Компанії

Жигулівська битва

Олег КРАСНІКОВ

Автопідприємства намагаються відстояти пільги, щоб отримати вигідніші позиції у сегменті російських автомобілів українського складення.

Ділити нема чого

Останні три тижні працівники автопідприємств, які входять до ПІХ «Богдан» — Луцький автомобільний завод і Черкаський автобус, проводили акції протесту з вимогою розблокувати інвестпрограму ЛуАЗу. Працівників автозаводів підтримала місцева влада, а також іноземні інвестори ЛуАЗу, один з яких — японська компанія Isuzu — заявив, що може згорнути свою діяльність в Україні, а інший — англійська SV Motors — пригрозив державі міжнародним судом.

Робітників і менеджмент підприємств особливо обурив той факт, що 8 жовтня Кабмін затвердив інвестпрограму Кременчуцького автоскладального заводу, за змістом аналогічну програмі ЛуАЗу. Керівництво ЛуАЗу резонно вказало на дискримінаційність такого рішення.

Конфлікт вирішився мирно. 9 листопада Президент Леонід Кучма скасував свій указ від 1 жовтня 2003 року, таким чином нарешті давши зелене світло інвестпрограмі виробництва вантажних автомобілів і автобусів на ЛуАЗі (минулорічний президентський указ скасовував постанову Кабміну про затвердження програми волинян). По суті, глава держави визнав, що припинення дії інвестиційної програми ЛуАЗу було необгрунтованим.

Експерти ринку зазначають, що весь галас зчинився через пільги. Згідно з чинним законодавством (про підтримку вітчизняного автомобілебудування) без затвердженої до 1 січня 2004 року інвестпрограми автопідприємство може не розраховувати на вже отримані преференції.

Щоправда, представники Кременчуцького автоскладального заводу наголошують на тому, що після затвердження урядом інвестпрограми підприємство втрачає деякі податкові й митні пільги, які є в програмах Запорізького і Львівського автозаводів. Річ у тім, що КрАСЗ отримав згоду уряду після 1 січня 2004 року, тому підприємство не отримало деяких преференцій. На КрАСЗ підкреслюють, що затвердження їхньої інвестиційної програми не призведе до скорочення надходжень до держбюджету і місцевих бюджетів — завод отримає лише пільги щодо звільнення від оподаткування реінвестованого прибутку. Ось і вся вигода.

Утім, керівництво ЛуАЗу стверджує, що, вимагаючи розблокувати інвестиційну програму, вони не мали претензій, власне, до Кременчуцького й інших заводів і не вели мови про пільги, а домагалися лише справедливості — рівноправних умов роботи для всіх суб’єктів автомобільного ринку.

Проте ЛуАЗ тепер отримає низку пільг, оскільки скасування торішнього президентського указу автоматично активізує дію інвестпрограми волинян заднім числом — з вересня 2003 року. Однак отримані заводом преференції не дуже відрізняються від тих, які він має і тепер, тож листопадовий указ Президента для волинян має швидше символічне значення.

Заради світлого майбутнього

ЛуАЗ і КрАСЗ вже мають низку пільг у межах Угоди про виробничу кооперацію з країнами СНД, Міжурядової угоди про вільну торгівлю, Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби». Зокрема, ввізне мито на російські машинокомплекти підприємства не платять.

Власне, якби складальні виробництва не мали пільг, для інвесторів не було б жодного сенсу організовувати в Україні такі підприємства. Машини, складені на території України з імпортованих вузлів, на 10-12% дешевші за ввезені з Росії у складеному вигляді.

Конкуренція в складальному сегменті і взагалі у продажу нових авто на ринку України посилюється. І вигідніші позиції у цій боротьбі, зазначають експерти, отримають ті, хто має більше пільг під виробництво автомобілів. До останнього моменту максимум пільг, якщо говорити про легкові автомобілі, мав ЗАЗ, менше преференцій отримували ЛуАЗ і КрАСЗ.

Свого часу опоненти запорожців натякали на те, що ЗАЗ використовує пільги, закладені в його інвестпрограмі, швидше для збирання ВАЗів, ніж для розвитку виробництва власних автомобілів. Щоправда, на відміну від конкурентів запорізьке складання — дрібновузлове, якого поки не може організувати у себе ЛуАЗ і тим паче КрАСЗ, де ступінь локалізації виробництва мінімальний.

Зазначимо, що хоч і КрАСЗ, і ЛуАЗ здебільшого збирають ВАЗівські моделі, підприємства конкурують лише щодо «сімки». Приблизно 50% автомобілів, які збираються в Кременчуці, припадають на ВАЗ (модель 2107), Луцький автозавод збирає моделі 2104, 2107 і «Нива». Втім, до останнього часу ЛуАЗ був основним партнером російського АвтоВАЗу: цього року було заплановано поставити в Україну 50 тис. машинокомплектів автомобілів «Лада» різних моделей, зокрема на ЛуАЗ — 24 тисячі. Однак ситуація змінюється. Нарощує складання КрАСЗ, почав випускати автомобілі ВАЗ-21093 і ВАЗ-21099 Запорізький автозавод. Битва за покупців російських «Лад» українського складання — автомобілів, які найбільше продаються в Україні, — має бути неабияка.

Основні положення інвестпрограм

	КрАСЗ	ЛуАЗ
Основна мета	Створення нового автозаводу, який вироблятиме легкові, вантажні автомобілі і автобуси малого класу	Створення повномасштабного виробництва вантажівок (вантажопідйомністю 0,8, 2,5 і 4 т) з доведенням обсягів виробництва до 2007 року до 5 тис. шт., автобусів від особливо малого до великого класу — до 3 тис. шт., а також першого українського джипа ЛуАЗ-1301
Період дії	2004-2007 рр.	2004-2007 гг.2004-2007 рр.
Інвестор	ООО «Автосоюз» ТОВ «Автосоюз»	SV Motors Ltd, ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн», ТОВ «Схід Моторс»
Обсяг інвестицій	323,3 млн, зокрема внесок інвестора — 159,9 млн грн і $100 млн, зокрема капітальні вкладення — 138,2 млн грн	496 млн грн, з яких 165 млн грн — інвестиції для виробництва вантажівок
Плановані заходи	Будівництво комплексу для зварювання та збирання кузовів і кабін, дільниці пресового виробництва, фарбувального комплексу. Будівництво виробничих приміщень — близько 40 тис. кв. м	Повне технічне переобладнання заводу, зокрема будівництво нового фарбувального комплексу з виходом на випуск 70 тис. автомобілів на рік

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар