№ 12 вiд 24-03-2008
|
|
Український дiловий тижневик
"Контракти" / № 12 вiд 24-03-2008 |
Голова Держкомпідприємництва Костянтин Ващенко запевняє, що комітет швидше
живий, аніж мертвий
В інтерв’ю Контрактам Костянтин Ващенко розповів про те, що:
1) членство України в СОТ не
вплине на малий та середній бізнес
2) від держави підприємцям
наразі потрібні лише дешеві кредити
Держкомпідприємництва часів Кужель запам’ятався гучними рішеннями на підтримку малого бізнесу, за головування Богословської — заполітизованістю і скандальними заявами про «азаровщину». Починаючи з 2004 року Комітет став втрачати впливовість. Чим зараз займається очолюване вами відомство?
— За останні роки в Україні було прийнято низку важливих законодавчих актів, спрямованих на поліпшення підприємницького клімату: закон про регуляторну політику, реєстрацію бізнесу, про дозвільну систему. Зареєструвати бізнес й отримати дозволи стало значно простіше, регламентовано перевірки. Утім, залишаються проблеми з виконанням цих законів, насамперед через спротив чиновників, які довгий час заробляли на «прискоренні» оформлення документів. Відтак пріоритет Держкомпідприємництва — контроль над дотриманням законодавства у сфері господарської діяльності. Комітет також відстежує нормативні акти, які зачіпають інтереси бізнесу, з метою виявлення документів, що не пройшли обов’язкову процедуру попереднього обговорення. Працюємо над створенням єдиного електронного вікна, завдяки якому підприємець зможе отримати у державного реєстратора документи, що підтверджують постановку на облік, а не тільки свідоцтво про реєстрацію.
Як Держкомпідприємництва оцінює податкові нововведення, запропоновані новим урядом?
— На жаль, незалежно від складу уряду триває практика впровадження змін до податкового законодавства через закон про держбюджет. І це при тому, що згідно із законодавством прийняття податкових новацій можливе лише за півроку до введення їх у дію.
Більшість запропонованих урядом Тимошенко нововведень не на користь бізнесу. Наприклад, необгрунтовано на 14% підвищують збори за використання поверхневих вод під час виробництва напоїв. Зі вступом України до СОТ і зменшенням мита імпортери отримають кращі конкурентні умови перед українськими виробниками. Відтак Комітет пропонуватиме уряду скасувати або обгрунтувати цю норму. Згідно із законом про засади державної регуляторної політики при підготовці нових регуляторних актів має бути врахована думка підприємців та галузевих асоціацій. Але цього не зробили.
У законі про бюджет-2008 є норма, за якої платники податків, зареєстровані менш ніж 12 місяців тому, при купівлі обладнання, основних фондів отримують право на відшкодування ПДВ тільки за рішенням уряду. Уявіть, скільки зусиль потрібно докласти власникові невеликої фірми, щоб отримати урядову згоду. Зрозуміло, що першими її одержують великі підприємства, які знають, як взяти відповідні дозволи в Мінекономіки, Мінфіні, Мін’юсті тощо. Не уявляю, як уряд опрацьовуватиме вал заявок підприємців — претендентів на відшкодування, адже їх буде десятки тисяч. Вочевидь, Кабмін у такий спосіб ставить бар’єр для фіктивних відшкодувань. Але подібні методи боротьби принесуть більше шкоди, ніж користі. Комітет наполягатиме на скасуванні цієї суперечливої норми.
Як Комітет сприйняв ідею ДПАУ впровадити електронну звітність для платників ПДВ, яка нібито дозволить автоматично відшкодовувати податок реальним претендентам?
— Це може ускладнити роботу підприємців, особливо малого і середнього бізнесу. В будь-якому разі має залишатися вибір: звіт в електронному вигляді чи паперовому. Держкомпідприємництва також проти адміністрування ПДВ на основі встановлення звичайної ціни на товар. Є ризики, що звичайну ціну встановлюватиме адміністративно держава. Підприємці прагнуть змін, але всі вони мають пройти обговорення. Деякі радикальні новації треба випробувати в пілотному режимі.
Уряд звітує про перевиконання плану з податкових надходжень на початку року. При цьому прем’єр-міністр вимагає від ДПАУ ледве не подвоїти збір податків. Підприємці не скаржаться на тиск податкової?
— Збільшення надходжень до бюджету — результат політики нового уряду. Важливо, що підвищити податкові надходження вдалося не за рахунок посилення тиску на бізнес. Уряд зміг перекрити деякі схеми мінімізації оподаткування, особливо на кордоні. При цьому скарг від підприємців на податківців, які вимагають сплатити податки авансом, поки що не надходило, хоча доки існуватимуть плани, будуть і аванси. Хоч би якою була позиція голови ДПАУ незалежно від персони, інспектор Іванов, який повинен принести до бюджету 300 тис. грн, вдасться до будь-яких дій, щоб виконати план. Сама система стимулює інспекторів або просити, або тиснути.
Є дві філософії у відносинах держави і бізнесу. Перша — держава посилює
фіскальний тиск. У цьому випадку в недалекому майбутньому можна отримати
зростання надходжень до бюджету, але тоді втрачається стимул для створення
нових підприємств. Друга — лібералізація податкового законодавства. У
короткостроковій перспективі держава недоотримає чималі суми, в довгостроковій
матимемо збільшення податкових надходжень у кілька разів. За постійних виборів-перевиборів
уряди обирають перший варіант. Важливо отримати результат зараз, щоб
реалізувати соціальні проекти, заявлені у виборчій програмі. Тому поки що на
зменшення фіскального тиску сподіватися не випадає. Зменшення податків можливе
лише за умови політичної стабілізації, якщо уряд прийшов всерйоз і надовго.
Комітет аналізував, як вплине вступ України до СОТ на середній і малий бізнес?
— Враховуючи розвиток малого бізнесу, на який, згідно з вітчизняною методикою підрахунку, припадає лише 10-12% ВВП (у світі 60-70%), цей вплив буде несуттєвим. СОТ більше зачіпає інтереси великих компаній, галузей. Вочевидь, постраждають малі підприємства, які працюють в аграрному секторі, але лише тому, що вступ України до СОТ негативно позначиться на АПК загалом. Держава має передбачити відповідні компенсації для фермерів, але таким чином, щоб ці гроші не розчинилися.
Щороку під гаслами підтримки малого та середнього бізнесу створюють певні державні програми. Однак підприємці кажуть, що більшість таких програм є неефективними і розробляються заради чиновників, які заробляють на відкатах. Ваше відомство проводило ревізію таких програм?
— Чимало держаних програм справді не приносять реальної користі бізнесу.
Однак є програми з доволі високим коефіцієнтом корисної дії. Зокрема, програма
відшкодування відсотків за кредитами для підприємців. Торік їх відшкодовували з
урахуванням 1,5 ставки НБУ. Якщо банк встановлював ставку на рівні 18%, держава
бюджетним коштом гасила 12%. У 2007-му кредити з державним відшкодуванням
відсотків отримали понад 430 підприємців. Цього року уряд на 20% збільшив
фінансування програми. Утім, 32 млн грн — це швидше декларація про наміри.
Чому Держкомпідприємництва не втручається у процес реформування системи закупівель державним коштом?
— Так склалося, що зміни до профільного закону зачіпають інтереси багатьох депутатів, причому представників різних політичних сил. За таких умов дуже складно принципово змінити нинішню систему держзакупівель. Тендерна палата зараз набагато більше обтяжує бізнес, ніж колись Мінекономіки, яке займалося цим питання. Це абсурд — громадська організація фактично має повноваження окремого міністерства. Палата має здійснювати контроль, а за державні кошти повинна відповідати держава. Держкомпідприємництва насамперед пропонує підвищити поріг суми, за якої мають починатися тендери при закупівлі робіт і послуг державним коштом. 20 тис. грн — смішна сума. Створюється парадоксальна ситуація: щоб отримати контракт, підприємцю треба заплатити за публікацію у віснику Тендерної палати суму, в яку оцінюється контракт на поставку товарів чи послуг державній установі. Вочевидь, держава має контролювати багатомільйонні контракти, де є велика спокуса заробити за її рахунок.
Кар’єра чиновника
2007 р. — голова Держкомпідприємництва
2005 р. — перший заступник голови Держкомпідприємництва
2003 р. — заступник голови Держкомпідприємництва зі зв’язків з ВР, член правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
2002 р. — перший заступник голови Держкомітету у справах сім’ї та молоді — директор Держдепартаменту з питань молодіжної політики
2001 р. — начальник управління, заступник директора Держдепартаменту з питань молодіжної та сімейної політики Держкоммолодьспорттуризму
1998 р. — начальник відділу ТОВ «Юридична міжнародна служба»
1996 р. — головний консультант апарату РНБО України
1995 р. — закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка
1994 р. — помічник-консультант народного депутата
1993 р. — спеціаліст Міністерства України у справах національностей та міграції
1972 р. — народився у м. Тула (РФ)
|