Ціна одного крісла

Розмовляли Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, Наталія ГУЗЕНКО

Екс-генпрокурор, народний депутат Святослав Піскун розповів, чому політичні сили оцінюють посаду генпрокурора у $50-100 млн

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Святослав Піскун розповів про те, що

1) прокурори тримають за вуха політиків-чиновників-бізнесменів

2) хотів розірвати на шматки «любих друзів»

3) не пам’ятає, хто такий Семен Могилевич

4) його призначення генпрокурором лобіював Микола Азаров

Кадри вирішують

Як вирішують бізнес-питання за допомогою прокуратури?

— Як завгодно! Наприклад, мер міста має великий бізнес, а на кого-небудь з його рідних колись завели кримінальну справу. Звичайно, мер йтиме на певні поступки прокурору — і землю відводитиме у разі потреби, і приміщення здаватиме в оренду. Типовий український політик-чиновник-бізнесмен по вуха у бруді, ось прокурор і тримає його за ці вуха. Але я свого часу, коли дізнавався про це, просто звільняв прокурорів з роботи.

Скільки коштує замовити конкурента прокуратурі?

— Не знаю. Але замовні справи були, є і будуть. А нам з цим потрібно боротися.

Вам відомо, що публікація, яка компрометує конкурента, — чи не найпростіший спосіб відкрити на нього замовну кримінальну справу?

— Працюючи генпрокурором, я реагував на публікації в усіх газетах. Якби Контракти оприлюднили інформацію про можливий злочин, я, безумовно, ініціював би проведення розслідування. Так, після відставки я дав ексклюзивне інтерв’ю лише одній газеті, на яку ви, напевно, натякаєте. Але ж це не означає, що в мене добрі стосунки з її редактором! Він просто прийшов до моєї приймальні і заявив, що не піде, доки не поговорить зі мною.

Леонід Кучма зняв вас з посади саме тоді, коли бізнес-партнера вашої дружини Юрія Триндюка звинуватили у тиску на одного з обласних прокурорів. Це збіг обставин?

— Ні, це була відверта провокація, якщо хочете — спецоперація з метою моєї дискредитації. У ході розслідування, зокрема, з’ясували, що на прокурора тиснув не Триндюк, а якась підставна особа. Прокурор, який звинувачував мене, на очній ставці не впізнав Триндюка і сказав, що до нього приїжджала якась інша людина.

Хто, на вашу думку, організував цю спецоперацію?

— Мені невідомо. З погляду будь-якої політичної сили посада генерального прокурора коштує дуже дорого. Хтось оцінює її у $50 млн, хтось — у $100 млн.

Скільки коштувала посада генерального прокурора панові Медведьку?

— Не знаю. Я призначав своїх заступників безплатно (і теперішнього генпрокурора Медведька також). І сам ні перший, ні другий раз не платив за призначення. Коли мене призначать на посаду втретє, також грошей не платитиму. Наскільки мені відомо, пан Медведько навчався на одному курсі з одним із заступників генпрокурора Віктором Шокіним, який товаришує з Петром Порошенком уже років двадцять. Не виключаю, що Шокін звернувся до Порошенка, а той, своєю чергою, до президента з проханням призначити Медведька на посаду генпрокурора. До речі, сам Шокін був призначений моїм заступником у 2002 році саме на вимогу Нашої України — це була своєрідна плата за підтримку моєї кандидатури у парламенті. Ще одного заступника — Сергія Винокурова — мені рекомендували комуністи. Таким чином, під час призначення я отримав 353 голоси народних депутатів.

Чому пан Триндюк балотувався до ВР за списком БЮТ, а ви — за списком його політичного противника — Партії регіонів?

— Триндюк — наш сусід, але те, що він йшов до ВР за списком БЮТ, — його особиста справа.

Але хіба не ви рекомендували Юлії Тимошенко включити його до списку?

— Звідки ця інформація? Триндюк очолював штаб БЮТ у Севастополі, адже має непогані стосунки з одним кримським високопосадовцем, який зберіг свою посаду після останніх президентських виборів.

Тобто ви заперечуєте, що у вас як генпрокурора було повне порозуміння з прем’єром Тимошенко?

— Ні, у нас склалися службові стосунки. З прем’єром Тимошенко я зустрічався тричі: двічі на засіданні Кабміну, втретє — у лісі, на одній державній дачі, де обговорювали можливість моєї відставки.

Чи не тоді обговорювали можливість державного перевороту з метою усунення Ющенка з посади президента?

— Ні, розмови про переворот — це все байки. Міністр оборони Анатолій Гриценко, міністр фінансів Віктор Пинзеник, журналістка Юлія Мостова і прем’єр Юлія Тимошенко обговорювали на дачі поточну ситуацію, а мені повідомили про те, що президент підписав указ про моє звільнення.

А чому ви призначили на посаду начальника одного з управлінь Генпрокуратури колишнього адвоката Тимошенко Віктора Швеця?

— Швець — кваліфікований юрист. А нам після приходу до влади помаранчевої команди просто катастрофічно не вистачало кадрів, точніше нас завалили справами. Кадровий голод Генпрокуратура відчуває ще з часів мого попередника Геннадія Васильєва. До речі, кандидатуру Швеця мені порекомендував Віктор Ющенко у своєму кабінеті (при цьому він посилався на прохання Юлії Тимошенко), я не міг не врахувати думку президента.

Концентрована економіка

В інтерв’ю Контрактам Леонід Кучма говорив, що ви порушували справи помпезно, але безрезультатно. Схожі звинувачення лунали на вашу адресу після обрання президентом Ющенка. Чому жодна з резонансних справ, порушених вами у 2005 році, не була доведена до суду?

— Головна причина — залежність генпрокурора від президентських рішень. Запевняю вас, якби Віктор Ющенко не зняв мене з посади, Наша Україна отримала б на виборах не більш ніж 3% голосів. Я розірвав би на шматки «любих друзів» за те, що вони, прийшовши до влади, зрадили Майдан і громадян України.

Чому Генпрокуратура під вашим керівництвом не довела до логічного завершення жодної справи проти соратників Віктора Януковича?

— Особисто в мене немає політичних союзників. Є порушники закону, а є — законослухняні політики. Так, відносно соратників Віктора Януковича було закрито майже всі справи. Справедливо чи ні, оцінювати не хочу. Через певний час, коли я очолю Генпрокуратуру, тоді й коментуватиму законність цих рішень.

Свого часу ви публічно звинувачували Тимошенко в тому, що вона начебто перевела за кордон близько $1 млрд. Зараз ви у це вірите?

— Коли я серйозно зайнявся справою Тимошенко — Лазаренка, то всі матеріали, які стосувалися перерахунку грошей, були в розпорядженні США, де розглядалася справа Лазаренка. Генпрокуратура України розраховувала, що американці винесуть Павлові Івановичу вирок і нададуть нам ці матеріали. Тоді б ми змогли говорити про ступінь участі у цій справі пані Тимошенко та представників її оточення. Але американці виправдали Лазаренка і жодних матеріалів нам не надали.

Чи не означає такий поворот подій, що США просто використовували компромат проти українських високопосадовців?

— Висновки робіть самі.

Я особисто закрив справу проти Юлії Володимирівни після того, як суди України визнали неучасть Тимошенко у скоєні злочинів. Хоча зовсім не палаю любов’ю до Тимошенко. Це президенту постійно нашіптували, що Піскун увійшов у змову з Тимошенко, що Піскун піде до ВР за її списком, що ми готуємо державний переворот і що між нами ледве не кохання. Моя «любов» до Тимошенко всім відома, але я знаходив з нею спільну мову, коли вона працювала прем’єром. Ющенко теж працював з Кучмою, і нічого страшного.

Хто шептав президентові про ваш союз з Тимошенко?

— У Секретаріаті шептунів вистачає. Президента весь час переконували, що заради Майдану треба обов’язково покарати когось з представників старої влади. А законність дій нікого не цікавила, потрібен був якомога швидший результат.

Ви — чи не єдиний високопосадовець старої гвардії, який протримався за нової влади майже рік. Як вам це вдалося?

— Коли у Кучми і Ющенка були напружені стосунки, було порушено низку кримінальних справ — проти бізнес-партнерів Ігоря Тарасюка, Давида Жванії, Петра Порошенка тощо, які СБУ та МВС передали Генпрокуратурі. Я всі ці справи закрив, жодна з них не дійшла до суду, адже всі вони буди надуманими, точніше політичними. Саме через це у мене були дуже серйозні конфлікти з керівництвом СБУ та МВС. До речі, аналогічна історія вийшла і з Луценком, відомство якого передавало до Генпрокуратури дурню, яку я просто повертав до МВС...

Гадаю, якби не інтриги в оточенні Ющенка, я й досі працював би генеральним прокурором.

У царській Росії, приміром, пан Вишинський арештовував Леніна, але комуністи його не звільнили з посади. Працівники прокуратури мають переходити із однієї влади до іншої. В Угорщині, наприклад, генеральний прокурор призначається на сім років, а президент — на п’ять. Там Генпрокуратура має змогу довести всі справи, заведені за чинної влади, до логічного завершення — суду.

Леонід Кучма поновив вас на посаді за кілька днів до того, як сам пішов на пенсію. Чому?

— Кучма — законослухняний громадянин. Він побачив рішення суду про моє поновлення на посаді, зрозумів, що не зможе його зламати і що небезпечно зайвий раз порушувати закон, залишаючи президентське крісло.

З ким ви домовлялися про місце у списку Партії регіонів?

— Зрозумівши, що помаранчева влада небезпечна для держави, я звернувся до тієї сили, злочинність дій представників якої, всупереч багатьом звинуваченням, не була доведена.

Я зателефонував до Януковича і запропонував зустрітися. Він поцікавився, хто йому телефонує, я назвався, і Віктор Федорович погодився на зустріч. Я приїхав до нього в обумовлене місце і в присутності ще однієї людини виклав прохання про включення до списку ПР. Віктор Федорович відповів, що мене звільнив з посади президент і що не хоче чути від глави держави нарікань з приводу того, що ПР підбирає тих, кого вигнали з влади. Я сказав, що переживаю, щоб оточення президента його не підставило, і що мені потрібен імунітет депутата, аби зі мною нічого не сталося. Янукович визнав мої аргументи логічними.

Що Віктор Федорович попросив взамін?

— Попросив мене бути чесною людиною.

Ви це серйозно?

— Абсолютно. Янукович попросив мене не змінювати політичних поглядів.

Але ж виборча кампанія коштує грошей, і для політичного лідера потрібен якийсь стимул, щоб вести до ВР не свою людину...

— (Сміється). Знаєте, що найцікавіше в моєму житті? Чи то я такий дурний, чи то мені не таланить, але всі чиновники отримують хабарі, а ось мені ніхто нічого ніколи не пропонував.

Я відповідно також. PR-таємниці

Хто замовив вбивство Гонгадзе?

— Це має встановити слідство. Ющенко не дав мені довести цю справу до кінця. Я згоден з мамою Гонгадзе, яка говорить, що Віктор Андрійович був прем’єром у той час, коли зник Георгій, і знає про це більше, ніж здається. Зокрема, мені так і не вдалося зібрати усієї інформації. Коли ми відпрацювали першу частину справи і передали її до суду, я провів широку прес-конференцію і заявив, що Генпрокуратура розпочинає розслідувати другий епізод — шукати замовників і організаторів убивства. У зв’язку з цим було розроблено таємний план дій. Через два дні мене зняли.

Тобто ваш PR-хід виявився безрезультатним?

— Це не мій PR-хід, це рішення влади. Подобається це комусь чи ні, але моє звільнення — фактичне визнання того, що Генпрокуратура була на правильному шляху. Справу Гонгадзе Ющенко обговорював зі мною лише один раз — у лютому 2005 року, після чого він заявив на прес-конференції, що протягом двох місяців справу буде передано до суду. Коли я запитав Ющенка, навіщо він робить такі заяви, він відповів, що це не мої проблеми, що моя справа — працювати.

Мирослава Гонгадзе обіцяє подати судовий позов з приводу вашої бездіяльності у розслідуванні вбивства її чоловіка. Ви до цього готові?

— Краще б Мирослава давала правдиві свідчення Генпрокуратурі.

Ви звинувачуєте її у перешкоджанні слідству?

— Ні, просто раджу їй і надалі співпрацювати з правоохоронними органами.

Кучма не вірить у самогубство екс-міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. А ви вірите?

— Попередня експертиза підтвердила факт самогубства. Але коли мене звільняли, то справа ще не була закрита. На якій стадії вона знаходиться зараз, мені невідомо. Посмертні експертизи дуже складні, а їх проведення потребує часу. Втім, це не мої проблеми: я відповідав за роботу Генпрокуратури до 14 жовтня 2005 року.

Навіщо ви повідомили про те, що Кравченко даватиме свідчення в Генпрокуратурі?

— Я чесно відповів журналісту, який запитав мене, чи правда, що Кравченка викликали давати свідчення. Хіба я мав брехати? Про це знали всі, адже Кравченко отримав повістку за три дні до цього і, за моєю інформацією, мав прийти. Тоді викликали всіх — приходили і Литвин, і Кучма. Жодних проблем не було.

Кому була вигідна смерть Кравченка?

— Не мені — це точно. Але я переконаний, що смерть Кравченка — це самогубство. Він розумів, що йому треба буде дещо розповідати, і не був до цього готовий.

Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко припускає, що ще один ключовий свідок у справі Гонгадзе — генерал Пукач — вже мертвий. Це справді так?

— Головне, щоб був здоровий Луценко. Цього я йому, власне, і бажаю, бо хочу допитати його по багатьох справах. Якщо з ним щось станеться, я втрачу ключового свідка, який знає, хто отруїв Ющенка, де Пукач, кого вбивав Колесников, — Луценко сам про це казав. Тому я прошу Юрія Віталійовича, щоб він берігся.

Хто з працівників прокуратури злив інформацію про те, що Пукач переховується в Ізраїлі?

— А хто сказав, що витік відбувся саме з прокуратури? Тодішній голова СБУ Олександр Турчинов? Якби ми були переконані, що цю інформацію справді хтось злив, ми діяли б дуже чітко. Пукач — розумний, хитрий генерал, який не один рік займався розшуком і стеженням. Він чудовий оперативник, і я впевнений, що в нього були контакти в групі, яка його розшукувала. Не виключаю, що саме звідти і витекла ця інформація.

Наскільки серйозною є проблема витоку інформації з правоохоронних органів?

— Це питання не до мене. Те, що фігурант дізнається про порушену проти нього справу майже відразу, — абсолютна норма: людина має право на адвоката і захист від свавілля правоохоронців. Дійсно, є справи, які вимагають режиму суворої секретності, але про них я не готовий говорити з пресою.

Чи справді у вашому розпорядженні є інформація про те, що екс-керівник СБУ Олександр Турчинов віддавав накази прослуховувати високопосадовців?

— Турчинов — віруюча людина. Я можу помилятися, але навряд чи він давав якісь незаконні вказівки. Якщо прослуховування і велося, то, швидше за все, без його відома. Я добре пам’ятаю нашу розмову в президента Ющенка, коли Турчинов доповідав про те, що СБУ знайшла людей, які займалися незаконним прослуховуванням розмов самого Ющенка та деяких народних депутатів під час виборчої кампанії. Усі факти щодо цього Турчинов передав мені, і ми порушили низку кримінальних справ, навіть затримали начальника одного з відділів МВС. Доля цієї справи мені невідома, якщо її закрили, то, напевно, за чималі гроші.

Коротке замикання

Чому питання газопостачання України, якими активно цікавилася СБУ, опинилися поза увагою Генпрокуратури?

— На теми газопостачання було накладено табу. Президент заборонив перевіряти діяльність НАК «Нафтогаз України» мені, а згодом і Турчинову.

Кучма теж радив Генпрокуратурі не займатися газовими схемами?

— Я порушив дві кримінальні справи проти Eural Trans Gas. Підстава — несплата податків.

Цю компанію справді контролював Семен Могилевич?

— Не пам’ятаю.

Чи пов’язаний Могилевич з одним із власників РосУкрЕнерго паном Фірташем?

— Прізвище Фірташа я вперше почув вже за помаранчевої влади. Мені розповідали, що він допомагав справі революції.

Але ж Фірташ співпрацює з Газпромом. Чим тоді, поясніть, зумовлене загострення відносин помаранчевої влади з російським монополістом?

— Я не знаю, хто з ким на паях.

Чи справді Могилевич тісно співпрацював зі старою владою?

— Зі мною особисто — ні.

Хто організував отруєння Віктора Ющенка?

— Я риба за гороскопом, і в мене загострене почуття справедливості. Мені також здавалося, що Ющенко — порядна людина. Навіть не казатиму, скільки разів до президентських виборів ми з ним зустрічалися у мене вдома.

Який це має стосунок до питання про отруєння?

— На подвір’ї в Ющенка стоїть половецька баба. На кшталт тих, які ставили на половецьких курганах-могильниках. Уявіть собі, яку негативну енергію несе в собі ця баба! Виникає запитання: де він її взяв і навіщо поставив у дворі? Мені розповідали, що цю бабу подарував чи Бакай, чи ще хтось. Я Вікторові Андрійовичу говорив, що її потрібно здихатися, наприклад, передати до музею. Адже від такого експоната не те що почорніти, а й позеленіти можна.

За вашою інформацією, кандидата у президенти Віктора Ющенка отруїв голова ДУС Ігор Бакай?

— Моя бабуся була професійною ворожкою. До неї їздили з усього Чорнобильського району дітей лікувати. Окремі її навики я перейняв. Я відчуваю більше, ніж сказано або написано. По темі отруєння все зрозуміло?

Абсолютно нічого.

— Пояснюю: коли я працював генпрокурором, то був переконаний, що Віктора Андрійовича отруїли. Але після того, як керівник президентського Секретаріату Олег Рибачук почав втручатися в цю справу, коментувати її і фактично керувати розслідуванням, доповідаючи президентові якісь дурниці, я зрозумів, щось тут нечисте. Результатів другої експертизи, яку я сам призначав, мені не надали. Мені відомо, що австрійський доктор Вікке, який стверджував, що Ющенко не був отруєний, зараз судиться з клінікою (де Віктор Андрійович проходив курс лікування) і вимагає компенсації у розмірі EUR5 млн за незаконне звільнення. Клініка звернулася до президента і до Генпрокуратури з проханням надати висновки повторної судово-медичної експертизи щодо можливого отруєння Ющенка. Ані родина президента, ані Генпрокуратура клініці не відповіли.

Часник, цибуля і годинник

Хто лобіював ваше призначення на посаду генпрокурора?

— Питання про моє призначення вирішили протягом одного дня. Кучма сказав Азарову, що йому потрібна молода здорова кров у Генпрокуратурі, й попросив знайти бійця, який навів би порядок у цьому відомстві. Таким бійцем виявився я. Азаров доповів Кучмі, що у нього є один кадр, який є поза політикою і за закон піде і в вогонь, і в воду.

Така думка в Азарова склалася через те, що на посаді голови слідчого управління ДПА України ви довели до суду справу соратника Тимошенко і голови правління банку «Слов’янський» Бориса Фельдмана?

— Не тільки. У 1999 році, розслідуючи кримінальні справи, я повернув державі 300 млн грн податків.

А як ви потрапили з рядової посади в обласній прокуратурі до керівництва ДПА України?

— Податкова потребувала людей з організаторськими здібностями. Під час створення слідчого управління ДПА України я очолював слідче управління з боротьби з організованою злочинністю обласної прокуратури, зокрема займався гучною справою «грошей остарбайтерів». Мене викликали на співбесіду до податкової і взяли на роботу.

Що сказали на співбесіді, аби Азаров вибрав саме вас?

— У прокуратурі я займався серйозними справами, зокрема відмиванням грошей чеченцями, які тоді кинули десять українських банків на фіктивних авізо, кожен на $5 млн. Ми затримали злочинців. До цього я вів іншу справу про розкрадання в особливо великих розмірах — заготівники продавали у Києві державний часник, цибулю і картоплю за завищеними цінами... Тобто певний досвід роботи з господарськими справами я мав, моє прізвище було на слуху, я просувався по службовій драбині швидше, ніж потрібно. Повірте, син простих людей має добре працювати, щоб стати генералом у 39 років.

Скільки коштує ваш годинник?

— $3 тис. І я цього не приховую! У 2002 році моя родина офіційно задекларувала дохід у розмірі 1,3 млн грн. Декларація була перевірена відповідними органами і є документ, який засвідчує, що задекларовані доходи відповідають дійсності. Можу показати.

Яким бізнесом займається ваша родина?

— Різним. Я не повинен розповідати про це. Для контролю над бізнесом є податкова та інші служби. Але моя родина не займається бензином, зброєю, металом, літаками і наркотиками.

Хто з вашої родини розпочав власну справу?

— Ті, хто хоче їсти, — діти.

Я їм жодним чином не допомагав і не консультував, бо не розуміюся на бізнесі. Якби я брав участь у підприємницькій діяльності, журналісти з’їли б мене з кісточками.

Ви вступили на журфак Львівського університету. Чому змінили факультет?

— Я перейшов на юрфак, бо зрозумів, що кожен юрист може бути журналістом, але не кожен журналіст — юристом.

Як ви відпочиваєте?

— Купаюся в Дніпрі, ходжу в кафе, спілкуюся з пресою.

Що зараз читаєте?

— Кримінальне чтиво, дуже люблю детективи. Нещодавно, наприклад, переглянув 52 серії серіалу «Зона».

---

Кар’єра прокурора

Березень 2006 р. — народний депутат України

З жовтня 2005 р. — офіційна інформація відсутня

Грудень 2004 р. — генпрокурор

Лютий 2004 р. — заступник секретаря РНБО України

З жовтеня 2003 р. — офіційна інформація відсутня

Липень 2002 р. — генпрокурор

2002 р. — заступник голови ДПАУ, начальник слідчого управління податкової міліції

З 1997 р. — начальник слідчого управління податкової міліції, заступник начальника податкової міліції України

З 1984 р. — робота в органах прокуратури

1983 р. — закінчив Львівський університет ім. Франка

1959 р. — народився у м. Бердичеві

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар