|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 37 вiд 11-09-2006 |
Поточний момент
Про політику партії та уряду
Жоден з українських урядів не зміг створити прийнятних умов для діяльності бізнесу. Маю на увазі не розробку і прийняття якихось спеціальних заходів, що розвивають підприємництво. Я говорю про відомий факт: виконання всіх норм, що пропонуються законами та розпорядженнями, робить ведення бізнесу неможливим. Зрозуміло, в Україні є успішний бізнес, але сміливо можна стверджувати, що в більшості випадків секрет цього успіху полягає не тільки в кмітливості та наполегливості підприємців. У принципі, проблему пояснює проста формула — влада в Україні і є бізнес. А поки так буде, умови діяльності незалежного бізнесу не покращаться. Однак ця формула незручна тому, що не пояснює, як же саме вони не покращаться в кожному конкретному випадку. У цьому сенсі корисним виявляється аналіз складу Кабінету та його намірів.
Головною особливістю нинішнього Кабінету є його «кучмістський» характер. У цьому випадку, це не лайка, а всього лише констатація того факту, що Кабінет не має ні організаційної, ні ідеологічної, ні політичної єдності. Тобто ми маємо справу з типовим урядом часів Леоніда Даниловича, а не з коаліційним кабінетом, запропонованим політреформою. Нинішній уряд являє собою набір персон і угруповань, а не чітко виражений результат політичного компромісу. Тому головний висновок — від уряду не слід очікувати скільки-небудь послідовних і продуманих дій. Це й погано і добре одночасно. Погано в тому розумінні, що починання попередніх «помаранчевих» урядів у сфері полегшення існування бізнесу, швидше за все, залишаться починаннями. Кабінет, як показує скандал з оприлюдненням його програми, що, як з’ясувалося, ще не готовий, не буде обтяжувати себе зайвими ідеологічними формальностями. Тому прогнозування його діяльності знову зводиться до добре освоєної в часи Кучми практики аналізу особистих бізнес-інтересів посадових осіб. Позитивний момент полягає в тому, що хоча Кабінет і не зможе зробити чогось гарного, він точно так само буде не здатен зробити щось особливо погане. Побоювання, що «донецькі підімнуть весь бізнес під себе», залишаться побоюваннями хоча б тому, що усередині «донецькі» теж не єдині, і якщо в когось виникають проблеми такого гатунку, можна порадити звернутися до конкурентів кривдника.
Ну а найважливіше з погляду практики бізнесу питання — чи продовжить новий уряд практику завищення корупційної планки, що запровадив кабінет Тимошенко, важко піддається прогнозуванню. При Тимошенко налякані чиновники просто не бралися вирішувати жодних питань, що стосуються ведення бізнесу. У результаті, не тільки підвищилася ціна «обслуговування» держави — багато запланованих раніше справ просто не робилося. Поки що корупція є єдиним механізмом, що дозволяє вести бізнес, тому від того, наскільки вона буде доступною для бізнесу, залежить і швидкість розвитку цього самого бізнесу. У принципі, природний перебіг подій підштовхує чиновників робити свої послуги більш доступними, тому є підстави сподіватися на краще. Шкода, що таке «краще» не можна вважати цивілізованим розвитком.
Продовження теми — "Тверді трієчники"
|
|