Держрегулювання

5 подій, які не повинен пропустити ваш бухгалтер

Факт. Зміна місцезнаходження юрособи — і «стара» ДПІ не має права на її перевірку.

Документ. Лист ДПА України від 03.07.2006 р. № 7236/6/23-2016/560.

Кого стосується. Усіх платників податків.

Проблема. Підприємство змінило свою юридичну адресу, а відтак і ДПІ. Чи має право колишня податкова інспекція проводити планову перевірку підприємства?

Рішення. У листі ДПАУ відповіла: планова перевірка має бути проведена тим органом ДПС, у чиєму плані-графіку вона значиться. Якщо підприємство знімається з обліку в районній податковій до строку проведення виїзної перевірки, до плану-графіка вносяться зміни й перевірку здійснює податкова вже за новим місцезнаходженням підприємства.

Що добре. Висновок ДПАУ цілком відповідає законодавству. План-графік перевірок платників податків є загальнонаціональним. І хоча заміна об’єктів у планах або зміна строків проведення перевірок забороняються, зміни, що виникли внаслідок низки об’єктивних обставин (ліквідація, банкрутство, припинення діяльності підприємства на тривалий час тощо) цілком можливі. Ці обставини визначаються керівником ДПА в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (або його заступником) і узгоджуються з ДПАУ.

Факт. Податкова застава тепер — не все майно, а тільки подвійна сума податкового боргу.

Документ. Податкове роз’яснення, затверджене наказом ДПАУ від 06.07.2006 № 385.

Кого стосується. Усіх платників податків.

Причина. Згідно зі ст. 8 Закону № 2181 за наявності податкового боргу всі активи платника податків переходять у податкову заставу; відповідно обмежуються й права на розпорядження ними. Але Конституційний Суд України вирішив: право податкової застави поширюється не на всі активи й залежить від суми податкового боргу (див. рішення від 24.03.2005 № 2-рп/2005).

Наслідки. Виконуючи рішення КС, ДПАУ затвердила Узагальнююче податкове роз’яснення щодо реалізації норм ст. 8 Закону № 2181. Право податкової застави тепер поширюється лише на ті активи, розмір яких становить не менш ніж 2-кратну суму податкового боргу.

Що не змінюється. Право податкової застави не скасовується; воно залишається чинним. ДПАУ лише встановила, що вартість активів, які переходять у податкову заставу, визначається мінімальним розміром.

Що добре. Вартість активів, на які поширюється право податкової застави, визначається з їхньої балансової вартості за даними бухобліку боржника, а вже у випадку неможливості такого визначення — на підставі експертної оцінки. При цьому активи, звісно ж, мають бути ліквідними.

Факт. ДПАУ визначила алкоголь, яким може торгувати єдиноподатник.

Документ. Лист ДПАУ від 04.05.2006 № 2690/З/17-0415.

Кого стосується. Єдиноподатників — торгівців алкоголем.

По суті. ДПАУ стверджує: фізособи-СПД, які торгують лікеро-горілчаними виробами, не можуть застосовувати спрощену систему оподатковування. І хоча отримати відповідну ліцензію нескладно, проблема, на думку податківців, в Указі № 727.

У чому проблема. Дія Указу, зокрема ст. 73, не поширюється на фізосіб-СПД, які здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У листі ДПАУ наводить визначення, які роз’ясняють, що таке лікеро-горілчана і виноробна продукція.

Податківці вважають: ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем передбачає реалізацію ширшого переліку алкогольних напоїв, ніж заборонено Указом (адже в Указі йдеться тільки про лікеро-горілчані вироби).

Що добре. ДПАУ конкретно висловилася, якими саме алкогольними напоями можна торгувати єдиноподатнику, а якими — заборонено. ПП може залишатися спрощенцем за умови сплати єдиного податку й торгівлі дозволеними алкогольними напоями.

Зверніть увагу. Чим торгувати можна: виноробною продукцією, слабоалкогольними напоями міцністю менш ніж 6%, пивом.

Факт. Для організації азартних ігор потрібні дві ліцензії.

Документ. Лист Міністерства фінансів України від 30.06.2006 № 31-35020-04-10/13884.

Кого стосується. СПД, які займаються проведенням азартних ігор.

Проблема. Зі змісту Ліцензійних умов проведення азартних ігор, затверджених наказом Держкомпідприємництва та Мінфіну від 18.04.2006 № 40/374, випливало, що термін «азартні ігри» ширше, ніж поняття «гральні заклади». Це викликало припущення, що з набуттям чинності Ліцензійних умов «місцеві» правила ліцензування втрачають чинність і всім суб’єктам слід отримати в Мінфіні нові ліцензії. Чи так це, запитав ДК у Мінфіну.

Рішення. Мінфін відповів: згідно із роз’ясненнями Держкомпідприємництва, суб’єкту господарювання, який має намір здійснювати госпдіяльність з організації та проведення азартних ігор, необхідно отримати відповідну ліцензію, попри те що він уже має ліцензію на провадження діяльності з організації та утримання гральних закладів.

Якщо СПД має намір проводити циліндричні ігри (зокрема рулетку) та ігри в тоталізатор, то він повинен звернутися по ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор.

Що добре. Відповідь Мінфіну чітка, зрозуміла і додаткових коментарів не потребує.

Факт. Кредиторська заборгованість з терміном позовної давності, що минув, не обкладається єдиним податком.

Документ. Лист ДПАУ від 23.06.2006 № 6904/6/15-0416.

Кого стосується. Юросіб — платників єдиного податку.

Питання. ДК запитав у ДПАУ: чи включається до бази оподаткування сума кредиторської заборгованості з терміном позовної давності, що минув?

Відповідь. ДПАУ відповіла: до бази ЄП потрібно включати всі надходження на розрахунковий рахунок або в касу, включаючи позареалізаційні доходи з урахуванням кредиторської заборгованості, за якою минув термін позовної давності.

Що погано. ДПАУ посилається на Порядок № 554. Але він лише регулює порядок заповнення Книги обліку доходів і видатків. Базу оподаткування ж визначає абз. 5 п. 1 Указу № 727: це «сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (і) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг)».

Що добре. Така заборгованість не є виручкою від реалізації.

Що робити. У разі спору посилатися на Указ № 727 і постанову ВГСУ від 23.06.2005 р. у справі № 29/521а. У ній судді підтвердили, що єдиний податок нараховується на суму виручки, отриману безпосередньо від реалізації продукції (робіт, послуг), а не на всі суми, отримані СПД на розрахунковий рахунок та в касу.

Докладніше про кожну подію і документ — у бухгалтерському тижневику «Дебет-Кредит», № 30-2006

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар