Дайте воду!

Євген НІКОЛАЄВ

Про умови життя

Новина про підвищення цін на комунальні послуги, зокрема про дво-трикратне подорожчання води, закономірно нікого не залишила байдужим. Щоправда, виявилося, що це наразі лише чутки, але пропіаритися деякі політики встигли.

Є в нашій економіці одна-єдина сфера, що ще з 80-х років не зазнавала ніяких реформ. Абсолютно ніяких. Ця сфера — комунальне господарство. Зміни, звісно, у ній відбуваються — ціни зростають і труби іржавіють. А ще комунальники вигадують усілякі ноу-хау — замість водопроводів сучасний колодязь під назвою «бювет» відкриють, запропонують громадянам розраховуватися за цю саму воду не живими грішми, а радянськими ощадкнижками (але грошей у комунальників більше не стає — несвідомі громадяни чомусь ні ощадкнижки, ні готівку не несуть).

Ось тільки змін на краще не спостерігається. У більшості сіл водопроводів як не було, так і немає. У провінційних містах гарячу воду включають тільки в лютий холод та на великі свята, у деяких тепленька з крана взагалі вважається пережитком минулого. У столиці гаряча вода є, але планова одно-двотижнева профілактика у спальних районах затягується на ціле літо.

Комунальна проблема добре ілюструє щирий менталітет нашої влади. Адже справа не так у горезвісних неплатежах, як у ставленні до умов життя людей загалом. Навіть саме слово «комунальний» вказує на це, позаяк стосується як виду надаваних мешканцям послуг, так і різновиду квартир, що, по суті, є гуртожитком. Поки що наша боротьба з бідністю виражається у спробах підвищувати різні соціальні виплати та мінімальний рівень зарплати.

Але з огляду на стан комунальної сфери насправді ліквідувати бідність поки що не вдається. Інакше держава не надавала б незаможним субсидії, які зменшують рахунок від жеку, а створила такі умови, в яких громадяни могли б не тільки погасити всі борги і справно сплачувати поточні витрати комунальників, а й жити добре. Однак замість гасла «давайте зробимо людей багатими!» ми маємо «давайте боротися з бідністю!». З бідністю можна безуспішно боротися нескінченно.

Мої знайомі, чоловік і вагітна дружина, недавно виїхали на ПМП до Німеччини. Держава, що фінансує їхнє проживання за однією з програм, не дозволила їм найняти двокімнатну квартиру — тільки трикімнатну(!). Мовляв, у вас незабаром буде дитина, а їй потрібна окрема кімната. З таким підходом держави важко собі уявити відсутність у німецькій квартирі гарячої води чи різке її подорожчання.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар