Лінія оборони

Податкова яма

Яніна КУДЬ

У податківців з’явився новий інструмент для наповнення бюджету. Вони розпочали боротьбу з податковими ямами

За третину січня податківцям вдалося нашкребти до скарбниці лише 1 млрд грн (10% від плану). У той час як уряд має намір у 2009 році зібрати більше податків, ніж у попередньому. І хоча мало хто вірить у те, що план зі збору буде виконано, робота з наповнення бюджету кипить.

Ще наприкінці минулого року ДПАУ розгорнула боротьбу із так званими податковими ямами. Немає сенсу гортати чинне законодавство. У жодному нормативно-правовому акті України визначення цього явища немає. Проте податківці з ним борються. Під податковими ямами вони мають на увазі підприємства, організатори яких намагаються незаконним чином відшкодовувати ПДВ. «Удосконалення звітності з податку на додану вартість та впровадження з квітня 2008 року автоматизованої системи зіставлення розшифровок податкового кредиту й податкових зобов’язань у розрізі контрагентів дає можливість податковим органам у стислий термін виявляти фірми — так звані податкові ями, задіяні у схемах розкрадання ПДВ», — йдеться в офіційній заяві податкової адміністрації. Мова про Наказ ДПАУ № 159 від 17.03.2008 р. «Про внесення змін до податкової звітності щодо податку на додану вартість». Документом, зокрема, було введено так зване п’яте доповнення — розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів. Таким чином податківці отримують інформацію про всіх партнерів підприємства. Але ж у великої компанії сотні, а то й тисячі контрагентів. І поява серед них несумлінного — справа часу.

«П’яте доповнення відкриває схеми ухиляння від сплати податків, — підтвердив в інтерв’ю Контрактам заступник голови ДПАУ Сергій Власенко, — Кабмін вимагає від нас ефективної боротьби з податковими ямами, але нам бракує інструментарію, щоб виконати поставлене завдання зі стовідсотковим ККД».

У нововведення, звісно, є противники. «Всі ці розшифровки — мертвому припарка. З фіктивним експортом боротися марно з їх допомогою, — повідомляє на умовах анонімності київський підприємець-експортер. — Псевдоекспортери все одно відшкодують свій ПДВ, бо їхні ланцюжки вибудувані абсолютно легально». Справедливість цієї тези опосередковано підтверджує статистика. За офіційними даними самої ДПАУ, у роботі з виявлення «ям» тільки в березні-вересні 2008 року були задіяні майже 2 тис. співробітників податкової міліції. За звітний період вони направили до суду 17 кримінальних справ (приблизно на 115 співробітників припадає одна направлена до суду справа). Дивний ККД, особливо з огляду на те, що не всі ці справи завершаться обвинувальними вироками стосовно підприємців.

До чого готуватися

Недостатню ефективність п’ятого доповнення підтверджує й пан Власенко: «Ми нічого не можемо зробити, бо фіксуємо ситуацію із ПДВ через 30–60 днів — декларації щодо ПДВ потрапляють до нас на 20-й день після звітного місяця, щонайменше 10 днів займає їх обробка. А ми хочемо відслідковувати рух ПДВ у режимі реального часу. Обов’язкове надання електронних ПДВ-накладних було б гарною підмогою в боротьбі з податковими ямами».

Тож незабаром податкова знову може стати ініціатором чергових законодавчих змін. Не виключено, що наступний крок у боротьбі з «ямами» полягатиме в тому, що податківці отримають право самостійно, без рішення суду, визнавати ті чи інші договори недійсними. Результативність таких нововведень можна спробувати спрогнозувати вже зараз. Так, за офіційним даними, в березні—вересні 2008 року податківці обробили 2,1 млн декларацій з ПДВ (до речі, майже половина з них були електронними). У них фіскали виявили 5,9 млн розбіжностей між контрагентами. А частка технічних помилок у деклараціях сягнула 60%. Чи слід говорити, що далеко не всі підприємці відбуваються за технічні помилки легким переляком. Петро Шинкаренко, голова ДПА в Дніпропетровській області, в одному з інтерв’ю місцевій газеті сказав: «Теоретично потрапити в «яму» може кожен. Можливо, якийсь підприємець не знав, з ким мав справу, й випадково уклав угоду з неіснуючою фірмою. Але тут йому залишається звинувачувати лише самого себе, оскільки він сам повівся необачно».

Думка підприємця

Бізнесмен,
який побажав зберегти інкогніто

— Небезпека Наказу ДПАУ № 159 у тому, що він спрямований на руйнування ще не до кінця сформованого конкурентного суспільства та посилення монополізації ринку в Україні. За результатами звітності ДПАУ буде створена глобальна база всіх контрагентів усіх підприємств України. Бізнес-структури, близькі до влади, отримають доступ до цієї бази. А заразом і можливість як знищити своїх конкурентів, так і зробити свій бізнес процвітаючим. Не варто говорити про технічну неможливість витоку подібної інформації або громадянську відповідальність чиновників і незвичайну чесність співробітників ДПАУ. Це нововведення — рушниця на стіні в першому акті п’єси.

Думки юристів

Сергій КЕБКАЛ,
партнер юридичної фірми V.I.P. Consulting

— Щоразу, коли підприємство зв’язує себе черговим договором, виникає ризик, що контрагент є податковою ямою або має до неї стосунок. Перевірити це практично неможливо. Оскільки контрагент — зареєстроване належним чином підприємство й має свідоцтво платника ПДВ. Його керівник на вимогу може пред’явити оригінали всіх документів. Тому багато бізнесменів дуже дивуються, коли їх викликають до податкової міліції та повідомляють, що їхній контрагент — податкова яма. Свідоцтво платника ПДВ цієї «ями» на той час визнане недійсним, отже, вони безпідставно віднесли до податкового кредиту енну суму. Результат — додаткові платежі, штрафні санкції і, залежно від суми «несплачених» податків, — кримінальна справа. Тобто держава в особі податкових органів видає документи, які підтверджують статус підприємства (податкової ями) як нормального платника податків, а потім сама ж скасовує цей статус і перекладає відповідальність на інших суб’єктів господарювання. При цьому гарантованого рецепта, як можна уникнути податкових ям, навіть сама податкова дати не може. Керівникам підприємств, котрі мали укладені договори з податковими ямами, можна порадити наступне. Даючи пояснення співробітникам податкової міліції, наполягати на тому, що під час здійснення угоди в них не було інформації про те, що контрагент є податковою ямою. Відтак, жодного злочинного наміру не було. Крім цього можна спробувати оскаржити рішення податкового органу про донарахування податкових платежів і фінансових санкцій. Однак судова практика у подібних справах свідчить: у переважній більшості випадків рішення приймається не на користь платників податків.

Данило ГЕТЬМАНЦЕВ,
адвокат, почесний президент юридичної компанії Jurimex

— Бажання податківців розширити свої повноваження, отримавши права визнавати угоди фіктивними без суду, можна зрозуміти. Зрозуміти, але не розділити. І справа навіть не в тому, що таке нововведення прямо суперечило б Цивільному кодексу. Проблему мінімізації ПДВ не можна вирішити, розширюючи й без того чималі повноваження державної податкової служби. Рішення криється, радше, у принципово нових підходах до нормативного регулювання процедури руху ПДВ всередині держави від платника до платника і, зрештою, — до держави. Ще Микола Азаров, будучи міністром фінансів, пропонував простий і зрозумілий механізм обліку руху ПДВ — запровадження ПДВ-рахунків. Нюанс полягав у тому, що переводити гроші в готівку з таких рахунків заборонялося в принципі. Тобто вони могли піти лише до бюджету або іншому такому самому платникові.

Окремо не можу не відзначити, що підприємець не зобов’язаний перевіряти автентичність підписів директора контрагента та склад його засновників. Тому навіть якщо угоду з фірмою, котра згодом виявилася фіктивною, укладено, боятися кримінальної відповідальності не слід — довести провину й намір бізнесмена у такій справі практично неможливо. Хоча слідчі дії самі по собі (обшуки, виїмки тощо) можуть паралізувати роботу всього підприємства.

Гаряча лінія

Якщо ви постраждали від сваволі контролюючих органів, пишіть нам, боротимемося разом:

linia@gc.kiev.ua

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар