Курс на незалежність

Наталія ЗАДЕРЕЙ, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Олександр Бродський, голова правління банку з другої сотні, вважає, що виживуть тільки самостійні дрібні фінустанови

Незважаючи на прихід західних банків і здешевлення кредитів, компанії продовжують створювати свої банки. На вашу думку, чому?

— По-перше, до створення банків може спонукати прагнення мати цілковитий контроль над грішми корпорації. По-друге, банк створюють для того, щоб потім вигідно продати. Нарешті, це може бути просто модою — мій знайомий олігарх створив собі банк, чом би й мені не взяти приклад з нього. Припущень можна будувати багато. Я, наприклад, не знаю, навіщо акціонери кілька років тому купили банк, в якому зараз працюю.

Поширена думка — дрібні банки є однією з головних проблем банківського сектору: схемні, непрозорі, нестійкі. Як представник невеликого банку можете спростувати це твердження?

— Банкрутств великих банків було теж достатньо. Стійкість банків залежить не так від розміру, як від ризик-менеджменту. Проте суспільству наполегливо нав’язується думка про те, що маленький банк — це погано. Мені здається, в цьому зацікавлені насамперед великі банки. Адже для них «менші брати» є хай там якими, але все ж конкурентами. Невеликі банки більш оперативні, пропонують високі депозитні ставки. Що, безумовно, не може не нервувати великих гравців.

Уявіть, що ви серйозний мережевий банк і у вас під ногами крутиться дріб’язок, переманюючи клієнтів. Найпростіше пролобіювати законне знищення цього дріб’язку. Є генеральна лінія на укрупнення банківського сектору і в регулятора. Я чудово розумію Нацбанк. Він хоче максимально убезпечити і себе, і вкладників. Реалізація принципу «чим менше банків, тим легше регулювати систему» — найпростіше вирішення проблеми. Утім, я впевнений, що правильно керовані банки незалежно від розміру мають хороші перспективи. І тут важливим є принцип адекватності — якщо країна має намір бодай якусь увагу приділяти малому та середньому бізнесу, то повинні бути й банки відповідного розміру

Проте більшість невеликих банків створювалися під конкретний бізнес — якщо бізнес не заладився, проблеми виникають і в банку...

— Кептивні, тобто «заточені» під інтереси однієї бізнес-групи, фінустанови є й серед середніх банків. У тому, що банк на першому етапі свого існування є кептивним, немає нічого страшного. Гірше, якщо акціонери не планують зробити з кептивного банку самостійний проект. У такому разі банк зі зміною політики материнської компанії ризикує або збанкрутувати, або бути проданим як набір банківських ліцензій. Про конкурентів говорити не можу, скажу про свій банк. Коли наша команда топ-менеджерів прийшла в банк «Контракт» (тоді ще Антарес), основні агреговані показники груп, афільованих з акціонерами, становили близько 70% бізнесу банку. Сьогодні — 10-20%.

Чим дрібні банки привертають клієнтів, не пов’язаних з акціонерами?

— Можу говорити тільки на прикладі нашого банку. Рік тому запропонували нашій цільовій аудиторії — малому та середньому бізнесу — консалтингові послуги: юридичний супровід клієнтів, перевірка інформації про їхніх потенційних або існуючих партнерів, аудиторські та бухгалтерські послуги. Усе це пропонується як у пакеті з основним набором послуг, так і окремо. Підприємство часто постає перед вибором — утримувати своїх бухгалтерів, юристів і службу безпеки чи піти на аутсорсинг. Для малого та середнього бізнесу другий варіант зазвичай прийнятніший з погляду ефективності, але більш ризикований з погляду конфіденційності. У банках конфіденційність дотримується краще, ніж деінде, вірогідність просочування інформації мінімальна.

Утім, малий і середній бізнес — один з пріоритетних напрямів і для найбільших банків. У дрібних банків є якась конкурентна перевага?

— Можна провести аналогію з фастфудом і затишним рестораном. У ресторані ціни вищі, зате обслуговування якісніше. Клієнти невеликих банків — це ті, хто цінує індивідуальний підхід і оперативність. Є така приказка — дорога ложка до обіду. Ми, наприклад, пропонуємо своїм клієнтам кредит під 23% у гривні, зате вчасно. Для деяких це краще, ніж кредит під 17%, але не тоді, коли треба. Більшість наших клієнтів — представники сфери торгівлі. А там своєчасність дуже важлива.

У яких сегментах невеликі банки не зможуть конкурувати з великими?

— Ми для себе визначили, що на даному етапі нашого розвитку не йдемо в конкурентні низькодохідні сфери — іпотечне кредитування, автокредитування, картковий бізнес. Усе це потребує капіталізації, серйозних вкладень, які довго окуповуються.

Як визначити, з яким невеликим банком можна мати справу?

— Потенційним вкладникам дуже корисно мати інформацію про результати перевірки банків Національним банком — оцінки CAMEL. Зараз ця інформація відсутня у відкритому доступі, але, на мій погляд, якщо банк отримав негативну оцінку за системою CAMEL, вкладник має право знати про це. Оцінки CAMEL досить інформативні для потенційних клієнтів — до банку з оцінкою «п’ять» приходити не можна, якщо стоїть четвірка, потрібно добре подумати. Що стосується відкритої інформації, то, зокрема, в балансі банку непрофесіоналу розібратися непросто. А від рекламного балансу і поготів мало користі — він може бути суттєво прикрашений.

Інвестори часто цікавляться вашим банком?

— Наскільки мені відомо, так. Попит є, хоча й не такий, як на банки першої десятки. Впевнений, що зараз немає банку, до якого не виявляли б інтерес потенційні інвестори. Окрім відвертих банкрутів, звісно. Нерезиденти цікавляться всім — від мережевих банків до банківських ліцензій. У якийсь момент попит іноземців вичерпається. Ось тоді, напевно, перед власниками кептивних банків постануть інші перспективи.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар