|
|
|||||
| 22 Листопад 2008, Субота |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 22 вiд 29-05-2006 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Кредити для своїхГолова правління АКБ «Мрія» Ігор Францкевич вважає, що іноземці купуватимуть українські банки цілком
В інтерв’ю Контрактам Ігор Францкевич розповів про те, що 1) банкірам простіше спілкуватися з фінансовими консультантами, ніж з бізнесменами 2) подальше підвищення цін на газ може спровокувати цінову інфляцію 3) зустрічається з Віктором Ющенком у кулуарах 4) цікавиться спиртними напоями Бюро кредитних послуг Чи обслуговував АКБ «Райффайзенбанк Україна» компанію «РосУкрЕнерго» в той час, коли ви керували цим банком? — Ми щойно почали розмову, а ви вже пропонуєте мені порушити банківську таємницю. Скажу відразу — я не готовий коментувати цю тему детально. Установа, де я працював, і особисто я не мали безпосереднього стосунку до РосУкрЕнерго. Чому ви пішли з Райффайзенбанку? — Я пішов у зв’язку з наміром керівництва групи призначити керівником об’єднання Райффайзенбанку і Авалю іншу людину. Практично одночасно група «Внешторгбанка», яка має амбітні плани щодо України, придбала АКБ «Мрія», мені запропонували керувати операціями групи на ринку країни. Найімовірніше, відбудеться об’єднання Мрії з «Внешторгбанком Украина», ми проведемо стандартизацію й оптимізуємо лінійку роздрібних продуктів. Об’єднаний банк позиціюватиметься як універсальний, група має намір підтримати його розвиток великими інвестиціями і розширити мережу установ. Райффайзенбанк Україна і банк «Аваль» досі не об’єднані. Чому? — Про це краще запитати керівництво Raiffeisen International. Чим відрізняється стиль роботи західних банкірів від українських? — Західні банки чіткіше, ніж українські, визначають, які продукти вони продають, кому, через які канали і з яким рівнем ризику. Чи означає це, що схеми, практиковані західними банками, виключають видачу кредитів за чиєюсь протекцією? — Потрібно уточнити, про яку протекцію йдеться. Якщо ми говоримо про хабарі, які заносять працівникам банку, то це справді проблема (актуальна, до речі, і для західних банків). Але ж є й легальні форми сприяння при видачі кредитів. На ринку працюють консультанти з організації фінансування, здатні влаштувати переговори відразу з кількома банками, а також вибрати оптимальне співвідношення ціни, суми і термінів повернення кредитних ресурсів. Так, консультанти заробляють на цьому, що абсолютно нормально. Тим більше що вони, зокрема, надають проектам читабельної, з погляду банків, форми. Буквально перед вами я розмовляв з типовим представником середнього бізнесу — директором підприємства, який хотів взяти кредит на будівництво. Я попросив порахувати його кеш-флоу — він подивився на мене так, нібито я говорю пташиною мовою. До речі, консультаційний бізнес в Україні — практично незайнята і досить перспективна ніша. З одного боку, банкірам простіше спілкуватися з профі. З іншого — для найму на постійній основі малому та середньому бізнесу ці профі найчастіше виявляються не по кишені. Яким чином банки запобігають видачі кредитів за хабарі? — Типові рішення — максимально прозорі й суворо регламентовані процедури видачі кредитів. Хоча й вони не є панацеєю. Проблема здебільшого лежить у площині фінансової мотивації людей, які приймають рішення про видачу кредитів, і рівня корпоративної культури загалом. Наступний аспект проблеми — операції інсайдерів — фірм, контрольованих банківськими службовцями. Особисто я хоча й стикався зі спробами пробити фінансування для «своїх» фірм, але не вважаю їх абсолютно порочними. Інше питання, що топ-менеджмент банку повинен про це знати і реальний аналіз діяльності таких фірм мають здійснювати незацікавлені працівники. У європейських банках за цим стежить спеціалізована структура, яка контролює поведінку інсайдерів. Чи пропонували особисто вам хабар за видачу кредиту? — Так, у формі участі на паях у бізнесі. Я відмовлявся. Ви сказали, що спокійно ставитеся до видачі кредитів пов’язаним особам. Цього року на цьому прогоріли три українські банки... — Я говорив про те, що менеджмент банку має чітко й неупереджено контролювати процес видачі кредитів пов’язаним особам. А що стосується банкрутств, то банки зазнають краху не лише в Україні. Чи міг запобігти банкрутствам банків НБУ? — Нацбанк може ідентифікувати загрозу банкрутства, але не до кінця — ступінь ризику деяких операцій йому не відома. За великим рахунком, НБУ не може і не повинен запобігати банкрутствам. Це завдання менеджменту банку й акціонерів. А завдання НБУ швидше в тому, щоб вчасно ініціювалася процедура банкрутства, коли ще є можливість повернути гроші кредиторам. Тобто, маючи справу з банками, вкладникам краще покладатися лише на самих себе? — У будь-якому разі вкладники повинні не нарікати на Нацбанк, не гнатися за високими відсотковими ставками, а, використовуючи всі можливості, ретельно перевірити надійність банку, куди вони збираються вкласти гроші. Захід не допоможе Яким буде курс гривні до долара США наприкінці року? — НБУ так чітко контролює валютний ринок, що будь-яке прогнозування курсу — те саме, що гадання на кавовій гущі. Якщо ж говорити про макроекономічну ситуацію, то, на мою думку, існують певні передумови для незначної девальвації гривні, але Нацбанк навряд чи захоче щось міняти. Як вплине на курс гривні збільшення ціни на газ, імпортований у країну? — Суттєво. Наскільки — сказати важко. Подальше підвищення цін на газ може спровокувати не лише зниження курсу гривні, а й цінову інфляцію. Уряд і НБУ зараз вирішують непрості проблеми. На щастя, ціна на газ — не єдиний чинник, що визначає курс гривні до інших валют. Чи лякають західні банки, які хочуть вийти на ринок України, ризики підвищення цін на енергоносії? — Ні. Можливе підвищення цін на енергоносії — важливий чинник, але не настільки, щоб змінити інвестиційний клімат країни. Європа живе з ціною $230 за тисячу кубометрів газу, і нічого. Як перетворюється вітчизняний ринок банківських послуг у зв’язку з появою на ньому великих іноземних гравців? — Швидше за все, у найближчий рік істотних змін не буде. Ринок продовжуватиме зростати. У середньостроковій перспективі загостриться конкуренція практично в усіх секторах, особливо в корпоративному. Як в умовах загострення конкуренції зміняться кредитні та депозитні ставки? — Ціна на фінансові ресурси залежить не так від конкуренції між фінансовими установами, як від рівня інфляції. В Україні ще відчутний відгомін галопуючого зростання цін першої половини 90-х років. Що вища стабільність грошової одиниці, то нижчі ставки. Загострення конкуренції може рухати ставки в частині банківської маржі, яка справді може скоротитися. Хоча принципових змін не буде. До речі, нині ціна кредитних ресурсів в Україні висока, але не завищена. Показник інфляції в Україні — 10,5% річних. Це означає, що за згоду клієнта відкрити депозит у гривні банку доводиться платити щонайменше 11% річних (приблизно стільки платять банки, куплені великими міжнародними групами). Тобто продавати ресурси менш ніж по 15% річних вони не можуть. Причому думка про те, що дешеві ресурси, до яких мають доступ установи, куплені іноземними банками, вплинуть на рівень кредитних ставок в Україні, багато в чому хибна. Адже хтось повинен буде платити за решту ризику! І просто так роздавати свої кошти закордонні банки не будуть. Так, у конкурентній боротьбі вони зможуть використати перевагу нижчої середньої ціни ресурсів, але тільки для того, щоб отримати більший прибуток, а не нагодувати ринок дешевими грішми. Порівняно з українськими банками ціни на кредитні продукти іноземців будуть нижчими приблизно на 0,5%. Наскільки активно закордонні банки працюватимуть із середнім бізнесом? — Іноземні гравці, безумовно, боротимуться за лідерство. А стати лідером, не працюючи із середнім бізнесом і населенням, неможливо. Іноземні групи саме й купують великі мережі для того, щоб активно працювати з роздробом, що включає середній і малий бізнес. У Західній Європі середнім вважається підприємство з річним обсягом продажу EUR5 млн. В Україні бізнесмени, які вийшли на такі показники, вважають себе крутими хлопцями. Чи можуть українські банки, що не мають розгалужених мереж, розраховувати на портфельні інвестиції іноземців? — Іноземцям вигідніше купувати українські банки цілком. Портфельні інвестиції передбачають вільний рух, які цікаво купувати тоді, коли вони недооцінені. Причому для того, щоб цінні папери купили, вони повинні перебувати в обігу. Ви бачили у вільному обігу хоча б одну акцію українського банку? Я теж ні. Відповідно визначити їхню ринкову ціну навряд чи можливо. Щоправда, приклади портфельних інвестицій в Україні є, але йдеться швидше про клубні інвестиції, коли пакети акцій пропонували не ринку, а неширокому колу інвесторів, найчастіше у ході підготовки до продажу контрольного пакета акцій. Як вплинув прихід іноземних банків в Україну на рівень зарплат банківських службовців? — Якщо говорити про зарплати середнього і вищого менеджменту, то за останній рік вони зросли в рази. Щоправда, праця топ-менеджерів банків оплачується на контрактній основі, і я легко можу уявити коливання зарплат від $2 тис. до $50 тис. Крім того, банківські топ-менеджери живуть не лише на зарплату, а й на бонуси (іноді на відсотки участі в капіталі). А це, як правило, великі гроші. Причому мотивація топ-менеджерів може варіюватися: є опціони на акції, премії акціями, прямі виплати бонусів, практикується прив’язка бонусів безпосередньо до прибутку, до ключових параметрів розвитку банку тощо. Загалом мотивація праці топ-менеджерів — наріжне завдання для власника. Я вважаю коректною ситуацію, коли дохід керівників вищої ланки зрівнянний з доходом підприємців. Не випадково у деяких випадках українські банкіри отримують зарплати на рівні західноєвропейських колег. Щоправда, у США зарплати вищі в рази, там серйозний фахівець середньої ланки може отримувати $1 млн на рік. У кулуарах У вас не виникало бажання попрацювати за кордоном? — Ні. З одного боку, мене там ніхто не чекає, з іншого — мені і в Україні непогано. А думки відкрити власну справу не з’являлися? — У мене був час над цим поміркувати. Але поки що немає особливих причин змінювати рід занять. Що підштовхнуло вас зайнятися банківським бізнесом? — Не скажу, що щось особливе. Банківська сфера завжди була мені цікава, однак сам вибір я зробив без особливого ентузіазму. Свого часу пропозиція працювати в банку виявилася найкращою, ось, мабуть, і все. Ви починали кар’єру банкіра в АКБ «Україна» і, напевно, знайомі з президентом Віктором Ющенком? — Саме він і курирував наш підрозділ. Я спілкувався з Віктором Андрійовичем щодня, носив до нього папери на підпис, обговорював робочі питання. Працювати з Ющенком було цікаво. Продовжуєте спілкуватися з президентом? — Скажімо так: Ющенко пам’ятає, хто я, і якщо зустрічає мене в кулуарах, вітається. Що найважче в роботі банкіра? — Специфічні труднощі виокремити складно, мабуть, прийняття рішення, особливо якщо є альтернативи. Які знання та якості повинна мати людина, щоб пройти шлях від простого службовця до голови правління банку? — Насамперед потрібно мати оптимальний набір професійних знань — неможливо знати все досконально, тому необхідно мати швидше широкий кругозір, а не лише глибокі знання в одній галузі. Крім того, кар’єрне просування безпосередньо залежить від здатності керувати людьми, а для цього професійних знань явно недостатньо, потрібні певні схильності й навички. Причому, на мою думку, керівництво — це не маніпулювання, а вміння говорити і чути, здатність не усереднювати, а відчувати індивідуальність кожного підлеглого. Важливо також створити атмосферу, щоб людям було цікаво виконувати те, що входить до кола їхніх обов’язків. Керівник також зобов’язаний дивитися в перспективу, нести відповідальність за своїх підлеглих, відчуваючи позицію власника. Мабуть, найважче — співвідносити параметри розвитку організації з мотивацією працівників. Як вам вдається це робити? — Я намагаюся чути співрозмовника, сприймати й оцінювати його думку. Причому я не позиціююся як найкращий, найрозумніший, такий, що знає відповіді на всі запитання. Моє завдання — дати підлеглим можливість висловитися, організувати процес обговорення, створити таку атмосферу, в якій люди висловлюються щиро, не боячись помилитися. А ще топ-менеджер у будь-якому разі не повинен забувати, що він звичайна людина, якій притаманні крайні емоційні стани. Приймаючи рішення, ви керуєтеся логікою чи інтуїцією? — Це залежить від масштабу рішення. Серйозні рішення потрібно чітко прораховувати. Хоча існують прийоми і форми прийняття рішень, що грунтуються на статистичному вимірі інтуїції. Чи можете розповісти про це докладніше? — Йдеться про метод експертної оцінки — збирається група з 5-7 експертів, які без аналітичної підготовки висловлюють свою думку з того чи іншого питання. У результаті дискусії приймається певне рішення, як свідчить практика — у 85% випадків правильне. Я використовую цей метод, коли потрібно прийняти швидке рішення, а часу або достатньої для аналізу інформації немає. Як ви вчилися керувати? — Я продовжую вчитися. Зокрема, на власних помилках. Хоча загалом вважаю, що для підвищення професійного рівня потрібно багато читати, відвідувати семінари, конференції, частіше розмовляти з іншими керівниками. Яку книгу з менеджменту можете рекомендувати для прочитання? — Думаю, цікаво почитати Джека Велша — людину, яка врятувала від банкрутства IBM, а також роботи Кеплана зі стратегічних карт і системи збалансованих показників. Як ви розслабляєтеся? — У мене широке коло інтересів, на все часу не вистачає. Найбільше подобається полювати, стріляти і подорожувати. Цікавлюся вином і взагалі спиртними напоями, але не з позиції пияцтва, а з погляду їхніх смакових достоїнств. Люблю технічне моделювання, фотографію, водіння авто. На кого полюєте? — На всі види, на які дозволено. Полювання у моєму розумінні — це не спосіб добування їжі, а можливість побути на самоті.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|