Cпецпроект «Власні фінанси»: Союз меча й орала

Олена ШКАРПОВА, Вікторія РУДЕНКО

Чому інвестиції в українські кредитні спілки є одними з найризикованіших

Колаж Костянтина ПАЛАМАРЧУКА

У 2007 році припинили своє існування дві кредитні спілки — Алчевська (Луганськ) і Berliner Bausparkasse (Київ). Організації виявилися фінансовими пірамідами, кількість ошуканих клієнтів — 10 тис. осіб, загальна сума втрат коштів вкладників — близько 400 млн грн. «Інвестиції в українські кредитні спілки є одними з найризикованіших. На відміну від банківських депозити у КС держава не гарантує», — попереджає Сергій Маломуж, директор київської регіональної дирекції Укргазбанку.

Водночас кількість кредитних спілок та їхніх клієнтів в Україні збільшується: в 2005 році на одну КС у середньому припадало 1,26 тис. клієнтів, на початку 2007-го — 2,34 тис. Представники КС стверджують, що це показник «зростання довіри українців до кредитних спілок». КС-банкрути, на їхню думку, — «прикре непорозуміння». «Посилюються вимоги Держфінпослуг до діяльності кредитних спілок загалом і при видачі ліцензій КС», — стверджує Петро Козинець, президент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ). Самі кредитні спілки намагаються створити фонд гарантування внесків: учасники НАКСУ вже розробили Програму захисту заощаджень членів кредитних спілок, що передбачає погашення боргів перед ошуканими вкладниками на суму до 25 тис. грн.

Для своїх

Кредитні спілки працюють за принципом банків: залучають внески і видають кредити своїм членам. Але порівняно з вітчизняними банками кредитні спілки — невеликі організації. За даними Державної комісії фінансових послуг, 48% кредитних спілок із 790 (у першому кварталі 2007 року) володіє активами менш ніж 1 млн грн.

Послугами кредитних спілок можуть користуватися виключно їхні члени-фізособи. «В Україні учасниками кредитних спілок, як правило, є мешканці тієї області або міста, де спілку зареєстровано, оскільки в КС приймають за місцем прописки», — каже Марина Зарицька, фахівець Всеукраїнської асоціації кредитних спілок. Деякі спілки об’єднують вкладників за професійною або статусною ознакою (КС «Освіта», КС «Офіцерів Київського гарнізону», КС профспілок МВС України, КС «Союз пенсіонерів України»). Розмір вступного внеску в кредитних спілках невеликий і зазвичай становить 15-50 грн.

Більшість клієнтів українських кредитних спілок — сільські мешканці. «У сільській місцевості та райцентрах банківські установи практично не представлені. КС — єдина можливість для селян одержати кредит», — вважає Марина Зарицька. За даними Держфінпослуг, більш ніж половина кредитних спілок розташовані у селах.

Відсоткові ставки за кредитами і депозитами у кредитних спілках значно вищі, ніж у банках. У Всеукраїнській асоціації кредитних спілок (ВАКС) підрахували: середня вартість кредитів у КС — 37% річних, ставка за депозитами на 5-7% нижча. Високі відсоткові ставки у КС пояснюються кількома причинами. Основна мета кредитної спілки — кредитування її учасників. Єдине джерело капіталу — внески учасників КС і членські внески. Депозитів і членських внесків, як правило, не вистачає для видачі кредитів всім охочим.

Деякі спілки є кишеньковими організаціями банків. Кредитуючи населення через КС під високі відсотки, банки отримують додатковий прибуток. Утім, зв’язок кредитних спілок з банками або компаніями незаконний (членами КС можуть бути виключно фізособи, див. «Нормативний практикум»). З цієї причини у КС «Фаворит», пов’язаній з Дельта Банком, у 2006 році Держфінпослуг відкликала ліцензію.

ЗАПОЗИЧЕННЯ У КРЕДИТНИХ СПІЛКАХ

За даними Держфінпослуг, на споживче кредитування припадає близько 50% усіх виданих спілками кредитів, 17% — кредити для малого бізнесу та фермерам, 8% — іпотека. «Споживче кредитування — коник кредитних спілок», — каже Тетяна Полунєєва, учасниця однієї з київських КС. Через дефіцит коштів спілки можуть видавати тільки невеликі суми грошей, а це, як правило, споживчі кредити.

За даними ВАКС, середня ставка за споживкредитами у КС на початку 2007 року — 41,4%. Українські банки декларують менші ставки — 25-35% річних. Однак ефективні ставки за багатьма банківськими споживкредитами вищі, ніж спілкові: 40-45%. На відміну від банків кредитні спілки не стягують додаткову комісію за обслуговування кредиту, оформлення документів тощо, а тому декларована КС ставка зазвичай є ефективною. Цим і пояснюється популярність споживчого кредитування в кредитних спілках. До того ж суми виданих кредитів постійно зростають: у 2004 році КС видали споживчих кредитів у середньому на 2330 грн, у першому півріччі 2007-го — на 5600 грн (за даними НАКСУ та Держфінпослуг).

Ще одна перевага кредитних спілок порівняно з банками — надання невеликих кредитів безнадійним (за банківською класифікацією) позичальникам. «Багато спілок видають позики тим, кому відмовили в банках», — стверджує Сергій Масленников, програміст однієї з київських фірм і учасник кредитних спілок з великим стажем. До того ж, на відміну від банківських, спілкові кредити нецільові. «У постійного клієнта кредитної спілки зазвичай складаються хороші стосунки з керуючими КС. Сумлінному і чесному позичальникові третій або четвертий кредит можуть видати за ставкою на 5-10% нижчою, ніж попередні», — каже Сергій Масленников.

Стандартна сума, на яку може розраховувати новоспечений «спілчанин», — 5 тис. грн. Такий кредит видають без застави та поручителів. До учасника спілки, який претендує на велику суму, керуючі КС висувають додаткові вимоги. КС «Форт» (Київ), наприклад, видає позики на суму більш ніж 10 тис. грн під заставу майна, вартість якого вдвічі перевищує кредит. Якщо позичальникові не виповнилося 26 років, у КС «Сімейна позика» просять поручництво батьків або братів/сестер, прописаних в одній квартирі з клієнтом. А в КС «Фін-Еко» дотримуються принципу «що більша сума, то більше поручителів». Щоб одержати кредит на 50 тис. грн (на будь-які цілі), потрібно привести 5-6 поручителів із підтвердженим роботодавцем стабільним доходом і особистим майном (житлом або авто).

За даними ВАКС, середня ставка за житловими кредитами у КС на початку цього року — 29,4%. Однак лише деякі спілки надають великі суми грошей на тривалий період. У КС «Перше кредитне товариство», наприклад, позику видають тільки на три роки (у деяких українських банках — на 20-30 років), у КС «Сімейна позика» — не більш ніж 50 тис. грн (у банках іпотечний кредит становить 70-85% ринкової вартості квартири). «Позики на придбання житла надають регіональні або сільські спілки, оскільки ціни на квартири там, де зареєстровані КС, невисокі, отже, невеликі й суми кредитів. Київські спілки практично не працюють з іпотекою: не вистачає активів», — пояснює Петро Козинець.

Умови надання іпотеки у КС стандартні. Член кредитної спілки вносить до КС від 20 до 50% вартості житла, яке купує. Потім претендент на кредит упродовж випробувального терміну (від 1 до 10 місяців залежно від розміру початкового внеску) щомісяця платить кредитній спілці суму, що дорівнює майбутньому щомісячному платежу за кредитом. Довідка про доходи обов’язкова, однак цього замало: платоспроможність позичальника підтверджують щомісячні внески в кредитну спілку. По закінченні випробувального терміну кредитна спілка надає клієнтові позику або повертає гроші, якщо в кредиті потенційному позичальникові все-таки було відмовлено.

Таку схему практикує, наприклад, КС «Всеукраїнський кредит». Сергій Масленников заплатив спілці $6 тис. як початковий внесок. «Таким чином, я одержав право стати в чергу на кредит», — пояснює Масленников. Протягом 5 місяців він перераховував до КС членські внески в розмірі майбутніх платежів за кредитом (близько $300). Оскільки Масленников вніс у спілку більше, ніж інші претенденти на кредит, він одержав «першочергове» право на позику ($20 тис.). «Що більше вніс грошей у кредитну спілку, то швидше одержиш кредит», — констатує клієнт КС. За словами Масленникова, внесені до КС $6 тис. стають паєм, на який нараховують відсотки і через рік повертають клієнту.

Дивлюся, як у дзеркало

Кредитна спілка Berliner Bausparkasse надавала іпотечні кредити під рекордно низькі на українському фінансовому ринку відсотки — 5-6% річних терміном до 30 років. Спілка була створена влітку цього року, тоді ж КС розгорнула масштабну рекламну кампанію у ЗМІ. За кілька місяців Berliner Bausparkasse залучила, за різними даними, від 1 до 3 млн грн коштів вкладників (точна сума депозитів невідома, оскільки спілка не надала Держфінпослуг відповідних даних). Наприкінці жовтня Держфінпослуг анулювала свідоцтво про реєстрацію Bausparkasse і ліцензію КС. Причина — інформація, надана держорганам для одержання ліцензії, після повторної перевірки виявилася недостовірною. Після відкликання ліцензії в Bausparkasse клієнти КС спробували одержати свої внески, але виявилося, що офіс КС закритий, а керуючі зникли в невідомому напрямку.

КС «Алчевська» розвалилася на місяць раніше — у вересні 2007-го. Спілка проіснувала близько трьох років, справно повертала гроші вкладникам, надаючи кредити. Голова правління КС «Алчевська» Роман Масюк, за його письмовим визнанням, інвестував внески членів КС у запорізьку фірму і прогорів. Ймовірна сума втрат вкладників — близько $80 млн.

«Довіряти заощадження кредитним спілкам можна тільки в тому випадку, якщо КС успішно працює на ринку більш ніж 5 років, має свідоцтво про реєстрацію в Держфінпослуг, ліцензії на здійснення діяльності з прийому внесків у населення, надає клієнтам фінансову звітність», — рекомендує Петро Козинець. Спілкові вкладники зі стажем підтверджують: готовність кредитних спілок надати фінансову звітність компанії і статутні документи — ознака того, що вкладника не обдурять. Ліцензія на здійснення діяльності з прийому внесків свідчить про те, що кредитна спілка отримує кошти від реальних вкладників, а не афільованих компаній, пройшла перевірку в Держфінпослуг.

Менеджери деяких кредитних спілок пояснюють високі ставки за депозитами тим, що КС кредитує комерційні організації на вигідних умовах. Такій спілці вірити не варто: за чинним законодавством КС видає позики тільки членам спілки (фізособи або професійні об’єднання).

Кредитні спілки пропонують вкладникам застрахувати їхні депозити в страхових компаніях, з якими співпрацюють КС. Однак 99% СК відмовляються страхувати внески або вимагають непомірно високу ціну за поліс (мінімум 6% суми депозиту). «Якщо компанія страхує внески КС, то це або афільована з кредитною спілкою структура (яка у разі банкрутства КС теж прогорить), або в договорі страхування є завуальований пункт, що виключає компенсацію втрат клієнта», — категорично заявляє Андрій Івчатов, начальник відділу страхування кредитних і банківських програм СК «ПРОВІДНА».

За даними Андрія Оленчика, директора департаменту нагляду за кредитними установами Держфінпослуг, у 2007 році приблизно 500 кредитних спілок повинні пройти процедуру переліцензування (відбувається кожні три роки). 60 з них ліцензії, швидше за все, не отримають, вважає експерт, — спілки працюють із порушеннями законодавства. Схоже, після краху Berliner Bausparkasse і Алчевської українські КС почнуть трясти частіше.

Вкладаємо в КС, ПОЗИЧАЄМО в банках Ставки за гривневими кредитами і депозитами в українських банках та КС
Кредити
Тип кредиту	Банки, % річних*	Кредитні спілки, % річних
Іпотека	13-20	23-36
На придбання автомобіля	13-24	15-65
Споживчий	25-35	10-65
Депозити
Термін вкладення	Банки, % річних	Кредитні спілки, % річних
До 3 місяців	5-11	10-12
До 6 місяців	5-12,5	10-13
До 1 року	6-15	15-25
Від 1 до 3 років	11-20	17-30
*Без урахування комісійних та інших додаткових витрат позичальника. За даними Контрактів

---

Як домовишся

Покласти гроші на депозит у кредитній спілці значно простіше, ніж одержати кредит у розмірі, більшому від загальноприйнятої для КС суми (5 тис. грн). Для інвестицій у спілку необхідні лише паспорт і прописка у місті, де зареєстрована КС. Формальні вимоги для одержання кредиту в КС подібні до банківських: постійне місце роботи (щонайменше півроку), довідка про доходи, прописка. А в деяких спілках клієнтів просять надати ще й оплачені рахунки за комунальні послуги (електроенергію, телефон), дані про поручителів, заставу (у разі великої позики це автомобіль, коштовності, житло, земельна ділянка). «У всіх КС до клієнтів індивідуальний підхід. Підтвердження постійних доходів члена кредитної спілки, прописка за місцем реєстрації КС не дають клієнту права одержати кредит за декларованою в компанії ставкою або взагалі залучити позику. Стосунки, що склалися з менеджерами КС, наявність знайомих і родичів у спілці, навіть зовнішній вигляд клієнта і його манера говорити — важливі критерії в процесі ухвалення рішення про ставку за кредитом або його суму», — розповідає учасниця однієї з київських КС Тетяна Полунєєва. Утім, за словами спілчанки, у деяких випадках індивідуальний підхід на руку учасникові КС: «У разі виникнення фінансових труднощів у клієнта (приміром, він не може вчасно погасити кредит) з керуючими КС можна домовитися про відстрочення платежу».

---

Нормативний практикум

Витяги із Закону про кредитні спілки

• Кредитна спілка є фінансовим кооперативом. КС створюють для надання кредитів членам спілки. КС діє за принципом самофінансування: гроші, залучені як депозити, а також членські, вступні та пайові внески використовуються для видачі кредитів.

• Членами КС є фізособи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають на території України і об’єднані хоча б за однією з ознак: мають спільне місце роботи або навчання, належать до однієї професійної спілки, громадської або релігійної організації, мешкають в одному селі, місті, районі, області.

• Щоб вступити до кредитної спілки, її майбутній учасник повинен написати відповідну заяву, яку розгляне спостережна рада КС (складається щонайменше з 5 осіб). Діставши згоду від спостережної ради, претендент на участь у КС сплачує вступний і обов’язковий пайовий внески.

• Усі члени КС є рівноправними незалежно від розмірів внесків. Рішення про діяльність спілки ухвалюють виключно загальні збори членів КС (проводяться щороку). Члени КС мають право керувати спілкою, обирати і бути обраними в органи управління, вносити пропозиції щодо діяльності КС, одержувати в КС кредити, отримувати інформацію про діяльність КС, ознайомлюватися з річними звітами організації, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління КС.

• Кредитна спілка може призупинити діяльність виключно за рішенням загальних зборів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар