Візит пана

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ

Про дипломатію

Одержавши посаду прем’єра, Віктор Янукович оголосив, що перші візити за межі України здійснить до Москви, Вашингтона та Брюсселя. Першою на черзі виявилася Москва. Міністр закордонних справ Борис Тарасюк основними проблемами двосторонніх відносин називає підвищення цін на російський газ, заборону на ввезення української м’ясомолочної продукції на територію РФ, обмеження імпорту українських труб до Росії. Віктор Янукович повинен обговорити зі своїм російським колегою Михайлом Фрадковим організаційні моменти зустрічі президентів, яка має відбутися на території України у форматі міждержавної комісії Ющенко-Путін.

Борис Тарасюк вважає, що Янукович вирішить усі поставлені завдання. Щоправда, його оптимізму ніхто не поділяє. Візит прем’єра варто розглядати швидше з ритуально-політичного погляду. Навіть якщо такий візит цілковито позбавлений практичного і дипломатичного змісту, його варто було б здійснити. Партія регіонів, отримавши владу, відразу відреклася практично від усіх ідеологічних складових своєї програми. Забуто державність російської мови, «союз із Росією та Білоруссю», федералізм. Прем’єр ледве не вибачився перед американським послом за своїх однопартійців, які скандалили у Феодосії. За таких умов украй потрібне щось, з одного боку, безневинне і таке, що ні до чого не зобов’язувало б, з іншого — корисне для підтримання іміджу. Візит до Москви підходить для цієї мети якнайкраще. Для «своїх» і для «чужих» він є однаково знаковим і таким, що підтверджує репутацію Януковича, як «промосковського» політика.

Ще один аспект цього заходу полягає у формуванні політики РФ щодо України. Хоч як це дивно, такої політики досі в Росії немає. Щоразу вона зводиться до підтримки тих або інших постатей на виборах і надання фінансової допомоги «своїм» політикам. При цьому зауважу, що «свої» теж займалися не так практичними питаннями лобіювання російського бізнесу, як ритуальними діями на кшталт «боротьби» з НАТО. Головною проблемою такого підходу є відсутність стратегії, якщо «свої» приходять до влади.

Оскільки, доки вони в опозиції, завдання зрозуміле — шкодити і дестабілізувати. А потім? Так було з Кучмою, коли він несподівано для росіян, які ставили на нього, виявився, на їхню думку, «націоналістом». Так може статися і (швидше за все, так і станеться) з Януковичем. Судячи з усього, багато хто в Росії нарешті зрозумів просту річ — точка зору визначається точкою сидіння.

Головне питання в тому, як глибоко вона проникла в голови можновладців і які вони зробили висновки. Перехід від роботи з персоналіями та політичними партіями до чітко сформульованої політики стосовно країни загалом — річ украй важлива для нас, особливо якщо йдеться про Росію. Важливо зрозуміти, коли саме він станеться, і в цьому сенсі візит Януковича до Москви може бути дуже корисним.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар