Антимонопольний шпіонаж

Розмовляли Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ

Перший заступник голови АМКУ Юрій Кравченко вважає, що Укргаз-Енерго не збільшить ціну на газ

В інтерв’ю Контрактам Юрій Кравченко

розповів про те, що

1) готовий протидіяти монополізації газового ринку СП «Укргаз-Енерго»

2) Укрзалізниця досліджує апетити пасажирів преміум-класу

3) хоче контролювати систему держзакупівель хоча б на трієчку

4) його дружба з працівниками СБУ та бізнесменами перевірена десятиріччями

Енергетика проблеми

Чи може протидіяти АМКУ монополізації газопостачання промислових споживачів спільним підприємством «УкргазЕнерго»?

— Зі створенням Укргаз-Енерго ринок став олігопольним — наразі газ промисловим підприємствам можуть постачати як це СП, так і НАК «Нафтогаз України». Входження в цей сегмент нового гравця повинно було послабити монопольне становище НАКу, і конкурентне середовище від цього принаймні не погіршилося. Тим більше що учасники СП (НАК «Нафтогаз України» та РосУкрЕнерго) зобов’язалися ініціювати запровадження рівних умов діяльності, зокрема, в частині введення державного цінового регулювання для УкргазЕнерго шляхом встановлення граничних тарифів на постачання газу. Якщо Укргаз-Енерго зловживатиме своїм становищем, наприклад, збільшуватиме ціну на газ вище рівня, встановленого НКРЕ, чи нав’язуватиме споживачам якісь додаткові умови, то Комітет втрутиться в ситуацію. Ми відcтежуємо цей ринок, але поки що скарг не було.

Що робитимете, якщо СП не збільшуватиме ціну на газ, а, наприклад, штучно завищуватиме витрати на його транспортування?

— Навряд чи це можливо, адже тарифи на транспортування також затверджує НКРЕ.

Хто окрім бізнесменів Фурсіна та Фірташа володіє акціями швейцарської компанії «РосУкрЕнерго»?

— Комітет надав дозвіл на створення СП «Укргаз-Енерго» лише після того, як отримав інформацію від його засновників та проаналізував усі передбачені законодавством документи. Закон не дозволяє оприлюднювати інформацію про учасників концентрації або узгоджених дій (створення СП підпадає під категорію таких дій), якщо самі учасники звернулися до нас з відповідним клопотанням та позначили свою інформацію як комерційну таємницю. Ці дані можуть бути надані лише на запит органів слідства та суду. Кримінальної справи та судового розгляду проти РосУкрЕнерго ніхто не порушував, до Комітету з відповідних інстанцій за інформацією ніхто не звертався.

Перефразуємо запитання: чи всі власники РосУкрЕнерго вже названі?

— У поле нашої уваги потрапляють ті суб’єкти господарювання, які, володіючи понад 50% акцій іншого суб’єкта, можуть впливати на прийняття ним рішень. Міноритарії, які не мають вирішального впливу, нас не цікавлять.

Минулої весни прем’єр Юлія Тимошенко звинувачувала російських нафтотрейдерів у картельній змові та зростанні цін на пальне в Україні. Чи готові ви до чергового раунду боротьби з нафтовим картелем?

— При дослідженні та встановленні картельної змови не береться до уваги національність її учасників. В Україні працюють не російські нафтотрейдери, а компанії, які в одному випадку пов’язані відносинами контролю з українськими НПЗ, в іншому — просто імпортують сировину або пов’язані брендовими угодами з вітчизняними мережами АЗС. Ми проводимо щотижневий моніторинг ринку нафтопродуктів. Наразі ознак змови на ринку реалізації світлих нафтопродуктів в Україні не виявлено.

А взагалі можливо довести змову російських нафтових магнатів?

— Лише за умови, що я сидітиму за сусіднім столиком в ресторані, де вони зазвичай збираються. Жартую. Насправді при визнанні змови комітет має право спиратися не лише на прямі докази (підписані договори чи інші легалізовані документи), а й на результати економічного аналізу. Нещодавно, наприклад, ми за результатами економічного аналізу визнали змову та оштрафували на 285 тис. грн чотирьох регіональних операторів Сумщини, які одночасно підвищили відпускні ціни на моторні бензини та дизельне пальне.

Кілька місяців тому міністр економіки Арсеній Яценюк помітив, що ціни на бензин знизилися по всій Україні, окрім Києва. Чим ви це пояснюєте?

— У Києві попит на бензин більший, відповідно і ціна була вища, ніж у середньому по Україні. Ми проводили спеціальне дослідження і викрили в столиці змову на ринку продажу бензину з використанням пластикових карток. Також була доведена змова найбільш потужних роздрібних продавців скрапленого газу — фірм ЛПГ, Газовик і Газтехсервіс, які охоплюють понад 50% київського ринку. Згодом ми визнали колективну монополію цих трьох компаній.

Їси — не хочу

Укрзалізниця наполягає на включенні вартості обідів до ціни залізничних квитків. Хто і скільки на цьому заробить?

— Поки що важко сказати, адже жодного документа, який би підтвердив наміри запровадити додаткову обов’язкову послугу, наразі немає, а є спекуляції, викликані неоднозначними заявами керівництва Укрзалізниці. За нашою інформацією, цей монополіст з метою довести, що споживачі не проти «примусових обідів» розпочав експеримент — у складі фірмового потягу Київ—Москва є СВ та купейний вагони, де пасажирам надають продуктовий набір, вартість якого закладена в ціну квитка. Наскільки я розумію із заяви гендиректора Укрзалізниці, зараз досліджують саме ці категорії споживачів, і можна зробити висновок, що є наміри запровадити продуктові набори саме в СВ та купе. Якщо пасажири підтвердять, що їм конче необхідно таке харчування за такою ціною, то ми не заперечуватимемо проти нововведення. Якщо ні — вибачте. Включення вартості обідів до ціни квитків має бути підкріплене результатами досліджень соціологічних компаній, а не словами пана Гладких.

Які гарантії, що Укрзалізниця, замовивши дослідження, не вплине на його результати?

— Є прецеденти, коли результати досліджень професійних соціологічних служб суперечили інтересам монополістів. Наприклад, дослідження, проведене компанією Gfk, показало, що послуги мобільного і дротового зв’язку не є взаємозамінними. Гендиректор Укртелекому навіть не намагався заперечити цього, хоча дуже хотів, аби ми виключили його компанію з переліку монополістів.

Чи є репрезентативним експеримент у потязі Київ—Москва?

— Треба подивитися на методологію дослідження, але загалом воно може відображати запити пасажирів лише преміум-класу.

Коли прийматимуть рішення щодо обгрунтованості включення вартості обідів до ціни квитків?

— Експеримент повинен тривати як мінімум квартал. У коротші терміни провести дослідження досить складно. Але насправді проблема обгрунтування тарифів Укрзалізницею є набагато глибшою — ніхто в Україні не може визначити, наскільки ринковими є тарифи на пасажирські і вантажні перевезення. Методика обрахування цін на перевезення вантажів, розроблена галузевим інститутом Укрзалізниці в Харкові, є далеко не досконалою і потребує доопрацювання.

Наскільки і як завищують витрати держмонополії?

— У структурі загальних видатків держмонополій найбільше зауважень до адміністративних витрат, з урахуванням яких формуються тарифи. Йдеться насамперед про витрати на автомобілі, відрядження, премії менеджерам тощо. В Укртелекомі, наприклад, премії керівників у десятки разів вищі, ніж у звичайних працівників.

Ще одна проблема (яка стосується, до речі, усіх держпідприємств) полягає у непрозорості формування витрат при закупівлі товарів, робіт і послуг. Останні зміни до закону про держзакупівлі мали б відкрити цей ринок для всіх, але з боку держпідприємств відчувається протидія. Яскравий приклад — Київметробуд — унікальна компанія, яка може виконати специфічні роботи. Але ж класти плитку на пероні, виконувати інші загально-будівельні роботи (які, за висновками фахівців, становлять до 80% робіт при будівництві метро) можуть безліч компаній. Відповідно будівництво метро обійдеться державі дешевше, якщо підрядчиків визначатимуть на тендерній основі. Наше завдання — зламати психологію керівників держпідприємств і змусити їх проводити відкриті торги.

Тендерні війни

Останні законодавчі зміни відібрали функції контролю над системою держзакупівель у Мінекономіки і передали їх вам. Постанова Кабміну, яка дозволила б АМКУ виконувати ці функції, ще не прийнята. Чому?

— Передача комітету нових повноважень стала для нас несподіванкою. Ми не пробивали і не лобіювали зміни до закону про держзакупівлі. Уже після змін ми розробили проект постанови Кабміну, який встановлює новий порядок фінансування АМКУ у зв’язку з розширенням функцій і надає нам право видавати нормативні акти з цих питань. Адже зараз усі напрацювання Мінекономіки по системі держзакупівель скасовано, а нам право видавати необхідні нормативні документи не надано. Замовники та учасники торгів вимагають від нас роз’яснень, а ми їм нічого не можемо відповісти. Враховуючи все це, мушу визнати, що наше завдання в цьому році — виконати нову для нас функцію контролю хоча б на трієчку.

Чи не заважає Мінекономіки прийняттю відповідної постанови?

— Навколо теми держзакупівель триває складна дискусія. Мінекономіки не погоджує прийняття відповідної постанови та виступає за повернення функції координації держзакупівель собі. Наше питання розглядалося на урядовому комітеті, але з ініціативи прем’єр-міністра Юрія Івановича Єханурова було знято з розгляду і винесено на окрему нараду за участю представників окремих міністерств, громадських організацій, замовників і учасників торгів. Фактично усі зійшлися на тому, що існуюче тендерне законодавство потрібно змінювати. Необхідно, зокрема, розмежувати категорію замовників на дві — бюджетні установи і держпідприємства, понад 50% акцій яких належить державі. Для останніх потрібно разів у десять підвищити законодавчо встановлений грошовий поріг, перевищення якого вимагає проведення держзакупівлі за тендерною процедурою.

Хіба підвищення цього порога не призведе до погіршення конкурентного середовища та збільшення кількості зловживань з боку керівників держпідприємств?

— Ви маєте рацію. Однак раніше керівники держпідприємств взагалі проводили закупівлі без організації торгів або лише за ціновими котируваннями, зазвичай визначаючи переможцями «свої» фірми. До речі, щодо обов’язковості проведення тендерів, то, на мій погляд, вона не повинна стосуватися закупівель товарів, робіт і послуг у надзвичайних ситуаціях — відповідні норми потрібно виключити із закону. Це дискусійне питання, але швидка реакція, наприклад, на стихійне лихо не повинна потребувати біганини з папірцями. З-поміж іншого варто змінити порядок оскарження результатів тендерів, адже зараз закон дозволяє шляхом подачі скарги зупинити торги на будь-якій стадії. Наприклад, провели тендер на будівництво мосту через Дніпро.

Є переможець, якому заплатили аванс, скажімо, 100 млн грн, він побудував півмосту. Але організація, яка програла тендер, подала скаргу до спеціальної комісії при Рахунковій палаті про визнання торгів недійсними. Результат — будівництво мосту припиняється на невизначений термін. Тож ми плануємо обмежити подачу скарг терміном до підписання угоди, в усіх інших випадках скаржник повинен вирішувати питання в суді. Крім того, за результатами перевірок ми пропонуємо створити реєстр недобросовісних учасників торгів.

Чи не здається вам, що обмеження терміну подачі скарг підписанням угоди призведе до того, що добросовісні учасники взагалі не зможуть оскаржити результати тендера, адже на це у них, за законом, є всього 5 днів?

— Дійсно, якщо замовник акцептує тендерну пропозицію, конкуренти учасника-переможця можуть подавати скарги в досудовому режимі протягом 5 днів. І, ймовірно, є сенс продовжити цей термін до 10 днів. Але головне для нас — виключити можливість шантажу замовника і виконавця робіт недобросовісними учасниками.

Погляди ГоловКРУ і Тендерної палати на поточний стан системи держзакупівель діаметрально протилежні: одні кажуть, що вона паралізована, другі — що працює ефективніше, ніж раніше. Чия правда?

— Щодня в країні відбувається безліч відкритих торгів, про які ми як контролюючий орган не знаємо і не повинні знати. Інша справа — торги, які проходять за виключними процедурами (йдеться насамперед про закупівлі в одного і обмеженої кількості учасників). За законом, аби отримати наше погодження на застосування таких процедур, потрібно також отримати висновки спеціальної комісії при Рахунковій палаті. Якщо вона приймає негативне рішення, то це означає заборону на застосування виключної процедури при проведенні торгів. Якщо комісія приймає позитивне рішення стосовно певного замовника, ми можемо прийняти як позитивне, так і негативне. При цьому наш висновок є вирішальним.

За законом висновки щодо застосування виключних процедур закупівель має право робити ще й громадська організація — Тендерна палата України. Чи погоджуєте їх ви і чи приймає їх зараз Держказначейство?

— Ми ці висновки не погоджуємо. Офіційної інформації про те, що Держказначейство не приймає висновки ТПУ, у нас немає. По суті, закон прирівнює висновки АМКУ і ТПУ. До речі, думки учасників наради, про яку я згадував, при обговоренні питання громадського контролю за системою держзакупівель розділилися.

Одні казали, що громадський контроль є найефективнішою формою контролю. Інші ставили під сумнів доцільність законодавчого закріплення контролюючих функцій за громадськими організаціями і звертали увагу на те, що окремі з них перебирають на себе функції держави. Про існування цих поглядів ми доповідатимемо, напевно, вже новому прем’єру. Як на мене, громадський контроль має бути узаконений, але функції ТПУ потрібно виписати більш чітко. Особливо це стосується питань публікації тендерних оголошень і надання висновків щодо застосування інших, ніж відкриті торги, закупівельних процедур.

Закон зобов’язує замовників розміщувати тендерні оголошення на сертифікованих сайтах. Чи є Європейське консалтингове агентство, яке ви перевіряли, монополістом у сфері надання цих послуг?

— Перевірку вже завершено, і комітет порушив справу, оскільки ми встановили не лише монопольне становище ЄКА у сфері оприлюднення тендерної інформації в мережі інтернет, а й те, що це підприємство нав’язує замовникам додаткові послуги у формі консалтингу і, на думку замовників, встановлює надмірні ціни за публікацію оголошень. У нас до ЄКА дві вимоги. Перша — показати калькуляцію ціни розміщення оголошень, друга — відмовитися від нав’язування додаткових послуг. До наших рекомендацій ЄКА не прислухалася. Гадаю, найближчим часом ми накладемо на нього максимально можливий штраф. Також найближчим часом очікується поява нових інформаційних систем, які складуть реальну конкуренцію на ринку оприлюднення інформації в мережі інтернет. Це підтверджується інформацією СБУ, яка здійснює їх тестування.

Окремі замовники звертали увагу, що їхні бюджети не передбачали витрат на оплату розміщення тендерних оголошень в системі ЄКА. Чи є така проблема в АМКУ?

— Не скажу, що в нас цієї проблеми немає. Але набагато гостріша вона в тих випадках, коли організації проводять велику кількість торгів. Я, наприклад, спілкувався з цього приводу з керівництвом Укрпошти. Мені розповіли: якщо підприємство оплачуватиме послуги ЄКА за діючими цінами, то витрачатиме 5 млн гривень щороку. Це при тому, що чистий прибуток Укрпошти ледь перевищує 7 млн грн. ЄКА, своєю чергою, пропонує перекласти плату за публікацію оголошень на учасників торгів. Не беруся стверджувати, що це нормально. Я вважаю, що гроші на публікацію оголошень про торги потрібно закладати в бюджети держустанов та інших замовників торгів. Якщо інформаційні системи дійсно конкуруватимуть між собою, то ціна питання публікації оголошень в інтернеті значно впаде.

Невгамовні власники

Голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк розповідала про те, що ринок зберігання зерна монополізовано. Проблема не нова. Чому ви її ігноруєте?

— Ми вивчали цю проблему. В Україні є регіони, де виробник може обрати, на який елеватор йому завозити зерно, а є регіони без альтернативи. Порушення законодавства з боку елеваторів-монополістів у вигляді нав’язування додаткових послуг та встановлення необгрунтованої плати за зберігання зерна ми фіксуємо і припиняємо. За подібні дії нещодавно ми покарали Овруцьку реалізаційну базу хлібопродуктів у Житомирській області та Грушківське хлібоприймальне підприємство в Кіровоградській.

На Полтавщині, наприклад, аграрії скаржаться, що усі елеватори області належать одному народному депутату і відповідно проводять узгоджену цінову політику. Вам про це відомо?

— Якщо ви маєте на увазі народного депутата Андрія Веревського, то комітет окремо досліджував стан ринку первинної обробки та зберігання зерна у Полтавській області. На підставі отриманих документів факт монополізації регіонального ринку не встановлено. Якщо у скаржників є конкретні дані щодо можливого контролю підприємств народним депутатом, що має наслідком монополізацію ринку, ми готові їх перевірити і у разі потреби провести повторне дослідження.

Чи здатні ви запобігти концентрації, якщо депутат скуповує елеватори через різні офшорні компанії або через підставних осіб?

— У такому випадку йдеться про приховування справжнього власника і подання комітету недостовірної інформації. У разі виявлення таких дій ми матимемо підстави для накладення штрафу і підвищення рівня контролю за підприємствами. Якщо елеватори, які формально належать різним власникам, увійдуть у картельну змову, ми їх теж штрафуватимемо. Минулого року, до речі, вступила в дію норма закону, за якою чоловік і дружина розглядаються як афільовані особи, тобто власність дружини контролює чоловік і навпаки.

Традиційне запитання: чи довели ви мобільним операторам, що вони не мають зловживати, беручи з абонентів гроші за з’єднання?

— У випадку з Київстаром суд ще триває — рішення про те, чи мав АМКУ право порушувати справу проти цього оператора, має бути винесене в липні. Якщо програємо, подамо апеляцію. UMC не активно, але співпрацює з нами. Ми хочемо дізнатися від операторів, якою є собівартість послуги з’єднання, і зрозуміти, наскільки ринковою є ціна.

Вам відома собівартість хвилини розмови по мобільному?

— Цю інформацію знають навіть не всі менеджери операторів. Запитайте краще власників.

Колишніх не буває

Навіщо ви особисто берете участь у судових засіданнях? Це хобі?

— Щоб зрозуміти, як відбувається процес, я кілька разів представляв АМКУ в судах, передусім під час розгляду справ проти Укрзалізниці. За законом я маю право представляти комітет як посадова особа без оформлення довіреності.

У 1993 році ви закінчили спеціальний Інститут служби зовнішньої розвідки в Москві. Встигли попрацювати за кордоном?

— Ні, СРСР розпався, і я повернувся на батьківщину. В Україні служив у контррозвідці і у відставку пішов з посади начальника підрозділу. У моєму підпорядкуванні було понад двадцять підлеглих офіцерів. Ми й досі спілкуємося. До речі, ще в СБУ я переконався в тому, що правоохоронні органи в Україні через часте дублювання функцій потребують реформування. Я вирішив, що мої знання та досвід стануть корисними на іншій ниві. Згодом із задоволенням прийняв запрошення працювати в АМКУ, про що зовсім не шкодую.

Які дисципліни ви як майбутній розвідник вивчали в Москві?

— СД-1, СД-2, СД-3, СД-4... Є речі, які я не маю права розповідати.

Але ж ви навчалися в іншій державі. Чи колишніх співробітників КДБ справді не існує?

— Я не хочу порушувати етику поведінки працівника спецслужби. Загалом можу сказати, що нас вчили налагоджувати контакти з людьми, переконувати, уникати «хвостів», орієнтуватися в місті, виходити на явки, аналізувати пресу... У мене є військовий квиток офіцера СБУ в запасі, і назвати себе «колишнім» не можу. Я маю друзів, які працюють як в СБУ, так і в інших органах влади та в бізнесі. Наша дружба перевірена десятиріччями.

Кар’єра контррозвідника

2005 р. — перший заступник голови АМК України

2003 р. — заступник голови АМК України

2002 р. — державний уповноважений АМК України

2000 р. — гендиректор підприємства «Міжнародний економічний комітет»

1994-2000 рр. — офіцер, працював в управлінні контррозвідки
СБУ на оперативних та керівних посадах

1991 р. — навчався в Червонопрапорному інституті
Служби зовнішньої розвідки РФ ім. Юрія Андропова

1985 р. — закінчив Кіровоградський державний педінститут,
працював учителем у школі, згодом — викладачем у Кіровоградському педінституті

1964 р. — народився у Свердловській області (Росія)

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар