Сам собі конкурент

Вячеслав ДАРПІНЯНЦ
фото Світлани й Віктора СКРЯБІНИХ

Останні соціально-економічні струси, а саме — продовольча криза й передкризова ситуація на ринку нафтопродуктів — концентрують увагу на діях Антимонопольного комітету. Голова АМКУ, який має «монополію на боротьбу з монополіями» й охоче про це розповідає, насправді знає набагато більше. Наприклад, знає, чим закінчиться протистояння «Оболоні» й «Сармата», припускає, яким буде наступний крок монополіста кабельного телебачення «Воля-Кабель». Про це й не тільки голова АМКУ Олексій Костусєв — в інтерв’ю «Контрактам».

Олексій Костусєв

— Підсумком розслідування АМКУ кризової ситуації на продовольчому ринку стала ваша заява про недосконале прогнозування та брак інформації про можливості Держрезерву. Відомо про вашу зустріч з прем’єром Віктором Януковичем, де обговорювалася ця тема. Чи є нові результати розслідування?

— Антимонопольний комітет проаналізував стан конкуренції на продовольчих ринках. Цей аналіз і пропозиції щодо недопущення кризових ситуацій було направлено Президентові, аналогічну довідку я особисто передав прем’єру. Продовольчий ринок України — це живий організм з десятками тисяч суб’єктів господарювання. Кожен з них, захищаючи свої інтереси особливо старанно, іноді занадто захоплюючись, переступає межі чесних правил конкуренції. Сьогодні ми намагаємося не лише виявляти порушення конкуренції й карати за них, а й попереджувати ці порушення. Наприклад, Івано-Франківське відділення АМК виявило ознаки узгоджених дій «Зернопереробної компанії «ЮМАС» (Івано-Франківська обл.) і товариства «Водоспад» (Вінницька обл.).

Вони купували й продавали зерно за завищеними цінами. Комітет зобов’язав порушників припинити неправомірні дії. Київське обласне відділення комітету надало свої рекомендації підприємству «Кирдей», фірмі «Масан», а також низці приватних підприємців, зобов’язавши їх знизити ціни на гречані крупи й хліб до середнього в області рівня. Для цього «приватники» мають зменшити торгову надбавку й укласти угоди на постачання продукції безпосередньо з виробниками. Виконуючи наші рекомендації, підприємство «Експансія» (Вишневе) вже знизило ціни.

— Свого часу АМК активно боровся проти структур-монополістів на ринку хліба. Торік навіть було знижено ціни (на кілька копійок). Подолали? Чи збираєтеся подолати знову?

— Чому на кілька копійок? Ці кілька копійок зниження ціни хліба за 1 кг, наприклад, з 1,5 грн до 1,2 грн становлять 20%, що суттєво для багатьох громадян. Крім того, дії комітету, спрямовані на зниження цін, нехай і на кілька копійок, є чинником стримування підприємств від намірів необгрунтовано піднімати ціни в майбутньому. Цього року, особливо під час кризи, ситуація була ще важчою, ніж минулого. Однак ми не виявили причинно-слідчого зв’язку між наявністю монополістів на ринку хліба й підвищенням цін на хліб. У семи регіонах, де є монополісти, ціни на хліб не підвищувалися. До них належать Сумська, Луганська, Одеська, Полтавська, Тернопільська, Хмельницька області та місто Київ. І, навпаки, в чотирьох областях, де було підвищення цін, монопольних утворень взагалі немає. Це Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська й Запорізька області.

Але була інша проблема. Її сутність полягає в тому, що через підвищення цін на зерно і, відповідно, борошно чимало пекарів-монополістів не намагалося шукати дешеве борошно. Як наслідок — необгрунтоване підвищення цін на хліб. Це зловживання монопольним становищем на ринку. В інших випадках — дії пекарів, не має значення, монополісти вони чи ні, й постачальників борошна ми розцінюємо як антиконкурентні узгоджені дії.

Бо вони встановлювали такі ціни, які неможливо встановити в умовах конкуренції. І в першому, і у другому випадках це порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Кілька справ щодо порушень розглянуто в Івано-Франківській, Вінницькій, Полтавській, Житомирській, Черкаській областях. Подібні справи розглядаються в Запорізькій, Київській, Кіровоградській і Чернігівській областях. Загалом завдяки виконанню рекомендацій АМК знижено ціни на хліб підприємствами «Кримхліб», «Винницяхліб», Івано-Франківським хлібокомбінатом, Чернігівським, Ніжинським, Прилуцьким хлібозаводами та хлібозаводами споживчої кооперації в Чернігівській області, Сарненським хлібозаводом у Рівненської області, Криворізьким хлібокомбінатом у Дніпропетровській області. Тож, боремося й боротимемося.

— Відомо, що АМКУ вже виявив факти порушень продавцями бензину в Донецькій, Закарпатської, Харківській, Дніпропетровській областях. Який їх характер? Чи відчуваєте ви тиск, розсліджуючи ці справи?

— Упродовж першого півріччя АМК провів перевірки підприємств як на загальнодержавному, так і на регіональних ринках оптової торгівлі нафтопродуктами. Наші фахівці перевіряли «ТНК», «ЛУКОЙЛ-Україна», «Альфа-нафту». Перевірки проходили в Дніпропетровській, Луганській, Одеській, Харківській областях. Виявлено факти антиконкурентних узгоджених дій на ринках нафтопродуктів у Донецькій і Закарпатській областях. Розглянуто справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції підприємствами «Аль-Ямі Інтернешнл», «Транс ЛТД», ВКФ «Вектор», «Закарпатнафтопродукт-Мукачево». Суть порушень — невиправдане встановлення однакових роздрібних цін на бензин і дизельне пальне впродовж листопада — грудня 2002 року. Це істотно обмежило конкурентоспроможність інших операторів ринку. Харківське відділення АМК у вересні надало рекомендації РКП «Балакліянафтопродукт» припинити дії, що мають ознаки зловживання монопольним становищем. «Аль-Ямі Інтернешнл» і його комісіонерам рекомендовано не допускати антиконкурентних узгоджених дій. Нині відділення комітету розглядають справи щодо ознак порушення конкурентного законодавства у кількох областях.

У Дніпропетровській області — «Сентоза Ойл» і група інших підприємств упродовж 2000 — 2002 років отримували в оренду автозаправні станції без згоди АМК. У Волинській і Херсонській областях конкурентне законодавство порушили фірми «Авіас» і «Сентоза Ойл», які без дозволу комітету уклали угоди про реалізацію нафтопродуктів «Авіас» через мережу АЗС «Сентоза Ойл», а це — узгоджені дії. Є й такі, наприклад, як Дніпронафтопродукт і «Сентоза Ойл», що перешкоджали комісії Дніпропетровського відділення АМК у проведенні перевірок. За це вони відповідатимуть згідно з законом. «Аль-Ямі Інтернешнл» і його комісіонери в Харківській області узгоджено встановлювали ціни на нафтопродукти. Дії ТД «Херсон-Нафта», «Курган», «Імпекс» щодо встановлення цін на нафтопродукти могли призвести до обмеження конкуренції на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами. З цього ж приводу Волинське відділення розглядає нині справу про порушення Луцькою нафтобазою та підприємством «Альфа-Луцьк» конкурентного законодавства.

— А як ви ставитеся до того, що майже всі нафтопереробні заводи контролює російський нафтовий бізнес?

— Участь іноземних інвесторів, наприклад, російських компаній ТНК, «ЛУКОЙЛ», Татнафта, які є вертикально-інтегрованими структурами з власним видобутком сирої нафти, в діяльності вітчизняних нафтопереробних заводів — не означає «погано». З 2001 року спостерігається постійне зростання обсягів переробки нафти, насичення ринку нафтопродуктами, виробленими в Україні. Обсяг світлих нафтопродуктів, вироблених 2002 року українськими НПЗ, більш як на 40% перевищує виробництво 2000 року. У комітеті є інформація про те, що завдяки іноземним інвесторам не відбулася монополізація ринку переробки сирої нафти. Власники вітчизняних переробників нафти — ТНК, «ЛУКОЙЛ», Татнафта — не пов’язані стосунками контролю. Більше того, вони конкурують між собою й на ринках Росії, й на ринках України. До речі, на українських ринках нафтопродуктів діють могутні нафтові компанії Казахстану, Балтії та інших країн. Тому сьогодні немає підстав стверджувати, що українські ринки нафти й нафтопродуктів монополізовано якоюсь з російських компаній.

Кризова ситуація на Ближньому Сході — один з основних чинників, які вплинули на зростання світових цін на нафту, зокрема й російську. Світові ціни на нафту впродовж року значно підвищились: у вересні вони на 40% вищі січневих цін. Як наслідок — в Україні суттєво зросли оптові й роздрібні ціни на нафтопродукти. Аби запобігти кризовим ситуаціям на цьому ринку, слід насамперед в достатніх обсягах забезпечити стабільні постачання нафти на НПЗ і запаси нафтопродуктів на заводах. Для цього необхідно вживати заходів з диверсифікації джерел постачання нафти в Україну.

— Минулого літа перші особи НБУ стали на захист банкірів проти, умовно кажучи, монополії ДСО при МВС на ринку охоронних послуг. Чи вдалося «розрулити» протистояння?

— Наприкінці 2001-го — на початку 2002 року в АМК надходила значна кількість скарг від кредитно-фінансових установ і банків щодо підвищення вартості охоронних послуг. За моїм дорученням наші територіальні відділення провели відповідні перевірки, за результатами яких в десяти областях порушено справи щодо встановлення монопольно високих і дискримінаційних цін (ознаки порушення антимонопольного законодавства). Ще в п’яти областях ситуацію вдалося виправити шляхом внесення рекомендацій підрозділам ДСО. За цей період вартість послуг охорони банків загалом по Україні знизилася, в деяких областях — майже в 1,5 раза.

— Характерною рисою боротьби за власність дедалі частіше стає купівля цінних паперів у міноритарних акціонерів (наприклад, протистояння «Привата» й «Інтерпайпа», чи «Сармата» й «Оболоні»). Яка роль АМК у цій боротьбі?

— До певного часу АМК не втручається в таку боротьбу, не маючи законних на те підстав. Згідно з законодавством про захист економічної конкуренції, придбання будь-яким суб’єктом господарювання акцій будь-якого емітента в розмірі менше 25% голосів у вищому органі управління емітента не вимагає попереднього отримання дозволу АМК. При досягненні чи перевищенні згаданого показника попередній дозвіл комітету потрібен в окремих випадках, передбачених законодавством. Якщо треба отримати такий дозвіл, а підприємство не звернулося до Антимонопольного комітету, в нас є не тільки право, а й обов’язок втрутитися, вжити всіх відповідних заходів, покласти край незаконним діям. Що ж до «Сармата» й «Оболоні», то зараз комітет розглядає справу про концентрацію шляхом придбання «Сарматом» акцій «Оболоні».

— Свого часу АМКУ пішов назустріч компанії «Воля» в надії, що її приклад стане відправною точкою залучення інвестицій в цей сектор послуг. Інвестицій не має, конкурентів у «Волі» також практично немає, а якість послуг компанії та їх відповідність ціні у багатьох викликає сумніви. Що збирається робити АМКУ?

— «Воля-Кабель» надає послуги кабельного телебачення абонентам «ІВК» і «КТМ» з 2002 року. «Воля-Кабель», згідно із Законом України «Про захист економічної конкуренції» — монополіст. Таке становище підприємство має на регіональному ринку послуг кабельного телебачення у Києві в межах кабельних мереж. З кінця серпня і до сьогоднішнього дня до нас надходить безліч скарг на дії «Волі-Кабель» у зв’язку з виключенням з 18 серпня з переліку каналів, що надаються абонентам, «НТВ-Мир» і «ОРТ-Международное». З 21 серпня цього року ретрансляцію «ОРТ-Международное» відновлено. Згідно з доповненням № 1 до рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 4 червня 2003 року, в переліку телевізійних каналів, які «Воля-Кабель» заявила для трансляції та ретрансляції в кабельній телемережі Києва, є канали «ОРТ-Международное» і «НТВ-Мир».

На цій підставі Київське міське територіальне відділення АМК почало розгляд справи щодо ознак порушення конкуренції «Волею-Кабель». Зловживання цього підприємства монопольним становищем на ринку може призвести до ущемлення інтересів споживачів. Ці дії були б неможливі в умовах значної конкуренції. Водночас, згідно з отриманою інформацією, зокрема із заяв споживачів, встановлено, що «Воля-Кабель» 5 вересня поточного року планувала припинити ретрансляцію телеканалу «ОРТ-Международное». У зв’язку з цим Київським міським відділенням АМК компанії «Воля-Кабель» рекомендовано утриматися від відключення цього каналу до остаточного прийняття рішення у справі. Розгляд справи триває.

---

Досьє

Олексій Костусєв народився 29 червня 1954 р. 1975-1991 рр. — аспірант, асистент, старший викладач, доцент, завідувач кафедрою соціально-політичної теорії Одеського інституту інженерів морського флоту. 1993-1994 рр. — голова Одеського міського комітету приватизації. Народний депутат України 3-го скликання, член фракції СПУ і СелПУ (з 1998 р.), член фракції СПУ (до 1999 р.). З грудня 1999 р. — член групи «Трудова Україна»; з лютого 2000 р. — голова комітету ВР з питань економічної політики, управління народним господарством, власності та інвестицій. 21 червня 2001 р. призначений на посаду голови АМК України.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар