Політичне фермерство

Розмовляв Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Міністр аграрної політики Олександр Баранівський вважає, що урядовці зароблятимуть на продовольчих кризах за будь-якої коаліції

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Олександр Баранівський розповів про те, що

1) торік Тимошенко лобіювала імпорт цукру в Україну

2) Луценко залишиться міністром внутрішніх справ за будь-якої влади

3) цього року тонна пшениці коштуватиме $115-118

Свині і коаліція

Чи залишитеся ви на посаді міністра АПК у складі нового уряду?

— Це залежить від формату коаліції. Особисто я ніколи не вірив, що Наша Україна, БЮТ і СПУ сформують уряд на чолі з Тимошенко. Взагалі переконаний, що вдруге Юлія Володимирівна ніколи не стане прем’єром. І сільське господарство від цього лише виграє. Пригадую, як під час одного з урядових засідань Тимошенко заявила, що бізнес українських фермерів надрентабельний і, мовляв, жодних державних дотацій їм непотрібно. Я порекомендував їй вкласти в АПК власні гроші і подивитися, яким буде прибуток. Тимошенко охоче розповідає про свого чоловіка, який начебто вирощує перепелів. Хотів би дізнатися, де саме знаходиться його господарство, щоб переконатися у надрентабельності цього бізнесу.

Навіщо ж тоді, поясніть, соціалісти підписували коаліційну угоду з НУ та БЮТ, адже СПУ не збиралася голосувати ані за спікера Порошенка, ані за прем’єра Тимошенко?

— Ми завжди наполягали на тому, що коаліція потрібна. Щодо Петра Порошенка, то деякі представники нашої партії просто обстоювали необхідність відокремлення бізнесу від політики. Особисто я прихильник широкої коаліції, до складу якої має увійти Партія регіонів. І цей погляд поділяють більшість членів нашої фракції. Так, один з наших колишніх лідерів Йосип Вінський постійно говорив, що СПУ ніколи не блокуватиметься з ПР, але це його особиста думка. Політрада СПУ прийняла рішення наполягати на широкій коаліції. Противники такого формату парламентської більшості стверджують, що з ПР не можна об’єднуватися, адже з-поміж регіоналів чимало людей із сумнівною репутацією. Але ж хіба у Нашій Україні та БЮТ таких людей менше? Якщо відверто, я не бачу принципової різниці між БЮТ, НУ та ПР.

Або вам просто кортить залишитися на посаді міністра?

— Я просто висловлюю власну думку, спостерігаючи за розвитком ситуації зсередини. Помаранчеву революцію зробили одні громадяни, а вершки знімають інші. Подивіться на прохідні частини списків БЮТ і НУ — ви це зрозумієте.

Ви особисто берете участь у переговорах щодо створення коаліції?

— Ні, переговори ведуть уповноважені особи. Ми разом з іншими членами фракції тримаємо цей процес у полі зору та висловлюємо свої побажання щодо тих чи інших позицій.

Чи залишиться, за вашою інформацією, на посаді міністра внутрішніх справ Юрій Луценко?

— Шанси Луценка зберегти посаду у випадку створення широкої коаліції високі, адже, коли напередодні виборів він відмовився від місця у списку, СПУ досягла принципової домовленості з президентом про те, що після виборів міністра внутрішніх справ не знімуть.

Чому СПУ, підписуючи угоду з НУ і БЮТ, не відстояла право визначати, хто очолить аграрне міністерство? Ви від самого початку планували блокуватися з ПР?

— Юлія Тимошенко, партія якої отримала на виборах більше голосів, ніж НУ та СПУ, наполягала на тому, щоб аграрне міністерство увійшло до її квоти.

Чим був зумовлений публічний конфлікт з екс-міністром економіки Сергієм Терьохіним, який наполягав на вашому звільненні?

— У мене склалися напружені стосунки з Тимошенко, оскільки я не хотів сприяти їй у реалізації певних схем під час цукрової, м’ясної та зернової криз, що були штучно спровоковані минулого року. Тимошенко заважала організовувати державну аграрну біржу, бо це завдавало збитків приватним наскрізь корумпованим біржам. Аграрний фонд, однією з функцій якого є купівля зерна у виробників за справедливою ціною, також створювали в атмосфері війни з прем’єром. Вочевидь, кращі стосунки в Тимошенко склалися з Терьохіним. А я надовго запам’ятаю свиней, яких мені привозили під міністерство на Хрещатик.

Урядові тренди

Мушу уточнити: ви стверджуєте, що торішні продовольчі кризи спровокувало керівництво уряду?

— Як прем’єр Тимошенко наполягала на тому, що в країну потрібно завезти 300 тис. т цукру-сирцю за ціною $200 за тонну. На внутрішньому ринку цукор коштував $500 за тонну. Ціну питання порахувати неважко — близько $90 млн прибутку. Коли цукор почав дорожчати, уряд прийняв постанову про проведення інтервенції із запасів Держрезерву, цукор був на складах, але на ринок його так і не викинули. А мене підштовхували до того, щоб я погодився з необхідністю імпортувати цукор. У розпал кризи я доповів президенту, що цукор у країні є і його не потрібно ввозити, щоб не завдати шкоди місцевим виробникам. Водночас главі держави зателефонувала Тимошенко і повідомила, що цукру немає і що його потрібно терміново імпортувати. Однак ця авантюра не пройшла, дехто від цього постраждав, але загалом галузь виграла.

Чому ви вважаєте, що у випадку створення широкої коаліції урядовці не провокуватимуть продовольчі кризи?

— Я так не вважаю. Але коли уряд справді коаліційний, то заробити на якійсь кризі значно складніше, ніж коли Кабміном керує одна партія. Коаліція — це насамперед взаємний контроль.

Або взаємні домовленості?

— Можливо, але практика показує, що публічність — це серйозний стримуючий фактор для всіх політичних сил. Якщо всі міністерства і відомства, які впливають на розподіл фінансових потоків, сконцентрувала б у руках одна політична сила — БЮТ, то про публічність можна було б забути. Все було б шито-крито.

СПУ наполягає на продовженні терміну мораторію на продаж землі. Однак, заплативши $500 за сотку, можна сільськогосподарську ділянку під Києвом перевести в категорію «під забудову» і продати. Чи не здається вам, що мораторій, який ви обстоюєте, лише стимулює корупцію?

— Так, справді, є певні механізми переведення землі однієї категорії в іншу. І я не виключаю, що при цьому можливі певні зловживання. Але викриттям цих схем мають займатися правоохоронні органи. А кожна держава намагається зберегти сільськогосподарські угіддя. В Данії, наприклад, фермер не може передати синові землю, якщо він не живе на фермі, не має спеціальної освіти і не займається господарством. У більшості країн Європи неможливо купити ділянку сільськогосподарського призначення. Але життя не стоїть на місці, міста розростаються, і доводиться переводити ці землі в інші категорії.

Ризики СОТ

Скільки заробляють чиновники на наданні дотацій політичним фермерам, які подають документи про неіснуючі посіви?

— Ця проблема справді існує. Але цього року грошей за незасіяні площі ніхто нікому не давав. Спроби були, але районні комісії, до складу яких входили представники нашого міністерства, Мінфіну і ГоловКРУ, їх вчасно виявляли. У випадках, коли хтось надавав дотації на підставі фіктивної документації, порушували кримінальні справи.

Розкажіть детальніше, як зараз працює механізм надання дотацій аграріям?

— Типова схема: фермер вирощує свиню, продає її м’ясокомбінату, отримує документ, який свідчить про факт продажу, іде з ним до районної інспекції із заготівель і через Держказначейство отримує кошти. З погляду корупційної стійкості схема відверто недосконала. Тому цього року уряд запровадив дотацію в розмірі 100 грн/га озимини і 65 грн/га ярових. Відповідно фермери мають прозвітувати про посіви, комісії зроблять звірки, складуть відповідні акти, подадуть їх до райдержадміністрації, які, своєю чергою, через області спрямують зведену інформацію до нас, а ми зробимо зведений реєстр. На підставі відповідного реєстру Мінфін і Держказначейство розподілять гроші по областях, які спустять їх на рівень нижче. Це кропітка робота, але її, як ви розумієте, потрібно було виконати. Аналогічні механізми слід запровадити і в галузі тваринництва.

Ви активно виступали проти вступу України до СОТ всупереч позиції президента і прем’єра. Чому не пішли у відставку?

— Я ніколи не виступав проти тих законів, які не шкодили виробникам, і соціалісти ці закони підтримували. Але були випадки, коли на рівні уряду я не підтримував певні проекти, а їх направляли на розгляд парламенту. Тоді я справді звертався до фракції СПУ і пояснював, чому за ті чи інші проекти голосувати не можна, — мене підтримували. До речі, зараз ми фактично увійшли до СОТ, Україна майже відкрила кордони і від зволікання з формалізацією статусу членства зазнає збитків. Я був категорично проти тієї політики, яку на посаді міністра економіки реалізовував Сергій Терьохін. Адже при досягненні домовленостей ставка мита могла коливатися від 0 до 15% за низкою товарів, а пан Терьохін здавав позиції оптом. Після призначення Арсенія Яценюка політика України на шляху до СОТ стала більш жорсткою. Вдалося обстояти, наприклад, митну ставку в розмірі EUR800 з розрахунку на тонну імпортного м’яса.

Для яких галузей АПК вступ країни до СОТ є найризикованішим?

— На відміну від металургії і хімії, від вступу України до СОТ сільське господарство програє вчисту. Зараз на світовому ринку можуть конкурувати хіба що наші виробники соняшнику, ріпаку та сої. Якщо ми не збільшимо державні дотації на АПК до рівня країн Євросоюзу, то ми остаточно втратимо галузь. Щоб цього не сталося, потрібно 7 млрд грн дотацій. Цього року сума дотацій становила 1,6 млрд грн, але навіть це вже досягнення. І нічого страшного, якщо заради дотацій на АПК збільшується дефіцит держбюджету. Років через десять розвинені країни модернізують сільське господарство, взагалі відмовляться від дотацій і вимагатимуть цього від усіх інших. Українські фермери в такому випадку залишаться з вилами.

Російський транзит

Коли Росія зніме обмеження на ввезення молочної та м’ясної продукції з України?

— Кілька українських підприємств вже отримали право експортувати продукцію до РФ, але росіяни кажуть, що залишають за собою право заборонити експорт. Місяць тому їхні інспектори перевірили шість підприємств в Україні, але досі не зробили висновків — у головного інспектора стався інфаркт і він перебуває на лікарняному. Його заступники перекидають вирішення питань один на одного. При цьому вимоги до наших виробників змінюються по ходу гри. З останнього: нам повідомили, що експортувати продукцію до РФ буде дозволено лише заводам, які закуповують молоко у великих виробників, бо нібито якість молока, яке здає населення, нижча. Те, що понад 60% молока наші виробники закуповують у населення, російські інспектори, напевно, з’ясували під час перевірок. До речі, один з російських посадовців прямо заявив мені під час телефонної розмови: мовляв, на їхньому газі й на виручці з їхнього ринку Україна до ЄС не дотягне — Росії це невигідно. Гадаю, що проблема торговельних обмежень з Росією має бути вирішена на вищому рівні. Хоча, як то кажуть, немає лиха без добра — зараз українські заводи роблять ставку на освоєння нових ринків, зокрема Киргизстан, Казахстан, Лівію, Ліван, Сирію. Але до тих обсягів експорту, які були до запровадження обмежень Росією, Україні ще далеко.

Чи справді Україна реекспортувала до Росії неякісне м’ясо?

— Ні, під час введення торговельних обмежень з цього приводу росіяни не надали жодного документа, який підтверджував би факт реекспорту м’яса з нашої території.

Однак прем’єр Юрій Єхануров визнав, що через територію України до РФ завозили контрабандне м’ясо з Індії, Бразилії тощо. Вам про це відомо?

— А хіба з Росії не везуть контрабанду до України? Все це робочі моменти, і їх потрібно вирішувати в оперативному режимі, а не запроваджувати заборони. Ми закрили кордони для контрабанди, наскільки це можливо, ветеринарна служба завантажена по повній програмі. Коли з’ясували, що з Польщі до України йде величезний потік контрабанди, взагалі заборонили імпорт продукції тваринництва з цієї країни, а також з Молдови, Білорусі та Бразилії. Це було надскладне завдання, адже довелося стати на дорозі величезних грошей, але іншого виходу в нас не було — після того як Росія перекрила ввезення м’яса, продукція, яка йшла до неї, почала осідати в Україні й тиснути на наших виробників.

Хто саме стояв за контрабандою м’яса до Росії?

— Важко довести, хто саме. Схем контрабанди безліч. Наприклад, корабель з м’ясом заходить до Одеського порту, оголошується, що вантаж не має господаря, приймається рішення суду про вивантаження м’яса, а потім ще одне про його переробку. Начебто нічийний вантаж потрапляє до заздалегідь визначеної фірми, після цього його вже ніхто не відстежує, зазвичай з цього м’яса роблять ковбасу. І такі схеми виникають щодня. З Польщі, наприклад, йдуть цілі фури, які за деклараціями везуть шкіру, а насправді тонни м’яса. При цьому такі фури супроводжують по кілька джипів. Можу сказати, що зараз уряд Польщі на нас тисне з вимогою зняти заборону на імпорт м’яса. Гадаю, що останнім часом польські контрабандисти зазнають колосальних збитків і намагаються вирішити питання через чиновників.

Як відрізнити вітчизняну телятину від контрабандного м’яса бразильського буйвола?

— Це питання до фахівців.

Я можу сказати лише те, що в лабораторіях, які мають перевіряти товар, є чимало, скажімо так, несумлінних працівників. Якщо контрабандне м’ясо потрапило до країни, то від його купівлі не застрахований ніхто. Єдина ознака — імпортоване м’ясо може бути дешевше за українське. Польська свинина, наприклад, продається українським імпортерам за ціною $1/кг. І хоча собівартість виробництва свинини в Польщі і в Україні приблизно однакова, наші фермери отримують дотації від держави у розмірі 1 грн за кг, а польські — EUR1,5. За рахунок цього поляки дозволяють собі продавати м’ясо нижче від собівартості. Ми відповідно запровадили мито на м’ясо у розмірі EUR800 за тонну, аби захистити виробників від демпінгу.

Але ж уведення таких обмежень у випадку з продукцією АПК заборонено правилами СОТ?

— Перш ніж відкрити кордони, ми маємо створити передумови для розвитку власного АПК, хоча б такі, які створила Польща.

Рибалка рибалку

Яким буде цьогорічний врожай зернових?

— Там, де почалися жнива, врожай на 7-10 центнерів з гектара більший за торішній. За сприятливих умов буде зібрано близько 38 млн тонн зернових. Але цього року ми збільшили посіви сої, вона не дасть такого врожаю, як ячмінь і пшениця.

Чи правда, що соя, яку вирощують в Україні, є геномодифікованою?

— Закон забороняє ввезення в Україну генетично модифікованих продуктів. Важко сказати, чи є соя, яку сіють наші господарства, геномодифікованою. Щоб це визначити, потрібно провести складні дослідження.

Якою буде ціна на зернові на внутрішньому ринку?

— Згідно із затвердженими мінімальними цінами тонна пшениці третього класу коштуватиме 700 грн (на 10 грн дорожче, ніж торік). Ринкова ціна, думаю, встановиться на рівні $115-118 за тонну. В наших сусідів не найкращий врожай цього року, і, гадаю, світова ціна трохи зросте. Крім того, цього року ми нарешті запустили державну аграрну біржу, на якій будь-який виробник може побачити рівень цін в усіх регіонах Україні і на провідних світових біржах. Вивозити зерно за межі області адміністрації не заборонятимуть.

Кабмін підпорядкував ДАК «Хліб України» вашому міністерству, і відразу пішли чутки про майбутню ліквідацію компанії. Хто зацікавлений у її ліквідації?

— Компанію обов’язково потрібно зберегти, наразі стоїть питання її оздоровлення. Передусім потрібно змінити керівництво цієї структури, поставити на чолі її людей, які б не працювали на приховану приватизацію. Уряд вже заборонив менеджерам ДАК приймати будь-які рішення щодо майна компанії без відома держави. На мій погляд, компанія повинна позбутися непотрібних об’єктів, зокрема старих елеваторів на узбережжі Чорного моря і в центральній частині міст, повернути підприємства, незаконно передані в оренду, а держава має списати борги, які накопичила ця компанія внаслідок рішень попередніх урядів.

Нещодавно уряд ліквідував Держдепартамент рибного господарства через надмірну корумпованість цього відомства. Які структури на черзі?

— Держрибгосп дістався нам у спадок від влади, яка створювала посади під потрібних людей. З одного боку, за діяльність цієї структури відповідав міністр, з іншого — департамент був підпорядкований безпосередньо Кабміну. Я навіть не міг винести догану керівникові департаменту. Хоча всім відомо, які неофіційні доходи отримували чиновники, котрі працювали в ньому. Я довго міркував над тим, як розірвати сталі корупційні схеми.

Спочатку домігся виведення рибної інспекції з підпорядкування Держдепу. Це спровокувало конфлікт між ними, на поверхню почав спливати бруд, керівники цих структур стали звинувачувати один одного в корупції і хабарництві. Це дало можливість провести на рівні Кабміну рішення про ліквідацію Департаменту як урядового органу і створити відповідний відділ у складі Міністерства аграрної політики. Ми освіжили кадровий кістяк колишнього Держрибгоспу, і зараз він нормально працює. Щодо інших урядових органів, які підпорядковуються безпосередньо Кабміну, то в нас залишилася лише Ветеринарна служба. Але, на мій погляд, вона має зберегти свій статус. Тому найближчим часом жодних реорганізацій не очікується.

---

Кар’єра міністра

2005 р. — міністр аграрної політики

2002 р. — народний депутат України

2000 р. — помічник-консультант народного депутата

1993 р. — директор ТОВ «БАН»

1991 р. — представник президента України у Дзержинському районі Житомирщини

1983 р. — працює на різних посадах в апараті КПРС у Житомирській області

1978 р. — голова колгоспу ім. Дзержинського (Житомирщина)

1976 р. — головний агроном колгоспу ім. Данова (Житомирщина)

1974 р. — закінчив Житомирський сільськогосподарський технікум

1955 р. — народився на Житомирщині

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар