№ 47 вiд 22-11-2004
|
|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 47 вiд 22-11-2004 |
Політика
У перший день після виборів Контракти разом з генеральним директором Київського міжнародного інституту соціології Володимиром Паніотто намагаються підбити підсумки виборчої кампанії і з’ясувати, чому різні соціологічні організації оприлюднювали кардинально протилежні дані.
«Правильна» методика забезпечує «правильні» результати
Чому розходяться дані різних екзит-полів?
— Різні організації використовують різні методи. За півроку до виборів ми почали перевіряти, чи дійсно люди відповідають щиро. Половина наших респондентів відповідали звичайним методом, тобто через інтерв’ю, а інші — кидаючи заповнену анкету в скриню, тобто таємно. Виявилося, що з наближенням виборів різниця у відповідях тих, хто відповідав анонімно, і тих, хто відкрито, збільшується. За 15 днів до першого туру різниця становила 3-4%. На цей час Янукович набирав якраз на ці 4% більше, і ми на прес-конференції сказали, що рейтинг кандидатів зрівнявся. Врешті, ця гіпотеза підтвердилася. Коли директор центру «Соціальний моніторинг» О. Балакірєва провела поствиборче дослідження, то за її даними, оприлюдненими на прес-конференції, де розколовся наш консорціум, за Ющенка голосувало близько 36% виборців, тобто на ті самі 4% менше, ніж за даними ЦВК.
У результаті ми вирішили проводити екзит-пол шляхом таємного опитування. Звідси і різниця між нашими даними і даними інших структур, які проводили відкрите опитування. Проте розбіжності не перевищують меж похибки.
З одного боку, соціологам не довіряють, а з іншого — їм занадто вірять, мало хто розуміє імовірнісний характер наших досліджень, усі хочуть мати прогноз із точністю до 1%.
Проте, скажімо, російський «Фонд общественного мнения» давав результати, за якими впевнено перемагав Янукович. Тут теж проблема у методиці?
— Цей Фонд, який тут затаврували, — дуже професійна організація. Вони дезавуювали свій екзит-пол і заявили, що його можна вважати таким, що не відбувся, оскільки під час опитування була велика частка відмов, а отже дані не можуть бути точними.
Ми давно працюємо з ФОМ. Під час кампанії 2002 року вони поводили себе бездоганно. Усі їхні дані відразу викладалися на сайт. Цього разу ФОМ приховував дані, якщо вони були не вигідними. На виборчій сцені фомівці виникли несподівано, саме тоді, коли за нашими даними Янукович наздогнав Ющенка. Ці дані були оприлюднені одночасно із ролінговими дослідженнями Соцісу (ролінг полягає в тому, що протягом певного часу щодня опитуються 100 осіб), Демократичні ініціативи оприлюднювали дані, накопичені за 20 днів. І в той день вони оприлюднили дані, які показували ситуацію десятиденної давнини.
Протягом кампанії я декілька раз порівнював дослідження різних центрів за один і той же період, і різниця була в межах похибки.
З точки зору науковця, можливо, дані відрізнялися несуттєво, але пересічний споживач інформації в опитуваннях різних соціологічних організацій бачив кардинально відмінні рейтинги. Чому так виходило?
— Ця проблема виникла після 20-го вересня, коли почалося швидке зростання рейтингу Януковича. Тоді різниця в 5 днів була дуже суттєвою для результатів. Через це і виникла плутанина. Різні центри мають різну швидкість опрацювання даних.
Крім цього, сильно впливав показник. Наприклад, ФОМ надає дані відносно населення в цілому, а не того, яке прийде на вибори. І коли вони вперше заявили про зрівняння рейтингів відносно всього населення, то рейтинг Ющенка серед тих, хто збирався йти на вибори, був на 4,6% вищий (прихильники Ющенка більш активні).
Так варіюючи, можна було отримати результати, які відповідали уявленням замовників про ситуацію.
Чому розпався консорціум провідних соціологічних організацій?
— Соціс і Соціальний моніторинг є членами Соціологічної асоціації України, і я як член цієї організації не можу висловлювати необгрунтованих підозр щодо своїх колег. Формальна причина розпаду не відповідала реальній ситуації. У нас після першого туру було засідання разом з донорами, на якому вони сказали, що бажано під час другого туру проводити екзит-пол методом таємного опитування. Соціс і Соціальний моніторинг відповіли, що в них немає досвіду такої роботи, і потім про цю пропозицію казали, як про «шалений тиск донорів». Після засідання я розмовляв по телефону з представником одного з головних донорів — Євгеном Бистрицьким, головою правління фонду «Відродження», який сказав: «Нехай використовують такий метод, який бажають», — тобто «шалений тиск» було подолано за десять хвилин.
Основний чинник вибору — мова спілкування
Чи могли б ви пригадати, залежно від яких подій змінювався рейтинг претендентів.
— Загалом рейтинг Януковича поступово і повільно збільшувався увесь час улітку до вересня. У вересні різниця між головними кандидатами почала зростати. У середині місяця Янукович став отримувати менше, ніж на початку.
Наскільки я пам’ятаю, політологи прогнозували підвищення пенсій у другому турі, але, вочевидь, нерви в урядової команди не витримали. Після цього рейтинг Януковича почав зростати швидкими темпами. Однак цей ефект тимчасовий. По-перше, діє чинник звикання, але цей процес може тривати місяцями. По-друге, зростання цін, яке почалося відразу за підвищенням пенсій, це швидкодіючий фактор, що діє на зниження рейтингу Януковича. Іншою причиною зростання рейтингу Януковича були його російські ініціативи. Вони проголошувалися не просто так, а були перевірені на відповідних дослідженнях.
Загалом після підвищення пенсій і проросійських заяв рейтинг Яновича зріс на 7-8%. З них 5%, на мою думку, це заслуга пенсій. Проте спеціальних досліджень, аби виявити, що на що впливає, ми не проводили.
Якими критеріями керувалися виборці, віддаючи свій голос? Голосували «за» свого чи «проти» чужого?
— Для поняття «свій — чужий» дуже суттєвою є мова. Коли ми питаємо безпосередньо про проблеми, які хвилюють суспільство, то респонденти кажуть, що проблеми мови не є для них головними. Однак одна справа те, що вважають проблемами, а інша — те, що реально є проблемами, які впливають на рішення людини. Цього разу мовний чинник мав дуже великий вплив, за винятком Києва, де питання демократії значущіше. Так само, як і під час виборів 1994 року, коли було достатньо знати кількість україномовного населення в області, щоб вірно спрогнозувати, де переможе Кравчук, а де Кучма.
Для кого мова мала більше значення — для прихильників Ющенка чи Януковича?
— Важко сказати. У східних областях Ющенку реально створено імідж ворога, який буде змушувати всіх розмовляти українською. Тому для прихильників Януковича мовне питання, мабуть, було важливішим. Найбільша вада кампанії Ющенка — відсутність роботи зі східним виборцем.
В нас є три головні етномовні категорії населення. Російськомовні росіяни, україномовні і російськомовні українці. Останніх майже половина серед усіх українців, і вони довгий час відчували дискомфорт у ставленні до себе з боку україномовних співгромадян і до деякої міри держави.
З іншого боку, україномовне населення відчуває незадоволення через те, що й досі не подолано наслідки насильного впровадження російської мови. Вирішувати цю проблему потрібно, оскільки українська мова витравлювалася з часів царизму, і є думка, що без підтримки з боку держави вона не виживе. Ці побоювання дещо перебільшені, але така загроза є.
Тобто основною причиною так званого розколу в суспільстві є мова?
— Не тільки. Велике значення має ставлення до Росії.
До речі, один з моїх знайомих істориків, дивлячись на карту областей, де переміг Ющенко, сказав, що ці території один до одного збігаються з картою українських земель, які входили до Речі Посполитої у 1650 році.
Штучна конфронтація
Виходячи з цього спостереження і з результатів голосування 1994 року, які нагадують нинішні, чи можна говорити про те, що існують дві українські ментальності?
— Ні. Під час виборів, щоб набрати прихильників, намагаються грати на тих простих речах, які не важко показати і які роз’єднують людей. За тими дослідженнями, які ми проводили, немає серйозних підстав казати про велику різницю у ментальності, дуже часто різниця полягає у різному співвідношенні міського і сільського населення. Я відстежую рівень ксенофобії і антисемітизму уже десять років і можу сказати, що різниця за регіонами на перший погляд здається великою, але якщо контролювати тип поселення (наприклад, взяти великі міста), то вона стає практично нульовою. Нинішня конфронтація, на мій погляд, створена штучно.
Уже після першого туру багато ЗМІ почали писати, що під час виборів народилася українська політична нація, оскільки прості громадяни активно включилися і в агітаційний процес, і в процес контролю над виборами, чого на попередніх виборах не спостерігалося. Ви згодні з таким твердженням?
— Спеціальних досліджень ми не проводили, а стрічки на автомобілях це ще не показник для таких серйозних висновків. Створення політичної нації — процес досить повільний, культура змінюється дуже поступово. Такі значущі події, як нинішні вибори, справді впливають на нього. Після атаки терористів на США 11 вересня 2001 року американці, виявляли підвищену громадську активність, але з часом суспільство повернулося до попереднього стану. Думаю, у нас відбудеться так само. Не може одна подія мати занадто довготривалий вплив.
Нинішня президентська кампанія виявила якісь особливі тенденції розвитку нашого суспільства?
— У мене було два великих розчарування. Перше — за цей час дуже добре проявилася публічна продажність, яка справила на мене гнітюче враження. Технічні кандидати, які декларували цю продажність і які після всього цього не ховаються, а спокійно виступають на телебаченні, — просто шокують. У них немає ні краплі сорому. Те саме стосується і деяких радників своїх колишніх опонентів. Відбувається інфляція такого поняття, як честь. Якщо люди публічно продаються, то продаватися за умови, що про це ніхто не дізнається, може стати нормою. Друге розчарування — спілкування з опозиційними ЗМІ. Досі я вважав, що брехливі тільки провладні канали, а вони такими і є, але виявилося, що проблема у відсотках. За одним з моніторингів ЗМІ, Інтер подає 95% односторонньої інформації. А 5 канал — тільки 55%. Типовий приклад — ставлення до соціологів. Хіба ми винні в тому, що почав зростати рейтинг Януковича? Проте саме тоді опозиційні ЗМІ почали нас безпідставно звинувачувати у неправдивості досліджень, іноді перекручуючи наші дані.
Довідка
Екзит-пол виник у США у 50-х роках, як метод так званих швидких результатів. По всій країні робилася вибірка дільниць і результати з них оприлюднювалися у ЗМІ. Оскільки підрахувати голоси на окремих дільницях можна швидше, ніж по всій країні, то організатори називали ім’я переможця раніше, ніж державні органи. На початку 60-х соціологи почали проводити опитування до закриття дільниць. Головним замовником екзит-полів на Заході були і є телекомпанії, які прагнуть зробити шоу з результатів виборів. Під екзит-поли спеціально збирається реклама, оскільки багато глядачів з нетерпінням чекають результатів. Функція контролю над чесністю виборів на екзит-пол була покладена тільки в пострадянських країнах.
Історія соціології
Опитування громадської думки народилося в Америці, і головні віхи в становленні цієї науки пов’язані з США.
1824 року в США проведено два перших опитування. Їх назвали «солом’яні опитування». Це епізодичні, локальні опитування з невеликою вибіркою, які проводилися газетами протягом майже ста років.
1916 року американський журнал «Літерарі Дайджест» почав грандіозні опитування, розсилаючи анкети мільйонам американців.
1932 року опитування починають використовуватися у виборчих кампаніях, «Літерарі Дайджест» з точністю до одного відсотка передбачає перемогу Теодора Рузвельта.
1935 року створюється інститут Геллапа.
1936 року після невдалого опитування, проведеного «Літерарі Дайджест», соціологи починають використовувати вибірковий метод дослідження громадської думки.
1948 рік. Інститут Геллапа та інші провідні соціологи прогнозували перемогу республіканця Томаса Дьюі, проте переміг демократ Гаррі Трумен. Вдосконалення соціологічних технологій.
1998 рік. Створення нової технології онлайнових опитувань під назвою Knowledge Networks, яка використовується і сьогодні.
Один з моїх знайомих істориків, дивлячись на карту областей, де переміг Ющенко, сказав, що ці території один до одного збігаються з картою українських земель, які входили до Речі Посполитої у 1650 році
Результати екзит-полу в першому турі виборів президента України Київський міжнародний інститут соціології + Центр Разумкова «Соціс» «Соціальний моніторинг» Віктор Ющенко 44,6 42,0 40,1 Віктор Янукович 37,8 41,1 41,2 Олександр Мороз 5,4 5,8 6,0 Петро Симоненко 5,1 5,4 5,6
© Контракти, 2003. При використаннi матерiалiв посилання на "Контракти" обов’язкове.
Iнтернет-проект: webgc@gc.com.ua, т/ф:(0322)70-2713
