|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 22 вiд 29-05-2006 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Секір-бюджетПодатківці не зможуть виконати бюджетні плани Боротьба з ілюзіями В Україні чергова бюджетна криза. Ще в квітні уряд імітував виконання плану за рахунок невідшкодування ПДВ, але після травневих свят ситуація вийшла з-під контролю. Недонадходження податку на прибуток перевищили 1 млрд грн. І податківці не приховують, що за найоптимістичнішого сценарію держбюджет цього року недорахується 2 млрд грн. Чергову кризу було запрограмовано наприкінці 2005 року, коли в ніч напередодні ухвалення закону про держбюджет чиновники Мінфіну гарячково коригували статті видатків і доходів. Саме тоді вирішили, що в 2006 році буде зібрано на 25% податків і зборів більше, ніж у 2005-му. Хоча реальних передумов для такого прогнозу не було і немає. По-перше, зростання цін на енергоносії вдарило по прибутках бюджетоутворюючих галузей. По-друге, погіршилася цінова кон’юнктура на світовому ринку металургії. Крім того, позначилися й такі «дрібниці», як обмеження імпорту українських молокопродуктів з боку Російської Федерації, а також зупинка кількох вітчизняних НПЗ. По-третє, логічно було б припустити (розробники бюджету цього не зробили), що оскільки в 2005 році надходження податку на прибуток збільшилися на 60%, то в 2006-му розраховувати на чергове зростання надходжень цього податку ще на 27,5% можна тільки у разі, якщо в країні раптово виявилися необмежені запаси природного газу. Але дива не сталося. Проте ВВП України зростає (за даними Мінекономіки, за чотири місяці цього року ВВП збільшився на 2,7%) і навіть збільшується кількість бюджетних платежів порівняно з минулим роком. Тобто нинішня бюджетна криза — це лише криза очікувань, непрямо пов’язана з реальною економікою. Закон про держбюджет-2006 виявився просто задокументованою ілюзією, що само по собі не небезпечно. А ось розставання з цією ілюзією може спричинити негативні наслідки для бізнесу. Варіантів вирішення проблеми кілька. Бюджетну діру можна залатати за допомогою зовнішніх і внутрішніх запозичень, можна щось продати (наприклад, Укртелеком або НЗФ) або ж, покаявшись перед пенсіонерами, інвалідами та аграріями, оголосити про секвестр видатків. Нинішнє керівництво Мінфіну не виключає жодного з цих варіантів. Щоразу, коли міністр фінансів Віктор Пинзеник говорить про те, що джерелом покриття бюджетного дефіциту можуть стати приватизаційні надходження, голова ФДМ Валентина Семенюк заявляє, що не має наміру включати Укртелеком, Одеський припортовий завод і Турбоатом до списку об’єктів, які підлягають приватизації. Пікантність ситуації в тому, що і для секвестру бюджету, і для продажу згаданих об’єктів необхідна політична воля нового парламенту, який в роботу наразі не включився. Таким чином, у державі відсутній центр прийняття рішень, необхідний для реалізації якоїсь стратегії боротьби з ілюзіями. ДПАУ до зборів готова Перший заступник голови ДПАУ Григорій Оперенко широко рекламує наміри його відомства провести перевірки підприємств металургійної та хімічної галузей. Причина інтересу контролерів — зниження прибутку в цих сферах бізнесу. Подібна доля спіткає й сиро-молочну галузь. Причому в цьому випадку податківці також ризикують добити лежачих: не маючи можливості експортувати продукцію в Росію, українські сирзаводи останніми місяцями працюють на межі беззбитковості. У групі ризику опинилися також підприємства гуртової та роздрібної торгівлі. Інспектори під час позапланових перевірок мають намір відстежувати денний виторг магазинів, а потім встановити рівень податкового навантаження для кожної торгової точки. Ідея не нова, хоча раніше вона застосовувалася швидше як виняток по відношенню до особливо недбайливих платників. Керівництво податкової адміністрації розуміє, що навіть цих заходів недостатньо для виконання плану. Оперенко не виключає, що одним із перших законопроектів, які розгляне нова ВР, буде проект змін до закону про оподаткування прибутку. Зокрема, податківець вважає, що «потрібно чітко визначити, які витрати можуть іти на валові витрати, а які ні». Вочевидь, ДПАУ ініціює скасування пільг з податку на прибуток, якими сьогодні користуються книговидавці, кінематографісти, благодійні структури. Відповідний законопроект у ДПАУ вже розроблено, а його ухвалення, на думку податківців, здатне забезпечити додаткові надходження з податку на прибуток (у розмірі 2 млрд грн на рік). Розрахунки здійснено в кращих традиціях ДПАУ — за рахунок заборони на включення до валових витрат фінансової допомоги на виробництво національних фільмів контролери мають намір виручити 200 млн грн. Це тоді, як у 2006 році, наприклад, з’явилися лише три вітчизняні кінострічки, сукупний бюджет яких становить $2,8 млн. Навіть якщо українські кіностудії пустять декорації з молотка, а акторів продадуть у рабство, казні це навряд чи допоможе. Не менш оригінальною є ініціатива обкладати податком на прибуток видавничу діяльність (податківці вважають, що це принесе в бюджет більш ніж 20 млн грн). Хоча цей бізнес в Україні і без посилення податкового тиску вкрай нерозвинений. За даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, частка вітчизняної продукції на ринку країни становить близько 25% (без урахування навчальної літератури, що видається бюджетним коштом). Причому книжки українською мовою друкують у Москві або Ростові-на-Дону (в Росії діють відповідні податкові преференції). Усе буде чітко По суті, ДПАУ пропонує два варіанти кореляції дохідної та видаткової частин бюджету. Перший — лякати великих платників податків перевірками, штрафами та розбірками і все це здійснювати, другий — домовлятися з Мінфіном на предмет урізання планових надходжень, зокрема від податку на прибуток. Події можуть розвиватися так. 1. Публічні обіцянки податкової приструнити великих платників податків перетворяться на частіші візити до дрібних і середніх підприємців. 2. Великі платники податків (з першого варіанта) вплинуть на Мінфін (з другого варіанта) і разом уріжуть план надходжень податку на прибуток разом з певними статтями видатків. У разі реалізації другого сценарію можна навіть виконати бюджет, але в реальній економіці, на жаль, змінити нічого не вдасться.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|