№ 48 вiд 28-11-2005
|
|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 48 вiд 28-11-2005 |
Секрет фірми
Сертифікати міжнародних стандартів якості продукції відкривають вітчизняним підприємствам доступ на зовнішні ринки
Невідповідність українських стандартів міжнародним вимогам до якості помітно ускладнює експортно-імпортні операції. Подолання торговельних бар’єрів і розбіжностей у сфері стандартизації неможливе без впровадження міжнародних вимог до якості продукції на національному рівні. Експерти називають це гармонізацією національних і міжнародних стандартів. Фахівці зі стандартизації запевняють, що приведення ДСТУ у відповідність до світових норм не лише зміцнює позиції України на міжнародних ринках, а й сприяє підвищенню конкурентоспроможності. За попередніми оцінками, часу на гармонізацію українських стандартів знадобиться чимало — оптимісти впевнено заявляють про п’ятирічку, а песимісти оцінюють тривалість процесу набагато обережніше, відводячи на нього 7-10 років.
Схема впровадження міжнародних стандартів в Україні |
Скільки коштує
Річ у тому, що розробка й коригування стандартів — справа досить витратна, що фінансується головним чином із бюджету. За даними Держспоживстандарту за 2005 рік, з 619 адаптованих міжнародних стандартів лише 5% були оплачені підприємствами. Повний комплекс адаптації одного стандарту коштує замовнику 12-18 тис. грн (остаточна сума залежить від терміновості й складності необхідних досліджень).
Однак держбюджет — не єдиний вихід. Кошти на дослідження й узгодження може виділити замовник — ініціатор упровадження стандарту, зокрема юридична або фізична особа. Відповідно до українського законодавства замовниками можуть бути центральні органи виконавчої влади (Кабмін або профільні міністерства), Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт) або будь-яке підприємство, зацікавлене у впровадженні міжнародних критеріїв якості.
Що крім грошей
Незалежно від джерела фінансування міжнародні стандарти потребують ретельного аналізу щодо відповідності вітчизняним реаліям. Цілком можливо, що закордонні норми не приживуться в Україні. Директор Інституту управління якістю та навколишнім середовищем Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНЦ) Анатолій Заклецький зазначає, що близько 5% міжнародних стандартів якості після проведення експертизи не рекомендуються до впровадження в Україні. Причини можуть бути різні: брак технічної бази або існування серед вітчизняних ДСТУ аналога даного міжнародного стандарту. Крім того, буває, що українським законодавством передбачені вищі критерії якості.
Утім, процес гармонізації вітчизняних і міжнародних стандартів усе одно триває: за словами директора Науково-дослідного інституту стандартизації УкрНДНЦ Віктора Тетери, станом на 1 червня 2005 року в Україні впроваджено 2685 міжнародних документів, що регулюють якість продукції, а за 10 місяців поточного року прийнято й підготовлено до прийняття ще 619.
Техпроцес
Розробкою нового національного або адаптацією вже діючого міжнародного стандарту займається Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт, колишній УкрЦСМ). Фахівці цієї організації здійснюють координацію вимог майбутнього ДСТУ з побажаннями профільних відомств й узгодження його норм з положеннями українського законодавства. Після проведення цих робіт стандарт передають на експертизу до УкрНДНЦ, потім або відправляють на доопрацювання, або передають до Держспоживстандарту для прийняття й реєстрації нового нормативного документа.
Однак перед тим, як проект стандарту потрапляє до УкрЦСМ, заявка на його прийняття (подана до Держспоживстандарту) проходить попередній розгляд у Технічному комітеті зі стандартизації (ТК-93) УкрНДНЦ. За словами Віктора Тетери, на цьому етапі розглядаються необхідність упровадження стандарту, наявність аналогів, відповідність чинному законодавству тощо. Якщо ТК-93 за результатами розгляду принципово погоджується на впровадження запропонованих еталонів якості, починається власне розробка (або адаптація) вимог майбутнього стандарту. Цікаво, що в попередньому розгляді документації й розробці стандарту можуть брати участь не лише працівники держустанов, а й підприємці або недержавні експертні організації.
Співробітники Укрметртестстандарту стверджують, що вся процедура від подачі заявки до реєстрації триває близько 10 місяців. Залежно від складності впроваджуваного стандарту, обсягу необхідних досліджень і погоджень цей термін може бути або скорочено, або істотно продовжено.
Мовний бар’єр
Прийняття стандарту або відмову у його впровадженні зацікавлені особи можуть оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку. Вищою інстанцією адміністративного оскарження є Рада стандартизації при Кабміні. Щоправда, прикладів успішного оспорювання експерти навести не змогли.
Утім, проблем щодо впровадження міжнародних норм в Україні вистачає і без того. Директор Центру стратегічного маркетингу та ринкових досліджень Гліб Проненко серйозною проблемою гармонізації критеріїв якості вважає труднощі перекладу. Одне й те саме слово в англійській мові може мати різні, часом несподівані значення. Нерідко в сусідніх розділах іноземного стандарту один і той самий термін має кілька значень. Крім того, у текстах міжнародних документів трапляються слова, які прийнято перекладати дослівно, хоча в контексті вони несуть дещо інше смислове навантаження. Наприклад, англійське слово «control» традиційно перекладають як «контроль», хоча в багатьох випадках його слід розуміти як «управління».
Віктор Тетера зазначає, що під час адаптації до деяких міжнародних стандартів необхідно включати вимоги, передбачені нормами вітчизняного законодавства. У цих випадках робиться позначка, що він не ідентичний оригінальному тексту, а модифікований відповідно до особливостей країни. Однак Анатолій Заклецький вважає, що незалежно від того, документ було прийнято ідентичним чи адаптованим, все одно буде видано повноцінний сертифікат відповідності вимогам міжнародного стандарту.
ЕКСПЕРТиза
Гліб Проненко, директор Центру стратегічного маркетингу та ринкових досліджень
Соцстандарт
— Під час проведення маркетингових досліджень ми використовуємо стандарти якості маркетингових досліджень УАМ. Хочу звернути увагу, що цей документ, як і більшість інших, є лише рекомендацією з організації досліджень. Він не містить жорстких інструкцій з техніки проведення опитувань.
Однак використання нашою компанією стандартів якості маркетингових досліджень УАМ надає низку переваг. Насамперед у них досить чітко вказані принципи взаємин замовника дослідження й виконавця робіт. Зокрема, згідно з цими принципами дані про респондентів є конфіденційними й не можуть бути передані замовнику. Крім того, факт проведення соціологічного дослідження за міжнародними стандартами як такий підвищує рівень довіри клієнтів до компанії й результатів дослідження.
|