Дiловий тижневик "Контракти"
22 Листопад 2008, Субота Rambler's Top100 Свiжий номерАрхiвиРозсилкиКарта сайту Українською На русском
Ділові новини Прес релізи Бізнес-події Форум Власний рахунок Авто Нерухомість Робота
Український дiловий тижневик "Контракти" / № 36 вiд 04-09-2006 РЕКЛАМА ПЕРЕДПЛАТА 2009
ПОШУК
В цьому номерi:
Панорама
Поточний момент
Запитання Контрактів
Гроші
Персона
Ринки та Компанії
Правила гри
Секрет фірми
Історії
Змiст випуску

В "Контрактах":
Свiжий номер
Архiви

Про видання
Редакцiя
Передплата 2008
Передплата 2009
Реклама в газетi
"Конкретно про..."
"КАК КУПИТЬ"
"Гвардiя"
На сайтi:
Новини компаній
Розсилки сайту
Реклама на сайтi
Каталог лiнкiв
Контакти
Карта сайту
Зроби cтартовою
Додати у вибране
rss канали

Реклама:


Видання "ГК":

Бухгалтерський тижневик
"ДЕБЕТ-КРЕДИТ"


№46/2008
Реєструємося платником ПДВ... :: Скорочення штату - організація та облік :: Корисні поради щодо виходу підприємства з кризи ...


Рейтинги "ГВАРДІЯ"

Гвардия корпораций - рейтинг самых дорогих компаний и корпораций Украины.



Каталог
"Конкретно про будівництво"


"Конкретно про будівництво"
№11-2008

Будівництво, ремонт, матеріали, інструменти


Каталог
"Как купить ..."


"Как купить ..."
№4-2008

АВТОМОБИЛЬ


Реклама:


 

Вчасно передбачили

Розмовляв Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Лідер фракції СПУ Василь Цушко
розкрив причини «зради»
Олександра Мороза

10 секунд на ЧИТАННЯ

В інтерв’ю Василь Цушко розповів про те, що

1) шарових цін на газ вже не буде

2) виведе соціалістів зі складу коаліції, якщо ГТС України здадуть Газпрому

3) на посаді губернатора Одеської області не заробив на контрабанді ні копійки

4) зайнявся політикою завдяки Контрактам

Золота акція

У результаті імплементації конституційних змін президент призначатиме керівників місцевих держадміністрацій за поданням непідконтрольного йому уряду. Чий вплив — голови держави чи прем’єра — буде вирішальним при призначенні губернаторів?

— Президент жорстко наполягає на тому, що призначення губернаторів — це його парафія, а уряд і партії мають лише рекомендувати голові держави певних кандидатів. Є попередні домовленості, що після завершення політреформи замість губернаторів буде впроваджено новий владний інститут на обласному рівні — представники президента. Не виключаю, що вони матимуть право зупиняти дію нормативних актів місцевих органів виконавчої влади і контролюватимуть правоохоронні структури на місцях.

Судячи із заяв представника президента в Конституційному Cуді, погляди Ющенка і Януковича щодо розмежування повноважень голови держави і прем’єра далекі від консенсусу. Кого з Вікторів підтримуватимуть соціалісти?

— Ющенко правий, коли говорить, що чинна Конституція недосконала. Але це не означає, що потрібно повертатися до президентського правління, навпаки, слід удосконалювати механізм роботи парламентсько-президентської республіки. Найближчим часом має бути створена конституційна комісія, до складу якої увійдуть представники президента, ВР і незалежні експерти. Мета діяльності комісії — розробка пропозицій щодо вдосконалення чинної Конституції. При цьому ніхто не намагатиметься ще більше звузити повноваження президента. Навпаки, я не виключаю того, що президент отримає право призначати, окрім міністрів оборони та іноземних справ, ще й міністра ВС.

Більшість конституційних суддів — люди президента. Які гарантії, що Ющенко не ініціюватиме контрреформу?

— Я майже на 100% виключаю такий варіант розвитку подій. Сподіваюся, що в структурі КС з’явиться господарське управління, яке зробить суддів незалежними від тих, хто може виділити їм, наприклад, державні дачі.

Чому Наша Україна досі не приєдналася до коаліції Партії регіонів, СПУ і КПУ?

— Частина Нашої України вимагає включення основних положень Універсалу до коаліційної угоди і виключення КПУ зі складу коаліції. Водночас ми з партнерами із ПР не хочемо втратити комуністів, адже це означатиме, що НУ отримає золоту коаліційну акцію. Також немає остаточного порозуміння в питаннях регламенту роботи коаліції. СПУ, зокрема, проти індивідуального членства депутатів в парламентській більшості.

Чи не тому, що це призведе до втрати золотої акції самими соціалістами?

— Ми проти того, аби розвалювати опозицію.

Віктор Янукович очолив уряд завдяки соціалістам. Чи не боїтеся ви, що тактична підтримка інтересів великого капіталу коштуватиме СПУ підтримки виборців?

— Час покаже, Україна змінюється дуже швидко. Зверніть увагу — на посаді прем’єра Янукович не реалізовуватиме антиукраїнський і антизахідний курс. Лідери Партії регіонів погодилися поступитися Ющенку посадою міністра юстиції. По суті, голова держави отримав негласне повноваження у разі необхідності блокувати будь-яке рішення Кабміну, не звертаючись до КС. На мій погляд, це свідчить про те, що Янукович не прагне узурпувати владу. Ющенко, своєю чергою, вже довів, що не тягнутиме на себе ковдру будь-якою ціною. Спікер Мороз і фракція СПУ забезпечуватимуть баланс інтересів. При цьому я не ідеалізую ситуацію. Абсолютно зрозуміло, що конструктивне протистояння політичних сил в межах коаліції і уряду неминуче. Діяльність Кабміну буде стабільною, але рішення даватимуться не просто, адже в ньому, за визначенням, немає єдиної команди. Проте в цьому, знову ж таки, є певні плюси, зокрема, прозорість внутрішньої політики та взаємний контроль. А щодо ідеології, то, за великим рахунком, погляди Януковича і Ющенка дуже близькі. Боротьба між ними була вигідна хіба що Кучмі, який ставив перед собою завдання залишитися на посаді.

Я не погоджуюся з тим, що Януковича зробили прем’єром соціалісти. Цю почесну місію виконали потужні бізнес-сили, які стоять за Віктором Федоровичем. Причому за останні півтора року ці сили в рази збільшили капіталізацію власних підприємств. І повертатися до принципів державного управління часів президентства Кучми зараз ні в кого немає бажання — імідж демократичної України працює на кишені усіх. Проросійські передвиборчі гасла — це звичайна пропаганда. Хоча, з іншого боку, представники команди Януковича не вимагатимуть присутності під час газових переговорів з РФ перекладачів.

Ви вірите в те, що уряду Януковича вдасться втримати ціни на газ, не здавши газотранспортну систему України Газпрому?

— По-перше, здача ГТС України будь-кому неможлива без відповідного рішення Верховної Ради. І якщо це питання постане на порядку денному, соціалісти вийдуть зі складу коаліції. По-друге, українським промисловцям не варто сподіватися на дешевий газ. Шари не буде, в Росії — капіталізм, який має свої інтереси і цілі, зокрема отримання надприбутку.

Скільки, за вашими прогнозами, пропрацює уряд Януковича?

— Зараз важко сказати. Нам потрібно звикати до того, що демократія — дуже нестабільна форма правління. В Італії, наприклад, уряди змінються ледве не щороку і нічого. Суть політреформи в тому, що в Україні вперше створено парламентську більшість більш-менш демократичним шляхом. Ця більшість напряму пов’язана з урядом і навпаки. Я особисто зацікавлений в тому, щоб Рудьковський, Клюєв, Зварич й інші міністри добре працювали, бо я з ними — в одному коаліційному човні. Якщо тонуть вони, тону і я. А президент стоїть над усіма з кийком і дивиться, тільки-но хтось кудись руки потягнув, він цей кийок застосовує. Багато політиків ще не розуміють, як працюватиме система. Раніше все було простіше — зайшов до «тата» і завод твій. А зараз потрібно буде ділитися з усіма, що, повірте, набагато дорожче і складніше, ніж створювати конкурентні умови. І це добре. Це сприятиме більшій прозорості державної влади.

Оцінена ідеологія

Про що розмовляли Ющенко, Янукович і Мороз напередодні президентського подання кандидатури Віктора Федоровича на посаду прем’єра?

— Не про посади в уряді — це точно. Скоріш за все — шукали програмні компроміси в питаннях мови, НАТО тощо. Я не запитував Мороза, про що конкретно йшлося під час цієї зустрічі, адже з огляду на її результат все і так зрозуміло. До речі, переговори щодо підписання Універсалу йшли б набагато легше, якби з першого дня круглого столу всі були впевнені, що президент подасть кандидатуру Януковича на затвердження ВР. Усі боялися підписати положення Універсалу, які не зовсім відповідають передвиборчій програмі тієї чи іншої політичної сили, і знову піти на вибори. Коли в переговірників з’явилась упевненість, що парламент не буде розпущено, процес пішов.

Коли соціалісти почали домовлятися про союз із ПР?

— З представниками ПР діалог вів Микола Рудьковський. Я брав участь у переговорах лише в форматі помаранчевої коаліції і дізнався про те, що ПР підтримує обрання Мороза спікером лише за десять хвилин до початку голосування.

Вам щось перепало з $300 млн, які начебто отримали соціалісти за розвал коаліції демократичних сил?

— Це все спекуляції. Департамент фінансового моніторингу у складі Мінфіну повідомив би відповідні інстанції, якби ці кошти дійсно були перераховані на чиїсь рахунки.

А ось інформовані регіонали навіть не приховують, що в обмін на демарш Мороза одному з членів вашої фракції передали акції низки підприємств. Про це ви чули?

— Рішення про призначення нових членів у радах НБУ і Ексімбанку, вигідні Партії регіонів, провалили саме соціалісти. Якби ми дійсно отримали гроші чи акції від представників ПР, навряд чи голосували проти. Мороз обійняв посаду спікера, вигравши складну шахову партію. Він чудово розумів, що ПР зацікавлена підтримати його кандидатуру, і скористався цією можливістю. Якби НУ і БЮТ швидко зорієнтувалися, то також підтримали б Сан Санича, який, в такому випадку, не мав би жодних зобов’язань перед ПР і з чистою совістю продов жував би цементувати помаранчеву коаліцію. До лідерів БЮТ і НУ це дійшло з запізненням — лише після того, як Мороза було названо зрадником. Не зрозуміло, до речі, чому?

Чи не краще запитати про це у вашого колишнього соратника — Йосипа Вінського?

— Вінський — принципова людина. Він дотримувався установки, що потрібно створювати помаранчеву коаліцію і ніяку іншу. Після своїх гучних заяв він зателефонував мені і попросив обійняти посаду 1-го секретаря СПУ, пообіцявши допомогти у разі чого. Я сказав йому декілька не дуже приємних фраз з приводу його коментарів, але це не зіпсувало наших стосунків.

Чому БЮТ, НУ і СПУ так довго домовлялися про створення коаліції?

— Наша Україна затягувала переговори з метою не допустити Тимошенко на посаду прем’єра. Юлію Володимирівну хотіли поставити в жорсткі рамки, аби вона не почала «боротьбу» з бідністю, картелями, м’ясними та цукровими кризами. По кожному пункту підписаної (а згодом — денонсованої) угоди ми сперечалися по три дні. Наприклад, НУ пропонувала включити до складу угоди пункт про створення на базі НАК «Нафтогаз України» вертикально інтегрованої компанії. А Тимошенко виступала категорично проти, оскільки вважала, що це робиться під якусь конкретну людину. І таких фішок було чимало.

Ваш однопартієць екс-міністр АПК Олександр Баранівський стверджував, що рішення не підтримувати Тимошенко було прийнято на політраді СПУ за кілька днів до того, як Мороз став спікером. Хіба ні?

— Баранівський знав, що втратить посаду у разі призначення Тимошенко. У них, справді, не склалися стосунки, але він не грав першу скрипку під час коаліційних переговорів. Щодо вашого запитання, то було абсолютно зрозуміло, що Тимошенко на посаді прем’єра і Порошенко на посаді спікера не зможуть співпрацювати. На нараді напередодні обрання Мороза спікером він прямо запитав представників НУ, що очікує соціалістів у разі відставки уряду Тимошенко. Йому відповіли, що такий сценарій за жодних обставин не буде реалізовано, але достеменно відомо, план відсторонення Тимошенко від посади прем’єра існував. Адже незадовго до проголошення про створення помаранчевої коаліції ПР і НУ уклали угоду, згідно з якою пропрезидентська сила отримувала посаду прем’єра, а регіонали — спікера. Аби зменшити ризик такого варіанта розвитку подій, ми запропонували НУ замінити кандидатуру Порошенка на будь-яку іншу. Крім цього, ми відверто попереджали наших партнерів, що кількість депутатів в СПУ, які схиляються до співпраці з ПР, вже критична. Нас не почули, і Мороз, зрештою, виставив свою кандидатуру на посаду спікера, аби не розвалилася фракція.

Чому соціалісти довірили очолити Мінтранс Миколі Рудьковському? Через те, що він любить їздити на розкішних авто?

— Соціалісти різні. Рудьковський, дійсно, небідна людина, і я не виключаю, що в нього є певні інтереси в бізнесі. Але ми висунули його на посаду міністра транспорту та зв’язку, бо, по-перше, він дуже прагнув цього. А по-друге, він хороший менеджер. Рудьковський отримав шанс продемонструвати, чи є він соціалістом за переконаннями. Він — або пан, або пропав.

А ви впевнені, що небідний міністр Рудьковський, контролюючи Укрзалізницю, Укртелеком, порти тощо, орієнтуватиметься на позицію вашої фракції, а не на колег по уряду?

— Усі варіанти коаліційних угод, які обговорювалися, містять положення про те, що фракція, яка висунула на певну посаду певну кандидатуру, має право її відкликати. Хоча і прем’єр може запропонувати партії замінити свого міністра.

Шлях лобіста

Чому ви вирішили зайнятися політикою?

— Не повірите, але з-поміж іншого — завдяки Контрактам, які я передплачую з 1993 року. Ваше видання тоді було чи не єдиним, яке оприлюднювало і компетентно коментувало нормативні акти. Щоправда, тоді Контракти виходили лише українською мовою, а в моїй рідній Одеській області їх мало хто читав, але для мене це не мало жодного значення. Я вивчав нормативні акти і розумів безглуздість деяких із них. Наприкінці 1993 р. я вирішив пробитися в депутати і розповісти, що парламент інколи займається не тим, чим потрібно. Я виграв вибори по мажоритарному округу (тоді це було не так вже й складно) і вже через три місяці від моєї наївності нічого не залишилося. Я зрозумів, що немає ніякого сенсу когось у чомусь переконувати — краще самому займатися законотворчістю.

Коли ви балотувалися в депутати, узгоджували свою кандидатуру з керівниками області?

— Ні, я двічі вигравав мажоритарні вибори всупереч їхньому бажанню.

Але ж ви очолювали радгосп, тобто належали до партійної номенклатури. Хіба ні?

— Головою радгоспу мене обрали односельчани. Після закінчення інституту я працював економістом, парторгом, заступником директора сусіднього радгоспу, і коли наш директор пішов на пенсію, то запропонував мою кандидатуру на своє місце. Його підтримали.

І що тепер з вашим радгоспом?

— Працює не без труднощів. Я не цураюся свого простого походження. Сім поколінь мого роду жили в селі, мій прапрадід з п’ятьма синами і трьома дочками прийшов туди 1796 року з-за Бугу. В нашому селі три роди Цушків, але ми — не рідня.

Чи пропонували вам відкати за лояльність до контрабанди, коли ви працювали губернатором Одеської області?

— За півтора року роботи губернатором я не заробив нічого, крім зарплати. Хоча область, я з вами погоджуюсь, специфічна і бажаючих покерувати нею вистачало. По суті, я виявився компромісною фігурою, хоча спочатку відмовлявся від посади. Коли її обійняв, від мене усі чекали репресій, адже 67% виборців області підтримали під час президентських виборів Януковича. А я зібрав усіх власників заводів, газет, пароплавів і пояснив, що мене цікавить не походження тих чи інших статків, а своєчасно сплачені податки. Мене зрозуміли — за рік надходження до держбюджету збільшилися більш, ніж на 2 млрд грн. При цьому рентабельність певних структур знизилася з 300% до 50%. Наприклад, 7-й кілометр втричі збільшив податкові платежі. Непогані результати, як для компромісного губернатора.

Екс-прем’єр Юрій Єхануров звинувачував вас у недостатньо активній боротьбі з контрабандою м’яса...

— Ми з Юрієм Івановичем вже розібралися. На урядовому засіданні я оприлюднив схему, за якою суди приймали рішення про відправлення м’яса (яке потрапляло в Україну морським шляхом і в якого начебто не було власника) на утилізацію, а насправді — заздалегідь визначеним структурам. Мене чомусь вирішили зробити крайнім, критикували, але згодом все стало на свої місця.

Чи складно було співпрацювати з екс-міністром транспорту Євгеном Червоненком?

— Його починання були непогані, але він не мав можливості довести їх до логічного завершення. Він запровадив єдине вікно на одеській митниці, започаткував будівництво залізниці Рені—Ізмаїл, але, зрештою, згорів разом з усією помаранчевою командою. Її представники, обійнявши міністерські крісла, робили занадто багато гучних заяв, не розуміючи, що рутинна робота і прокламації на Майдані — це різні види діяльності.


Кар’єра лобіста

2006 р. — народний депутат, голова фракції СПУ

2005 р. — голова Одеської облдержадміністрації

2002 р. — народний депутат

1998 р. — народний депутат

1994 р. — народний депутат

1989 р. — директор радгосп-заводу ім. С. Лазо

1988 р. — заступник директора радгоспу «Прогрес» (с. Вознесенка, Одеська обл.)

1987 р. — економіст радгосп-заводу ім. С. Лазо (с. Надрічне, Одеська обл.)

1982 р. — вступив до Одеського сільськогосподарського інституту на економічний факультет

1978 р. — вступив до Ізмаїльського технікуму механізації та електрифікації сільського господарства

1963 р. — народився в с. Надрічне (Одеська обл.)



Обговорити на форумi На початок

Версія для друку   Відправити поштою
Оцiнити статтю   Ваш коментар

Реклама: