Труднощі переказу

Вікторія РУДЕНКО, Олена ШКАРПОВА

Компанія Western Union ледве не прогоріла на першому бізнесі — телеграфі. Врятували компанію грошові перекази

Хірам Сіблі, засновник компанії Western Union

Літо 1990 року. Топ-менеджери компанії Western Union днюють і ночують у головному офісі в Енглвуді (штат Колорадо, США). Їм необхідно вирішити складне завдання: врятувати Western Union від банкрутства, погасивши багатомільйонні борги компанії. Послуги телеграфу і телексу з кожним днем втрачають популярність, клієнти масово йдуть до конкурентів.

Азбука Морзе

Засновник компанії Western Union Хірам Сіблі народився 1807 року в Массачусетсі (США). У 14 років освоїв професію шевця, у 16 виїхав з рідного міста до Нью-Йорка і подався у чесальники вовни. Невдовзі відкрив власний цех з виробництва вовни. Справи у молодого підприємця йшли успішно. Він скуповував землі в західній частині штату Нью-Йорк, збудував завод з виробництва борошна. У 30 років Сіблі стає великим землевласником і шерифом в одному з графств Нью-Йорка.

Молодий Сіблі — бізнесмен-новатор. Він цікавиться нашумілим винаходом Самюеля Морзе — телеграфом. Сіблі вважав, що за допомогою нової технології дуже зручно контролювати компанії на відстані. Але для розвитку телеграфної справи була потрібна підтримка влади. У 1840 році Сіблі лобіював в американському Конгресі асигнування в $40 тис. (за нинішніми мірками $500 тис.) для будівництва телеграфної лінії з Вашингтона до Балтимора.

Телеграфний кабель вирішили прокласти під землею у свинцевій трубі. Розробкою та реалізацією проекту зайнявся американський інженер Езра Корнелл. На перші кілька миль телеграфної лінії витратили половину виділених коштів. Але коли Корнелл випробував кабель, виявилося, що лінія паралізована безліччю коротких замикань. Інженерові спала на думку ідея підвішувати оголені дроти на стовпах (як ізолятори використовували шийки пляшок). Замикань не було, прокладку лінії завершили вчасно.

Влада схвалила новий вид зв’язку. Уряд став платити команді Сіблі та Корнелла по $8 тис. на рік на підтримку телеграфної лінії. Американський бізнесмен продав свій вовняний і борошномельний бізнес за $80 тис., вирішивши віддатися новій справі.

Через рік фінансування лінії Вашингтон—Балтимор припинилося. Дітище Хірама Сіблі було під загрозою. На допомогу прийшов Самюель Морзе, що продав патент на свій винахід кільком приватним особам, таким чином розширивши масштаби телеграфу. Лінії почали будувати в США повсюдно, але тепер уже на гроші інвесторів. Країну оповила мережа телеграфних стовпів, однак новий вид зв’язку популярністю в населення не користувався. Для простих американців телеграф був занадто дорогою послугою — одна телеграма коштувала близько $20.

Хірама Сіблі, втім, це не зупинило. Наприкінці 40-х років ХІХ ст. він розгорнув бурхливу діяльність на телеграфному ринку, що зароджувався. У 1849-му разом з Езра Корнеллом і суддею Семюелем Селдоном, власником нью-йоркської компанії «Телеграфний дім», Сіблі організував компанію New York State Printing Telegraph Company.

На той момент на ринку господарювала New York, Albany & Buffalo Telegraph Company. Сіблі приймає стратегічне рішення: його компанія скуповує дрібні телеграфні агенції та об’єднує їх у єдину систему. Допоміг впливовий Селдон: він звернувся до своїх численних нью-йоркських друзів-бізнесменам з проханням профінансувати нову справу в обмін на частку в бізнесі. У квітні 1851 року компаньйони зареєстрували New York and Mississippi Valley Printing Telegraph Company (NYMVPTC), до якої ввійшла створена двома роками раніше New York State Printing Telegraph Company.

Одним із директорів NYMVPTC став Джепт Вейд, молодий менеджер і співвласник телеграфної компанії Erie and Michigan Telegraph Company. Вейд, як і Сіблі, був прихильником об’єднання телеграфних ліній. Однак його партнерам по Erie and Michigan Telegraph Company задум не припав до душі: бізнесмени воліли контролювати одну невелику компанію і не прагнули до консолідації. Через чотири роки Джепт Вейд допоміг Сіблі викупити компанію Erie. Ще кілька подібних угод — і NYMVPTC стає найбільшою телеграфною корпорацією на Західному узбережжі США.

У 1856-му, через 7 років після заснування New York State Printing Telegraph Company, компанія змінила вивіску на Western Union Telegraph Company. На думку її засновників, нова назва (від англ. — «Західний союз») відображала цілі корпорації: об’єднання телеграфних ліній на заході США. За три роки (з 1851-го по 1854-й) кількість телеграфних офісів Western Union збільшилася з 132 до 4 тис., а капітал компанії — з $220 тис. до $48 млн.

Електронний фондовий ринок розпочався з винаходів Western Union

Продайте Аляску!

Америка стояла на порозі громадянської війни. Був потрібен надійний зв’язок між Півднем і Північчю. На телеграфному ринку США в цей час оперували шість великих компаній: American Telegraph Company, New York Albany and Buffalo Electro-Magnetic Telegraph Company, Atlantic and Ohio Telegraph, Illinois & Mississippi Telegraph Company, New Orleans & Ohio Telegraph Company і дітище Сіблі і Ко — The Western Union Telegraph. Компанії працювали розрізнено, на локальних ринках. Повідомлення в усі куточки Америки могла доставити тільки звичайна пошта, але вона періодично піддавалася нападам розбійників.

У 1860 році Конгрес США влаштував конкурс серед телеграфних компаній на створення загальнонаціональної лінії, в якому перемогла Western Union. Проект конгресменів передбачав будівництво лінії завдовжки 2 тис. миль за 10 років. Western Union упоралася з держзавданням за 112 днів. Секрет Сіблі простий — він застосував тактику Західного союзу: не став будувати нові телеграфні лінії, а переконав інших гравців ринку об’єднатися. American Telegraph Company, щоправда, все ж таки довелося купити.

До 1861 року телеграфні лінії Western Union оповили всю Америку. Настав час освоювати Європу. Сіблі вирішив піти в обхід Атлантичного океану, проклавши телеграфний кабель через захід Канади, Аляску, Берингову протоку та Сибір. Свій план він лобіював у Конгресі та уряді, зокрема запропонувавши владі... купити в Росії Аляску. Сіблі зустрічається з Іваном Толстим, міністром пошти і телеграфів Російської імперії. Мета зустрічі — обговорити сибірський маршрут телеграфної лінії. Розмовляючи з Толстим, американський бізнесмен поскаржився на російсько-американську компанію Hudson Bay, що з 1741 року управляла Аляскою. «За право перетнути територію Аляски Hudson Bay виставила рахунок у $6 млн», — згадав Сіблі. «Оце так! Ми цілком продали б її за таку суму», — обурився Іван Толстой.

Саме такої реакції Сіблі і домагався. Повернувшись до США, він повідомив президенту Франкліну Пірсу про «потенційну згоду» Росії продати Аляску. Американці заплатили за землі Аляски $7,2 млн. Однак усі старання Сіблі були марними: через кілька місяців після угоди будівельні роботи з прокладення кабелю згорнули, оскільки дві англійські телеграфні компанії Glass, Elliot & Co. (Гринвіч) і R. S. Newall & Co. (Ліверпуль) завершили прокладання трансатлантичного кабелю в Європу дном Атлантичного океану.

Залишивши ідею експансії в Європу, Western Union зайнялася розширенням надаваних послуг на американському ринку. Перші великі недержавні клієнти Western Union — залізничні компанії (телеграфісти забезпечували зв’язком залізниці) й новинні агенції. Завдяки співпраці з Western Union інформаційна агенція Associated Press наприкінці XIX ст. посідала практично монопольне становище на американському ринку новин.

У середині XIX ст. у США почав зароджуватися фондовий ринок. Цінними паперами (переважно акціями залізничних компаній, що бурхливо зростали) торгували «на підлозі», тобто безпосередньо на фондових біржах. Сіблі на той час захопився торгівлею акціями. На його думку, система торгів «на підлозі» була незручна для торгівців. У 1866 році він доручив інженерам Western Union розробити телеграфну систему біржових котирувань у режимі реального часу. За задумом Сіблі, за допомогою такої системи власники акцій та інвестори могли дізнаватися поточні котирування цінних паперів, перебуваючи за тисячі кілометрів від самої біржі. Того самого року систему запровадили на одному з американських фондових майданчиків.

Інший винахід Western Union — синхронізація часу. Western Union зробила так, що годинники у всіх американських держслужбах ішли однаково: компанія контролювала час по всій Америці (годинники ніде не відставали і не поспішали). А в жовтні 1871 року компанія вперше у світі здійснила телеграфний грошовий переказ. Через століття грошові перекази стали основним джерелом доходу Western Union.

Пошта, телеграф, телефон

У 1884 році Western Union акціонували і вивели на фондову біржу. Компанія ввійшла у перший американський фондовий індекс Dow Jones Transportation Average, акції Western Union купили безліч дрібних інвесторів. Смерть засновника і генератора бізнес-ідей Хірама Сіблі у 1888 році не вплинула на стратегію компанії. Новаторство, пошук нових ринкових ніш і злиття з конкурентами залишилися її «фішкою».

У 1910-1920 роках Western Union активно займається дослідженнями, впроваджує нові розробки у сфері передачі даних. Наприклад, у 1914-му інженери компанії винайшли першу платіжну картку — прообраз сучасних кредиток. Картка була засобом платежу, знімати гроші з неї було неможливо. У 1920 році компанія вперше у світі здійснила передачу фотозображення через океан.

У 30-х роках ХХ ст. Western Union — найбільша у світі телеграфна компанія. У ній працюють 14 тис. кур’єрів, що доставляють телеграми. Водночас розвивається новий засіб зв’язку — телефон. Але шлях на ринок телефонії для Western Union закритий.

У 80-х роках ХIХ ст. Western Union не раз намагався захопити залізничний магнат Джей Гоулд. На нього працював Олександр Белл, винахідник першого телефону. Western Union співпрацювала з Томасом Едісоном — компанія доручила йому створити телефон, який відрізнявся б від апарата Белла. Едісону це вдалося, однак Белл за замовленням Гоулда зайнявся розробкою нового телеграфу. Після кількох конфліктів Western Union з Гоулдом телеграфна компанія і залізничний магнат досягли мирової угоди — Western Union віддасть Джею Гоулду телефонний патент Едісона, а Гоулд і Белл триматимуться якнайдалі від телеграфного бізнесу.

З часом на американському ринку з’явилося безліч телефонних компаній, але Western Union на той момент уже втратила інтерес до нового бізнесу: топ-менеджери компанії були впевнені, що телефон телеграфу не конкурент. У 1930-х монополістом на американському телефонному ринку стала компанія AT&T. Керівники Western Union вирішили не вплутуватися в конкурентну боротьбу з найбільшою телефонною компанією, мовляв, не варта справа заходу.

Western Union продовжувала розвивати телеграф. Наприклад, установила в багатьох офісах американських корпорацій прямі телеграфні лінії до місцевих відділень зв’язку. Тепер повідомлення можна було надіслати безпосередньо з робочого місця. Пізніше, в 1958 році, компанія розробила і запровадила телекс — національну мережу телеграфування з телеграфними міні-станціями. У кожного клієнта такої мережі встановили телеграфний апарат з автовідповідачем і прилад виклику абонента. За допомогою телекса можна було обмінюватися повідомленнями з абонентами, оминаючи операторів Western Union.

У середині 50-х телеграфний бізнес уже не приносив компанії великих грошей, одним з основних джерел доходу став телекс. Однак дуже швидко цей бізнес почав приносити збитки — з’явилися нові, зручніші апарати для передачі інформації, наприклад, факс, що працював через телефонну мережу. Телефонні компанії дедалі більше тіснили Western Union, послуги телеграфу і телекса втрачали популярність. Зростали борги компанії, у 1983 році збитки перевищили $54 млн.

Протягом кількох років Western Union була на межі банкрутства. Процвітала лише філія грошових переказів Western Union Financial Services Inc. Компанія кілька разів робила спроби створити телефонний підрозділ, з цією метою навіть купили невелику радіотелефонну компанію Airphone. Але зайняти нову нішу так і не вдалося: занадто високою була конкуренція на телефонному ринку.

Влітку 1990 року топ-менеджери Western Union вирішують зробити ставку на грошові перекази як найперспективніший напрям бізнесу. В 1991-му акціонери корпорації вирішили перейменувати Western Union у New Valley Corporation, виділивши Western Union Financial Services Inc, що займалася грошовими переказами, в окрему компанію. На New Valley Corporation залишилися $800 млн боргу та кілька збиткових напрямів бізнесу.

New Valley так і не впоралася з проблемами: у 1993 році компанія збанкрутувала. А успішний підрозділ грошових переказів Western Union Financial Services Inc акціонери продали фінансовій корпорації First Financial Management Corporation за $1,19 млрд. Через рік First Financial Management влилася в IT-компанію First Data Corporation (займалася електронними грошовими платежами), Western Union Financial Services стала дочірньою компанією First Data.

Під керівництвом First Data Corporation компанія Western Union проіснувала до 2006-го. Торік її вивели зі складу First Data і зробили публічною — зараз акції Western Union котируються на біржі. Акціонери First Data вирішили, що буде краще, якщо компанія зосередиться на цільовому бізнесі — випуску платіжних карток, а також просуванні своїх продуктів. Переказувати гроші Western Union зможе і самостійно.

---

Профіль компанії Western Union

Головний офіс: Енглвуд, Колорадо, США

Відділ міжнародного маркетингу: Монтвале, Нью-Джерсі, США

Президент і виконавчий директор Вестерн Юніон: Крістіна Голд

Напрям бізнесу: фінансові послуги (грошові перекази)

Фінансові показники за 6 місяців 2007 року:

дохід — $2,33 млрд (+8% порівняно з аналогічним періодом 2006-го)

чистий прибуток — $397 млн (-10% порівняно з аналогічним періодом 2006-го)

Ринкова капіталізація — $15,53 млрд*

Глобальні конкуренти: MoneyGram, Travelex, Anelik

Переказ грошей

*Середня за півроку.

---

Кар’єра телеграфу

1849 р. — друг винахідника Самюеля Морзе Хірам Сіблі разом з інженером Езра Корнеллом і суддею Семюелем Селдоном реєструють телеграфну компанію New York State Printing Telegraph Company

1851 р. — у Рочестері (штат Нью-Йорк) Хірам Сіблі, Семюель Селдон і група підприємців організовують компанію New York and Mississippi Valley Printing Telegraph Company (NYMVPTC), до якої входить New York State Printing Telegraph Company. Через чотири роки NYMVPTC стає найбільшою телеграфною корпорацією на Західному узбережжі США

1856 р. — після об’єднання в єдину систему західних телеграфних ліній власники NYMVPTC дають компанії нову назву — Western Union Telegraph Company

1861 р. — Western Union створює першу загальнонаціональну телеграфну лінію, що забезпечує швидкий зв’язок між узбережжями США під час громадянської війни

1866 р. — Western Union представила перший біржовий телеграфний апарат. Пристрій передає котирування цінних паперів на Нью-Йоркській фондовій біржі брокерським фірмам

1867 р. — завдяки зусиллям засновника Western Union Хірама Сіблі США купує в Росії півострів Аляска

1871 р. — Western Union вперше в історії здійснила телеграфний грошовий переказ. Через століття грошові перекази стали основним джерелом доходу компанії

1884 р. — компанію акціонували і вивели на фондову біржу. Western Union увійшла до першого американського фондового індексу Dow Jones Transportation Average

1914 р. — інженери Western Union винайшли першу платіжну картку

1958 р. — Western Union вводить послугу телекса для передачі даних. Телексні апарати встановлюють у більшості американських та європейських компаній

1964 р. — компанія впроваджує трансконтинентальну систему передачі даних за допомогою радіохвиль

1980 р. — вперше в історії доходи Western Union від послуг грошових переказів перевищили надходження від послуг телеграфу

1983 р. — криза в компанії. Бізнес телекса в занепаді

1994 р. — корпорація First Financial Management Corporation купує Western Union Financial Services, Inc

1995 р. — фінансова корпорація First Financial Management Corporation завершує злиття з корпорацією First Data Corporation. Western Union Financial Services, Inc. стає дочірньою компанією корпорації First Data Corporation

1998 р. — система грошових переказів Western Union є найбільшою в світі, кількість пунктів грошових переказів по всьому світу сягає 50 тис.

2006 р. — Western Union відокремлюється від First Data Corporation. Компанія офіційно припиняє прийом і відправлення телеграм

---

У степах України

Старший посильний

Відкривати власні пункти продажу не у правилах Western Union. Компанія має лише два офіси — головний і міжнародного продажу та маркетингу. Обидва розташовані у США. Послуги з переказу грошей Western Union надає через агентів — місцеві банки та фінансові компанії, які укладають договір співпраці з Western Union й отримують доступ до єдиної бази даних про переказані суми. Умови партнерства агенти і сама компанія тримають у секреті.

В Україні Western Union з’явилася у 1993 році — партнером виступила компанія «Українська фінансова група». Зараз у межах системи Western Union надають послуги близько 30 українських банків і компаній. Пункти Western Union є в Ощадбанку, Райффайзен Банку Аваль, Укрпошти, Надра Банку, Правекс-Банку, ПриватБанку, Укргазбанку, Укрсоцбанку тощо. Загалом в Україні під вивіскою Western Union працюють 2 тис. пунктів прийому-видачі грошових переказів (тобто на 25 тис. населення припадає один пункт).

У нашій країні Western Union здебільшого надає послуги з переказу грошових коштів за кордон і назад. Основний потік грошей припадає на гастарбайтерів: українські пункти Western Union видають приблизно у 25 разів більше коштів, ніж відправляють за кордон.

Основний конкурент Western Union на ринку грошових переказів — компанія Money-Gram (контролює близько 20% світового ринку) — в Україні поки що не розгорнувся. Тарифи MoneyGram на локальних ринках зазвичай перевищують тарифи Western Union, та й кількість пунктів продажу в MoneyGram значно менша, ніж у конкурента.

До 2004-го Western Union вважалася монополістом на українському ринку грошових переказів. 1 червня 2004 року Антимонопольний комітет України порушив справу за ознаками зловживання компанією монопольним становищем.

В АМКУ вважають, що Western Union, через яку в Україну надходить більш ніж половина грошових переказів фізосіб, штучно завищує тарифи (зашкалювали за 12-15% суми переказу). Переміг АМКУ: у вересні 2004-го Western Union знизила тарифи на грошові перекази з близького зарубіжжя у 2,5 разу, а з квітня 2005-го — вдвічі на перекази з далекого. Крім того, компанія змінила свою політику просування, що багато в чому стримувала розвиток конкуренції на українському ринку грошових переказів. Раніше вона співпрацювала тільки з банками, що не мали власних систем грошових переказів: більшість фінустанов — агентів Western Uniоn не займалися розвитком власних систем переказів, оскільки їм було простіше (а для деяких і вигідніше) працювати з Western Uniоn. У 2005 році Western Union вилучила цей пункт із договору з банками.

Зараз на українському ринку грошових переказів (у межах України) Western Union конкурує з великими вітчизняними банками, тарифи яких нижчі, ніж в американської системи: Western Union стягує 5-7% комісійних від суми переказу. При цьому якість послуги і швидкість переказу грошей в українських банків не гірші, ніж в американців. Основні гравці на цьому ринку — PrivatMoney (ПриватБанк), Аваль-експрес (Райффайзен Банк Аваль), Правекс-Телеграф (Правекс-Банк). Деякі банки (наприклад, ПриватБанк) надають послуги переказу грошей у близьке зарубіжжя (Росію, країни Балтії). Утім, за оцінками аналітиків, Western Union, як і раніше, займає до 60% ринку грошових переказів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар