|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 48 вiд 28-11-2005 |
Правила гри
Головний митник країни Олександр Єгоров розповів Контрактам про спрощення митних процедур, єдине вікно, стоп-картки і про те, що давно настав час скасувати кримінальну відповідальність за економічну контрабанду. Митник Верещагін слухав і дивився з портрета схвально
Яких нововведень ДМСУ слід очікувати підприємцям?
— Я, мабуть, уперше скажу про те, що зараз істотно змінюється стратегія діяльності митної служби. Поки що у країні фактично немає єдиного методологічного механізму держконтролю за переміщенням товарів. Не лише митного, а й загалом усіма державними органами (фітосанітарного, екологічного, радіологічного). Є безліч нормативних актів, зазвичай відомчих, присвячених окремому об’єкту (переміщення валюти, громадян, транспортних засобів тощо). Підприємству, щоб ввезти або вивезти певний товар, треба знати все законодавство, нюанси усіх відомств, які іноді зловживають своєю владою. Дотепер кожен держорган крок за кроком ускладнював контроль. І ми вже наробили такого, що самі не можемо в цьому розібратися. Існує колізія законодавчих актів, виникає нерозуміння. Тобто захищатися підприємство нормально не може.
Що конкретно ви пропонуєте зробити?
— По-перше, провести інвентаризацію всієї відомчої нормативки, що регламентує переміщення товарів через кордон, з якої тільки 15% мають безпосереднє відношення до митних документів. Ми підготували загальний перелік усіх нормативних актів, необхідних для державного контролю — усього 25 найменувань (замість близько сотні різних відомчих інструкцій). Цей перелік затверджуватиметься постановою уряду, а не окремими держорганами. І щоб внести ще якийсь документ до цього списку, знадобиться рішення уряду. До нього буде додаток — сітка, де написано, який документ, якого відомства, для якого митного режиму потрібен при оформленні того чи іншого товару. Це те, що зараз намагаються зробити у деяких довідниках, а ми здійснимо на державному рівні.
Документ уже погоджений з 21 відомством. По-друге, у цій постанові ми вказуємо, що має бути список документів за кожним видом товарів. На наступному етапі кожне відомство, вже відштовхуючись від виду товару, всі свої нормативи (уже визначені урядом) має погодити за товарними кодами, щоб не було такої плутанини, як зараз.
А коли зробимо це, можна розпочинати третій етап — створення інтегрованого митного тарифу. Це єдиний документ, що містить інструкцію з оформлення будь-якого вантажу. У нас будуть тарифні ставки, код товару і всі додаткові нетарифні методи регулювання, пов’язані з оформленням вантажу (як їх зараз називають — заходи торговельної політики).
У результаті вийде довідник, де підприємець зможе знайти відповідь на запитання: які документи необхідні для оформлення конкретного товару, яка процедура їх оформлення і за яким тарифом треба платити. І тоді нам залишається лише перейти на електронне декларування. Ось це буде комунізм (сміється).
Коли все це очікувати?
— Перша, основна постанова Кабміну вийде найближчим часом. Таким чином, буде закладено основу, решта потребуватиме тільки часу для подальшого узгодження. Так ми дамо можливість підприємствам захищатися і знімемо головний біль, у тому числі свій, адже грунту для зловживань буде значно менше.
І все ж таки, якщо на кордоні під час оформлення вантажу митники вимагатимуть непотрібні довідки, що робити підприємцю?
— Тільки-но хтось вимагатиме документ, не передбачений цим переліком, він не працюватиме в митних органах.
Добре, але в людини зараз стоїть машина на кордоні, що їй робити — оформляти довідку, а потім оскаржувати дії митника?
— Ми зараз вводимо зовсім інший порядок. Минулого вівторка ми вже вручили перші стоп-карти тим підприємствам, які заслужили нашу довіру й згодні з нами працювати чесно. На цій карті зазначені права й обов’язки її власника. І якщо така ситуація виникне, то достатньо пред’явити картку людині у формі, яка буде зобов’язана доповісти про це своєму начальникові, а той, своєю чергою, повинен провести службове розслідування. Про його результати начальник має доповісти мені особисто, як і підприємець зобов’язаний повідомити про пред’явлення стоп-картки. Такий крок спрямований не стільки на припинення порушень, скільки на їх профілактику. Коли таких карток буде сто або двісті...
Їхня кількість необмежена?
— Ні. Усі, хто готовий з нами співпрацювати, можуть отримати таку картку. Їх може бути сто, тисяча, дві тисячі. Це підприємства, які потрапляють до білих списків, готові розкривати перед нами свою бухгалтерську документацію під час перевірок і працювати легально. Крім того, вони дістають право на лібералізацію митного оформлення. Зараз таке право отримали компанії, що торгують рибною та м’ясною продукцією, а також торгівці автомобілями, тобто ті, хто підписав з нами відповідні меморандуми.
Ви не боїтеся, що з’являться липові стоп-картки або їх почнуть використовувати так само, як посвідчення помічника народного депутата?
— Картку слід пред’являти тільки у разі виявлення порушення, а не до початку оформлення. Інакше вона підлягає вилученню, навіть якщо є дійсною. Адже підприємство теж несе серйозну відповідальність за застосування стоп-картки. А відтак це може призвести до звільнення митника або навіть порушення кримінальної справи. Тож усе дуже серйозно. Головне, що є зворотний зв’язок...
На гарячу лінію митниці теж телефонували і скаржилися, отже, не у зворотному зв’язку справа?
— Давайте подивимося, як воно все запрацює. Гаряча лінія себе не виправдала, позаяк було багато анонімних дзвінків, які потім не підтверджувалися. А тут відповідальність обопільна, адже втратити довіру митниці — це дуже серйозно. Одна справа бути в білому списку, і зовсім інша — в чорному...
Ви говорите про білі списки, потрапити до яких можна, виконавши вимоги спільного наказу ДПАУ, ДМСУ й Мінекономіки?
— Ні. Складання таких списків є дуже трудомістким процесом. Зараз ми ініціюємо процес передачі нашому відомству всіх прав щодо визначення підприємств. У цих списках зараз 24 підприємства, але я кажу про інший, значно ширший перелік. до нього потрапляють підприємства, які теж відповідають певним критеріям, але менш жорстким. Якщо підприємство підписало меморандум і розкриває свою документацію після проходження митного контролю, то воно майже автоматоматично зараховується до такого списку із врученням стоп-картки.
А якщо імпортери, які підписали з вами меморандуми, використають надану вам інформацію про ціни на свої товари для боротьби з конкурентами, що не увійшли до списку обраних?
— Цього не буде. Адже насправді підписання меморандуму не означає, що ми перестанемо контролювати імпортерів, які увійшли до списку. Є форми контролю, пов’язані з перевіркою такої інформації. Є підписані угоди майже з усіма країнами, звідки до нас везуть товар. Це майже 80% усього імпорту в Україну. Ми просто робимо запит на митницю країни-відправника й отримуємо об’єктивну інформацію.
Чи запроваджуватимуться індикативні ціни на імпорт, на яких наполягали колишній уряд і ваш попередник?
— Індикативні ціни вже стали притчею во язицех — цього не можна, це суперечить правилам ГАТТ-СОТ і т. ін. Я теж хотів би відійти від цієї термінології. Ми орієнтуємося на живі контрактні ціни учасників ринку. Адже є сезонні фактори, коли ціна плаває. Тому запровадження індикатива або мінімальної ціни буде все ж таки неправильним. До цієї ціни можна підняти вартість товару, але ж можна й опустити. Так сталося, наприклад, влітку цього року, коли, з одного боку, частина товарів, що ввозилися за ціною, нижчою від мінімальної, почали ввозити за мінімалкою, а з іншого — декларовану вартість більшої частини імпорту опустили до цього мінімального рівня. Ефективнішою виявилася практика укладання угод. І той факт, що до вже підписаних документів приєднуються нові підприємства, підтверджує правильність таких дій. Ось уже й тютюнники укладають з нами договір.
У чому полягає спрощення митних процедур для тих, хто підписав меморандуми?
— Головна мета такої співпраці — подолати сіру контрабанду (це й маніпуляція з кодами, ціною, і навіть підміна товару). Головне для нас — довіра. Але, як то кажуть, довіряй, але перевіряй. Ми надаємо підприємству можливість не гаяти час при митному оформленні товарів. Навіщо нам повністю перевіряти все на кордоні, якщо можна потім у будь-який час подивитися бухгалтерські документи підприємства і все стане зрозуміло. Ми даємо змогу практично з коліс знімати товар без митного оформлення й навіть пускати його в реалізацію. Зараз ми вже подали проект постанови уряду про подовження періоду митного оформлення з 15 до 30 днів. Нагадаю, що після його закінчення потрібно сплачувати митні збори за перебування під митним контролем. І вже з 1 січня ми готові перейти на електронне декларування попередніх повідомлень і декларацій. Якщо ми це зробимо, це буде справжнім проривом в оформленні вантажів.
Весь рік нам обіцяли створити єдине вікно на митниці, причому реально, а не експериментально. Воно з’явилось чи його все ж таки немає?
— Замість єдиного вікна є єдиний офіс. Підприємці зрозуміли єдине вікно надто буквально. Мовляв, одна людина всі документи оформить — і вперед. Але від спеціалізації нам все одно нікуди подітися. Ми не можемо навчити одного митника бути й статистом, і розбиратися в митній вартості, і огляд робити. Так ми повернулися б до дідівських методів. Тому підприємець, звісно, подає документи до одного віконця, за яким працює цілий офіс, що оформлює його папери. В ідеалі ж потрібно, щоб уся ця інформація циркулювала в електронному вигляді. Наприклад, ЄС має намір прийти до єдиного електронного офісу тільки в 2007 році. Але для цього треба об’єднати електронні системи різних відомств і суб’єктів ЗЕД. Поки що ми робимо єдиний офіс, в якому папери передають з рук у руки. Але напрям правильний.
Скільки часу має тривати оформлення документів у єдиному офісі?
— У жовтні на нараді представників митних органів 32 країн ЄС і СНД ми обговорювали це питання й дійшли висновку, що в складних випадках усе оформлення документів на кордоні (не лише митному) має здійснюватися не більше ніж за дві години. Ми зараз подали до Кабінету Міністрів проект постанови, де розписали за термінами проходження митного та іншого видів контролю. Повірте, там є й п’ять хвилин. У найскладніших випадках процедура триватиме щонайбільше три години.
Митники, які беруть участь в операції «Контрабанда-стоп», отримують свою частку від вартості виявленої контрабанди?
— Це мізерні суми. Я не хочу навіть називати їх.
Мало виявляють?
— Ні, виявляють достатньо. Уже затримано вантажів на 500 млн грн. І ефект є. Якщо вже вдвічі збільшилася й загальна вартість контрабанди, і «вартість» конкретної справи по контрабанді, то це дуже добрий результат. Зараз відбувається збільшення платежів майже удвічі порівняно з минулим роком. Усе разом — це результати спецоперації. А фінансування, звісно, має бути, але це не головне.
Свого часу митники виступали за надання їм права на здійснення оперативно-розшукової діяльності. Вам такий статус потрібен?
— Митниця від початку не є правоохоронним органом, але їй делеговані такі функції. Для боротьби з контрабандою ми маємо право порушувати адміністративні справи (фінансово-господарські) і здійснювати дізнання. Але хто може сказати, що цього достатньо, щоб виявляти справжні зловживання? Без оперативно-розшукової діяльності жодну серйозну, резонансну справу розкрити не можна. Тому ми попросили допомоги тих відомств, які таке право мають. Зараз повертаємося до старої схеми, коли на кожній митниці буде офіцер діючого резерву СБУ. У центральному апараті вже працюють двоє осіб — у департаменті контрабанди й департаменті власної безпеки.
До речі, в Концепції реформування правоохоронних органів, що зараз розглядається РНБО, право на оперативно-розшукову діяльність для митниці передбачене. Чи нададуть його нам — покаже час. Нас влаштовує будь-який варіант. Крім того, потрібна декриміналізація відповідальності за економічну контрабанду. Контрабандою повинні вважатися наркотики, зброя, історичні й культурні цінності. Решта — порушення митних правил. Рішення суду — конфіскація вантажу й не більше. А сьогодні у нас є справи, що зависають у судах від 5 до 8 років. Бо йдеться про позбавлення волі...
Досьє Контрактів
Олександр Борисович ЄГОРОВ, голова Державної митної служби України.
|
|