Cпецпроект "Власні фінанси": Контрактовий майданчик

Євген ДУБОГРИЗ

Контракти починають тест-драйв фондового ринку й аналітиків інвестиційних компаній

Фондовий ринок є ідеальним місцем для короткострокових вкладень коштів. 36% зростання індексу ПФТС торік, 205% — у 2004-му, 48% — за підсумками 2003-го. Швидше зростали лише ринки землі та нерухомості. Окремі акції, що торгуються на ПФТС, за останній рік подорожчали більш ніж удвічі.

Зростання незрозумілого для багатьох індексу тепер можна перетворити на конкретний заробіток українця з річним доходом від $50 тис. Для цього необхідно звернутися до однієї або відразу кількох інвестиційних компаній — професійних гравців фондового ринку. Можна, звісно, спробувати грати на ринку акцій і самостійно, однак гра не варта свічок: дорога ліцензія на торгівлю цінними паперами — лише одна з багатьох умов, необхідних для самостійної гри.

Потенційний клієнт інвесткомпанії повинен мати у своєму розпорядженні не менш ніж $25-30 тис. — інакше весь можливий прибуток піде на виплату комісійних (0,1-0,5% за кожну угоду з акціями). Якщо інвестор готовий ризикнути такою сумою, фахівці інвесткомпанії підберуть необхідний портфель акцій з урахуванням побажань клієнта.

Як правильно вибрати підприємство, сектор економіки для гри на фондовому ринку і, що досить важливо, інвестиційну компанію, якій потенційний інвестор довірить розпоряджатися своїми коштами? Щоб зробити ці правила доступними, Контракти зважилися провести експеримент.

Ми запропонували провідним, на наш погляд, українським інвестиційним компаніям скласти власний портфель акцій, наближений до портфеля, котрий вони порекомендували б клієнтові, що вперше звернувся за порадою — в які акції краще вкладати. Тобто інвесткомпанії виступлять у ролі клієнта, який має певну віртуальну суму і готовий ризикнути своїми грішми на фондовому ринку. Контракти проведуть своєрідну бізнес-гру, щоб водночас оцінити потенціал акцій українських підприємств і професіоналізм українських інвесткомпаній (докладніше див. Як ми граємо).

Наш віртуальний інвестор — новачок на фондовому ринку. Його ставлення до ризику — краще заробити небагато, ніж втратити все. Тому в нашій грі-проекті ми навмисне відмовилися від інвестування в невідомі й нерозкручені на ринку компанії. Поле для вкладень — акції першого й другого ешелонів ПФТС. Термін — півроку: за цей час, сподіваємося, читачі зможуть розібратися в базових принципах роботи фондового ринку, а Контракти зрозуміють, чи варто продовжувати гру.

Як вони вважають

Формула інвесткомпаній — у які акції вкладати кошти, а від яких паперів триматися якнайдалі

Працівники аналітичних відділів визначають так звану справедливу ціну (англ. — target price) акції тієї або іншої компанії. Зазвичай «справедливу» ціну розраховують на 6 місяців і на рік наперед. Залежно від того, наскільки поточна ціна акції на фондовому ринку відрізняється від справедливої, дають рекомендацію — купувати, продавати, тримати.

Звичайна практика — давати рекомендацію «купувати», якщо «справедлива» ціна акції на 15% і більше вища за поточну. У тих випадках, коли поточна ціна нижча від target price на 5-15%, більшість аналітиків рекомендують утриматися від прийняття негайних рішень, радять тримати акцію у своєму портфелі. Якщо ж актив переоцінений — «справедлива» ціна папера нижча від тієї, за якою акцію оцінює ринок, аналітики воліють «продавати».

Є, втім, поодинокі винятки. Коли, приміром, аналітики очікують продовження зростання цін акцій у короткостроковому періоді, оскільки попит на переоцінений актив штучно роздутий (не в останню чергу зусиллями самих інвесткомпаній), наприклад, напередодні приватизації. Але загалом інвесткомпанії воліють не ризикувати, радячи клієнтам якомога швидше позбуватися переоцінених акцій.

Як визначити «справедливу» ціну акції? Для цього існує низка економічних моделей — по суті, набір формул у програмі Excel. Найпоширеніша — модель дисконтованих грошових потоків (discounted cash flows, DCF), що дозволяє моделювати фінпоказники компанії на 5-10 років наперед. Популярними в середовищі аналітиків є порівняння фінансових і виробничих показників вітчизняних компаній з показниками схожих активів інших країн.

Утім, чистою математикою робота інвестиційних аналітиків не обмежується. Річ у тім, що при використанні тієї чи іншої моделі аналітики повинні спрогнозувати, як складеться, приміром, ситуація в галузі цього року, чи зможе менеджмент оцінюваної компанії реалізувати заявлені проекти і врахувати інші чинники. До того ж ідеальний аналітик зобов’язаний мати зворотний зв’язок з керівництвом компанії або можливість доступу до інсайдерської інформації. Нарешті, не останню роль відіграє інтуїція. Приміром, щоб визначити, наскільки український машинобудівний завод за схожих фінансових показників дешевше/дорожче від свого побратима з Польщі або Росії.

Тому результати оцінок різних інвесткомпаній нерідко виходять суперечливими. Наприклад, після того як Кабмін затвердив фінансовий план Укртелекому, аналітики ІК «Конкорд Капітал» радили купувати акції телефонного монополіста — їх target Укртелекому становив 23 центи за акцію. А ось фахівці ІК «Тройка Диалог Украина» були менш оптимістичними, рекомендуючи клієнтам розлучатися з паперами Укртелекому, оцінюючи target price акції компанії у 14 центів.

Як ми граємо

Контракти виступають у ролі «інвестора», який має віртуальну суму в $1 млн. Мета інвестора — отримати максимальний дохід від інвестицій в акції українських підприємств

I Фахівці (аналітики або брокери) інвестиційної компанії на $1 млн формують віртуальний портфель, до якого входять акції українських компаній. Портфель, складений кожною з інвесткомпаній, має відповідати таким вимогам:

1. Щоб уникнути конфлікту інтересів, до портфеля можуть увійти лише акції компаній, зазначених у списку Контрактів (див. З кого вибирати). Усі ці акції торгуються на ПФТС і входять (за винятком акцій ХК «АвтоКрАЗ») до лістингу ПФТС першого і другого рівнів. До списку потрапили блакитні фішки ПФТС, а також компанії: а) ринкова капіталізація яких на 28 квітня становила не менш ніж $100 млн; б) обсяг торгів акціями з січня по квітень нараховував щонайменше $100 тис. на місяць.

2. Кількість компаній, акції яких увійдуть до віртуального портфеля, — не менш ніж 5, не більш ніж 10. Інвестиційна компанія вказує, яку частину портфеля (у відсотках) становлять акції тієї чи іншої компанії. Наприклад, портфель складається з 20% акцій компанії Х, 40% акцій компанії Y, 5% акцій компанії Z тощо.

3. Питома вага акції однієї компанії в портфелі не може перевищувати 50%.

4. Показники ризику й дохідності віртуального інвестора визначають фахівці інвестиційної компанії.

5. Дата складання портфеля — 22 травня 2006 року. Ціна акції визначається як середнє арифметичне між котируваннями продажу і купівлі в ПФТС на момент закриття ринку (тобто 22 травня 2006 року).

6. Термін дії проекту — 6 місяців. Остаточне порівняння портфелів різних інвесткомпаній здійснюватиметься за критерієм фінальної дохідності портфеля кожної інвесткомпанії 21 листопада 2006 року.

II Віртуальний портфель не є фіксованим. Щоб уникнути проблем, пов’язаних з можливими додатковими випусками акцій, кожна інвесткомпанія має можливість раз на місяць переглянути свій портфель. Перегляд здійснюється 21-го числа кожного місяця. Якщо 21-ше число припадає на вихідний день, перегляд проводиться на останній день роботи ПФТС, що передує 21-му числу місяця. Сума, на яку компанія бажає «придбати» нові акції, не може бути більшою за суму, на яку компанія «продала» частину акцій, що були в розпорядженні. Ціна акції при перегляді визначається як середнє арифметичне між котируваннями продажу і купівлі у ПФТС на момент закриття ринку в день перегляду. Питома вага акції одного емітента в портфелі після перегляду не може перевищувати 50%.

III Раз на місяць Контракти мають намір аналізувати зміни вартості портфеля тієї чи іншої компанії з моменту старту проекту.

IV По завершенні проекту Контракти публікують підсумковий текст, де порівнюють дохідність кожного варіанта портфеля (з 22 травня по 21 листопада 2006 року), роблять висновки про надійність вкладень у ті чи інші акції і складають рейтинг найпривабливіших українських акцій.

З кого вибирати

1. Аваль (код у ПФТС — BAVL)
2. Авдіївський коксохім (AVDK)
3. АвтоКрАЗ (KRAZ)
4. Азовсталь (AZST)
5. Дніпроазот (DNAZ)
6. Дніпрообленерго (DNON)
7. Дніпроенерго (DNEN)
8. Донбасенерго (DOEN)
9. Донецький металургійний завод (DOMZ)
10. Західенерго (ZAEN)
11. Запоріжкокс (ZACO)
12. Запорізький завод феросплавів (ZFER)
13. Запоріжсталь (ZPST)
14. Київенерго (KIEN)
15. Криворіжсталь (KSTL)
16. Луганськтепловоз (LTPL)
17. Маріупольський важмаш (MZVM)
18. ММК ім. Ілліча (MMKI)
19. Мотор Січ (MSICH)
20. Нижньодніпровський трубопрокатний (NITR)
21. Нікопольський завод феросплавів (NFER)
22. НПО ім. Фрунзе (SMASH)
23. Полтавський ГЗК (PGOK)
24. Стирол (STIR)
25. Укрнафта (UNAF)
26. Укрсоцбанк (USCB)
27. Укртелеком (UTEL)
28. Харцизький трубний завод (HRTR)
29. Центренерго (CEEN)
30. Ясиновський коксохім (YASK)

---

Гру ми умовно назвали «Контрактовий майданчик». На початку минулого століття одна з найбільших фондових бірж царської Росії розташовувалася в Києві, на Контрактовій площі (зараз на цьому місці — Українська міжбанківська валютна біржа).

У проекті погодилися взяти участь чотири великі інвесткомпанії. П’ятим гравцем стали самі Контракти в особі працівників відділу «Гроші». Сподіваємося, що інтуїція журналістів складе конкуренцію холодній логіці інвестиційних аналітиків.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар