|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 37 вiд 12-09-2005 |
Степан ГАВРИШ, народний депутат
— Ні. Герой України — це насамперед національний герой. Серед політиків це люди, які формували ідеологію незалежного розвитку України. Наприклад, В’ячеслав Чорновіл. Героями можуть бути вчені і виробничники, які створюють високотехнологічні виробництва, що відповідають європейським стандартам. Гадаю, сьогодні найвищі досягнення в цьому сенсі демонструє вітчизняна металургія. На високі нагороди заслуговують діячі культури. Мені здається, що звання Героя України гідний Богдан Ступка.
Маргарита КАРПЕНКО, керуючий партнер юридичної фірми DLA Piper Ukraine
— Стати Героєм України, безумовно, дуже почесно. Апріорі зрозуміло, що в того, хто отримав таке звання, мають бути певні заслуги перед Батьківщиною. На мою думку, юрист міг би отримати Героя за досягнення, пов’язані зі встановленням верховенства права у нашій країні. Наша команда також докладає зусиль до вирішення цього масштабного, загальнонаціонального завдання. Утім, я людина не надто публічна, і впевнена, що результати роботи скажуть про мене набагато більше, ніж будь-яке звання.
Микола ШЕЛЕСТ, голова Вищої ради юстиції України
— Якось ніколи про це не думав. Як держчиновник я виконую свою роботу відповідно до службових обов’язків. Якихось особливих досягнень або вчинків, які заслуговують на найвищу державну нагороду, я не здійснюю. Зрозуміло, що на сьогодні не існує вичерпного переліку заслуг, за які можна було б отримати Героя України. Хоча якісь загальні критерії все-таки мають бути. Критерії героїчного вчинку, на мій погляд, визначити легко. Якщо людина ціною власного здоров’я чи життя запобігає загибелі людей, то звання Героя вона явно гідна. Хоча на сьогодні просто жити в нашій країні для деяких верств населення — це вже геройський вчинок.
Михайло КОЛІСНИК, професор Києво-Могилянської бізнес-школи
— Я хотів би заслужити звання Героя України. Щоб ним стати, людина має бути саме героєм, а це поняття у мене асоціюється з якимось справді героїчним вчинком, часто в екстремальній ситуації. Здається, сьогодні Героями України стають з інших причин. Наприклад, деякі володарі такого звання прославилися лише тим, що довгі роки добре виконували свою роботу. Думаю, що за такі досягнення можна давати нагороду меншу, приміром «Орден Володимира». Я не чув, щоб в Америці, наприклад, за побудовану автостраду нагороджували «Пурпуровим серцем».
Ірина БЕКЕШКІНА, соціолог, науковий керівник фонду «Демократичні ініціативи»
— Якби було за що, звичайно ж, погодилася б. Але наразі ні за що. Адже за логікою речей, якщо людині присуджують Героя України, вона має здійснити щось героїчне. А якщо вона просто чесно виконує свою роботу й досягає певних успіхів, то для цього є інші нагороди. Раніше вони, здається, називалися «За трудові успіхи». Зрозуміло, що така людина, як Василь Стус, гідна бути Героєм України, а ось за що багато кому зараз дають це звання, я не розумію. Мені здається, що сьогодні дуже мало людей, які б заслуговували це звання.
Володимир ЧЕРТАШ, генеральний менеджер з продажу корпорації «Квазар-Мікро»
— Погодився б, якби було за що. Ключовим критерієм при присвоєнні такого звання мають бути видатні досягнення або вчинки. У роки війни, коли героїзм був повсякденним явищем (піти в атаку під свист куль — це вже героїзм), Героями ставали одиниці — ті, чий подвиг і внесок у спільну справу вирізнявся на тлі масового героїзму. Тоді як у мирній обстановці Героєм може бути міліціонер, який, ризикуючи життям, зупинив озброєного рецидивіста. Видатний внесок у розвиток економіки, у зміцнення позитивного іміджу країни на світовій арені, у розвиток науки тощо також може бути відзначений присвоєнням звання Героя України.
|
|