|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 39 вiд 29-09-2003 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Краще Путін у руках, ніж Буш у небі...
Справді, чому українці, переважна більшість яких стійко не довіряє чинній владі (Президенту і парламенту), так дружно готові підтримати її з ЄЕП? Ба більше, стійких прихильників відновлення СРСР в Україні мало не вдвічі менше за нинішніх прихильників ЄЕП. Як на мене, пояснення цього парадоксу досить просте. Недовіра до влади впала до тієї критичної точки, коли починається недовіра до вітчизняної політики взагалі. Загальновідомо (від тих же соціологів), що більшість українців хочуть, аби країною і ними керували в стилі російського президента Путіна. Ми звикли порівнювати своє життя з російським, і тут тільки й чуєш: у росіян зарплата незмірно вища і в них президент не дає чиновникам так безбожно красти, як крадуть наші чиновники. Отож і виходить, що для більшості українців ЄЕП — не що інше, як можливість передати турботу про власний добробут такому «сильному, справедливому і симпатичному» президенту, як Путін (що така можливість примарна — то вже зовсім інша справа). Звісно, українці розуміють, що, скажімо, Буш чи Ширак ще краще за Путіна турбуються про своїх громадян, але вони так далеко... Путін, на жаль, став для більшості українців взірцем глави держави. На жаль,
тому що вони не бачать такого взірця не лише в особі Кучми, а й взагалі серед
вітчизняних політиків. До речі, це серйозна пересторога тим опозиціонерам, які
вважають, що на виборах для перемоги над кандидатом від влади цілком достатньо
буде нелюбові українців до чинної влади.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|