Держрегулювання

5 подій, які не повинен пропустити ваш бухгалтер

Факт. Затверджено нову звітність до ПФУ.

Документ. Постанова правління ПФ України від 15.05.2006 № 6-1.

Кого стосується. Усіх підприємств.

Причини. У 2005 році та I кварталі 2006 року порядок стягнення пенсійних внесків зазнав численних змін:

1) двічі мінялися ставки внесків (32% до 30.03.2005 р., 32,3% — з 31.03.2005 р. по 31.12.2005 р. і 31,8% — з 01.01.2006 р.);

2) платники ФСП тепер платять внески за однією ставкою із заробітку найманих працівників і сум винагород за договорами підряду;

3) врегульовано порядок сплати внесків із заробітку працюючих інвалідів.

Проте ці зміни до профільної Інструкції № 21 внесено не було.

Наслідки. По-перше, у тексті Інструкції змінено ставки внесків, і у відповідних випадках їхній розмір відображено за періодами.

По-друге, викладено в новій редакції Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (додаток 23), щорічні звіти для підприємців (додаток 25) і самозайнятих осіб (додаток 33).

Що добре. Ставку внесків 32% у всіх рядках додатка 23 замінено ставкою 31,8%, а рядки 2.3, 3.1.3 для ставки 42% вилучено. Змінилися зміст і порядок визначення даних у рядку 3.2.2 для платників ФСП.

Що робити. Звітувати за новою формою Розрахунку сум страхових внесків вже за червень 2006 р.

Факт. Усушка-утруска дозволяється лише у межах радянських норм.

Документ. Лист ДПА України від 31.03.2006 № 6161/7/15-0317.

Кого стосується. Торговельних підприємств.

По суті. На думку ДПАУ, відносити суми «природних» втрат товарів у магазинах самообслуговування до валових можна лише в межах норм, затверджених у колишньому СРСР.

Що добре. Втрати дозволено включати до валових у межах норм. Раніше будь-яке псування ТМЦ незалежно від причини ДПА наказувала «скеровувати» повз валові витрати за п. 5.9 Закону про прибуток як «невиробничі витрати».

Що погано. Заборонено відносити до валових витрат втрати понад встановлені норми. І цей висновок спірний.

По-перше, Закон про прибуток не визначає названих ДПАУ обмежень «у межах норм, встановлених документом». По-друге, він прямо забороняє будь-кому вигадувати додаткові обмеження валових витрат, не встановлені безпосередньо законом. По-третє, господарська діяльність — не та, яка принесла доходи, а «спрямована на отримання доходів». Від того, що прибуток підприємства зменшився (а то й взагалі перетворився на збиток), госпдіяльність менш господарською не стає.

Що робити. За умови належного оформлення внутрішніх документів про причини та обсяги втрат списувати їх на валові витрати навіть у разі перевищення норм.

Факт. За ухиляння від укладання колдоговору — адмінштраф.

Документ. Лист Мінпраці та соцполітики від 07.04.2006 № 2411/0/14-08/18 «Щодо обов’язковості укладення колективного договору на підприємстві».

Кого стосується. Усіх керівників підприємств.

По суті. Мінпраці визнає, що укладення колдоговорів є необов’язковим, однак власник підприємства або уповноважений орган не має права відмовитися від переговорів щодо його укладення.

Що добре. Мінпраці офіційно роз’яснило, що колективні договори укладаються в добровільному порядку.

Що погано. За ухиляння від участі в переговорах щодо укладення чи зміни колдоговору та/або за навмисне порушення строків врегулювання розбіжностей під час переговорів осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки, передбачено адмінштраф у розмірі до 10 н. м. д. г. (170 грн).

А за умисне порушення встановленого законодавством строку початку переговорів або незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у визначений сторонами строк — штраф від 51 до 170 грн.

Зверніть увагу. Перевірки органами Мінпраці здійснюються, як правило, за спеціальними завданнями — у разі надходження скарг, заяв, повідомлень, зокрема від громадян або правоохоронних органів.

Факт. Звітуючи за I квартал, треба було враховувати від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, вказане в рядку 08 декларації за попередній рік.

Документ. Лист ДПА України від 21.04.2006 № 7656/7/15-0517 «Щодо заповнення рядка 04.9 декларації».

Кого стосується. Підприємств, які торік мали збитки.

Проблема. Заповнюючи декларацію з прибутку, платник податку спочатку формує загальний об’єкт оподаткування (і відображає його в рядку 08 декларації), а потім частину, що відноситься до пільг, відображає у рядку 10 «Прибуток, звільнений від оподаткування». Виникає питання: чи треба в рядок 04.9 декларації за поточний рік переносити від’ємне значення і рядка 8 декларації за попередній рік, і рядка 10.

Рішення. ДПАУ роз’яснила: від’ємне значення об’єкта оподаткування відображається в рядку 04.9 декларації з прибутку за I квартал лише у разі, якщо воно значилося в рядку 08 декларації за попередній рік, а не в якихось інших рядках. Отже, перенесення від’ємного значення рядка 10 декларації за попередній рік в рядок 04.9 декларації за поточний рік є неправильним.

Наслідки. Цілком погоджуємося з податківцями. Значення в рядку 08 завжди містить і показник з рядка 10. Тож за потреби слід подати уточнюючу декларацію за I квартал 2006 року.

Факт. Перевізники — платники єдиного податку зобов’язані вести КОРО.

Документ. Лист Держкомпідприємництва України від 03.03.2006 № 1680/0/2-06 «Про надання роз’яснення».

Кого стосується. Фізосіб — платників єдиного податку, які займаються маршрутними перевезеннями.

По суті. Єдиноподатник, який надає послуги з перевезення автотранспортом на внутрішньоміських маршрутах:

1) звільнений від обов’язку застосовувати РРО та РК за умови ведення належним чином Книги обліку доходів і витрат;

2) зобов’язаний вести КОРО;

3) повинен надати пасажирові проїзний документ (талон, квитанцію, квиток).

Що добре. КОРО реєструється на кожного кондуктора або, за рішенням СПД, на кожен транспортний засіб. Підприємці-перевізники не мають можливості заповнювати Книгу в момент отримання коштів від пасажирів, тому вони вносять дані наприкінці робочого дня на підставі записів у КОРО.

Що погано. Стверджуючи, що підприємець повинен надати пасажирові документ, Держкомпідприємництва цитує п. 4 ст. 9 Закону про РРО. Хоча закон не зобов’язує платників єдиного податку до видачі розрахункових документів за кожним фактом отримання готівки, вимога здійснювати перевезення за квитками випливає з норм законодавства про автотранспорт.

На нашу ж думку, платник єдиного податку зобов’язаний видавати розрахунковий документ тільки на вимогу пасажира.

Докладніше про кожну подію і документ у бухгалтерському тижневику «Дебет-Кредит», № 24

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар