Держрегулювання

5 подій, які не повинен пропустити ваш бухгалтер

Факт. Запис до трудової книжки може вносити уповноважена особа.

Документ. Лист Мінпраці та соцполітики від 06.03.2006 № 09-96 «Про розгляд звернення».

Кого стосується. Усіх роботодавців.

По суті. На думку Мінпраці, ведення кадрового діловодства завідувачем канцелярією не дає йому права підпису трудової книжки у разі звільнення працівника.

Що погано. Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок при звільненні працівника всі внесені до трудової книжки записи про роботу та заохочення засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи. Цю особу визначає власник підприємства або уповноважений ним орган.

Обов’язок внесення записів до трудових книжок зазвичай покладається на кадровика. Але не на всіх підприємствах, особливо недержавних, є відділ кадрів або кадровик. Тому керівник може доручити ці обов’язки й іншим працівникам: бухгалтерові або завідувачеві канцелярією.

Що робити. Вважаємо, що завідувач канцелярією може вести трудову книжку й засвідчувати записи своїм підписом, якщо такі обов’язки покладені на нього керівником підприємства. Однак записи в трудовій книжці не можна завіряти печаткою канцелярії або будь-якою іншою, крім основної печатки підприємства або відділу кадрів.

Факт. У разі ліквідації однієї неприбуткової організації її активи мають бути передані іншій.

Документ. Лист ДПА України від 03.04.2006 № 3719/6/15-0516 «Про порядок зарахування активів неприбуткової організації у випадку її ліквідації».

Кого стосується. Неприбуткових громадських організацій.

Причина. Статутні документи неприбуткової організації мають містити вісім обов’язкових умов, серед яких порядок припинення діяльності та вирішення майнових питань, пов’язаних з ліквідацією. Діяльність неприбуткової організації не спрямована на отримання прибутку як під час її функціонування, так і при ліквідації.

Наслідки. ДПАУ повідомила: у разі ліквідації неприбуткової організації слід керуватися її статутними документами, які не повинні суперечити п. п. 7.11.11 Закону про прибуток.

Що робити. Активи ліквідованої громадської організації мають бути передані іншій неприбутковій організації або зараховані до бюджету.

Зверніть увагу. Доходи або майно неприбуткової громадської організації не можуть бути розподілені між засновниками, учасниками або членами організації чи використовуватися кимось із них (крім оплати праці та відрахувань на соціальні заходи). А особливий порядок розподілу активів у разі ліквідації встановлений тільки для недержавних пенсійних фондів і профспілок.

Факт. ПФУ приєднався до «амністії» для «спрощенців».

Документ. Лист ПФУ від 15.05.2006 № 5970/03-20 «Про сплату страхових внесків СПД, що працювали в I кварталі 2005 року за спрощеною системою оподаткування».

Кого стосується. Платників єдиного податку.

Що добре. ПФУ визнає, що суми пенсійних внесків, сплачені СПД за I квартал 2005 року в складі єдиного та фіксованого податків, не вважаються заборгованістю, хоча Держказначейством ці суми в ПФУ не розподілялися. Як наслідок — вони не підлягають стягненню в примусовому порядку і штрафні санкції за їхню несплату застосовуватися не повинні.

Що погано. Не вирішено питання про порядок вирахування пенсійного стажу. Лист містить розмиту фразу: «облік страхового стажу здійснюється відповідно до фактично сплачених сум внесків». Однак цю норму можна тлумачити по-різному: страховий стаж може визначатися на підставі як сум внесків, сплачених самим платником, так і перерахованих до ПФУ Держказначейством.

Що робити. Розрахувати суму, що підлягала сплаті в ПФУ у I кварталі 2005 року. ПФУ пропонує здійснити розрахунок в акті довільної форми. Суми, що підлягають сплаті, заносяться до карток особових рахунків, а у звітах з персоніфікованого обліку вказуються суми внесків — як фактично сплачені платником, так і переведені органами Держказначейства на рахунки ПФУ.

Факт. Якщо орендна плата за землю залежить від земельного податку, то при його індексації її переглядають.

Документ. Лист ДПА України від 29.03.2006 № 2918/6/15-0616 «Про орендну плату за землю».

Кого стосується. Орендарів земельних ділянок.

Історія питання. Плата за землю стягується у вигляді або земельного податку, або орендної плати. Остання визначається за домовленістю сторін, але не може бути нижчою за ставки земельного податку. Якщо грошову оцінку земель здійснено, для визначення суми земельного податку застосовуються ставки, визначені ст. 6 і ч. 1 ст. 7 Закону про плату за землю.Якщо грошову оцінку земель не здійснено, то сума земельного податку визначається за допомогою згаданих ставок, які щороку індексуються на коефіцієнт, встановлюваний Законом про держбюджет на відповідний рік.

Проблема. Юрособа уклала договір оренди землі, розмір орендної плати встановлено на рівні земельного податку. Грошову оцінку землі не проведено, відповідно податок підлягає щорічній індексації. Чи повинна щороку змінюватися сума орендної плати?

Рішення. ДПАУ відповіла: оскільки розмір орендної плати за землю встановлений на рівні земельного податку, слід розглянути, чи змінювався порядок його вирахування. А він залежатиме тільки від індексації ставок земельного податку.

Факт. Зміни до трудового договору між підприємцем і найманим працівником не потрібно реєструвати в службі зайнятості.

Документ. Лист Державного центру зайнятості від 30.03.2006 № ДЦ12-1660/0/6-06 «Про укладення трудового договору між фізичною особою і найманим працівником».

Кого стосується. Фізосіб-підприємців, які мають найманих працівників.

Проблема. Найчастіше розмір оплати праці за трудовим договором між фізособою-СПД та її працівником встановлюється на рівні мінімальної зарплати. У разі її зміни відповідно збільшується рівень оплати праці і вносяться зміни до трудового договору. Чи потрібно при цьому реєструвати зміни до договору, уже зареєстрованому в службі зайнятості?

Рішення. Центр зайнятості повідомляє: реєстрація змін до вже зареєстрованого договору законодавством не передбачена, оскільки реєстраційний номер трудового договору, укладеного між фізособою-роботодавцем і найманим працівником, може бути лише один. Аналогічної думки дотримується й Держкомпідприємництва в листі від 21.03.2006 № 2125.

Зверніть увагу. Щоб при зміні розміру мінімальної зарплати не доводилося щоразу вносити зміни до тексту договору, окремим його пунктом слід передбачити коригування оплати праці у разі таких змін у законодавстві.

Докладніше про кожну подію і документ у бухгалтерському тижневику «Дебет-Кредит», № 22

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар