Природний добір

Наталя РЕЗНІЧЕНКО

В Україні починається загальнонаціональний тест-драйв менеджерів

На запитання, як оцінити менеджера, не існує простої відповіді. Надто багато незалежних від топа чинників впливають на результати його роботи: наявність ресурсів, повноважень, ситуація на ринку тощо. Керівникові-невдасі легко створити фальшивий імідж: солідний вигляд, панські замашки, величезний послужний список тощо.

25 травня в Україні розпочнеться перший тур міжнародного online-змагання зі стратегічного менеджменту, в ході якого стане зрозуміло, хто є хто на ринку управлінців.

Вирок комп’ютера

У грі беруть участь 400 команд, у кожній з яких п’ять менеджерів одного підприємства-учасника. Вони виконуватимуть роль ради директорів віртуального підприємства повного виробничого циклу, що працює у сфері FMCG (товари повсякденного попиту). Що саме виробляє підприємство, не має значення і в умовах гри не вказується. Зазначено лише, що компанія просуває на ринку три продукти: масовий (найдешевший), просунутий (у середній ціновій категорії) і елітний (дорогий).

Наприкінці травня в один і той самий час усі учасники отримають однаковий набір вихідних даних про віртуальну компанію N. З цього моменту команда має шість днів, щоб проаналізувати отримані дані, визначити стан компанії, її становище на ринку і розробити стратегію розвитку. Далі все, як у реальному житті: допускається прийняття будь-яких рішень, аж до створення і розкручування нової торгової марки. Кожна команда може вибирати ринки збуту і на власний розсуд розпоряджатися ресурсами підприємства — персоналом, обладнанням, коштами, а також вибирати методи просування товару.

У визначений термін лідер команди вносить формалізовані рішення на сайт змагання.

Ефективність роботи керівників оцінюється на основі вартості віртуальних акцій віртуального ж підприємства. Наскільки вони подорожчали або подешевшали, оцінить обчислювальний центр гри після того, як команди введуть черговий пакет рішень у свої комп’ютери. Вирок головного комп’ютера остаточний і оскарженню не підлягає. Тільки-но команда починає відставати, у вболівальників та інших невдоволених може виникнути запитання, чи можна довіряти цій машині, хто, навіщо і яким чином регулює цей віртуальний ринок?

Організатори запевняють, що програмне забезпечення для змагань зі стратегічного менеджменту з’явилося не вчора. Уже багато років у грі беруть участь команди Microsoft, SAP, транснаціональні аудиторські компанії та інші досить шановані організації.

Історія питання

Перше у світі міжнародне змагання зі стратегічного менеджменту з використанням бізнес-симулятора (комп’ютерної програми) організував президент компанії Global Management Challenge (GMC) Луїс Алвес Коста ще у 1980 році в Португалії. Він виходив із того, що бізнес-симуляція у межах однієї-двох компаній не дасть такого ефекту, як змагання національного масштабу.

За 26 років існування цієї гри у змаганнях взяли участь 330 000 топ-менеджерів з 21 країни. Сьогодні компанія GMC відома як всесвітній організатор бізнес-гри, головна мета якої залишається незмінною — відкриття і розвиток управлінських талантів, демонстрування власникам компаній-учасників нерозкритих ресурсів їхніх підприємств. Наприклад, перспективних фахівців, оскільки у змаганні зазвичай беруть участь керівники середньої ланки і потенційний управлінський резерв.

Таким чином, за результатами гри власники і топ-менеджери зможуть зробити висновки про управлінський потенціал своїх підлеглих. Залежно від цілей і завдань кожної компанії-учасника можна формувати кілька типів команд: команди топ-менеджерів, що дозволить перевірити їхні сили у змаганні з командами транснаціональних корпорацій, а також команди мідл-менеджерів, щоб виявити потенціал і сформувати управлінський резерв компанії. Змішані команди, як свідчить практика змагань, дуже популярні в Європі й використовуються для згуртування колективу, навчання новачків та обміну досвідом. Для команд, які складаються з випускників МВА, це можливість перевірити і застосувати свої знання на практиці.

«Команда має складатися з 3-5 осіб, — пояснює правила гри виконавчий директор GMC Україна Анна Дегтерева, — компанія-учасник може сформувати кілька команд (від 1 до 20). Братимуть участь у змаганні керівники великих національних і міжнародних компаній з 15 українських міст. Укрексімбанк, Аваль, Надра, ТАС були одними з перших, хто відгукнувся на пропозицію взяти участь у змаганні, що відбуватиметься у чотири тури. У перших двох раундах грають усі 400 команд. До другого туру національного півфіналу вийдуть лише 64 команди, за результатами третього туру буде обрано тільки 8. Краща з восьми команд у квітні наступного року поїде до китайського міста Макао, де боротиметься з командами-переможницями з 21 країни світу.

Організатори змагання запевняють, що інформація про лідерів у кожній команді залишиться конфіденційною, щоб найкращі гравці, ідеологи і стратеги не стати жертвами хедхантерів. Утім, добре мотивованого працівника, впевненого в успіху своєї компанії, переманити неможливо.

Кому це потрібно

Для власників компаній, генеральних директорів та інших стратегів бізнесу змагання з менеджменту — це насамперед можливість виявити на своєму підприємстві талановитих керівників і порівняти компетенцію своїх фахівців з менеджерами інших компаній. Наприклад, ейчар-менеджер за результатами змагання зможе випередити хедхантерів у розкритті потенціалу працівників у довіреному йому колективі.

Анна Дегтерева розповіла про свій досвід участі у змаганні зі стратегічного менеджменту: «Завдяки такому своєрідному «тренажеру для управлінських мізків» я дізналася про свої слабкі сторони як керівника. Стало зрозуміло, над чим саме слід попрацювати».

Головною складовою успіху Анна Дегтерева вважає надійну, згуртовану, ефективно взаємодіючу команду. Це не пусті слова. Саме через невміння працювати в команді вона зі своїми колегами вибула з гри. Знаючи правильне рішення, Анна не змогла переконати інших учасників діяти за її планом. Програвши, вона зрозуміла, що бути розумним поодинці немає ніякого сенсу.

Типова ситуація, коли рада директорів, що складається з генерального директора, директорів з продажу та виробництва, маркетолога і фінансиста, планує діяльність окремо, не узгодивши свої дії. Приміром, маркетолог, виконуючи побажання власника, вирішує виводити на ринок новий продукт. Він радиться тільки з директором з виробництва, ейчаром і гендиректором. Вони починають діяти за узгодженим планом: наймають персонал, закуповують нове обладнання, матеріали, готуючись до запуску нового продукту. Тільки після цього вони знайомлять фіндиректора з новим проектом. Підрахувавши витрати, він дійде висновку, що реалізація цього проекту розорить компанію.

Такі ситуації комусь можуть видатися нереальними, можливими тільки у разі керівництва незрілих керівників. Утім, у житті таких прикладів вистачає. Достатньо згадати горезвісну історію провалу торгової марки «К-ник». Парадокс у тому, що впізнаваність бренду в Україні сягнула 80% — це один з найкращих показників на ринку мінеральних вод. Проте старання директора з маркетингу виявилися марними — неефективна взаємодія з іншими керівниками спричинила комерційний провал: збут не зумів організувати поставки розрекламованого продукту до регіонів.

Менеджери побоюються, що за результатами невдалої гри вони можуть втратити посаду як керівники, що продемонстрували свою неспроможність. Багато хто запитує, чи загрожує звільнення тим, хто, прийнявши невдале рішення, знизив вартість віртуальних акцій. Анна Дегтерева відповідає притчею в дусі західних компаній. Якось компанія Nike втратила 5 мільйонів доларів у результаті незначного прорахунку маркетолога. У нього з’явилася ідея запросити як модель для реклами нової лінії спортивного взуття Майкла Джордана.

Десятки працівників були задіяні у підготовці заходу, найкращі оператори і фотографи застигли в очікуванні епохальної зйомки, але коли приїхав головний герой, для нього не виявилося кросівок потрібного розміру, оскільки вони були випущені в єдиному екземплярі. Рекламна кампанія провалилася.

Наступного дня винуватця викликали до керівництва. Тільки-но переступивши поріг високого кабінету, він поцікавився, коли його звільнять.

«Я щойно заплатив за твоє навчання 5 мільйонів доларів, — відповів бос. — Тепер я не маю права тебе звільнити. Твій досвід потрібен компанії, щоб подібне не повторилося». Учасникам гри досвід дістанеться не так дорого — достатньо сформувати команду, визначити лідера, заповнити реєстраційну форму на сайті гри і заплатити за участь у змаганні EUR1000.

Протягом року Контракти стежитимуть за проведенням першого в Україні змагання зі стратегічного менеджменту. Ми регулярно писатимемо про те, як і чому одні команди вибиваються в лідери, а інші поповнюють лави аутсайдерів.

Слово організатору

Анна ДЕГТЕРЕВА, виконавчий директор GMC Україна

— Наша команда мала всі шанси вибитися в лідери. Я була впевнена, що на тому чи іншому етапі для ефективної роботи віртуального підприємства треба було зайнятися навчанням персоналу і набором нових працівників. На «раді директорів» мене не послухали, сказавши, що як директор з персоналу я не бачу ситуацію загалом, а звично зосереджуюся лише на проблемах працівників.

Я залишилася при своїй думці, надавши колегам можливість приймати подальші рішення самостійно. Коли акції нашого віртуального підприємства почали падати в ціні, ми побачили, що на заводі не вистачає інженерів. Найняти потрібних фахівців ми не змогли, оскільки їх уже розібрали конкуренти. Тоді я вказала колегам на свою правоту — якби вони прислухалися до моєї думки, шансів перемогти було б більше.

Відповідь соратників змусила мене серйозно замислитися: моя правота не допомогла команді. Успіх був можливий лише у випадку, якби ми взаємодіяли, а не самостверджувалися один перед одним.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар