саме такий план реалізується й зараз, тільки ось звинуватити нікого... Вважаю, що моя провина лише у тому, що я вчасно не припинив цю комедію.

Коли створили антикризову коаліцію, Ющенку знову запропонували широкий формат, віддавши Нашій Україні третину крісел в уряді. Але Тимошенко це не влаштовувало, і все повторилося: звинувачення в парламентській корупції, блокада ВР...

Скільки місяців протримається Тимошенко цього разу?

— Що раніше спишуть, то гірше собі зроблять. Але позицію Ющенка складно передбачити. Наприкінці літа 2005 року він запитував мене, що йому робити. Я йому розповів відомий анекдот про запасні лижі, про те, що вони є в кожного суб’єкта скандалу з відставкою Кабміну, в кожного його соратника. Тому що для них головне — випередити Ющенка. А отже, не можна було відправляти Тимошенко у відставку тоді, у 2005-му. Треба було надати їй можливість хоча б виконати бюджет, що малоймовірно. А як вийшло? Президент виступив у День незалежності України, говорячи, що це найкращий уряд за всі її роки. А через два тижні заявив, що Кабмін злочинний, прем’єр украла 8 млрд грн. Навіть якщо правду сказав, то потрібно були ці дані оприлюднити раніше. А вийшло, що президент не дав попрацювати такому хорошому прем’єру. Саме так багато хто сприйняв відставку Тимошенко.

Найлівіші

СПУ готова до чергових дострокових виборів до Верховної Ради?

— Так, звісно.

Хто зараз фінансує партію?

— У нас у статуті є пункт про матеріальну допомогу партії. Кожен її член платить певну суму, підтримуючи СПУ. Підприємці також зроблять свій внесок. Думаю, гроші на вибори ми зберемо.

Для нас вибори не такі дорогі, як для деяких партій. Минулого разу ми витратили близько 30 млн грн — дорого, але для партії це посильно. А в інших тільки на підкуп виборців, членів комісії пішло близько $500 млн. Я вже не кажу про підкуп комісій і таке інше.

А якщо вибори не відбудуться найближчим часом, чим займатиметеся?

— Партія зараз намагається посилити вплив на громадську думку. В нас у місцевих радах близько 20 тис. депутатів, які популяризують партію, тобто зараз ми займаємося зміцненням, розвитком відповідних настроїв, які позиціюють партію в суспільній свідомості.

Навіщо ви об’єднуєтеся зі СДПУ(о)? Не боїтеся, що есдеки зашкодять вашому іміджу?

— Ми не об’єднуємося, а тільки координуємо зусилля: зустрічаємося, спільно проводимо круглі столи, створили координаційну раду. Напередодні виборів подивимося: можливо, це буде навіть блок з кількох лівих партій, але за умови, що кожна політична сила збереже своє обличчя й окреме функціонування. На вибори, звісно, підемо під брендом СПУ.

Лідер ПСПУ після появи у ЗМІ інформації про союз СПУ і СДПУ(о) виступила із заявою, що вела переговори з СПУ про координацію дій. Ви планували об’єднуватися з Вітренко?

— Я розглянув її пропозиції: у них записано 90% положень з нашої програми. Але є позиції, які виходять за межі Конституції і здорового глузду: націоналізація, об’єднання трьох слов’янських держав. Знаю, що ПСПУ свого часу створили для боротьби із соціалістами. Зараз для цього найняли Василя Волгу.

Зі складу СПУ постійно хтось виходить. Спочатку Йосип Вінський та Юрій Луценко, потім Василь Волга. Як ви боретеся з плинністю кадрів?

— Волга пробув у партії лише кілька місяців. Він виступив на з’їзді своєї організації з підтримкою Партії регіонів, будучи членом СПУ. Певна річ, районна організація виключила його з партії. Він стверджував, що розійшовся з Морозом з ідейних міркувань, але ми з ним на ці теми практично не розмовляли. Йому заплатили, я навіть здогадуюся хто. Тепер він розвісив білборди зі своїм зображенням по всьому місту, кожен з яких коштує $1 тис. Вигідніше працювати в партії-клоні, ніж намагатися пройти до парламенту.

З Вінським теж усе зрозуміло. На засіданні фракції виношу на голосування питання про те, скільки осіб виступлять за призначення Порошенка спікером: з 30 членів 19 проти. Ми з Василем Цушком пропонуємо союзникам змінити кандидатуру — НУ відмовляється. Вінський одразу побіг до журналістів з уже готовими заявами. Не так тому, що йому вже пообіцяли високе крісло у владі, а здебільшого через те, що у разі виходу з СПУ міг непогано матеріально поживитися. А Луценко партію зрадив ще до того, як став міністром МВС.

СПУ фігурує відразу в кількох інформаційних скандалах: то проти Цушка кримінальну справу порушують, то Рудьковського заарештують, то Валентина Семенюк весілля на всю країну гуляє. Такий піар, на вашу думку, дискредитує партію?

— Дякувати Богові, що від нас пішов Луценко! Уявляєте, що було б, якби соціаліст Луценко вдарив мера Черновецького, яка хвиля здійнялася б. А так усе пройшло тихо. Так само замовчують документально підтверджену інформацію про те, що Луценко багаторазово використовував літаки в особистих цілях. А тут Рудьковський полетів до Парижа на офіційні переговори за дорученням Кабміну, і його звинувачують у всіх смертних гріхах. Це все політтехнології противників.

Кар’єра соціаліста

З 1991 р. — один із засновників і незмінний лідер лівоцентристської Соціалістичної партії України

1990 р. — народний депутат

1990 р. — секретар, заступник голови Комісії Верховної Ради України з АПК

1989 р. — завідувач аграрного відділу обкому партії

1983 р. — секретар Київського облрадпрофу, перший секретар райкому партії

1976 р. — завідувач сектору, заступник завідувача сільськогосподарського відділу Київського обкому партії

1974 р. — старший інженер-технолог, старший виконроб Таращанського районного об’єднання «Сільгосптехніка»

1966 р. — викладач, завідувач відділення Таращанського технікуму механізації сільського господарства і викладач радгоспу-технікуму

29 лютого 1944 р. — народився в селі Буда (Київська обл.)

2008 р. — лідер СПУ

2006-2007 рр. — спікер Верховної Ради

1998 р. — народний депутат

1994-1998 рр. — голова Верховної Ради України

1991 р. — лідер парламентської більшості Верховної Ради

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар