Український дiловий тижневик "Контракти" / № 48 вiд 28-11-2005

Запитання Контрактів

Вас гальмували на митниці?

Контракти з'ясовують, чи змінився стереотип вітчизняного митника в уяві пересічного підприємця та наскільки українська митниця наблизилась до європейських стандартів?

Володимир БІЛИЙ, приватний підприємець

— Раніше я часто їздив до Польщі за товаром. Гальмували на митниці постійно. Практично всі проходження кордону були для мене проблемними. Хабарі — на кожному кроці.

Дмитро ХРЕСТЬЯНОВСЬКИЙ, менеджер відділу логістики компанії «Тетра Пак»

— Ми працюємо в Україні з 1992 року й за цей час здобули і чималий досвід, і добру репутацію серед митників. Сьогодні при імпорті та експорті продукції митну процедуру проходимо за один день — для України це рекордні строки. Але водночас говорити про європейські стандарти на українській митниці поки що не випадає. Є ще багато невирішених питань, наприклад, митне оформлення запасних частин величезної номенклатури, що надходять через служби кур’єрської доставки.

Вахтанг КІПІАНІ, шеф-редактор програми «Подвійний доказ», студія «1+1»

— П’ять років тому в Борисполі зі мною сталася кумедна історія.

Я повертався зі США, мав при собі новенький ноутбук, придбаний за океаном. Митники пропустили мене, навіть не вимагаючи мита на ввезення цієї техніки, — надто вже їх захопила моя розповідь про те, що в Штатах я бачив живого й здорового Павла Лазаренка. Ця інформація дозволила мені заощадити $400 мита. Тож до митників я ставлюся непогано.

Микола ЛЕВЧУК, директор юридичної агенції «Соломон»

— Коли чую слово «митниця», перше, що спадає на думку, — контрабанда й безліч проблем моїх клієнтів, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. У роботі юриста часто діє принцип «що більше проблем у клієнта, то більше роботи, а відтак і заробітку».

Але у випадку з митницею це не так. Ми співпрацюємо з юридичними особами на основі абонентського обслуговування, а в такому разі чим менше в них проблем, тим для нас краще. А проблеми на кордоні виникають. І, звісно, не лише в моїх клієнтів — у всіх, хто займається бізнесом у сфері ЗЕД. Але є в моєму ставленні до митниці й позитивний момент — цей держорган забезпечує чималі надходження до держбюджету від митних платежів.

Вадим МАЗУР, голова представництва 1С в Україні

— Митниця асоціюється з проходженням контролю в аеропортах і поїздками за кордон залізницею. З одного боку, приємно, що українські митники останнім часом поводяться зразково. З іншого — відносини з митницею пов’язані з бізнесом, а українське законодавство висуває багато вимог до суб’єктів ЗЕД, і виконувати їх непросто. Якби кількість необхідних дозволів і ліцензій була меншою, працювати було б значно легше. Ну а якби звести до мінімуму ще й контакти з допоміжними службами на кшталт санітарних і радіологічних, працювалося б ще швидше.

Микола РУДЬКОВСЬКИЙ, народний депутат, фракція СПУ

— На жаль, контрабанду на західному і південному кордоні ми так

і не подолали. Натомість в аеропорту митники стали значно чемнішими.

Олександра ОСТАФІЙЧУК, менеджер відділу логістики промислової групи лісозаготівельного й лісообробного напряму «СЕРІН»:

— Шкода, але митна сфера не корелює з такими поняттями, як бізнес-відповідальність та оперативність. Від системи єдиного вікна, яку нещодавно запровадили на кордоні, ми очікували більшого ефекту. Після її введення митні процеси лише трохи прискорилися. Сподіваємося, що затвердження нового Митного кодексу сприятиме оптимізації митних процедур, а не стане перешкодою репутації українського бізнесу.

Володимир ДЕМЧАК, директор асоціації «СОВАТ»

— Мене жодного разу не гальмували на митниці, і упередженого ставлення до себе з боку митників я не відчував. Мені, мабуть, пощастило — ретельного огляду не було жодного разу. Пам’ятаю, як дуже давно проходив митницю вперше і думав: «А що ж ці митники робитимуть?». Я перетинав митниці на автомобілі, в поїздах, в аеропортах і не скажу, що враження від нашої митниці чимось відрізняється від митниць в інших країнах, як європейських, так і менш розвинених. Щоправда, одного разу митниця викликала в мене неприємні відчуття. Це було на білоруському кордоні. Тоді мене ледве не рентгеном просвічували тільки тому, що я їхав з України. Білоруська митниця чимось нагадала класичну радянську, коли будь-яка людина, що на ній з’являлася, викликала підозру.

Ексклюзивне інтерв’ю з головним митником України Олександром Єгоровим читайте в розділі "Правила гри" в статті "Його мета - комунізм"