Туркменський гамбіт

Розмовляв Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова правління НАК «Нафтогаз України» Олександр Болкісєв стверджує, що цього року Туркменістан не поставив Україні напряму жодного кубометра газу

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Олександр Болкісєв розповів про те, що

1) СП «УкрГазЕнерго» контролює 100% вітчизняного ринку промислових споживачів газу

2) подорожчання газу неминуче

3) ГТС України коштує $18 млрд

4) він не домовлявся з Газпромом про спільні дії проти Туркменнафтогазу

Труба

Відразу після призначення ви заявили, що є сенс замислитися над ідеєю створення спільно з росіянами консорціуму з управління ГТС України. Ви це серйозно?

— Я говорив про участь у консорціумі як про один з трьох імовірних механізмів забезпечення перехідного періоду до економічно обгрунтованих цін на газ. В українсько-російських газових відносинах велике значення має час, протягом якого відбудеться перехід від дотаційних цін до ринкових. Україні потрібна відстрочка, щоб підготувати внутрішній ринок і споживачів до світових цін. При цьому — я наголошую — рівноправні відносини з Росією у нас будуть лише тоді, коли ми перейдемо на ринкові ціни за енергоносії. Зараз ми живемо в ситуації постійних взаємних поступок, які іноді є економічними, іноді — політичними. І ми — кажу про це відверто — змушені замислитися над тим, які можливості існують для пролонгації перехідного періоду цінових поступок з боку Росії. Однією з таких можливостей є наповнення практичним змістом вже створеного консорціуму з управління українською ГТС в частині будівництва нових газопроводів для збільшення транзитних потужностей. Хочу наголосити — питання про передачу ГТС у власність російській стороні не стоїть.

А яке стоїть?

— Прийняття рішення про можливі принципи управління в ширшому розумінні не належить до компетенції НАК «Нафтогаз України». Таке рішення мають приймати центральні органи законодавчої та виконавчої влади.

Уточніть, яку схему управління українською ГТС пропонує Газпром?

— Не говоритиму про цю схему докладно, оскільки відповідно до чинного законодавства України зараз ГТС може перебувати лише в державному управлінні. Крім цього, потрібно визначитися з практичним змістом терміна «управління», адже наразі жодна з трьох моделей управління ГТС, що були запропоновані, не може бути реалізована з тих чи інших причин. Загалом питання створення консорціуму стоїть поруч з іншим принциповим питанням — чи потрібні посередники при постачанні російського газу? Як керівник ДК «Газ України» (дочірня структура НАК «Нафтогаз України». — Ред.) я не раз говорив, що швейцарська компанія «РосУкрЕнерго» і створене за її участі СП «УкрГазЕнерго» — це дуже серйозна поступка з боку Нафтогазу. Зараз не відмовляюся від своїх слів, але розумію, що створення СП забезпечило нашій економіці перехідний період від пільгових цін на газ до ринкових. З цього погляду існування СП певною мірою виправдане.

На початку року прем’єр Юрій Єхануров обіцяв Контрактам, що уряд не віддасть жодного метра ГТС України Газпрому, доки українська економіка не готова до світових цін на газ. Що заважає дотримуватися цієї політики зараз?

— Я згоден з логікою прем’єра. Зараз питання полягає в тому, хто надасть час для підготовки українських підприємств до підвищення цін. Вартість енергоносіїв зростатиме, і це обов’язково потягне за собою підвищення внутрішніх цін. І ми не можемо приховувати проблему, яка неминуче постане перед споживачами. Стримуючи ціни, ми робимо економіці ведмежу послугу. Якщо ж піднімати ціни поступово, ми уникнемо шокового цінового стрибка і надамо споживачам змогу адаптуватися до нових умов. Що стосується ГТС, то Росія чекає від України чіткого меседжу щодо наших намірів.

Тож який ваш меседж Газпрому?

— Сформульованої позиції щодо консорціуму Газпром очікує не від керівництва НАК, а від уряду, президента і парламенту. Ця позиція чітко сформульована. Ми зацікавлені у збільшенні пропускної потужності ГТС за допомогою гілки Богородчани — Ужгород, у побудові нового газопроводу Александров Гай — Новопсков — Ужгород. На мій погляд, ці наміри не викличуть жодних нарікань навіть у найрадикальніших патріотів. У росіян є гроші, за які можна здійснювати будівництво, і є газ, який згодом можна буде транспортувати цими ділянками. Без участі Газпрому всі ці проекти втрачають сенс, адже без газу труби стоятимуть порожніми.

З ким окрім Газпрому ви обговорюватимете умови створення консорціуму?

— Газпром не заперечує проти приєднання до консорціуму третіх сторін. Найреальнішим партнером є німецький Рургаз. Зараз вони ведуть з нами переговори. З Газпромом, наскільки мені відомо, переговорів німці останнім часом не вели. Також до консорціуму може долучитися, наприклад, Туркменістан. Йдеться насамперед про розбудову та розширення ГТС не лише в Україні, а й за її межами.

Ціна і питання

Заступник голови правління Газпрому Олександр Медвєдєв заявляв, що ціна на газ для України підвищиться з другого півріччя 2006 року. В липні наші урядовці почали переконувати, що до 2007-го ціна не змінюватиметься. Росіяни повірили в те, що ідею консорціуму буде реалізовано?

— Ні. Платою України за забезпечення перехідного періоду стало створення СП за участю РосУкрЕнерго. Поява на ринку України цього СП дозволила утримати пільгову ціну $95 за тис. куб. м газу.

На який час Україна отримала цінову відстрочку?

— Щонайменше до кінця 2006 року, хоча контракт між РосУкрЕнерго та СП (а саме — ЗАТ «УкрГазЕнерго») укладено на 5 років.

Чому ви вважаєте пільговою ціну в розмірі $95 за тис. куб. м газу, адже Україна забезпечує росіянам пільгову ціну за транзит?

— Я очолив НАК «Нафтогаз України» і отримав у спадок те, що маю. Так, логіка розвитку відносин з Росією могла бути іншою. Якби ми домовлялися про поступове підняття цін, то одним з аргументів на користь цього міг би бути транспортний тариф. Усе це мало бути відображено в межах щорічних міжурядових протоколів. Але необхідно розуміти, що тариф на транзит потрібно економічно обгрунтовувати. Ми не можемо його збільшувати довільно, реагуючи на зростання цін на газ. У Європейській енергетичній хартії прописані механізми формування тарифів на транспортування газу. Щоб повноправно і адекватно збільшити ціну на транзитні послуги, ми мали здійснити низку складних організаційних заходів.

Яких саме заходів?

— Наприклад, переоцінити основні фонди. Зараз вважається, що балансова вартість ГТС України становить 9 млрд грн. Міжнародні аудитори (а ми залучали до перевірки дві компанії) оцінюють ГТС приблизно у $18 млрд. Якби ми офіційно здійснили переоцінку вартості ГТС, то мали б зовсім інші амортизаційні відрахування, які суттєво впливають на обгрунтування транзитного тарифу.

Якою буде орієнтовна ціна на газ для України, починаючи з 2007 року?

— Говорити про цінові орієнтири на 2007 рік — все одно, що займатися ворожінням. Незалежно від цінових умов, які ми зуміємо виторгувати, ціна на внутрішньому ринку збільшуватиметься. Навіть якщо ми зможемо обстояти ціну в $95 за тис. куб. м (а я цього варіанта не виключаю), нам потрібно збільшувати внутрішні ціни для того, щоб не допустити шантажу українських споживачів різким підвищенням цін. У нас є розрахунки цін на газ, які ми запропонуємо уряду і НКРЕ. Необхідно покласти край заявам про те, що український ринок є дотаційним, ціни на газ — пільговими, а отже, Україна має йти на якісь поступки, зокрема і в питанні управління ГТС.

Якою є критична ціна на газ для української промисловості?

— Назвавши цю цифру, я ризикую схилити чашу терезів у складному переговірному процесі з постачальниками газу не на нашу користь. Специфіка переговорів така, що той, хто першим робить хід, — називає прийнятну (або критичну) ціну, як правило, програє. Можу сказати лише, що не останню роль при визначенні ціни відіграватимуть відносини України з Туркменістаном. У третьому кварталі 2006 року закінчується дія цьогорічного контракту росіян про постачання туркменського газу. Газпром має на руках чітко визначені цінові параметри, але не має зобов’язань Туркменістану щодо поставок газу в четвертому кварталі. У нас є контракт з Туркменістаном на цей рік, але він не виконується.

Справа тонка

Контракт з Туркменістаном не виконується через заборгованість України?

— Невиконання Ашхабадом своїх зобов’язань жодним чином не пов’язане з нашою заборгованістю перед ним. Борг, який на початок 2006 року становив близько $300 млн, ми майже погасили — зараз він становить близько $60 млн. І це не грошова, а товарна заборгованість. У нас вже підписані усі необхідні документи про постачання товарів у рахунок погашення цього боргу. До жовтня ми остаточно виконаємо свої зобов’язання і розпочнемо четвертий квартал без боргів перед Туркменістаном. Наразі Україна не одержала жодного кубометра газу з Туркменістану за прямим контрактом. Тоді як Росія отримала і отримуватиме до кінця третього кварталу законтрактований нею газ — 30 млрд куб. м.

Ваш попередник Олексій Івченко казав абсолютно протилежні речі.

— Підкреслюю, туркменський, як і інший середньоазіатський газ, цього року ми отримували тільки через РосУкрЕнерго. Газекспорт (донька Газпрому. — Ред.) продавав цій компанії свій туркменський газ, аби вона через СП «УкрГазЕнерго» забезпечувала баланс України. Про це, до речі, вам в інтерв’ю казав пан Медведєв. Сподіваюся, що в четвертому кварталі Туркменістан постачатиме газ Україні. Зараз наші туркменські партнери намагаються підняти ціну на газ і для нас, і для Газпрому. Росія наполягає, щоб Туркменістан виконував свої зобов’язання перед нею в тих цінових параметрах, які було зазначено в контракті. Ми також добиваємося від Туркменістану виконання контракту в обумовлених цінових параметрах. Але це не означає, що ми разом з Газпромом домовилися про спільні дії проти Туркменнафтогазу, просто на даному етапі наші інтереси збіглися.

Які шанси, що Україна отримуватиме туркменський газ у 2007 році без посередників?

— Протягом цього року ситуація не змінилася — у нас немає контракту з Туркменістаном, а в росіян є, але, як і рік тому, не узгоджено ціну, за якою їм постачатимуть газ. Це ставить нас у рівні умови. Наявність у Газпрому контракту з Туркменістаном без визначеної ціни не гарантує постачання газу на 100%. Крім того, Туркменістан має контракт на постачання близько 30 млрд куб. м газу до Китаю. Звичайно, наші туркменські партнери вибиратимуть для себе контракти найбільш вигідні з економічного та політичного погляду. Так чи інакше туркменський газ йтиме в напрямку України. Я вважаю, що нам з росіянами потрібно уникати конкуренції за контракт з Туркменістаном.

Якщо Туркменістан не постачав газ Україні в 2006 році, то за якою формулою було розраховано ціну на газ для України?

— Формула — це справа Газпрому. Я можу підтвердити, що РосУкрЕнерго постачає Україні весь газ, який ми імпортуємо.

У нас немає прямих контрактів з Газпромом, але ми знаємо, що РосУкрЕнерго продає нам, зокрема, і російський газ.

Чим зумовлені проблеми із заповненням газових сховищ?

— Проблеми були, вони вирішуються. Згідно з планом, який виконується, ми маємо закачати близько 16 млрд куб. м газу, що дозволить нам накопичити у сховищах 23,4 млрд куб. м активного газу. Такий обсяг дозволить спокійно пройти опалювальний період. Водночас, щоб забезпечити надійність постачання російського газу до Європи у разі повторення торішніх екстремальних морозів, нам потрібно мати в запасі ще до 2 млрд куб. м газу, і ми про це відкрито заявили. З цим питанням пов’язані дві проблеми. Перша — через великі морози у першому кварталі цього року ми спожили на 2 млрд куб. м більше, ніж планували. Друга — через затримку з виходом на наш ринок УкрГазЕнерго дещо зірвано графіки газопостачання. Зараз, після нашої з міністром ПЕК Іваном Плачковим зустрічі з керівником Газпрому Олексієм Міллером, ми домовилися, що українська сторона знайде технічні можливості, щоб додатково закачати до сховищ 1,5-2 млрд куб. м газу. Росія, своєю чергою, відшукає ресурсну базу.

Втрачений ринок

За якою ціною зараз купують газ українські промислові підприємства?

— $108,5 за тис. куб. м без урахування ПДВ і витрат на транспортування.

Який прибуток цього року отримає ДК «Газ України»?

— На сьогодні компанія неприбуткова.

Яка частка ринку промислових споживачів залишилася ДК після виходу на нього СП «УкрГазЕнерго»?

— Незначна. Здебільшого невеликі підприємства, яким Газ України продає енергоносії через облгази. Фактично 100% ринку контролює новостворене СП, але з часом ситуація може змінитися.

Але ж спочатку уряд вирішив, що СП отримає ліцензію від НКРЕ на постачання лише 5 млрд куб. м газу. Чому з часом ці умови змінилися?

— Відповідь на це запитання виходить за межі моєї компетенції.

Якщо найприбутковіший сегмент українського газового ринку контролює СП, то Нафтогаз, напевно, знаходиться на межі банкрутства. Це так?

— Чутки про банкрутство НАК значно перебільшені. Компанії, що мають для держави стратегічне значення, не можуть бути банкрутами за визначенням. Так, кризова ситуація є. І вона зумовлена тими викликами, з якими ми зіштовхнулися на початку цього року, підписавши угоди 4 січня. Нещодавно ми надали уряду план виходу з кризи і не приховуємо його від кредиторів, які продовжують з нами співпрацювати. Проблем із серйозними міжнародними фінансовими інституціями не виникає.

З 1 червня ми підняли ціну на газ для населення та підприємств теплокомуненерго. Цей крок дасть нам змогу компенсувати збитки, що виникли у першому кварталі, коли ми імпортували 16,5 млрд куб. м газу за ціною $95 за тис. кубів. З-поміж іншого цей газ пішов на задоволення потреб населення і теплокомуненерго, які купували його дешевше, ніж він коштував на вході в Україну. Але навіть після підвищення ціни річний фінансовий результат не буде позитивним, на прибуток ми сподіваємося вийти у першому кварталі 2007 року. Населення споживає 20 млрд куб. м газу — це достатній попит, щоб зробити роздрібну торгівлю газом незбитковою справою.

Ви заявляли про намір скоротити інвестиційні проекти НАК. Про які проекти йдеться?

— Передусім про ті, що реалізуються за кордоном. Про які саме, не говоритиму, оскільки вихід з них теж пов’язаний з видатками, які ми намагаємося мінімізувати. В Україні зосередимося на найперспективніших родовищах і лише після того, як зробимо рентабельним їх освоєння, переходитимемо до освоєння інших. Безумовно, до пріоритетних проектів належить освоєння шельфу Чорного моря.

Який прибуток цього року отримає СП «УкрГазЕнерго»?

— Ми маємо тільки попередні результати, які потрібно уточнювати. Я оцінюю їх прибутки приблизно у $90 млн. Дивіденди розподілятимуться за підсумками року, НАК має право на 50% нарахованої суми. Сподіваюся, нам нічого не завадить скористатися цим правом.

Екс-керівник НАК Олексій Івченко говорив, що ініціює звільнення СП «УкрГазЕнерго» від сплати ПДВ при імпорті. Ви підтримуєте цю ідею попередника?

— Наразі і НАК, і СП сплачують ПДВ при імпорті — 20% ціни. Ми домагатимемося, щоб у 2007 році Нафтогазу повернули нульову ставку. Що стосується СП, то це — його справа.

Ви можете змінити голову СП Ігоря Вороніна?

— Без спільного з російською стороною рішення — ні. Але Воронін — громадянин України, і він, сподіваюся, поводитиметься на цій посаді відповідним чином.

Прем’єр Єхануров визнав, що Воронін має особливі зв’язки з Газпромом. У чому їхня особливість?

— На це запитання найкраще відповість сам Воронін.

Чи продає НАК газ третім країнам?

— У Польщі ми спільно з поляками володіємо невеликою розподільною системою і, згідно з умовами співпраці, забезпечуємо газом місцевих споживачів. Але це мізерні обсяги — близько 5 млн куб. м.

Співвласник РосУкрЕнерго Дмитро Фірташ заявляв про намір побудувати ще один газопровід з РФ до України, щоб забезпечити газом підприємства Донбасу. Чи підтримуєте ви цей проект?

— Про наміри пана Фірташа будувати ще один газопровід мені нічого не відомо. Як на мене, для забезпечення газопостачання Східної України достатньо існуючих потужностей.

Наскільки подорожчає бензин найближчим часом?

— Ціни на пальне зростатимуть адекватно подорожчанню нафти.

---

Кар’єра топ-менеджера

З червня 2006 р. — голова правління НАК «Нафтогаз України»

2005 р. — гендиректор ДК «Газ України»

2001 р. — голова спостережної ради АК «Інкомстрах»

1999 р. — заступник міністра енергетики України

З 1983 р. — працює в Інституті механіки АН України

1982 р. — закінчив Московський авіаційний інститут, спеціальність «Виробництво літальних апаратів»

1959 р. — народився в м. Новоград-Волинський (Житомирська обл.)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар