Український дiловий тижневик "Контракти" / № 10 вiд 10-03-2008

Чи є життя після Путіна?

Магістр гри «Що? Де? Коли?» Олександр Друзь вважає, що при новому президентові Росія буде добре відноситись до України в тому випадку, якщо остання платитиме за газ.

— Якщо поглянути на історію Росії, то очевидно, що її життя ніколи не зупинялося після спливання терміну повноважень або смерті лідера. Володимир Володимирович погодився обійняти посаду прем’єр-міністра РФ, і я вважаю, що він, як і раніше, залишиться «лідером нації», яким його проголосили перед минулими виборами до Державної Думи. Будучи прем’єр-міністром РФ, він вирішуватиме вже не таку кількість питань, як на посаді президента, але, попри це, його роль і значущість і в зовнішній, і у внутрішній політиці Росії будуть вельми вагомими.

Думаю, з обранням Дмитра Медведєва президентом істотних змін у внутрішній та зовнішній політиці РФ найближчим часом не відбудеться. Новообраний президент декларує, що політичний курс, якого дотримувався Володимир Путін, не зміниться. Оцінити майбутню політику президента я, на жаль, не можу, оскільки не можу однозначно оцінити нинішню. З одного боку, вона жорстка, з іншого — ліберальна.

Чи буде Дмитро Медведєв самостійним політиком, прогнозувати не беруся. Як мені здається, останнім абсолютно самостійним політиком у Росії був Іван Грозний, який привів своєю самостійністю країну до смутних часів. Усі наступні керівники діяли в інтересах певних класів або кіл. Не думаю, що Дмитро Анатолійович захоче посісти місце Володимира Володимировича як «лідера нації» хоча б тому, що сам цей титул є вельми спірним. Особливо якщо говорити про нього в теперішньому часі. Зазвичай історія розставляє лідерів по їхніх місцях.

У відносинах України та Росії при новому президенті все буде добре за умови, якщо Україна виконуватиме всі домовленості, зокрема платитиме за газ. Можливий камінь спотикання у відносинах двох держав — це ще й питання вступу до НАТО. Росія чомусь традиційно не любить НАТО, хоча колись і декларувала бажання вступити до Альянсу. Але НАТО не користується популярністю у російського населення, втім, напевно, як і в українського. Ще живі люди, які пам’ятають, як НАТО зображувалося в карикатурах у вигляді пана мерзенної зовнішності з атомною бомбою в руках.