Апетит після їжі

Розмовляли Наталія ГУЗЕНКО, Наталія ЗАДЕРЕЙ, фото Світлани СКРЯБІНОЇ

В. о. міністра фінансів Віктор Пинзеник хоче впливати на податкову, митницю та Фонд держмайна

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Віктор Пинзеник розповів про те, що

1) в країні працює не один Пенсійний фонд, а десять

2) бюджетні показники Мінфін визначає інтуїтивно

3) частина експортно-імпортної виручки проходить в обхід легального валютного ринку

4) давно не може виспатися

5) після відставки життя не закінчується

Бюджетні аномалії

Напередодні виборів ви прогнозували проблемне наповнення держбюджету. Чим зумовлене наявне перевиконання плану по доходах?

— І напередодні виборів було перевиконання. Я говорив про загрозливі тенденції з деяких податків і про схеми мінімізації платежів, які зараз використовують. За підсумками півріччя ми не добираємо з податку на прибуток 1,4 млрд грн. В окремих областях надходження менші, ніж торік. Висновок простий — підприємства використовують нові схеми ухиляння від оподаткування.

З’ясували, які саме схеми?

— Дещо з’ясували. Передусім прибутки виводяться через офшори. Деякі компанії реєструють там торгові марки, сплачуючи за це по 200 млн грн. А ми обмежені в можливостях протидіяти цьому. Хоча нещодавно Кабмін нарешті прийняв важливе рішення — схвалив проект закону про скасування угоди між СРСР і республікою Кіпр про уникнення подвійного оподаткування. По суті, ця угода легалізувала «діру» для ухиляння від сплати податків. Але я не депутат і не можу оцінити шанси прийняття цього законопроекту парламентом, який до того ж фактично не працює. Існують «офшорні діри» і в самій Україні.

За рахунок яких надходжень відбувається перевиконання держбюджету?

— Передусім за рахунок ПДВ. Торік Україна продемонструвала диво: ви не знайдете жодної іншої країни, де за рік подвоїлися надходження від ПДВ. Західні колеги досі дивуються, ніхто не вірить, що таке можливо. Я сам, якби був осторонь, теж поставився б скептично до можливості такої динаміки зростання ВВП і доходів. У 2004 році — 12% зростання ВВП і 10 млрд грн приріст доходів держбюджету, у 2005-му — 2,6% зростання ВВП і 32 млрд грн приросту доходів. Фактично це стало можливим завдяки ліквідації схем, пов’язаних з ПДВ.

Чи посприяло підвищення цін на залізничні перевезення та електроенергію наповненню держбюджету?

— Поки що не знаємо. Ці підвищення позначаться на надходженнях з податку на прибуток, дані щодо яких з’являться не раніше ніж у середині серпня, робитимемо висновки за результатами другого кварталу.

Чи правда, що в бюджеті не вистачає коштів на виплату пільг та субсидій, пов’язаних з подорожчанням електроенергії та підвищенням залізничних тарифів?

— За півроку економія по субсидіях становить 100 млн грн. Ми передбачили виділити на пільги та субсидії на 40% більше коштів, ніж торік. Ціна на газ і тепло для населення не змінилася, тому кошти, закладені в держбюджет, ще не використано. І, можливо, такими вони й залишаться. На наявній статистичній базі досить складно точно прогнозувати, але, думаю, збільшення видатків на 40% має вистачити.

Які податкові зміни супроводжуватимуть прийняття держбюджету-2007?

— Низку податкових змін потрібно внести ще до прийняття держбюджету-2007. Але навряд чи це вдасться зробити до вересня, коли ВР повинна розглянути проект бюджету на 2007 рік. У нас є певні напрацювання з податкових змін. Але перш ніж докладно говорити про них, потрібно прийняти низку політичних рішень. Бо проблема у нас традиційна — як звести баланс держбюджету.

Уточніть, які саме балансові проблеми чекають на вашого наступника?

— Мінфін живе як на вулкані. Фактично ми маємо два держбюджети. Один з них існує виключно на папері. Йдеться про декларативні закони, які ніколи не виконувалися і не можуть бути виконані. Цим продукується таке страшне явище, як неповага до закону. Бо соціальні закони є, а виконати їх неможливо. Не буду їх перераховувати, але повірте, що їх наприймали щонайменше ще на один бюджет. Прожитковий мінімум зростає — видатки автоматично індексують, соціальний захист покращується. На папері. Але ж все це колись може прорвати. Це по-перше.

По-друге, пенсійна система незбалансована. Ми зменшили дефіцит пенсійного фонду з 16 млрд грн торік до 7 млрд грн цього року. Але проблема не зникла. Пенсійна реформа не відбудеться, доки не збалансуємо Пенсійний фонд. А дисбаланс серйозний — у деяких категорій працівників пенсія більша, ніж зарплата, значна частина пенсій взагалі проходить поза балансом Пенсійного фонду. Крім того, погіршується демографічна ситуація: співвідношення платників податків і пенсіонерів змінюється не на користь останніх. Усе це означає, що у майбутніх пенсіонерів будуть проблеми. Отримають вони гарантовану пенсію чи ні, залежатиме від непростих рішень, які збалансують Пенсійний фонд. Їх доведеться приймати — український пенсіонер має бути спокійний за свою пенсію не лише цього чи наступного року, а завжди.

Третя проблема — податки. Я перший завізую документ про їх зниження! Тільки це утопія, якщо одночасно не будуть знижені витрати держави, а на це також потрібна політична воля.

За рахунок чого Мінфін може зменшити державні видатки?

— Не хочу, щоб ці питання були проблемою виключно Мінфіну. Це проблеми всього суспільства. Мені особисто не потрібні податкова, митниця чи Фонд державного майна. Але якщо міністр фінансів відповідає за бюджет і не має стосунку до джерел покриття його видаткової частини та надходжень, пов’язаних з приватизацією, то, вибачте, як можна нарікати на нього за невиконання держбюджету, якби таке сталося? В бюджеті-2006 записано, наприклад, що 2,1 млрд грн бюджетних видатків має бути профінансовано за рахунок приватизації. Наразі ми отримали лише 168 млн грн.

Вважаєте, що ФДМУ треба підпорядкувати Мінфіну?

— Я аргументував позицію. Якщо функція розпорошена, відповідальних не знайдеш.

В Україні, наприклад, десять пенсійних фондів. Не дивуйтеся. Спробуйте взяти звіт про фонд зарплати. Робиш запит до Пенсійного фонду — отримуєш один показник, звертаєшся до Держкомстату — надають іншу цифру, Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві — третю, Фонд безробіття — четверту тощо. Функція, яку має виконувати одна структура, розпорошена, кожен веде власний облік.

Як у таких умовах готуєте бюджет?

— Завдяки професіоналізму працівників Мінфіну та спираючись на досвід. У торішній ситуації врятувала професійна інтуїція. Ні за якою формулою порахувати доходи було неможливо. А ми все ж порахували. Понад те, потім планку доходів підвищили ще приблизно на 2,5 млрд грн і не помилилися.

Ваші західні колеги прогнозують доходи держбюджету за допомогою математичних моделей...

— Ми також використовуємо моделі. Але, на жаль, в умовах фіктивного експорту чи заниження митної вартості імпорту вони не працюють. Спробуйте щось спрогнозувати, якщо зростання економіки в чотири рази менше, ніж минулого року, а приріст доходів утричі більший. У яку, вибачте, формулу це можна вписати?

Ризики та ПДВ

Чим пояснюється феномен: в Україні політична криза, а економіка зростає?

— Події, що відбуваються в Україні, в інших країнах справді призвели б, напевно, до неприємних речей. Але в української економіки вже сформувався імунітет до всіляких політичних заяв і навіть рішень. Наявна політична ситуація навіть має певний позитив — що менше втручаються в економіку, то краще вона розвивається. Втім, у довгостроковій перспективі така нестабільність не несе нічого доброго, передусім для фінансового сектору. Потрібна стабільність, розуміння того, в якому напрямку рухаємося. У нас вже не держпланівська, а ринкова економіка, проте й вона потребує рішень. А деякі рішення можуть бути прийняті тільки на законодавчому рівні.

Чому не справдилися песимістичні прогнози впливу подорожчання газу на ВВП?

— У цьогорічний бюджет було закладено 7% зростання ВВП. Потім з’явилися більш песимістичні оцінки. Економіка справді проковтнула підвищення цін на газ відносно спокійно. Але це не означає, що наша економіка здатна витримати набагато вищу ціну на газ. З часом Україна все одно буде змушена перейти на світову ціну на газ. Але наразі проблема в тому, як від стану «наркоманії» перейти до «здорового способу життя». Важко зробити це у короткий проміжок часу. Ще один різкий стрибок ціни може завдати значно відчутнішого удару.

Я читав матеріали по деяких підприємствах з великими витратами газу. За останні півроку їхні прибутки збільшилися, що зумовлено покращанням зовнішньої кон’юнктури та ефектом статистичної бази 2005 року. Саме тому і спостерігається прискорення зростання: торік у червні ми констатували 4,1% приросту ВВП, зараз маємо 5%. У липні, думаю, буде ще кращий показник. Зверніть увагу — податкових пільг немає, а економіка зростає.

Скасування яких пільг, на вашу думку, сприятливо позначилося на економіці?

— Припинили страхуватися від падіння метеоритів на Київ. Зник фіктивний експорт — порівняйте експортну статистику за 2004 та 2005 роки. Експорт до країн Балтії впав утричі, а за окремими позиціями в десятки разів. Раніше так звані товари відвозили в порт, реєстрували і викидали в море, зараз ситуація істотно змінилася. У деяких областях за загального пожвавлення торгівлі оптовий продаж скоротився на 50%. Тобто торік зник накип фіктивних схем, і зараз ми маємо більш достовірну статистичну базу. Цікавий парадокс: економіка зростає, а кількість заявок на відшкодування ПДВ — ні.

Я не можу стверджувати по окремих підприємствах, але загалом справи з поверненням ПДВ у нас зараз йдуть значно краще. Рік тому прострочена заборгованість з відшкодування ПДВ становила 3,4 млрд грн. Наприкінці минулого року ми скоротили її до 600 млн грн і відтоді утримуємо цю тенденцію. На початок липня ця цифра становила 560 млн грн.

Далеко не всі пільги шкідливі та корупційні. Чому особисто ви виступаєте проти нульової ставки ПДВ на інвестиційний імпорт?

— А чому ви вважаєте, що українці гірші за громадян інших держав? Поясніть, чому в законі має прописуватися відповідна норма?

Це дозволило б середньому бізнесу оновлювати основні фонди. Ви так не вважаєте?

— Але ж чому український товар має продаватися з ПДВ, а імпортний — без? ПДВ — це спеціальна цінова надбавка, яка не залежить від країни, звідки виходить товар. Це податок на покупця, а не на виробника. Імпортер будь-якого товару (зокрема, інвестиційного) після сплати ПДВ має право на податковий кредит. Тобто він йому відшкодовується бюджетом або ж на відповідну суму зменшуються платежі до бюджету.

За підсумками першого кварталу платіжний баланс України був від’ємним. Чим це загрожує економіці?

— Давайте рахувати: припустімо, $14 млрд становив експорт, $18 млрд — імпорт. Імпорт реальний, а не віртуальний. Звідки покривається різниця? У разі дефіцитного платіжного балансу імпорт повинен покриватися за рахунок резервів Нацбанку. Тобто, за логікою, НБУ мав продавати валюту. Але у травні він викупив $245 млн, у червні — $258 млн, у липні — вже $73 млн. У випадку дефіциту долари продають і спостерігаються девальваційні тенденції. Ми ж констатуємо зниження курсу долара по відношенню до гривні. Відповідно мій висновок такий: частина експортно-імпортних операцій іде в обхід легального валютного ринку.

Як зміниться ситуація після чергового підвищення ціни на газ?

— Це вплине на платіжний баланс. Але найбільший ризик полягає у тому, що ми не можемо спрогнозувати ціну, а отже, дуже вразливі при плануванні. Уявіть собі, як складати бюджет, не знаючи чинника, що безпосередньо впливає на його показники. Ціна на бензин не є критичною для держбюджету, а на цінах на газ зав’язані комунальні платежі, величезний обсяг видатків на утримання бюджетної сфери, субсидії, пільги тощо. Торік, готуючи бюджет, ми не знали ціни газу. Це не найкраща умова для планування бюджету.

Ви виступали проти угод, підписаних з Газпромом у січні цього року. Які договірні умови, на вашу думку, зараз має обстоювати українська сторона?

— У газових угодах я хочу бачити відповіді не тільки на питання, що цікавлять російську сторону, а й на питання, важливі для нас. На жаль, таких відповідей наразі немає. Я розумію інтереси росіян, їх цікавлять насамперед гарантії транзиту. Але ж і Україну цікавлять такі самі гарантії, по-перше, щодо ціни на газ, по-друге, щодо обсягів поставок. І ці гарантії мають надати структури, які можуть їх забезпечити. Якщо йдеться про транзит, достатньо гарантії НАК «Нафтогаз України», яка управляє транзитною системою. Що стосується гарантій ціни та обсягів поставок, то потрібно отримати гарантії відповідних структур Російської Федерації.

Коли ефективно запрацює Державна іпотечна установа?

— Хіба проблема в іпотечній установі? Подивіться, якими темпами іпотечний ринок зростає і без неї. Кредити населенню з початку року зросли на 50%. Помиляється той, хто думає, що іпотечна установа зробить революцію в іпотеці. Вона — лише страховий механізм для комерційних банків. Ми повністю сформували її статутний капітал в обсязі 100 млн грн. Державна гарантія (на запозичення в обсязі 1 млрд грн. — Ред.) вже визначена законом. Гарантії надані тільки для розкрутки, вперше і востаннє. Установа нова, і ми не хочемо, щоб її позики були дорогими. Хоча ціна запозичень залежатиме і від цих подій (показує на вікно. — Ред.). Усі документи по ДІУ вже погоджено, але ми не можемо узгодити їх з бюджетним комітетом ВР, бо його ще немає.

Сон і ускладнення

Керівництво Держкомпідприємництва нарікає, що дискусія з вами щодо спрощеної системи оподаткування зайшла в глухий кут. Чому?

— Зі спрощеною системою оподаткування немає жодних проблем. Ми ніколи не заперечували її необхідність. Але ми проти того, щоб нею не користувалися ті, хто не має на це права. Спрощену систему запровадили для дрібних підприємців, до яких мільярдні капітали не мають жодного стосунку. Є інформація про одного громадянина, який торік отримав дохід у розмірі 1,149 млрд грн і сплатив аж... 2 тис. грн податків. Є ще три громадянина, усі — нерезиденти (невідомо, чи вони взагалі були в Україні), сукупний дохід яких становив 2,5 млрд грн. $200 млн на рік — хіба це доходи дрібного бізнесу?

Як саме ви змінюватимете спрощену систему, аби разом з корупційною водою не виплеснути нормальних спрощенців?

— Поки що можу лише відповісти, що це можливо. Торік нам вдалося за допомогою змін до законодавства розмежувати дрібний і великий бізнес.

Чи збережеться існуюча диференціація ставки спрощеного податку?

— Я взагалі не люблю будь-яких диференціацій, адже вони провокують корупцію. Тому намагаюся, де тільки можливо, робити так, щоб не було «виделок». Інша річ, що ставка, про яку ви говорите, не може бути однаковою для Києва та інших міст.

Чим займетеся, коли залишите посаду міністра фінансів?

— Хіба життя зводиться тільки до політики чи до посади? Не думайте, що це таке велике щастя — працювати на посаді міністра фінансів. Для мене це швидше покарання, сам не знаю, за що. Значно легше працювати там, де сам приймаєш рішення. У найближчих планах — передати справи після завершення формування уряду. А поки що працюю над бюджетом. Крім того, зараз займаюся впровадженням аукціонів з продажу конфіскованих дорогоцінностей. Наприклад, 15 серпня вперше публічно продамо чимало цікавих речей. Йдеться про невеликі обороти, але, думаю, якби весь конфіскат продавали прозоро, до бюджету залучали б значно більше коштів.

Як проводите вільний час?

— Вільного часу у мене немає. Лише кілька разів виїхав за Київ. На жаль, рідко вдається виспатися. Звик рано вставати навіть у неділю. Буває, подзвонить будильник, я його вимкну, а через п’ять хвилин все одно прокидаюся — внутрішній сторож піднімає з ліжка.

Який період вашої роботи виявився найважчим?

— Минулий рік. Він був дуже важким з погляду фіскального дисбалансу. Доводилося приймати непрості стратегічні рішення. При цьому я не хотів, щоб ми вирішували проблеми тільки одного року. Одне з неоднозначних торішніх рішень про підвищення зарплат і соціальних виплат цього року суттєво полегшило нам життя — знизився дефіцит Пенсійного фонду. Якби ми не пішли на такий крок, зараз би мали серйозні проблеми, і не тільки бюджетні.

Але чи не зависокою ціною стало зниження інвестиційних витрат?

— Капітальні вкладення бюджету — це передусім розвиток інфраструктури. Ми дали на цей рік як ніколи багато грошей Укравтодору. Зараз даємо ще й гарантії під кредит на 2 млрд грн. На 700 млн грн капіталізували два держбанки. Починаємо інвестувати у розвиток соціальної сфери регіонів. Але головним інвестором в економіку має бути не бюджет, а насамперед приватний сектор.

---

Кар’єра міністра

2005 р. — міністр фінансів

2002 р. — народний депутат України

1998 р. — народний депутат України

З вересня 1996 р. — віце-прем’єр-міністр

З серпня 1995 р. — віце-прем’єр-міністр з питань економічної реформи

З жовтня 1994 р. — перший віце-прем’єр з питань економічної реформи (з грудня — голова Ради з питань економічної реформи при президентові, згодом — голова Нацради з питань статистики при президентові)

1994 р. — народний депутат України, позаштатний радник президента

1993 р. — віце-прем’єр-міністр України з економіки, голова Українського фонду підтримки реформ

З жовтня 1992 р. — міністр економіки

1991 р. — народний депутат України

1990 р. — професор, згодом — завідувач кафедри економіки та управління народним господарством економічного факультету ЛДУ ім. І. Франка

1989 р. — закінчив докторантуру Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова

1987 р. — старший науковий співробітник ЛДУ ім. І. Франка

1981 р. — доцент

1979 р. — закінчив аспірантуру ЛДУ ім. І. Франка

1975 р. — закінчив економічний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка, асистент

1954 р. — народився у с. Смологовиця (Закарпатська обл.)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар