|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 42 вiд 20-10-2003 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Броунівський рух нафтиПеревиробництво нафти та бажання Тюменської нафтової компанії закріпити контроль над транзитом змушує росіян втручатись у внутрішні справи України. Лобіювання реверсу нафтопроводу Одеса—Броди загострюється.
Надприбутки нафтової галузі РФ за цей рік, згідно з прогнозами Центрального економіко-математичного інституту РАН, становитимуть $27,6 млрд. Левову частку прибутку російські паливно-сировинні компанії отримують за рахунок експорту, який становить до 80% загального надприбутку. Водночас інтерес російських компаній до прямого маршруту Одеса—Броди виключений: низькоякісна нафтова суміш urals не знайде необхідної кількості споживачів у Західній Європі. Українські ж лобісти прямої труби в Центральній Європі не знайшли споживачів легких сортів tengiz та azeri light переважно тому, що багато НПЗ цього регіону контролюють російські нафтові компанії, й вони налаштовані на російську urals. Проблеми зростання ТНК Динаміка експорту Тюменської нафтової компанії та афілійованої компанії «Сиданко» (підвищення на 23,62% і 41,84% відповідно) пояснює активність тюменців навколо нафтопроводу Одеса—Броди. Зростання експорту ТНК-ВР в умовах складності доступу до експортної труби РФ свідчить про державне лобіювання постачання й супутних експансіоністських проектів в Україні. Транснафта — компанія державна, і без команди з Кремля ТНК туди б просто не пустили. Цей нюанс не лише став визначальним у розвитку реверсного сюжету, а й продемонстрував зовнішньополітичну стратегію сусідів — Москва, на відміну від Києва, лобіює інтереси всіх російських компаній в межах СНД. Реверс став політичним тестом — економіки в цьому питанні справді бракує. У разі реверсу нафтопроводу Одеса—Броди шлях російської нафти стає довшим: спочатку на Захід нафтопроводом «Дружба» до Бродів, потім на південний схід новою трубою до Одеси. При цьому росіяни наполегливо ігнорують вигідніший варіант (економія $3 на кожній прокачаній тонні) нарощування прокачування нафти до Одеси через Придніпровську систему магістральних трубопроводів до 4 млн тонн. Таким чином, головною метою ТНК, що прагне залити свою нафту в Одеса—Броди, є не стільки експорт, як встановлення контролю над трубою, де urals стала б довготривалим корком, що перешкоджає прямому використанню нафтопроводу. Це підтверджує й брак чітких перспектив «реверсної» нафти ТНК, бо за постачання до Середземномор’я Анкара буде проти нарощування нафтотрафіку через Босфор і Дарданелли. Якщо ж ТНК збирається обмежитися Чорним морем, зливаючи нафту в Бургасі з прокачуванням трубою Бургас — Александрополіс, тюменців чекає розчарування: використання компаніями РФ цього нафтопроводу поки ще обговорюється, і навряд чи ЛУКОЙЛ, що опікується цим делікатним проектом, пустить ТНК до своєї вотчини. З тих же причин ЮКОС не пускає ТНК до Центральної Європи (Австрії та Словаччини). Американська допомога Жовтнева зустріч прем’єра Віктора Януковича з віце-президентом США Річардом Чейні пройшла на тлі взаємних скарг. Янукович поскаржився на відсутність реальної західної підтримки українського нафтового євровектора. Це правда: натиск ТНК супроводжувався млявим зростанням інтересу ЄС до труби, й лише наприкінці вересня на засіданні Єврокомісії Україні дали зрозуміти, що ЄС усе ще розглядає трубопровід Одеса—Броди — Гданьськ як пріоритетний в своїй стратегії енергобезпеки, а отже, у разі навіть короткочасного реверсу готової частини трубопроводу, подальша робота з ним втрачає для Західної Європи значення. А Чейні, своєю чергою, розповів про погані наслідки реверсу та пообіцяв підтримку в правильній експлуатації нафтопроводу — за словами голови правління Укртранснафти Олександра Тодійчука, із ShevronTexaco укладено попередню рамкову угоду про заповнення труби нафтою компанії. Shevron авторитетна в Казахстані, а це означає: якщо Америка дотримається слова, то, швидше за все, казахстанський tengiz і потрапить до української труби. До речі, нинішня адміністрація США, як жодна інша, пропахла нафтою: Бушівський клан і радник з нацбезпеки Кондоліза Райс «мають стосунок» до Shevron, а Чейні — до компанії Hulliburton, що проводила ринкову експертизу нафтопроводу Одеса—Броди. Ефективність американської підтримки стане зрозуміла за три місяці — рішення щодо експлуатації нафтопроводу Кабмін має ухвалити 15 січня. Водночас певну «допомогу» Америка вже надала, відмовивши Москві у довготермінових гарантіях закупівлі нафти, як, утім, і країнам Сходу. «Хоча останнім часом США збільшили споживання urals, що досягло в липні 500 тис. барелів на добу, це, однак, не означає, що російське постачання й далі зростатиме — все залежить від ситуації на світовому ринку», — попередив міністр торгівлі США Дональд Еванс. Ця заява поховала надії російської нафтової галузі на співпрацю зі США. Тепер проект будівництва нафтопроводу в Мурманськ для трансатлантичних рейсів супертанкерів вельми сумнівний. Москва змушена зосередитися на східних проектах, якщо її, звичайно, не обжене Астана, яка готова тягнути трубу до Китаю.
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|