№ 47 вiд 21-11-2005
|
|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 47 вiд 21-11-2005 |
Основні порушення прав акціонерів і наслідки для компанії
Найпоширеніший спосіб прийняття рішень без участі дрібних власників — не допускати їх на збори акціонерів. Порушення такого роду стало класичним. Підковані міноритарії можуть ефективно захищатися, причому судова перспектива залежить від того, наскільки грамотно діяла компанія. Слід зазначити, що порядок повідомлення акціонерів про проведення зборів законодавці залишили на розсуд підприємства: теоретично він повинен бути описаний у статуті.
Метод № 1
Неповідомлення акціонера про місце й час проведення загальних зборів. Ініціатори зборів (як правило, орган правління акціонерної компанії), не надсилають іменного повідомлення акціонеру.
Імовірність успішного оскарження 99%
Михайло ГОНЧАРУК, адвокат, правова група «Домініон»
— Якщо власника навіть однієї акції належним чином не повідомили про місце й час проведення загальних зборів акціонерів, а також про його попередній порядок денний — це найгрубіше порушення його прав. У такому випадку акціонер може звернутися до суду, вимагаючи визнати збори та всі їх рішення незаконними. За об’єктивного розгляду справи позитивний вердикт суду йому практично гарантований.
Метод № 2
Надсилання повідомлення на неправильну адресу. У цьому випадку компанія формально виконала свій обов’язок — листа акціонеру було надіслано. Підтверджується це, як правило, виписками з реєстру надісланих листів поштового відділення.
Імовірність успішного оскарження 50%
Максим ЛАВРИНОВИЧ, керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери»
— У цьому випадку акціонер має доводити, що він повідомлення не отримував. Якщо компанія надіслала простого листа, що зазвичай і робиться, довести факт його неотримання практично неможливо. Доведеться запитувати виписки з поштового реєстру відділення зв’язку за місцем проживання акціонера і доводити, що такий лист до відділення не надходив. Ще один привід заперечити легітимність проведення зборів акціонерів — порушення положень статуту підприємства про порядок скликання зборів акціонерів. Якщо у статуті акціонерної компанії чітко зазначено, що повідомлення про проведення зборів обов’язково має надсилатися рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але цього не було зроблено, імовірність позитивного рішення суду за позовом міноритарія зростає.
Метод № 3
Компанія не дотримується обов’язкового строку повідомлення акціонерів про проведення зборів. Тобто правління повідомляє акціонера про майбутні збори менш ніж за 45 днів до їх проведення.
Імовірність успішного оскарження 80%
Вадим САМОЙЛЕНКО, партнер юридичної фірми «Шевченко, Дідковський і Партнери»
— Якщо орган, що ініціює проведення загальних зборів акціонерів, не забезпечив фактичного отримання хоча б одним із власників акцій повідомлення про місце й час проведення зборів не пізніше ніж за 45 днів до дати початку заходу, це може слугувати підставою для подання позову в суд й про визнання зборів та їх рішень недійсними. Інший варіант — якщо оголошення у пресі про збори акціонерів також було опубліковано з порушенням цього строку. У таких випадках позов акціонера має непогану перспективу.
Метод № 4
Проведення зборів акціонерів у віддалених місцях. Наприклад, у дорогому пансіонаті в Карпатах або Криму. Як правило, власники дрібних пакетів акцій приймають рішення не витрачати час, сили та гроші на відвідування подібного заходу. Головне завдання для власника компанії в цьому випадку — зібрати кворум для прийняття необхідних рішень.
Імовірність успішного оскарження 5%
Галина ЗАГОРОДНЮК, адвокат, старший юрист юридичної компанії «DLA Piper Україна»
— Формально в цьому випадку порушення прав акціонера не було: можливості взяти участь у зборах акціонерів його ніхто не позбавляв. У законодавстві обов’язковість проведення зборів за місцезнаходженням центрального офісу не закріплена — зазначено лише, що вони мають відбуватися в Україні. Таким чином, якщо під час проведення зборів не було допущено процесуальних порушень, підстав для оскарження їхньої легітимності та ухвалених рішень акціонер не має.
Метод № 5
Фізичний недопуск акціонера до зали, де відбуваються збори. Тобто належним чином повідомлений власник акцій не може потрапити на збори через протидію, наприклад, служби охорони або інших осіб.
Імовірність успішного оскарження 75%
Ольга ОМЕЛЬЧЕНКО, старший юрист юридичної фірми «Лавринович і Партнери»
— Усе залежить від підготовленості акціонера до такого перебігу подій. У будь-якому разі варто зафіксувати факт недопущення у відповідному акті, неодмінно з підписами свідків. Крім того, можна звернутися до Держкомісії з цінних паперів, щоб її представник прибув на місце і засвідчив порушення. Якщо документи складені правильно та підтверджені ДКЦПФР, імовірність успішного оскарження правомірності проведення зборів та ухвалених рішень досить висока.
Інформаційна блокада
Не менш поширений спосіб порушення прав міноритарних акціонерів — ненадання їм інформації про діяльність компанії. Згідно із законом «Про господарчі товариства», кожен акціонер має право вимагати від компанії річні баланси, звіти про діяльність, протоколи зборів. Утім, цей перелік може бути розширений статутом компанії. Однак нерідко цілком обгрунтовані вимоги акціонерів правління компанії залишає без уваги, не надаючи їм жодної інформації.
Імовірність успішного оскарження 75%
Максим ЛАВРИНОВИЧ, керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери»
— У цьому випадку акціонер, який відправляє запит на отримання інформації, повинен розуміти, що всі витрати з її тиражування й пересилання повинен оплачувати він. Крім того, є деякі категорії документів, які копіюванню не підлягають, відповідно й не можуть бути вислані акціонеру. Слід зазначити, що компанія не зобов’язана надавати акціонеру інформацію з конкретних угод, оскільки ці відомості не є обов’язковими для повідомлення акціонерам.
Порядок денний
Одним з основних прав акціонера є внесення пропозицій щодо включення будь-якого питання до порядку денного. Якщо ж акціонер або група акціонерів у сумі контролюють більше 10% акцій, порушене ними питання обов’язково має бути внесене на розгляд зборів акціонерів. Проте акціонерні компанії нерідко ігнорують пропозиції міноритаріїв. У такому випадку останні мають всі підстави для звернення до суду.
Імовірність успішного оскарження 90%
Галина ЗАГОРОДНЮК, адвокат, старший юрист юридичної компанії «DLA Piper Україна»
— Грамотний мажоритарний акціонер не підставлятиметься під удар, не включаючи питання, запропоновані міноритаріями, до порядку денного. Зрештою, маючи більшість голосів на зборах акціонерів, можна просто відхиляти одну за одною будь-які, навіть найабсурдніші пропозиції. Невключення ж питання до порядку денного може спричинити подання позову про оскарження результатів зборів та тривалий судовий процес із великою ймовірністю задоволення такого позову.
Вадим САМОЙЛЕНКО, партнер юридичної фірми «Шевченко, Дідковський і Партнери»
— Слід звернути увагу, що попередній порядок денний (опублікований у встановленому порядку разом з оголошенням про проведення загальних зборів акціонерів) може змінюватися лише за пропозиціями акціонерів. Тобто зміни первинного порядку денного з ініціативи керівного органу компанії не допускаються. Крім того, про доповнений порядок денний належить повідомити акціонерів не пізніше ніж за 10 днів до проведення зборів. У випадку порушення цих вимог акціонер отримує вагомі підстави для оскарження легітимності зборів і дійсності їх рішень.
Активи у воду
Парадоксально, але найістотнішим обмеженням прав міноритаріїв є цілком законні дії менеджменту підприємства. Це, насамперед, виведення активів з-під юрисдикції конкретної акціонерної компанії з передачею їх у власність або довгострокову оренду іншому підприємству. Сюди ж можна віднести й проведення додаткової емісії або консолідації акцій, рішення про спрямування прибутку за звітний період не на виплату дивідендів, а на модернізацію виробництва, а також прийняття рішення про ліквідацію, реорганізацію компанії, створення дочірніх підприємств тощо.
Імовірність успішного оскарження 30%
Галина ЗАГОРОДНЮК, адвокат, старший юрист юридичної компанії «DLA Piper Україна»
— У законодавстві західних країн передбачено, що міноритарний акціонер, який не згоден з рішенням загальних зборів, може вимагати від компанії викупити його акції за справедливою ціною, і компанія зобов’язана це зробити. У нашому законодавстві ця норма, на жаль, відсутня (виняток встановлено тільки для рішень про реорганізацію акціонерного товариства), тому в разі ухвалення рішення про передачу активів компанії іншому підприємству, власник дрібного пакета акцій ризикує залишитися ні з чим.
Вадим САМОЙЛЕНКО, партнер юридичної фірми «Шевченко, Дідковський і Партнери»
— Одна з причин оскарження в суді рішень органів управління акціонерним товариством — порушення процедури ухвалення цього рішення. Наприклад, якщо рішення про укладення певних оборудок приймаються не правлінням АТ, а одноосібно головою правління. У такому випадку ці операції можуть бути оскаржені в суді акціонерами як недійсні.
Ольга ОМЕЛЬЧЕНКО, старший юрист юридичної фірми «Лавринович і Партнери»
— Якщо об’єднані міноритарні акціонери в сумі не володіють блокуючим пакетом акцій (як мінімум 25%), то їхній вплив на господарське життя акціонерного товариства є мінімальним. Фактично вони не можуть перешкодити втіленню в життя будь-якого рішення (в тому числі й про ліквідацію компанії), хоча право його оскарження в них, звісно, залишається. Утім, із судової практики випливає, що угоди щодо передачі активів з АТ до інших підприємств міноритарії раніше досить успішно оспорювали.
Однак є обов’язкова умова: на зборах акціонерів позивач мав голосувати проти цього рішення або ж бути відсутнім. Якщо ж він голосував «за» або утримався, рішення можуть визнати законним. Однак останнім часом, після відповідного роз’яснення Верховного Суду, багато господарських судів перестали приймати до розгляду позови міноритарних акціонерів щодо оскарження будь-яких рішень загальних зборів або керівного органа компанії.
Михайло ГОНЧАРУК, адвокат, правова група «Домініон»
— Додаткова емісія є найбільш поширеним способом розмивання часток міноритарних акціонерів. Як правило, серед власників дрібних пакетів акцій небагато людей, готових заплатити гроші за випущені акції, щоб зберегти свій відсоток акцій і після емісії. Наприклад, прийнято рішення про збільшення статутного капіталу компанії на 300% шляхом проведення додемісії акцій. Тобто якщо міноритарій, який володіє 5%, не зможе викупити відповідну кількість нововипущених акцій, володітиме лише 1,7%.
Якщо загальні збори акціонерів, на яких було ухвалене рішення про проведення додемісії, провели без процесуальних порушень, то оскаржити його практично неможливо. Найбільше, чого може досягнути ображений акціонер — попсує нерви власникам компанії. Якщо міноритарії не мають можливості заблокувати таке рішення, вони можуть спробувати не допустити проведення загальних зборів. Наприклад, подадуть позов до суду про порушення своїх прав (причина — ненадання інформації), вимагаючи як забезпечення позову заборонити проведення зборів акціонерів або реалізації його рішень. Таким чином, можна добитися хоча б відстрочки прийняття небажаного для них рішення.
|