Ринки

Хліб­ні на­дії «Хлі­ба Укра­їни»

Олена БІЛА

Ідея використання заставних закупівель зерна вперше знайшла своє відображення в Указі Президента «Про невідкладні заходи по стимулюванню виробництва і розвитку ринку зерна» (червень 2000 року).

Віктор Бондаренко

Проте вже четвертий рік уряд практично безуспішно намагається задіяти цей механізм. Зараз Кабмін готує чергову постанову, яка регулює заставні закупівлі на 2004 рік. Згідно з проектом постанови, ДАК «Хліб України» — державний оператор із заставних закупівель зерна — має закупити 0,5 млн т зерна за заставними цінами. Та цього разу молодий керівник ДАК, призначений на цю посаду 16 грудня 2003 року, Віктор Бондаренко говорить про перспективи заставних закупівель досить упевнено...

Вікторе Вікторовичу, держава цього року має намір виступити сильним гравцем на зерновому ринку, закупивши 3 млн т зерна в перші місяці сезону 2004/05, і таким чином стримати сезонне зниження цін. На частку компанії «Хліб України» з цього обсягу припадає 0,5 млн т. Які шанси на реалізацію цьогорічної постанови щодо заставних закупівель з огляду на досвід минулих років?

— 2003 року, попри неврожай, ми закупили 145 тис. т зерна. А цього року механізм заставних закупівель обов’язково має виявити себе. Зрозуміло, що для цього нам необхідні кошти — 250 млн грн. 50 млн грн залишилося на рахунках компанії з минулого року. Потрібно ще 200 млн. І зараз «Хліб України» разом з Міністерством фінансів розглядають можливі схеми фінансування цих операцій.

Чи будуть господарства зацікавлені в продажу зерна за заставними цінами?

— Заставна схема — це не купівля-продаж зерна. Уявімо ситуацію: ви мені привезли зерно — я його купив у вас за фіксованою заставною ціною, й упродовж дев’яти місяців воно може знаходитися в мене на зберіганні. У будь-який час ви можете викупити його за тією самою ціною і продати за вигіднішою. Раніше господарства були змушені продавати зерно після жнив за низькими цінами, щоб розрахуватися за кредити, дизпальне і т. ін. Заставна схема — це своєрідний вид кредитування.

Торік ми зробили перші кроки. Закуплені 145 тис. т були практично цілком викуплені для подальшої реалізації за вигіднішими цінами. Я впевнений, що господарства працюватимуть з нами й цього року. Ми плануємо купувати пшеницю, ячмінь, жито, гречку, овес.

А хто покриватиме витрати на збереження зерна?

— Ми хочемо, щоб схема працювала так: якщо господарство вирішило продати нам «заставне» зерно, то витрати за його збереження компанія бере на себе, а якщо ні — тоді товаровиробник.

Якими будуть заставні ціни на зерно в 2004/05 маркетинговому році?

— Ми направили свої пропозиції уряду щодо заставних цін на зерно нового врожаю. Урядовий комітет схвалив проект постанови Кабінету Міністрів, яким мінімальні заставні ціни на період з 1 липня 2004 до 1 березня 2005 року передбачається встановити на рівні 500 грн/т за пшеницю 3-го кл. Відповідно до проекту, мінімальні заставні ціни на пшеницю 4-го кл. становлять 450 грн/т, 5-го — 360 грн/т, 6-го — 340 грн/т, жито класу «А» — 300 грн/т, кукурудзу — 320 грн/т, соняшник — 670 грн/т, гречку — 450 грн/т, овес 1-го кл. — 280 грн/т, 2-го — 260 грн/т, 3-го — 240 грн/т.

«Хліб України» здійснюватиме тільки заставні закупівлі зерна?

— На сьогодні тих грошей, які в нас є, і тих, що, ми очікуємо, будуть виділені, вистачить тільки на придбання 500 тис. т зерна за заставною схемою. Що стосується інтервенційних закупівель, то ми залучатимемо для їхньої реалізації банківські кредити, використовуючи як заставу зерно. У нас є хороший досвід роботи з банками. Понад те, ми плануємо експортувати зернові.

Та чи погодяться працювати банки з компанією, в якої «тяжке» фінансове минуле?

— Ви говорите про борги 1996-2000 років, що компанія дістала не зі своєї вини. Торік було створено Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств АПК, і ми передали туди всі бюджетні борги — близько 700 млн грн. У нас залишилися комерційні борги, і зараз ми ведемо роботу з кредиторами щодо їх погашення. У головного офісу «Хліба України» заборгованість перед комерційними структурами становить близько 200 млн грн, у дочірніх компаній — близько 300 млн грн. Зараз ми проводимо ревізію цих боргів, тому що багато з них — «паперові». Наприклад, одна австрійська компанія вимагає в судовому порядку від нас повернення боргів у сумі 20 млн грн, але насправді ми від неї ніякої продукції не одержували.

Як компанія розраховуватиметься за наявні борги?

— Ми маємо намір вийти з ініціативою до Верховної Ради й Кабінету Міністрів дозволити приватизацію 35-40 наших підприємств або надання в оренду кредиторам у рахунок погашення боргів. Іншого виходу в нас немає. Тим більше, що компанія не може цілком завантажити всі 72 підприємства, й у неї не вистачає коштів для їх утримання. Торік ДАК мала збитки близько 40 млн грн за рахунок підприємств, які не працюють. Ми виплачуємо зарплату, оплачуємо комунальні послуги. Чому не працюють? Наприклад, Ужгородський КХП може зберігати до 50 тис. т зерна, але розташований у зоні, де стільки не збирають. Це не зерновий регіон. Його було побудовано в радянські часи, і призначався він для експорту зерна. Таким підприємствам потрібен інвестор, що зможе їх оживити.

У цілому в «Хліба України» багато планів і надій на новий сезон. Ми хочемо створити фумігаційну й експедиторську компанії для поліпшення нашої роботи й почати випікати власний хліб.

---

Досьє

Бондаренко Віктор Вікторович народився 1967року в м. Луганську, закінчив Луганський машинобудівний інститут. За фахом бухгалтер-економіст.

16 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів України № 1935 його було призначено головою правління Державної акціонерної компанії «Хліб України», до цього очолював ДАК «Укрресурси».

Одружений, має двох дітей.

Довідка

Державну акціонерну компанію «Хліб України» створено рішенням Кабінету Міністрів від 22 серпня 1996 року на базі ліквідованих главків хлібопродуктів і комбікормової промисловості Міністерства сільського господарства України. Основою ДАК «Хліб України» стали 100 підприємств із 543, що входили в систему хлібопродуктів (443 з них було приватизовано). Пізніше частину підприємств компанії було передано Державному комітету з матеріальних резервів, і нині до складу «Хліба України» входить 72 підприємства. Потужності ДАК розраховані на зберігання 7 млн т і переробку 4 млн т зерна. Їй належать два портових елеватори — Одеський і Миколаївський.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар