Гормон влади

Розмовляв Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Напередодні відставки міністр економіки Арсеній Яценюк пообіцяв влаштуватися до Кремля швейцаром, якщо буде ініційовано банкрутство Нафтогазу

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Арсеній Яценюк розповів про те, що

1) СП «УкрГаз-Енерго» прагне контролювати облгази

2) не потрібно перетворювати ВЕЗ на бюджетні корита

3) держбанки не повинні кредитувати імпорт білизни

4) перш ніж сісти в крісло, думає, як з нього вставатиме

Дзеркальна концесія

Чи підтримуєте ви ідею створення консорціуму з управління українською ГТС спільно з росіянами?

— Якщо йдеться про вже існуючий консорціум, то його основна мета — будівництво нових потужностей ГТС. Україні не варто вести активних переговорів щодо інших форм консорціуму.

Які нові форми консорціуму пропонує російська сторона?

— Я тиждень шукав в Мінекономіки матеріали щодо консорціуму. Так і не знайшов. Можу сказати лише, що форма, запропонована росіянами, не відповідає чинному законодавству України. На мій погляд, спільне управління українською ГТС можливе виключно за умови контролю державою не менш ніж 51% у відповідній юридичній особі, а також прозорого конкурсного залучення до її створення газового монополіста Росії — основного джерела ресурсу, компаній Європи — основних споживачів газу та підприємств США — найменш залежних від постачання російських ресурсів і фінансово потужних гравців. Усе інше — від лукавого.

Ви брали участь у переговорах з росіянами щодо цін на газ?

— На жаль, ні. Я кілька разів зустрічався із заступником голови уряду РФ Віктором Христенком, але виключно неформально. Росіяни — фахівці переговірної справи. Домовляючись із ними, не можна проти ферзя виставляти легку фігуру. Доки ми цього не зрозуміємо, позитивного результату не буде. Наразі повноцінного діалогу з росіянами щодо цін на газ не відбувається. Ми намагаємося отримати доступ до освоєння російських родовищ (в РФ Газпром купує газ за ціною $25-40 за тис. куб. м) шляхом придбання місцевих видобувних компаній. Утім, отримати цей доступ — лише півсправи. Значно складніше домовитися з Газпромом, монополія якого на транзит зафіксована законодавчо, про партнерські умови транспортування. З урахуванням ставки на транзит російського газу територією РФ його собівартість на кордоні з Україною становить близько $80 за тис. куб. м. По суті, ми готові співпрацювати з росіянами на дзеркальних умовах. Вони гарантують транзит нам, ми — їм.

Що завадило уряду наполягати на реалізації саме такого варіанта співпраці в січні?

— Переговори були жорсткими, якби ми ще більше загострили ситуацію, то, можливо, і виграли б. Але уряду не пощастило з температурним режимом. Якби не мінус 30, наші переговірники протрималися б принаймні ще дні три. І я не уявляю, як би росіяни притримували газ у режимі аварійного стану системи постачання. Але зараз треба думати про перспективу. Я не виключаю нового загострення відносин з Газпромом, але менш публічного. Хоча, можливо, неувага росіян до наших пропозицій була зумовлена тим, що вони очікували, коли буде сформовано повноцінний легітимний уряд України.

Якою, за вашими розрахунками, є критична ціна на газ для української економіки?

— Станом на сьогодні: $140 за тис. куб. м — для хімічної промисловості, $160 — для металургії. Металурги менш вразливі, адже одні підприємства галузі роблять значні інвестиції в енергозбереження, інші — йдуть шляхом повної відмови від газу. Приміром, власники ІСД, за моєю інформацією, вклали в енергозбереження близько 1 млрд грн.

Якою може бути ціна на газ для України в січні 2007 року?

— Добре, якщо $95 за тис. куб. м. Але в мене, відверто кажучи, є сумніви щодо цього. Я завжди говорив, що ціна газу і ставка транзиту — об’єктивно пов’язані речі, хоч би як комусь хотілося зафіксувати тариф на транспортування на 5 років за відсутності гарантій стабільності ціни. Зокрема, якщо тільки на технологічні потреби, пов’язані з транспортуванням російського газу до Європи, ми купуємо 7,4 млрд кубів газу за ціною $95 за тис. куб. м, то собівартість тільки цього сегмента становить $703 млн, якщо за ціною $230 — $1,7 млрд.

При цьому рентні платежі становлять близько $330 млн, заробітна плата та інші витрати — близько $670 млн. Плюс мінімальний щорічний обсяг інвестицій в українську ГТС (її підтримка в належному стані — одна з вимог Європейської енергетичної хартії) — $500 млн. Таким чином, собівартість послуги з перекачки російського газу становить не менш ніж $2,2 млрд, а в разі запровадження ціни у $230 за тис. куб. м собівартість транспортування перевищуватиме $3,2 млрд. Зараз Україна отримує за транзит лише $2 млрд.

І нам є що обговорювати з російськими партнерами. Тим більше що на внутрішньому ринку України платоспроможні споживачі газу — промислові підприємства — майже повністю перейшли від НАК до УкрГаз-Енерго. Це СП, з огляду на його прагнення отримати контроль над облгазами, хоче стати монополістом. Наше міністерство підготувало проект урядового рішення, яке передбачає введення квоти на імпорт газу цим СП.

Чи правда, що Газпром активно скуповує боргові зобов’язання НАК?

— Я б не хотів коментувати цю тезу, але цілком імовірно. Хоча це не означає, що буде ініційовано процедуру банкрутства НАК — це все одно, що спробувати збанкрутувати країну. Якщо таке питання постане, можна йти до Кремля працювати швейцаром.

Розкажіть докладніше про свою ідею поділити НАК на дві компанії.

— Досі вважаю, що Нафтогаз потребує негайного фінансового оздоровлення і внутрішньої реструктуризації. Відповідний план вже розроблено, але я не можу про нього розповісти, бо йому присвоєно відповідний гриф.

ВЕЗ, курс і прогнози

В Україні кілька місяців тривала політична криза, на початку року подорожчав газ, а економіка зростає. Чому?

— Один з головних чинників зростання — подорожчання металу на зовнішніх ринках. Є опосередкована залежність між вартістю будь-яких товарів і ціною енергоносіїв. Фіксована ціна на газ в Україні і постійно зростаюча у світі дали додатковий поштовх для збільшення експорту. Другий чинник зростання ВВП — будівництво. Торік, коли всі були налякані політичною невизначеністю, бізнес згорнув майже всі інвестиційні програми галузі. Зараз ситуація змінюється. Третій чинник — активно зростаюча торгівля, зокрема за рахунок внутрішнього попиту.

Прогноз Мінекономіки на 2007 рік передбачає дефіцит рахунка поточних операцій у розмірі $2,5 млрд. Валютні резерви країни витримають таке навантаження?

— Дефіцит зумовлений насамперед збільшенням цін на енергоносії. Дорожчає нафта, ціна якої залежить від російського експортного мита, розмір котрого змінюють залежно від рівня цін на нафту на світових біржах. Дорожчає газ. Зростає імпорт, хоча його структура дещо змінилася в бік інвестиційного. Але з огляду на наявну динаміку інвестицій ($2 млрд за перше півріччя — це серйозний показник) небезпеки немає. Хоча якщо наш ВВП зростав навіть за умов політичної кризи, то іноземні інвестори прискіпливо стежать за перебігом подій у країні. Якщо Україна перестане цікавити інвесторів, певні проблеми виникнуть.

І їх вирішуватимуть, як натякав заступник голови НБУ Олександр Савченко, за рахунок приватизації Укртелекому?

— Приватизаційні надходження — не єдиний і не найнадійніший засіб збільшення надходжень валюти в країну та вирішення проблеми бюджетного дефіциту. Неприпустимо задля утримання курсу чи фінансування соціальних витрат продавати об’єкти рівня Укртелекому, Укрзалізниці тощо. Це очевидно.

Яким буде черговий макроекономічний прогноз на цей рік?

— Робота з перегляду прогнозів ведеться. З формального погляду прогноз, затверджений 15 вересня 2005 року, залишається — 7% зростання ВВП. Але його слід відкоригувати за номіналом з огляду на необхідність підготовки держбюджету-2007.

Чи є потреба рятувати експорт шляхом девальвації гривні, на чому наполягають представники Партії регіонів?

— Відповідь на це запитання — компетенція НБУ, а не окремої партії і навіть не уряду. Реально ефективний обмінний курс (що він нижчий, то вища конкурентоспроможність товарів на зовнішніх ринках) девальвував на 5%. Політика утримання низької інфляції та стабільності номінального курсу вже допомогла експортерам.

Бюджетна резолюція на 2007 рік передбачає, зокрема, реінкарнацію ВЕЗ. Які наслідки матиме реалізація цієї ініціативи?

— Ми неправильно вчинили, ліквідувавши вільні економічні зони, і зробимо помилку, якщо їх повернемо. Частина компаній, які через ВЕЗ імпортували м’ясо, продовжують це робити, вигравши суди. Але інвестиційний клімат України суттєво погіршився через те, що реальним інвесторам не надали ані компенсації, ані часу для адаптації до нових умов. Проте це не означає, що наступний уряд повинен повертатися до практики прямого субсидіювання компаній, що працюють у ВЕЗ, та звільнення їх від усіх податків і зборів. Не потрібно ідею підтримки високотехнологічних виробництв перетворювати на державне «корито».

Чим зумовлена урядова ініціатива замінити склад спостережних рад держбанків?

— Відповім так: потрібно прийняти стратегії розвитку цих банків, а після цього визначатися, хто контролюватиме реалізацію запланованого. Безумовно, не можна відбирати у держбанків право на комерційні прибутки. І я наполягав на вилученні цього пункту з уже розробленої стратегії. Але експортно-імпортний банк не повинен кредитувати імпорт білизни, це не його рівень. Його ринок — експорт генераторів, турбін тощо. Не можна всі інфраструктурні проекти фінансувати коштом бюджету, збільшуючи дефіцит і провокуючи зловживання. Утім, питання стратегії держбанків вирішуватиме новий уряд.

Таємниці СОТ

Яким буде врожай зерна цього року?

— 40 млн тонн. При цьому нинішнього року ціни на зерно на внутрішньому ринку зростуть. Україна є частиною глобального світу, і ми мусимо орієнтуватися на зовнішні ціни. За моєю інформацією, дешевшим ніж

700 грн за тонну зерно 3-го класу не буде. Потужні трейдери вже зараз контрактують зерно. І, на щастя, немає інформації про обмеження на ввезення українського зерна з боку ЄС. Головне, щоб ми, експортувавши забагато зерна, потім його не імпортували.

Коли зрештою буде розкрито домовленості, яких досягла Україна на шляху до СОТ?

— Не повірите, але ми готували розкриття всіх домовленостей з усіх підписаних протоколів. Також планували надрукувати звіт, де було б вказано, хто, які та на яких умовах протоколи підписував. Наразі можу оприлюднити лише домовленості щодо цукрової тростини — від нас вимагали квоти на постачання тростинного цукру в Україну у розмірі 460 тис. тонн, ми знизили її до 260 тис., погодившись на поступове збільшення ще на 2%.

На які дотації може розраховувати сільське господарство після прийняття України до СОТ?

— Є параметр так званої сукупної валової підтримки АПК, який розраховується за базовими періодами. Ключовим питанням у ході наших переговорів було визначення цього базового періоду. Експерти СОТ вважають таким періодом для України 1993-1995 роки. Для нас це невигідно, бо тоді параметри держбюджету країни були малими. Нам вдалося обстояти право на дотації в розмірі

$1,2 млрд, але цього мало. Тривають переговори, покликані забезпечити сукупну валову підтримку сільського господарства в розмірі $1,8 млрд. Цього має вистачити. До речі, розмір непрямих дотацій (товарні інтервенції, маркетинг, розвиток інфраструктури села) фактично необмежений.

Паралельно в уряді йшла дискусія, як саме потрібно надавати цю допомогу. Особисто я був проти того, щоб дотувати фермерів з розрахунку на поголів’я худоби чи гектар посіву. Моя позиція — потрібно підтримувати успішні господарства, наприклад, ті, в яких вища середньозважена врожайність. Але щодо цього ми не могли знайти спільної мови з Міністерством аграрної політики.

З міністерством чи з Олександром Баранівським?

— Проблема не в окремих чиновниках, а в закостенілості самих міністерств, зокрема і Мінекономіки. Але закон про підтримку АПК, який парламент ухвалив з подачі профільного міністерства, — це позавчорашній день.

Кабінетна хвороба

Ви обіцяли реформувати систему держзакупівель. Чи не єдиний результат — функції контролю над цією системою передано від Мінекономіки до Антимонопольного комітету. Що сталося?

— Це, напевно, вже неважливо. Але в будь-якому випадку новий уряд домагатиметься скасування найкорумпованішого нормативного акта на теренах Європи — Закону України про держзакупівлі. Я розумію, що лобісти є в усьому світі, і не проти контролю з боку громадських організацій, але те, що відбувається зараз у системі державних тендерів, — це свавілля. Питання про функціонування системи держзакупівель розглядалося на кожному урядовому засіданні, і щоразу це закінчувалося скандалом. Додати мені нічого.

Ви не відчули погіршення ККД підлеглих, які, напевно, вже давно були готові до вашої відставки?

— Працівники Мінекономіки звикли до частої зміни міністрів, але навряд чи це позначається на ефективності їхньої роботи. Усі ми люди і всі не без гріхів — ліні, депресій, внутрішніх розчарувань. Але з цим не можна миритися. Я, наприклад, майже завжди приходив на роботу о восьмій ранку до самої відставки. Колектив не можна розхолоджувати — потім не підігрієш.

Обійняти посаду міністра економіки вам запропонував Ющенко чи Єхануров?

— Під час формування уряду Єханурова я був у США, мені прямо з одеського аеропорту зателефонував помічник Юрія Івановича (який отримав пропозицію Ющенка очолити уряд) і попросив надіслати резюме. З Єхануровим я знайомий давно. В мене не було і немає поводирів, але є добрі вчителі.

Як вам працювалося заступником губернатора Одещини?

— Після звільнення з НБУ мені, м’яко кажучи, було нелегко. Зате тепер я знаю, що таке облдержадміністрація. Для чиновників дуже корисно, коли їх наближають до землі. Вони думають, що політика робиться тільки на Печерських пагорбах. Коли ж стаєш трохи ближчим до народу, попускає, починаєш міркувати не лише макроекономічними категоріями. В сучасній правовій конструкції облдержадміністрацій її керівник — ніхто. Діюча система управління на місцях є абсолютно неефективною. Як на мене, інститут голови облдержадміністрації потрібно змінювати на інститут представника президента з повноваженнями зупиняти дію підзаконних актів місцевої виконавчої влади та контролювати правоохоронний блок.

Чому ви перейшли з топ-посади у банку «Аваль» на держслужбу, та ще й не в столиці, а в Криму?

— З тодішнім головою Ради міністрів Криму я бачився двічі. Один раз посидів з ним у ресторані, а коли його призначили керівником уряду автономії, він зателефонував мені й запропонував на вибір посаду міністра Ради міністрів або міністра економіки. Я обрав другий варіант. Але кримський парламент мою кандидатуру не підтримував місяців два, доки тогочасний голова парламенту Леонід Грач не переконав депутатів. У результаті я отримав 90% голосів. До речі, я чи не єдиний з українських міністрів, хто мав досвід роботи в парламентсько-президентській республіці. Це дуже весело. Вранці не знаєш, кому телефонувати спершу — спікеру, представнику президента чи голові Ради міністрів.

Але погодившись обійняти посаду міністра економіки Криму, ви втратили в грошах. Хіба не так?

— Мій керівник тоді сказав, що в Сімферополі мені дадуть службову Волгу і телефон «Алтай». Але на той час мені було вже нецікаво працювати в бізнесі. Не те що мені чуже бажання пристойно заробляти, але, щоб почуватися повноцінно, грошей мені замало. Є бажання попрацювати на цю державу, щоб років у 65, викладаючи на якійсь кафедрі, я міг з чистою совістю читати лекції студентам. Така моя життєва конструкція. Хоча тили в мене під час призначення на посаду міністра економіки Криму були прикриті — я отримав пакетик акцій банку «Аваль».

Відомо, що в Криму активно працюють спецслужби іноземних держав. Ви відчували їхній вплив на собі?

— Так. Росіяни і турки, зокрема, активно видають книги своєю мовою, фінансують різні соціальні та культурні програми, сприяють обміну студентами, підтримують релігійні організації. За останні кілька років ситуація в Криму загострилася. І я переконаний, що ситуацію в автономії Київ може переграти на користь України. Діяти потрібно в кількох напрямах. Перший — культурний: необхідно працювати в Криму так, як Туреччина і Росія, пропагуючи, певна річ, українські цінності.

Другий напрям — влада нарешті має припинити постійні захоплення земель на півострові. В Криму потужний правоохоронний блок, але для його ефективної роботи потрібна політична підтримка як центру, так і місцевої влади. Ніхто, незалежно від нації і віросповідання, не має права захоплювати державну і комунальну власність, а також чинити перешкоди іншим суб’єктам щодо реалізації їхнього права власності. Нагадаю також, що за роки незалежності на фінансування облаштування виселених народів пішли і продовжують іти сотні мільйонів гривень, ці кошти слід контролювати. Нарешті, третій напрям — туристична індустрія. Життєво важливо переконати потужних інвесторів з Росії, України, ЄС інвестувати гроші в кримську землю, будівництво готелів тощо. Усе це, з одного боку, збільшить рівень зайнятості, з іншого — стримає зростання злочинності.

Працюючи в Криму, ви змушували підлеглих готувати документи українською мовою. Як вони на це реагували?

— Не змушував, а пропонував. Але потім з парламенту Криму прийшов запит від якогось депутата та кілька анонімок, у яких мене називали бандерівцем. Перед тим як видати розпорядження щодо української мови, я порадився з підлеглими і запитав, чи виконуватимуть вони його. Мій досвід показує, що мовна проблема є абсолютно надуманою.

Як ви потрапили з кримської провінції до керівництва НБУ?

— Голова Нацбанку Сергій Тігіпко відвідував Крим, ми з ним вечеряли і приблизно через півроку він зателефонував мені й запросив на роботу в НБУ. Тігіпко тоді збирав молоду команду. Так я став першим заступником.

Напевно, ви непогано знали Сергія Тігіпка. Чому, на ваш погляд, він залишив політику?

— Нещодавно я десь прочитав, що в керівників високого рівня виробляється спеціальний гормон, який викликає залежність від влади. Гадаю, Сергій Леонідович, пішовши з політики, довів, що для нього ця проблема не є актуальною. Але мені шкода, що він залишив державну управлінську діяльність. Коли під час президентських виборів 2004 року після брехливої інформації по телебаченню про проблеми в банку «Мрія», який належав Петрові Порошенку, я інформував Тігіпка про дії НБУ в цій ситуації, він сказав, що я маю рятувати цей банк так, наче він належить мені.

А ви не підхопили залежність від влади?

— Ні. Я швидко почав і мене швидко збили. Тепер у мене немає абсолютної впевненості, що я завжди буду «крутим». Інстинкт самозбереження створює імунітет від хвороби владою. Перед тим як сісти в якесь крісло, не зайвим було б замислитись, як з нього вставатимеш.

---

Кар’єра чиновника

З серпня 2006 р. — офіційна інформація відсутня

З вересня 2005 р. — міністр економіки України

2005 р. — перший заступник голови Одеської облдержадміністрації

2004 р. — в. о. голови НБУ

2003 р. — перший заступник голови Нацбанку

2001-2003 рр. — міністр економіки АР Крим

2001 р. — заступник голови правління банку «Аваль»

1998 р. — консультант кредитного департаменту, радник голови правління АППБ «Аваль»

1996 р. — закінчив Чернівецький державний університет за спеціальністю правознавство

1992 р. — засновник, президент юридичної фірми «Юрек Лтд.»

1974 р. — народився у м. Чернівці

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар