Навіщо ви брешете?

З’ясувавши, що аналітики обманюють інвесторів, ми запитали: Навіщо ви брешете?

Валерій ЖИХАРЕВ, директор ТОВ «Хелс-фарм»

— Переконаний, що ні в бізнесі, ні у звичайному житті брехня не допомагає, а, навпаки, шкодить. Іноді можна витягти з неправди короткочасну вигоду, але таємне обов’язково стане явним, і тоді шкода запросто може перевищити цю саму вигоду. Та й взагалі брехати не тільки не добре, а й важко: потрібно пам’ятати, кому, що і навіщо ти говорив, щоб не проколотися. Легше говорити правду!.. Втім, донедавна український бізнес був побудований на брехні: фірми уникали сплати податків, роботодавці платили зарплати в конвертах, користувалися послугами ПП, щоб перевести в готівку гроші, цілі структури заробляли на наданні конвертаційних послуг. І податківці розуміли, що їм брешуть, але не чіплялися, якщо звітність була оформлена без явних фолів... Зараз державу обманюють значно рідше.

Дмитро НАРИНСЬКИЙ, директор АН «Зелений дім»

— Ріелтори часто брешуть з метою залучити клієнтів. Найпоширеніший прийом — оголошення в газеті про здачу в оренду або продаж неіснуючої квартири за низькою ціною. Багато хто на це купується і телефонує, після цього утримати клієнта — справа техніки... Думаю, така брехня, у принципі, безневинна, оскільки нікому не завдає матеріальної шкоди (оплату п’яти хвилин спілкування по телефону до уваги можна не брати). Хоча є люди, яких ображає навіть ця брехня... Їм хотів би нагадати, що бувають значно гірші ситуації, коли в оголошенні фігурує одна ціна, а в процесі оформлення угоди озвучується інша. Такі інциденти свідчать, на мій погляд, про низьку культуру ведення бізнесу. Хоча знову ж таки у низці випадків потрібно зважати на те, що ціну завищує не ріелтор, а продавець, виходячи з ринкової кон’юнктури.

Григорій НЕМЧЕНКО, керівник відділу збуту компанії «Інтерлайт»

— Брехня для мене неприйнятна, і я докладаю максимум зусиль, щоб мої підлеглі не брехали мені, один одному і вищому начальству... Не скажу вам за всю Одесу, але особисто я волію не укладати договорів з партнерами заднім числом (навіть якщо є можливість і цього вимагають обставини). Нам тільки здається, що брехня спрощує життя, вона його ускладнює. Тим більше що зараз дізнатися правду неважко, приміром, за допомогою інтернету. Загалом, як мені здається, рівень транспарентності нашого суспільства свідчить про те, що час детекторів брехні минув: у сучасному світі інформація добре фіксується, швидко каталогізується, довго зберігається і легко знаходиться. Років через сім-десять людина, про яку можна знайти дуже мало інформації, буде ізгоєм, оскільки це означатиме, що їй є що приховувати.

Володимир ПОКАЛЬЧУК, заступник директора поліграфічної компанії Alfa Paper

— У тенета обману люди потрапляють ще в дитячому садку, у школі та інституті в брехні заплутуються: на іспитах списують, за заліки платять тощо. На роботі та в особистому житті здобуті навички брехати відточують, у результаті навіть якщо людина каже правду, то її сприймають, не виключаючи можливість брехні... Підлеглі повсюдно брешуть начальникам, адже простіше пояснити запізнення на роботу зубним болем або ДТП, аніж зізнатися у власних лінощах. Роботодавці, своєю чергою, винаходять дедалі негуманніші способи покарання недбайливих працівників аж до грошових штрафів. Хоча самі ж роботодавці і вчать брехати, приміром, тим самим клієнтам... Зараз важко відрізнити брехню від правди, але найгірше те, що небагато хто намагається це робити.

Дмитро РУДАКОВ, менеджер з продажу СК «Промстрах»

— Відверта брехня може легко погубити компанію, адже бізнесу без довіри до контрагентів бути не може. Відповідно всі й повсюдно використовують приховані форми брехні: не розповідають усе про надавані послуги, прикрашають правду тощо. Страхові компанії зазвичай не завжди коректно інформують споживачів про терміни виплат у разі настання страхових випадків. Точніше, ці терміни фіксуються в договорі, але на практиці оформлення необхідних документів і проведення експертизи часто вимагають більше часу, ніж обумовлено... Найгірше, коли нас звинувачують у брехні клієнти, які не розібралися в тому, що таке франшиза. Навіть якщо припустити, що менеджер міг про щось не сказати, але ж у договорі все зафіксовано! Щоб уникнути таких ситуацій, рекомендую страхувальникам уважно читати документи, які вони підписують.

Євген ШАПОВАЛОВ, директор ТОВ «Фортуна»

— Брехня в бізнесі доведе не до добра, а в найкращому разі до суду. Особисто мені дуже імпонує висловлювання: «Брехня хоронить репутацію». Я репутацією дорожу, тому не брешу контрагентам, навпаки, намагаюся надавати максимум інформації й очікую від них того самого. Утім, іноді допускаю дрібну брехню, прошу офіс-менеджера щось збрехати докучливому зануді, аби тільки він більше не телефонував (але лише у випадку, якщо впевнений, що в перспективі не співпрацюватиму з ним). Обман з боку підлеглих викорінюю, але вважаю прийнятним, оскільки він може бути захисною реакцією на поведінку занадто жорсткого начальника або, приміром, на його схильність до презумпції винуватості у стосунках з колегами. Сам же намагаюся казати підлеглим правду, думаю, що втратити довіру людей значно простіше, ніж завоювати.

Віктор ШАПОВАЛ, директор департаменту консалтингу компанії «Інфо-Центр»

— Самообман і брехня шкодять бізнесу... Загалом, починаючи будь-яку справу, засновник має чесно відповісти собі на запитання: що важливіше — перспектива чи шестисотий Mercedes? Тільки після цього слід вибудовувати відносини з підлеглими, адже найстрашніше для будь-якого роботодавця — розчарування працівників. Часто люди створюють видимість роботи, а власники — своєї соціальної відповідальності. Така взаємна брехня — прямий шлях до банкрутства компанії. Брехати контрагентам — ще безперспективніше заняття: важливу інформацію вони обов’язково перевірять, а брехати без особливого приводу просто безглуздо.

Див. ще по темі: "Спецпроект «Особисті фінанси»: Удаваний здоровий"

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар