Успіхи і поразки

Пальми на Хрещатику

Дмитро КРАПИВЕНКО

Промислові викиди в атмосферу — зручне, але не єдине пояснення кліматичних змін. Сьогодні існують версії, що тимчасове потепління є лише прелюдією до глобального похолодання, а боротьба з викидами може зашкодити довкіллю більше, ніж самі парникові гази.

Проте якщо глобальне потепління таки відбуватиметься прогнозованими темпами, то все одно пустелю на місці Азовського моря і пальми на Хрещатику навряд чи побачать навіть наші правнуки.

Століття в парнику

Природне явище, що має назву «парниковий ефект», набуває значення передвісника глобальної катастрофи. Хоча сам по собі ефект у його нинішньому вигляді загрози людству не несе, а, навпаки, дає користь. Ще на початку XIX століття французький фізик Жозеф Фур’є висунув гіпотезу про те, що атмосфера нашої планети виконує функцію скла в парнику: пропускає сонячне тепло, але не дозволяє цьому теплу випаровуватися. Сьогодні у грунтовності теорії Фур’є не варто сумніватися: так звані парникові гази (вуглекислий газ, закис азоту та метан) утримують сонячне випромінювання, що створює на Землі умови для життя. Якби не було такого ефекту, то температура біля поверхні нашої планети не перевищувала б 6-180C — такий температурний режим оцінюється кліматологами як несприятливий для життя. Але за роки індустріалізації вміст парникових газів в атмосфері помітно збільшився і з’явилися тенденції до глобального потепління. За підрахунками вчених, протягом найближчого століття середньомісячна температура на Землі підвищиться на 2-50С.

Така начебто незначна зміна температури матиме неабиякі екологічні наслідки. Стануть інтенсивнішими погодні катаклізми. Через те що температура в різних регіонах підвищуватиметься нерівномірно, зміниться циркуляція вітрів і матиме місце перерозподіл опадів. Як наслідок — одні регіони потерпатимуть від посухи, інші — від повеней. Збільшиться ерозія грунтів, розпочнеться руйнація морського узбережжя.

За даними Третьої доповіді Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), середня глобальна приземна температура повітря за період з кінця ХІХ століття підвищилася на 0,60С. Найтеплішими виявилися 90-ті роки. З 1976 року глобальна середня температура підвищується в середньому на 0,150С за десятиліття. В одній з останніх доповідей американських і британських учених на тему змін клімату під назвою «Зустріти виклик клімату» йдеться про те, що з огляду на зростаюче забруднення довкілля потепління не змусить на себе довго чекати. Катастрофічні наслідки цього процесу можна буде спостерігати вже за десять років: швидше танутимуть льодовики, вимиратимуть ліси, частішими стануть стихійні лиха.

В Україні про глобальне потепління як чинник кліматичних змін почали говорити після несподіваної січневої відлиги. В українських науковців навіть з’явилася думка, що тепер аномальними слід вважати зими з тривалими морозами і снігом, а плюсова температура у січні є звичайним явищем. Але повернення в Україну «традиційної» зими дає підстави говорити про те, що час таких радикальних кліматичних змін на нашій широті ще не настав.

«В Україні за останні роки підвищилася контрастність температурного режиму, зросли кількість та інтенсивність стихійних погодних явищ — посух, сильних морозів, екстремально високих та низьких температур повітря, інтенсивних злив тощо, — говорить Ірина Трофімова, кандидат фізико-математичних наук, експерт громадської організації «Ініціатива 5Е». — Починаючи з 1961 року дедалі частішими були м’які, теплі зими, а тривалість зимового періоду скоротилася майже на місяць. Проте зберігається контрастність. Окремі зими, наприклад 1984/85, 1986/87, 1996/97 років, були надзвичайно холодними та безсніжними, на території багатьох областей спостерігалося вимерзання озимих культур на значних площах. Однак у сучасному кліматі переважають м’які, теплі та безсніжні зими».

На думку експерта, сучасна динаміка зміни клімату в Україні збережеться, і середня температура повітря до середини ХХІ століття порівняно з доіндустріальним періодом підвищиться на 1,0-1,50C. За останніми прогнозами Гідрометцентру, до 2010 року температура в Україні підвищиться на 1,170С порівняно з 1900 роком, а до 2030-2040 років цей показник зросте до 2-2,20С.

Випробування для енергетиків та аграріїв

До сьогодні немає комплексних досліджень щодо того, які наслідки для української економіки матиме глобальне потепління. 1997 року проводилося вивчення кліматичних змін в Україні за підтримки уряду США, протягом 1998-2002-го було реалізовано Кліматичну програму. Найбільш вразливою від глобального потепління визнано акваторію українських водоймищ. Зниження рівня води у Дніпрі призведе до виникнення проблем з водопостачанням, обмежить експлуатацію цієї водної артерії, зменшиться потужність дніпровських ГЕС. Сучасна енергетика, згідно з доповідями екологічних організацій, є найбільшим винуватцем посилення парникового ефекту (див. рис. 1) і жертвою глобального потепління. Теплові електростанції випускають в атмосферу величезну кількість парникових газів, а гідроелектростанції у перспективі через потепління скорочуватимуть обсяги виробництва. Для енергетиків теплі зими також не є подарунком: підприємства та фізичні особи у таку пору дедалі скорочуватимуть споживання тепла та електрики.

«Зелені» вирішення енергетичного протиріччя вбачають у збільшені питомої ваги так званої альтернативної енергетики і сподіваються, що переконають лідерів «великої вісімки» до 2025-го отримувати 25% електрики з відновлюваних джерел. Для оптимізму західних екологів є певні підстави, адже на Заході протягом останніх 20 років вартість кіловат-години, отриманої за рахунок використання сонячної енергії, скоротилася з $2,5 до 0,25-0,2, енергія вітряків знизилася в ціні у вісім разів! В Україні державна програма розвитку альтернативної енергетики залишається на папері.

Постраждають і рекреаційні зони Причорномор’я та Приазов’я: вже сьогодні підвищення рівня Чорного моря становить 1,5 мм на рік. Постійна ерозія узбережжя призведе до руйнації приморських будівель. До 2050 року можуть статися деградація дельти Дніпра, Дунаю та Дністра, заселення тисяч гектарів сільськогосподарських угідь Таврії. Постійні проблеми для транспортників створюватимуть погодні катаклізми — руйнація шляхів та електромереж значно почастішає.

Неабиякий вплив глобального потепління нині відчуває українське сільське господарство. В аграрному секторі вже назріло питання адаптації до нових кліматичних умов. На думку керівника Українського гідрометцентру Миколи Кульбіди, потрібно створити державну програму, яка передбачала б запровадження нового агрокліматичного районування та оптимізацію посівних площ. За даними Інституту землеробства, якщо раніше оптимальним терміном початку сівби озимих вважалося 25 серпня, то за нинішніх кліматичних змін ця дата змістилася на 10 вересня.

«Попри те що аграрії вже потроху самі пристосовуються до змін клімату, без державної програми вивчення змін клімату та його впливу на сільськогосподарські культури Україна може втратити дуже багато», — говорить Андрій Ярмак, головний спеціаліст з ринкової інформації Проекту аграрного маркетингу. Водночас, на його думку, підвищення середньої температури може бути на руку вітчизняному аграрному сектору, адже це дає нам можливість вирощувати більший спектр сільськогосподарських культур. Особливо значний вплив таке явище може мати на плодоовочевий бізнес. Наші північні сусіди в ЄС та СНД мають потребу у свіжій та консервованій плодоовочевій продукції, яка в них просто не росте. Завдяки підвищенню середньої температури Україна може збільшити її виробництво, розширивши площі, де вона може вирощуватися. Але для цього потрібні дуже глибокі дослідження та рекомендації.

Утім, тепла зима — це не лише «плюс» для українського агросектору. «Хибною є думка, що зміна клімату принесе лише підвищення температури. Насправді зростання середньої температури навіть на кілька градусів може досить суттєво змінити деякі екосистеми, що матиме швидше негативний характер», — зазначає Вадим Гончарук, аналітик НГО «Інтер-Еко». — Наприклад, теплі зими сприятливі для масового розмноження комах-шкідників, які можуть стати справжнім лихом для сільгоспвиробників. Крім того, зміни клімату можуть негативно вплинути й на без того капризну погоду в стратегічно важливі для польових робіт пори року — навесні та влітку».

Якщо говорити про теплі грудень-січень цьогорічної зими в Україні, то експерти вважають, що цей вияв глобального потепління сприятиме врожаю озимих. За прогнозами Мінагрополітики, морози кінця січня — початку лютого цього року озимині не зашкодять. За словами заступника міністра аграрної політики Василя Сергєєва, українська озимина витримає похолодання на рівні 14-190С нижче нуля. «Значних збитків від ураження хворобами та шкідниками, що активізувалися під час тривалої відлиги, озимина не зазнає, — говорить Микола Верницький, директор консалтингової компанії «ПроАгро». — Унаслідок підвищення температури взимку ми маємо низькі показники загибелі озимих культур, які розвиваються раніше».

У деяких українських ЗМІ почасти висловлюються думки, що глобальне потепління згодом дасть можливість вирощувати тропічні фрукти ледь не на Слобожанщині та Поліссі. Науковці в таких оцінках стриманіші: вирощування цих рослин потребує великої суми ефективних температур протягом вегетаційного періоду, а таких умов, згідно з нинішніми оцінками, протягом найближчих десятиріч в Україні не буде.

Дослідження коливань урожайності та валових зборів озимої пшениці в Україні за різними сценаріями зміни клімату, проведені у 2001 році, засвідчили, що при глобальному потеплінні умови вирощування сільськогосподарських культур будуть сприятливішими. Експерти зазначають, що Україна за сучасного стану клімату частіше, ніж раніше, зможе одержувати досить високі врожаї, але погодних і кліматичних аномалій наш клімат не позбувся і, ймовірно, не позбудеться в майбутньому. Глобальне потепління в Україні в найближчі десять років матиме як позитивний, так і негативний вплив на сільське господарство. «При цьому баланс цих впливів у різних агрокліматичних зонах буде різним: продовження вегетаційного періоду буде сприятливим для сільського господарства у північних регіонах, для південних, навпаки, потепління зумовить збільшення посух», — констатує Ірина Трофімова.

Як і з чим боротися

Найпесимістичніші прогнози щодо глобального потепління грунтуються на тому, що людство й надалі не вживатиме заходів щодо зменшення впливу на довкілля. Головним міжнародним документом, який має на меті регулювання антропогенного впливу, є Кіотський протокол. Протокол закликає його учасників протягом 2008-2012 років на 5,2% зменшити кількість викидів парникових газів в атмосферу порівняно з 1990 роком. У країн, що мають показники викидів нижчі за базовий (1990-й), з’являється нагода продавати так звані квоти на викиди іншим державам, що перевищують показники 1990 року. Для України, котра ратифікувала Кіотський протокол рік тому, такі вимоги є вигідними: за всіма прогнозами (див. рис. 2) до 2012 року показників базового року ми не досягнемо, тож у результаті продажу квот Україна може отримувати від $740 млн до $1,5 млрд щороку, фактично торгуючи повітрям. Ще $700 млн інвестицій на екологічне вдосконалення українські підприємства можуть отримати в межах так званих проектів спільного впровадження, фінансованих міжнародною спільнотою. Деякі кроки назустріч цим легким грошам український уряд уже робить: наприкінці січня Мінприроди почало створювати національну систему оцінки антропогенних викидів.

У Кіотського протоколу є чимало противників — здебільшого російські та американські політики, котрі у вимогах документа вбачають спробу обмежити економічний розвиток США та РФ. Побутує також думка, що деякі екологи зумисне малюють страхітливими наслідки глобального потепління, щоб отримувати дедалі більше коштів з різних фондів на свої програми.

Останнім часом вчені висловлюють сумніви в тому, що головною причиною глобального потепління є антропогенний вплив. Наприклад, відомий російський географ, професор Андрій Капіца звертає увагу на те, що 90% вуглекислого газу (парникового. — Прим. Контрактів) розчинено у світовому океані й процес вилучення цього газу з води нескінченний, тож промислові викиди в атмосферу погоди не роблять. Голова Росгідрометцентру Роман Вільфанд також стверджує, що чинник антропогенного впливу в глобальному потеплінні не перевищує 10-15%, решта — складні природні процеси в системі, втручатися у які недоцільно. Роман Вільфанд наголошує на тому, що глобальне потепління є звичайним періодом для Землі і що через 10-15 років воно зміниться глобальним похолоданням. Слід зазначити, що викриття антропогенної природи глобального потепління російськими вченими збігаються в часі із заявами деяких російських політиків про те, що Кіотський протокол є «економічним Освенцимом» для Росії.

Утім, росіяни не єдині, хто висловлює сумніви щодо антропогенного чинника як головного в глобальному потеплінні. Так, британський науковець доктор Пітер Кокс критикує нинішній підхід до боротьби з глобальним потеплінням. На його думку, вчені звертають замало уваги на таку складову викидів, як двооксид сірки. А саме ці викиди, запевняє науковець, відбивають сонячне світло і таким чином майже врівноважують дію парникових газів. Якщо скорочувати викиди парникових газів, а з ними й двооксиду сірки, то у перспективі може спостерігатися ефект глобального затемнення, котре, своєю чергою, призведе до більшого нагріву поверхні планети. Теорія доктора Кокса зводиться до того, що політика скорочення спалення копалин (газу, нафтопродуктів, вугілля тощо) може призвести до того, що до кінця століття середньорічна температура зросте на 100С з відповідними катастрофічними наслідками.

Лунає критика і щодо пропозицій Кіотського протоколу збільшувати лісонасадження, які компенсуватимуть емісію парникових газів, спричинену промисловістю. На думку вчених, котрі досліджують проблеми екології Арктики, нові ліси не лише посилено поглинатимуть вуглекислий газ, а й споживатимуть значний обсяг сонячної радіації, що знівелює роль лісонасаджень у боротьбі з глобальним потеплінням. Тож, запевняють російські та фінські науковці, треба плекати тундру, а не насаджувати на Півночі гаї. Що далі глобальне потепління стає реальністю, то менш войовничою стає риторика вчених стосовно того, що з цим явищем людству треба негайно боротися.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар