Ринки

Ліки для фармацевтів

Ольга КАЛИНОВСЬКА

Фармацевтичні підприємства довго шукали привід умотивовано підвищити ціни на свою продукцію і таки знайшли.

«Бiлий» список для фармацевтiв

Формально фармацевтичні підприємства мали всі підстави підвищувати ціни. За оцінками економістів, зростання цін на медикаменти торік не перевищило 0,6%, тоді як ціни на промислову продукцію зросли майже на 6%. Утім, аби не зіпсувати іміджу, такий непопулярний крок треба було переконливо обгрунтувати — приміром, скасувати ПДВ на продаж ліків. За словами представників фармацевтичної фірми «Дарниця», запровадження ПДВ на ліки спровокувало б підвищення їх собівартості і відповідно цін на ринку щонайменше на 30% через стягнення податку на всіх етапах проходження препаратів до покупця.

Та уряд таки виконав і навіть перевиконав обіцянку не збільшувати ціну на життєво необхідні ліки. Своєю постановою від 17.12.2003 № 1949 Кабмін звільнив від ПДВ продаж усіх ліків, внесених до Державного реєстру лікарських препаратів в Україні, тобто всі 8300 препаратів, що виготовляються у фабричних умовах і дозволені до роздрібного продажу. Також звільнено від сплати ПДВ значну частину виробів медичного призначення — 114 найменувань, серед яких: вата, марля, бинти, пластир, протези, низка стоматологічних матеріалів, а також підгузники. Натомість тягар ПДВ покладено на предмети так званої медичної розкоші (гідро- і вібромасажери, масажні крісла, ванни-джакузі, косметичні креми, лосьйони для догляду за шкірою, препарати для схуднення, проти облисіння тощо). Попри те в Кабміні «прогавили» той факт, що препарати, які виготовляються за рецептом лікаря в аптеках, не входять до Державного реєстру. Тому ПДВ з них стягуватиметься, доки уряд не виправить свою помилку.

Отже, дилему «підвищення цін або зменшення рентабельності» доведеться вирішувати насамперед косметологічним клінікам, масажним кабінетам та аптекам. Представники приватних клінік за умови анонімності розповіли «Контрактам», що розцінки на їхні послуги зростуть не відразу, щоб не відлякати клієнта, а поступово підвищаться упродовж року на 20%. А от виробникам довелося шукати нових приводів підвищити ціни.

«Демократичні» ліки все ж подорожчають

Таким приводом стали поправки до Закону «Про ставки акцизного збору», що набув чинності з 1 січня 2004 року. Згідно із документом ставка акцизу на спирт медичний етиловий збільшується з 2 до 16 грн за 1 л, що має унеможливити нецільове використання спирту. Щоправда, в Держбюджеті-2004 виділено 100 млн грн на компенсацію підвищення акцизу для аптек і виробників спиртовмісних ліків. Однак фармацевтів не задовольнило таке розв’язання проблеми нелегального виробництва горілки.

«Механізм компенсації остаточно не розроблено. Оскільки підставою для отримання спирту є вексель, а підставою для його погашення — отримання платіжного доручення про сплату акцизного збору, ми все одно повинні спочатку сплатити акциз за повною ставкою. А як ці кошти будуть повертати і навіть коли буде розроблено механізм їх повернення — невідомо», — говорить директор з планування ВАТ «Лубнифарм» Людмила Сушко.

«Законом передбачено сплату акцизу векселем, який має погашатися за фактом виробництва ліків. Однак порядок компенсації додаткових витрат виробникам ліків, затверджений постановою Кабміну від 30 грудня 2003 № 2077, на мою думку, не вписується в законодавче поле, — пояснює начальник юридичного відділу Асоціації СОВАТ Володимир Пилипчук. — Фактично вона передбачає наступну процедуру: виробник ліків купує спирт із закладеною в нього новою ставкою акцизного збору, бере довідку в податковій про понесені додаткові витрати, потім подає її в МОЗ і очікує, поки їх компенсують з бюджету. Проте передбачений постановою порядок компенсації цих коштів Держказначейством ще не розроблено. Тому, якщо зараз хтось із цими довідками звернеться до казначейства чи МОЗ, витрачених грошей назад не отримає. При цьому закласти нову ставку акцизу у вартість ліків виробник не має права, адже тоді він втрачає будь-які шанси на бюджетну компенсацію».

«Підвищення акцизного збору на спирт спричинює значне вимивання обігових коштів фармацевтичних підприємств, — говорить Людмила Сушко. — Кінцева ж собівартість спиртовмісних препаратів, за нашими розрахунками, зростає в середньому на 60%».

У подібній ситуації опинилися всі підприємства, де порівняно прості технологічно спиртовмісні ліки (насамперед дешеві) становлять значну частку обсягів виробництва. Серед них — друге за обсягами виробництва вітчизняне підприємство «Фармак», а також «Галичфарм», Луганська фармацевтична фабрика, «Лубнифарм» та низка невеликих підприємств обласного масштабу.

Поки що вони, як запевнив комерційний директор АТ «Фармак» Михайло Ванат, не планують підвищення цін на ліки, сподіваючись на бюджетну компенсацію. Завадити зростанню цін можуть і контролюючі органи та конкуренти. Урядовці обіцяють проводити постійний ціновий моніторинг з метою обмеження торгових націнок і прибутку виробників. «Якщо українські виробники спробують компенсувати підвищення акцизів за рахунок покупця, то на ринку запанують російські спиртовмісні препарати, частка яких в імпорті на сьогодні незначна. Пенсіонерові ж усе одно, ліки якого виробника — українського чи російського — купувати, аби ціна була прийнятна», — підсумовує начальник відділу маркетингу торгової компанії «Артур і К» Євген Нікушин.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар