Палата номер один

Розмовляли Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, Марія БОНДАР, Фото Cвітлани Скрябіної

Перший віце-президент Тендерної палати Антон Яценко знає, хто ділить понад 20 млрд грн на держзакупівлі

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам Антон Яценко розповів про те, що:

1) Тендерна палата існує за рахунок передплати на своє видання

2) у регіонах з’являються клони ТПУ

3) він не протеже Миколи Азарова

На системі

Голова ГоловКРУ Наталя Рубан стверджує, що останні зміни до закону про держзакупівлі паралізували систему, оскільки бюджети замовників не були розраховані на необхідність публікації тендерних оголошень на сайті комерційної структури. Хто винен у такій ситуації і що робити?

— Ми категорично не згодні з тим, що система державної закупівлі паралізована. Щотижня виходить Інформаційний бюлетень ТПУ, в якому друкується близько 400-500 оголошень про проведення торгів і приблизно стільки само — про результати. За найпесимістичнішими підрахунками, цього року буде опубліковано майже 20 тис. оголошень. Для порівняння: торік цей показник становив близько 13 тис. Система держзакупівлі працює нормально. Проблема розміщення оголошень та іншої інформації в інтернеті надумана, а проблеми, які виникають, короткочасні.

Зараз держструктури можуть не платити за розміщення тендерних оголошень, а перекласти ці витрати на учасників тендерів. У Цивільному кодексі є норми, що дозволяють переуступити боргові вимоги. Що стосується комерційної структури, то саме зараз Антимонопольний комітет України з’ясовує, монополіст вона чи ні. Якщо з’ясується, що Європейське консалтингове агентство (власник інтернет-ресурсу, на якому розміщуються тендерні оголошення. — Авт.) зловживає монопольним становищем, до нього повинні застосувати санкції.

До речі, щоб стимулювати конкуренцію, ТПУ вже більш ніж півроку працює над створенням альтернативної інтернет-системи. Розробка на стадії завершення і буде запущена протягом двох місяців. Ми плануємо приймати тендерні оголошення та іншу інформацію про торги (протоколи, звіти тощо) взагалі безплатно.

Ви справді вважаєте, що до Європейського консалтингового агентства можуть бути застосовані санкції?

— Я так вважаю. Агентство працює як будь-який самостійний суб’єкт господарювання і саме встановлює ціни на надані послуги. Антимонопольний комітет повинен перевірити, чи справді є зловживання монопольним становищем. Думаю, остаточно ця проблема вирішиться після того, як запрацює інформаційна система ТПУ. Крім того, за нашими даними, найближчим часом запрацює ще одна — третя — система, яку розробляє одна з провідних комп’ютерних фірм України.

Чому б держструктурам не повідомляти про майбутні тендери на власних безплатних сайтах?

— Інтернет-ресурси, на яких, відповідно до закону, потрібно розміщувати оголошення, мають відповідати певним стандартам. Зокрема, ці системи повинні пройти сертифікацію й отримати атестат у СБУ. Узаконюючи вимоги до інформаційних ресурсів, парламентарії керувалися міркуваннями безпеки, а не чиєїсь вигоди. Адже процедура торгів починається з моменту публікації оголошення, і вкрай важливо, щоб ресурс був захищений від несанкціонованого доступу, — у хакерів не повинно бути спокуси змінити дату розкриття пропозицій учасників, вимоги до предмета закупівлі або просто обвалити систему.

Що ж стосується розміщення оголошень на сайтах замовників, то, як показує досвід, держструктури цією можливістю часто нехтують. Такий підхід до публікації оголошень про майбутні тендери є апріорі хибним.

Чому бюлетень ТПУ не публікує тендерні оголошення, які не були розміщені на сайті Європейського консалтингового агентства?

— Відповідно до закону редакція бюлетеня зобов’язана перевіряти розміщення інформації про майбутні торги в системі інтернет.

Атака клонів

У законі про держзакупівлі є незвичайне уточнення — місцезнаходженням Тендерної палати України є Київ. Навіщо неприбутковій громадській організації уточнювати своє місцезнаходження?

— Діяльність Тендерної палати поширюється на всю Україну, тому вона й розташована в столиці. Самою системою державної закупівлі передбачений розгляд скарг у Києві, де до того ж знаходяться всі контролюючі органи, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Рахункова палата, Держказначейство та інші держструктури.

Не знаю, чим керуються ті, хто намагається створювати «псевдотендерні палати» у регіонах. Мені відомо, що жоден із клонів не був офіційно зареєстрований, однак вони не лише з’являються, а й рекламують себе в інтернеті. Приміром, у Харкові є активний пан, який хоче використати нашу назву у своїх цілях, у Херсонській області також намагалися зареєструвати ТОВ під нашою назвою. У цьому зв’язку хотів би підкреслити: ТПУ — орган зі спеціальним статусом, визначеним у законі. І клонувати його, приміром, у Житомирі — все одно що реєструвати там київську міськадміністрацію у формі ТОВ. Офіційно заявляю: регіональних відділень у нас немає.

Тендери, проведені на місцевому рівні, входять до сфери вашої компетенції?

— Норми профільного закону поширюються на всі закупівлі, які здійснюються коштом бюджету, а також за гроші фондів соціального страхування і держпідприємств, за умови, що вартість товару, послуги більша або дорівнює 30 тис. грн, а робіт — 300 тис. грн. ТПУ здійснює громадський контроль. Приміром, зараз перевіряємо кілька об’єктів у Харківській області.

І все ж таки якими є мотиви людей, які зазіхають на бренд «тендерна палата»?

— Не знаю, я не психіатр. Можливо, марнославство. Ми відкриті й готові приймати до своїх лав усіх. Процедура вступу займає щонайбільше тиждень. Наприклад, нещодавно до Тендерної палати вступила Львівська спілка організацій інвалідів. Жодних процедурних обмежень при прийнятті у нас немає. Не вірите? Знайдіть будь-яку громадську організацію й переконайтеся, що її приймуть.

А що, до речі, привело до вас Львівську спілку інвалідів?

— У законі про держзакупівлі є стаття, відповідно до якої організації, де працюють інваліди, мають преференцію під час участі в тендері — 15% ціни пропозиції. Часто ця норма ігнорується замовниками. Про один такий випадок ми навіть збираємося повідомити правоохоронні органи.

Вам відомо, що часто підприємство, на якому нібито працюють інваліди, — це формальне прикриття, створене з метою отримання цінової преференції під час участі в тендері?

— Така проблема, на жаль, справді існувала. Але в новому законі про держзакупівлі передбачено, що преференцією можуть скористатися виробники товарів, робіт і послуг, але не посередники.

Взагалі в громадських працівників (а ми приймаємо в середньому 1-2 організації щотижня) можуть бути найрізноманітніші мотиви вступу до ТПУ. Приміром, Асоціація хірургів вступила тому, що, на її погляд, закуповується неякісний матеріал для шиття. Були, звісно, організації, які вступали до ТПУ, а потім ми їх не бачили. Але є й активні члени. Скажімо, Асоціація підприємств — постачальників товарів, робіт і послуг для державних потреб, головне завдання якої — захистити своїх членів від кумівства і телефонного права.

До речі, на підставі їхніх пропозицій ми нещодавно рекомендували бюлетеню ТПУ не приймати оголошення, в яких йдеться, що видача тендерної документації здійснюється тільки під час особистої зустрічі представника держоргану з представником учасника тендера. 10-15% замовників цим зловживали — людина приїжджала за тендерною документацією, наприклад, до Києва з Чернівців, а двері тендерного комітету виявлялися зачиненими. Зараз такої проблеми вже немає.

Які в ТПУ джерела фінансування?

— Головне джерело — бюлетень, про який ми говорили. Дохід від передплати дозволяє оплачувати офіс, роботу персоналу тощо. Ну і членські внески, але це справді дрібниця. Гривень 50-100 на місяць — це копійки. Бюджетного фінансування в нас немає.

Скільки коштує передплата на ваш журнал?

— 700 грн. Наклад — 1000 екземплярів, у підсумку виходить 700 тис. грн, а разом із членськими внесками — 800 тис. грн. Звісно, було б правильно, якби нашу роботу фінансували за бюджетний рахунок. Але, в принципі, ми на цьому не наполягаємо, оскільки не хочемо залежати від Кабміну, від тиску чиновників.

Громадські засади

На прохання замовників ТПУ може робити висновки про доцільність проведення закупівлі в одного й обмеженої кількості учасників. Схожі висновки робить комісія при Рахунковій палаті. Як бути, якщо висновки ТПУ і комісії при Рахунковій палаті суперечать один одному?

— Таке трапляється вкрай рідко. Строго кажучи, уповноважений орган (АМКУ) може ухвалити рішення про доцільність використання тієї чи іншої процедури держзакупівлі самостійно. А висновки ТПУ й комісії при Рахунковій палаті, по суті, рівноцінні. Замовник сам вибирає, куди йому звернутися. Висновок ТПУ отримати складніше. Усі подібні питання вирішує, зокрема, й спостережна рада (куди входять чиновники АМКУ, Мінфіну, Мін’юсту, три депутати з комітету ВР з питань фінансів і банківської діяльності та інші люди). Загальна точка зору — ми не вітаємо застосування неконкурентних процедур під час проведення тендерів і вважаємо, що застосовувати такі процедури можна лише у виняткових випадках, таких як повінь, землетрус, епідемія тощо.

До речі, і членів комісії при Рахунковій палаті вкрай важко змусити проголосувати за ту чи іншу процедуру проведення держзакупівлі. Голосують члени комісії таємно, і якщо хтось із замовників захоче домовитися з кимось з комісії, то проконтролювати виконання домовленості буде важко. І висновки комісії при Рахунковій палаті, і — опосередковано через комісію — висновки ТПУ передаються, зокрема й до АМКУ. До внесення змін до закону дозвіл на проведення закупівлі в одного й обмеженої кількості учасників видавало Мінекономіки. Тільки в 2004 році, за даними Рахункової палати, за неконкурентними процедурами провели держзакупівлю на суму 200-300 млн грн, не маючи на це достатніх підстав.

Чиновнику, який зловживав службовим становищем під час видачі рекомендації щодо процедури проведення тендера, загрожувала кримінальна відповідальність. Яку відповідальність нестимуть громадські працівники, якщо їх викриють у корупції?

— Якщо представник ТПУ є членом комісії при Рахунковій палаті — значить, він виконує функції, покладені на нього державою, і його теж можна притягнути за зловживання службовим становищем.

А коли неправомірний висновок зробить не комісія при Рахунковій палаті, а ТПУ?

— Якщо в суді доведуть, що ми завдали шкоди державі, то всіх винних притягнуть до відповідальності. Спекуляції стосовно того, що палата безвідповідально робить висновки, безглузді.

Але закон про держзакупівлі звільняє представників ТПУ від відповідальності за повноту інформації, наданої замовником, який може бути зацікавлений у проведенні тендера за неконкурентною процедурою. Чи не так?

— Відповідаю по суті: єдина різниця між ТПУ і держорганом полягає в тому, що чиновник може бути притягнутий відповідно до Закону «Про боротьбу з корупцією», а громадський працівник — ні. Але цей закон саме і був прийнятий для того, щоб для певних чиновників в’язницю замінити адміністративним штрафом. Це по-перше. По-друге, за весь час існування ТПУ жоден її висновок не був оскаржений у суді. Точніше, розбірки були, але в усіх випадках підтверджувалася правомірність наших висновків.

Віктор Пинзеник наполягає на тому, що громадські організації не повинні перебирати на себе функції держави. Ви не поділяєте думку міністра фінансів?

— Ми дуже поважаємо Віктора Михайловича як видатного економіста, але, на жаль, він зайнята людина, і в нього, напевно, не завжди є можливість ознайомитися з тими чи іншими документами. Хоча міністр фінансів міг би знати, що ТПУ не отримує бюджетного фінансування й жодним чином не впливає на розподіл бюджетних потоків.

АМКУ vs Мінекономіки

Як ви ставитеся до ініціативи створити при Кабміні координаційну раду з держзакупівель?

— Є зустрічна пропозиція — створити альтернативний парламент й обрати альтернативного главу держави (сміється. — Авт.) У чинному законі про держзакупівлі про координаційну раду нічого не сказано, ця ідея просувається кулуарно, без залучення АМКУ. Я дізнавався. Зараз, як мені відомо, чи то Мінекономіки відмовилося від цього задуму, чи то його завернули в Кабміні, тому що він не відповідає Конституції й Закону про держзакупівлі.

А хто завернув?

— Не ми, нам від початку було зрозуміло, що цей путч не пройде. Хоча насправді ми чекали, що координаційна рада з’явиться. Тоді в нас був би реальний привід вивести під стіни Кабміну людей, залучити депутатський корпус. Адже у будь-якому разі ця рада не могла б розглядати скарги, виносити на розгляд нормативні акти, погоджувати процедури держзакупівель. Тобто вона або виконувала б бутафорську функцію, або, узурпувавши владу, приймала б незаконні рішення. Якщо комусь не подобається чинний закон, можу дати пораду — звертайтеся до депутатів або до Конституційного Суду.

Чому було ініційовано перехід контрольних повноважень від Мінекономіки до АМКУ?

— Причина знаходиться у двох площинах. Перша — інституційна нездатність міністерства здійснювати покладені на нього функції. Друга — корумпованість окремих чиновників.

Ви звинувачуєте у зловживанні Мінекономіки. А в АМКУ, по-вашому, працюють чиновники, які живуть на одну зарплату?

— Якщо ми помітимо ознаки корупції в АМКУ, то, безумовно, мовчати не будемо. Але поки що впадає в око інше: Кабмін, який повинен забезпечити розширення функцій АМКУ, не квапиться це робити.

АМКУ раніше не курирував систему держзакупівель. Думаєте, що контроль з його боку буде інституційно ефективним?

— Антимонопольний комітет формально незалежний, не підконтрольний ані Кабміну, ані місцевим адміністраціям. Він підзвітний і підконтрольний тільки ВР і президентові. Начальники місцевих управлінь економіки призначалися губернаторами, а начальників місцевих підрозділів АМКУ призначають у Києві. Погодьтеся, що нова система менш вразлива до ризику корупції. Крім того, у законі є преамбула, згідно з якою основна його мета — створення конкурентного середовища. Хто відповідає за це? Антимонопольний комітет.

Важко бути чиновником

Хто свого часу запросив вас на роботу до Адміністрації президента Кучми?

— Я пройшов за конкурсом. До речі, про мій стосунок до Центру тендерних процедур і роботу в АП ви якось писали. У принципі, погоджуючись на це інтерв’ю, я розумів, що воно буде жорстким. Але я не боюся шпильок, тому що Тендерна палата працює ефективно і в правильному напрямку: за останні 6 місяців ми провели понад 2000 перевірок розпорядників бюджетних коштів — більше, ніж Мінекономіки за весь час свого існування. Так ось, повертаючись до вашого запитання, якщо ви справді не заангажовані, напишіть про те, що у 21 рік я став кандидатом економічних наук. І що в той час керівництво АП вирішило залучити до роботи освічену молодь, яка хотіла щось змінити в країні. Згодом, до речі, багато хто з АП пішов — важко було реалізовувати ідеї в системі жорсткої номенклатури. Робота чиновника досить специфічна.

А зарплата вас влаштовувала?

— Цілком.

Ви підтримуєте стосунки з Миколою Азаровим, який, як кажуть, відіграв не останню роль у вашій кар’єрі?

— Я не контактую з Миколою Яновичем. І, зізнаюся, не зовсім розумію, яку роль він міг відіграти в моїй кар’єрі. Місяців чотири я справді працював помічником першого віце-прем’єр-міністра. Але потім зайнявся науковою роботою. Неформальних стосунків з ним не мав. Якщо вам говорили щось інше, то це чутки.

Чому ви пішли з посади помічника першого віце-прем’єра?

— Я став проректором інституту. А займатися наукою, попри все, цікавіше, ніж працювати в Кабміні. Зараз я нізащо не пішов би працювати до органів влади, оскільки вважаю цю роботу неефективною. Важко реалізувати себе, будучи чиновником.

Проте, ви не дуже схожі на теоретика. Коли остаточно відчули, що практика держзакупівель — це ваше?

— Коли я захистив кандидатську дисертацію, керівництво інституту запропонувало мені взятися за написання докторської, мене вважали перспективним науковцем. Але робити наукову кар’єру досить складно. Крім безпосередньо наукової діяльності багато рутини — необхідно публікувати монографії, статті. Словом, потрібно віддаватися цій справі цілком або не займатися нею взагалі. А тендерна проблематика мене переслідувала постійно. Коли ще в студентські роки я вперше прийшов на практику до Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі, мене направили до відділу, що займався тендерами. Пізніше я працював у секретаріаті парламенту — мені довелося брати участь у розробці закону про держзакупівлі. Ця тема мене зацікавила вже тоді.

---

Серія змін до закону про держзакупівлі, останні з яких набули чинності 17 березня, змінили систему контролю тендерних коштів (обсяг ринку — понад 20 млрд грн щороку). Функції уповноваженого контролера перейшли від Мінекономіки до Антимонопольного комітету. Крім того, на ринку з’явився новий контролер — Тендерна палата України. Тепер, щоб здійснити закупівлю в одного підприємства, держструктурі треба заручитися підтримкою неприбуткової громадської організації. Також виник ще один новий орган — спеціальна комісія при Рахунковій палаті, рішення якої є обов’язковими до виконання всіма суб’єктами системи держзакупівель. Замовники перед проведенням торгів зобов’язані розміщувати тендерні оголошення на спеціальному сертифікованому сайті — поки що такий інтернет-ресурс є тільки в комерційної організації Європейського консалтингового агентства. З цього ми й почали розмову з одним з ідеологів змін Антоном Яценком.

---

Контролери в законі

Держструктури-замовники

(органи центральної та місцевої влади, державні, казенні та комунальні підприємства, а також господарські товариства, частка держави в яких перевищує 50%)

• зобов’язані розміщувати річні плани держзакупівель, тендерні оголошення, протоколи розкриття тендерних пропозицій, звіти про результати закупівель в інформаційних системах інтернету, які відповідають таким вимогам:

1) мають власний регламент — документ, що визначає порядок функціонування системи, а також роботи в ній

2) забезпечують мультимовну підтримку

3) використовують засоби технічного захисту інформації, сертифіковані Департаментом спеціальних телекомунікаційних систем і СБУ

4) надають можливість проводити електронні держзакупівлі в режимі on-line

•у більшості випадків зобов’язані публікувати тендерні оголошення в інформаційному бюлетені Тендерної палати

NB! Нерозміщення замовником інформації в інформаційній системі може бути оскаржене в суді і є підставою для скасування торгів. За інформацією учасників ринку, єдину систему, що відповідає всім зазначеним вище вимогам, має Європейське консалтингове агентство.

Тендерна палата України (неприбуткова громадська організація)

• розробляє методичні матеріали щодо організації та проведення тендерів бюджетними розпорядниками

• є засновником інформаційного бюлетеня, у якому замовники зобов’язані публікувати тендерні оголошення

• розглядає скарги учасників і робить відповідні висновки

• робить висновки щодо ефективності використання бюджетних коштів

• робить висновок з питань держзакупівель

NB! Висновки ТПУ надаються протягом 30 днів від дня одержання запиту. Замовник (або учасник), зацікавлений у висновку палати, надає їй відповідну інформацію і відповідає за її достовірність.

Комісія при Рахунковій палаті (по одному представнику від Рахункової палати, ГоловКРУ, Держказначейства, по три представники від профільного комітету ВР і ТПУ)

• надає висновки уповноваженому органу та замовнику щодо можливості використання процедур закупівлі в одного та обмеженої кількості учасників

• розглядає скарги учасників і приймає щодо них відповідні рішення

• робить незалежні висновки стосовно роботи уповноваженого органу і направляє їх до ВР, Кабміну та правоохоронних органів

NB! Рішення комісії приймається кворумом і є обов’язковим для виконання всіма суб’єктами системи держзакупівель.

Антимонопольний комітет України (уповноважений орган з питань координації держзакупівель)

• погоджує всі процедури закупівель, окрім відкритих торгів

• контролює виконання тендерного законодавства, здійснює перевірки

• вимагає від замовників звіти про результати закупівель тощо

NB! До внесення останніх змін до закону про держзакупівлі функції уповноваженого органу виконувало Мінекономіки.

Згідно із Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»

---

Кар’єра громадського працівника

З 2005 р. — перший віце-президент Тендерної палати України

2004-2005 рр. — проректор Київського економічного інституту менеджменту

2003-2004 рр. — помічник першого віце-прем’єр-міністра України Миколи Азарова

2002-2003 рр. — завідувач відділу Адміністрації Президента

1998-2002 рр. — робота в Секретаріаті Верховної Ради

1998 р. — закінчив Київський економічний інститут менеджменту

1977 р. — народився в Києві

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар