Роздача без слонів

Розмовляли Роман КУЛЬЧИНСЬКИЙ, В’ячеслав ДАРПІНЯНЦ, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк стверджує, що Укртелеком заганяють в борги, щоб продати за заниженою вартістю

Валентина Семенюк: У випадку з НЗФ збитки держави треба рахувати починаючи з 2003 року

10 секунд на читання

В інтерв’ю Контрактам голова ФДМУ Валентина Семенюк розповіла про те, що:

1) ставки на оренду держмайна підвищаться не раніше ніж 1 січня 2007 року

2) повернення НЗФ державі блокує Мін’юст

3) на посаді прем’єра Тимошенко працювала не як чиновник, а як комерсант

4) почувається поруч з ліберальним урядом як лящ на сковорідці

Орендний потяг

Ви ініціювали підвищення ставок на оренду держвласності. Які ринкові наслідки матиме реалізація цієї ініціативи?

— Фонд держмайна України запропонував затвердити формулу, за якою, на наш погляд, треба розраховувати орендні ставки. Про якісь конкретні цифри я не говоритиму, доки Мінекономіки не надасть відповідної резолюції щодо нашої ініціативи. Можу сказати лише, що рівень ставок залежатиме від собівартості об’єкта і вартості землі, на якій він розташований. Раніше вартість землі в розрахунок не включалася. Це, на нашу думку, неприпустимо. Не може ціна оренди приміщення в центрі Києва бути такою самою, як і в якомусь райцентрі. Якщо Кабмін прислухається до наших пропозицій, розміри орендних ставок зміняться, але станеться це не раніше ніж 1 січня 2007 року.

Чому ініціатива змінити орендні ставки виникла саме зараз?

— 43 100 об’єктів держава здає в оренду, з них 23 700 підприємств, які контролює ФДМУ. Зараз є стала тенденція — підприємці орендують державні об’єкти, роблять косметичні ремонти і, посилаючись на право викупу, викуповують майно. Вартість землі під час визначення викупної ціни не враховується. Існують й інші схеми. Наприклад, підприємці орендують частину цілісного майнового комплексу, а користуються всіма його площами. Такі випадки є типовими для оренди в Києві та Криму. При цьому керівники орендованих об’єктів зазвичай є простими виконавцями. Ми з’ясували, що в процесі реорганізації безліч об’єктів стали майже приватними — ціни орендної плати за користування ними встановлювалися окремими рішеннями Кабміну в розмірі аж... 1 грн на рік. Тільки-но я зачепила проблему орендних ставок, розпочалися проблеми з фінансуванням ФДМУ, погрози працівникам, спроби скоротити штат працюючих.

Хто почав на вас тиснути?

— Зокрема й ті, хто зараз перебуває при владі.

Наскільки зростуть бюджетні надходження, якщо Кабмін підтримає вашу ініціативу?

— Жодних коментарів, доки відповідна методика розрахунків не затверджена. Торік ми перевиконали план з орендної плати на 70%, але наступного року ці надходження можуть зменшитися. Причина — знову ж таки — оренда з викупом.

На практиці ефективність методики розрахунку ставок залежатиме від якості оцінки об’єктів. Які гарантії, що підвищення ставок не здійснюватиметься вибірково?

— Раніше в Україні працювало одне об’єднання оцінників під дахом на вул. Банковій. Зараз стимулюється конкуренція об’єднань оцінників. Уже працює спостережна рада, до складу якої входять представники різних громадських організацій оцінників. Фактично вони контролюють один одного, і між ними не може бути змови.

Крім того, ми створили реєстр — усі оцінники внесені до єдиної комп’ютерної бази даних. І для нас не є проблемою побачити, яким чином і як оцінив певний об’єкт той чи інший оцінник, у який термін виконав роботу, скільки грошей на цьому заробив тощо. Зрозуміло, що система недосконала, але незабаром, із загостренням конкуренції, оцінники будуть змушені дорожити своїми брендами і оцінюватимуть майно адекватно.

Завислі акції

Хто зараз отримує дивіденди за акціями НЗФ, які мали повернутися до держави?

— Ніхто. Повернення акцій НЗФ до держави для мене — це справа честі. Питання про те, у якій спосіб здійснюється приватизація цього об’єкта, я порушила на засіданні контрольної комісії ВР ще 20 березня 2003 року. Завдяки моєму поданню 14 лютого 2005 року Печерський суд м. Києва наклав арешт на активи НЗФ. Це дало можливість повернути НЗФ державі всупереч інтересам і Пінчука, і Коломойського. Потім до розгляду цього питання підключилося Міністерство юстиції, суди почали приймати неоднозначні рішення.

Фонд держмайна України став відповідачем у цій справі. А проблема, власне, зводиться до тієї частини судового рішення, в якій ідеться про спосіб повернення акцій. Ми, посилаючись на Закон про електронний обіг цінних паперів, вже надали суду пояснення з цього приводу — акції на рахунок Фонду держмайна України має перевести не реєстратор, а утримувач. Однак суд цього пояснення не врахував і записав у рішенні, що утримувачем акцій є Славутич-реєстратор. На мою думку, це було зроблено свідомо. Зараз виконавча служба не може перевести акції НЗФ на наш рахунок, а Фонд, відповідно до висновку Мін’юсту, не є власником підприємства, оскільки акції на наш рахунок не переведено.

Як ви пояснюєте заяви прем’єра Юрія Єханурова, який стверджує, що проблема НЗФ полягає у млявості дій ФДМУ?

— Єханурову потрібно це казати, і він це каже. Така в нього роль. Якщо він вважає, що ми діємо мляво, то нехай запитає свого підлеглого міністра юстиції Головатого, чому виконавча служба не перевела акції НЗФ на рахунок ФДМУ.

Хто зараз отримує прибуток від роботи НЗФ?

— Акціонери підприємства. Мені не відомо, хто конкретно. Можу сказати, що ФДМУ від роботи НЗФ поки що не отримав жодної копійки.

А скільки мали отримати?

— Я не рахувала, у мене, повірте, є чим займатися, окрім цього. Загалом можу сказати, що у випадку з НЗФ збитки держави треба рахувати починаючи з 2003 року. А підсумковий рахунок Генпрокуратура має виставити тим, хто продав НЗФ.

На чиєму рахунку перебувають акції НЗФ?

— Утримувачем є Укрексімбанк. Усі державні пакети акцій зараз знаходяться в державних банках. До речі, коли я обійняла посаду голови ФДМУ, ситуація була кардинально іншою — активи держави знаходилися в 23 комерційних банках. Вони цими пакетами користувалися, робили під них займи, а ФДМУ їм за це ще приплачував. При цьому банки нам казали, що рух активів по тому чи іншому держпідприємству є комерційною таємницею.

Чи підігрувала колишній прем’єр Юлія Тимошенко одній зі сторін, зацікавлених у контролі над НЗФ?

— Тимошенко хотіла, щоб я поїхала на збори акціонерів, навіть не маючи на руках рішення суду про повернення пакета акцій державі. Вказівки щодо цього я почала отримувати ще в квітні 2005 року. Геннадій Корбан (особа, наближена до Коломойського) приніс мені папери, згідно з якими ФДМУ начебто є власником 51% акцій НЗФ. Я, своєю чергою, подивилася на рух активів і побачила, що насправді на рахунку ФДМУ акцій немає. Рішення про повернення акцій суд прийняв тільки згодом... Крім того, Тимошенко вказувала мені, кого включити до спостережної ради НЗФ. Вона хотіла, щоб я від імені держави видала доручення заступнику міністра промислової політики пану Грищенку, який мав голосувати на зборах НЗФ, і навіть вказала в дорученні, хто очолюватиме це підприємство — перелік людей додавався, більшість з них асоціювалися з групою «Приват». При цьому відповідне доручення прем’єр-міністра Юлії Тимошенко навіть не було зареєстровано у вихідній кореспонденції Кабміну, цей «документ» мені надіслали факсом. Всупереч закону про документообіг. Але ми ж чиновники, а не комерсанти!..

Тимошенко має непогані шанси обійняти посаду прем’єра. Ви готові працювати з нею?

— Для мене немає різниці, з ким працювати — з Тимошенко чи з Єхануровим, який урізав фінансування ФДМУ (це при тому, що торік ми перерахували до держбюджету 25 млрд грн від приватизації, виконали три з половиною річних плани по дивідендах і майже два по оренді). В будь-якому випадку я діятиму за законом, а не за вказівками.

Не продається

Як розвиватиметься ситуація навколо Укртелекому, якому, з одного боку, підвищують рівень виплати дивідендів, з іншого — нав’язують кредит на розвиток мобільного зв’язку G3?

— Усе це нагадує спроби зменшити ринкову вартість об’єкта. До речі, тільки-но я очолила ФДМУ, як з’ясувала, що відповідно до постанов Кабміну Укртелеком підводять під фіктивне банкрутство. Йдеться, зокрема, про нормативи, які регламентували продаж пакетів акцій UMC. 60% коштів від продажу акцій надійшло до держбюджету, 30% залишили Укртелекому, 10% направили СБУ. При цьому податковий тягар оборудки переклали на держпідприємство.

Прийшов інспектор з районної податкової і застосував штрафні санкції до Укртелекому, який зобов’язали сплатити 274 млн грн пені. Сталося це минулого року. Я, заручившись підтримкою ревізійної комісії, змусила голову спостережної ради Укртелекому звернутися до суду. Позов ми виграли і фактично врятували підприємство від банкрутства. Зараз особи, зацікавлені у приватизації цього підприємства, розробляють нові схеми із заниження його вартості. Особисто я вважаю, що держава не має втручатися в дії Укртелекому — призначили керівника, уклали з ним контракт, сформували спостережну раду і все. Мінфін не повинен коригувати фінансовий план підприємства, а Мінекономіки — забороняти підвищувати тарифи. Управляти великими підприємствами уряд має опосередковано, а не напряму.

Коли буде продано Укртелеком?

— Я його не включатиму до відповідного переліку, доки не буде скасовано закон, який забороняє приватизацію цього об’єкта. Як на мене, варто було б вивчити кон’юнктуру на світовому ринку і вийти на світові біржі з невеличкими пакетами акцій Укртелекому (при цьому контрольний пакет має бути закріплений за державою).

У разі підвищення Газпромом цін на газ Укртелеком, можливо, доведеться оперативно продати. Ви до цього готові?

— Мене до цього намагаються підготувати. Але я вважаю, що вже досить спрямовувати гроші, виручені від приватизації, на гасіння курсових, інфляційних та інших пожеж. Крім НЗФ і Укртелекому в держави фактично не залишилось об’єктів, які можна було б оперативно і вигідно продати.

В інтерв’ю Контрактам міністр фінансів Віктор Пинзеник зауважив, що торік приватизаційний план було виконано виключно завдяки продажу Криворіжсталі. Поясніть міністрові, навіщо ви саботуєте проведення приватизаційних конкурсів?

— Криворіжсталь державі повернув не Пинзеник, а я. Краще б він розповів, куди пішли гроші, отримані від продажу цього заводу. А коментувати заяви особи, яка на початку 90-х років перетворила приватизацію на «малину», мені нецікаво. Нехай це коментує Терьохін. За 14 років приватизації було розтягнуто близько 74% об’єктів держвласності, при цьому в держбюджет надійшло лише 18 млрд грн. У той час як тільки в 2005 році цей показник становив 25,2 млрд грн. Цього року я вкладаюся в приватизаційний план.

Як зміниться перелік об’єктів до приватизації після формування коаліції?

— Я зроблю все можливе, щоб продавалися ті об’єкти, які є для держави обтяжливими.

Чи обтяжують державу порти, керівники яких перебувають у стані перманентного конфлікту з Мінтрансом?

— Приватизація портів заборонена законом. Крапка. Але варто проаналізувати, наскільки ефективно управляють портами, скільки і чиї комерційні структури до них присмокталися у формі СП, прибутки яких осідають в офшорах. На підставі такого аналізу можуть бути зроблені відповідні висновки щодо доцільності приватизації портів.

За припущенням політолога-практика Олександра Волкова, щоб отримати дозвіл ВР на приватизацію Одеського припортового заводу, потенційний покупець готовий викласти до $30 млн. Хто претендує на цей завод?

— Не думаю, що хтось зможе вилучити Одеський припортовий завод зі списку об’єктів, які не підлягають приватизації. Будь-яка ФПГ кістками ляже, щоб конкуренти не отримали об’єкт.

Подейкують, що на цей завод поклав око Борис Березовський...

— Березовському вже дали по носу в Росії, гадаю, що дадуть і в Україні.

Елеватори, що належать ДАК «Хліб України», вже почали розпродувати?

— Підприємство підведене під фіктивне банкрутство. План санації, який передбачає розпродаж елеваторів, розглядали вже кілька разів. На щастя, стаття 5 Закону про приватизацію держмайна забороняє такий підхід до санації. До того ж не треба забувати про держзакупівлі зерна. Якщо ми розпродамо елеватори, то вартість зберігання цього зерна буде на порядок вищою.

Поза законом

Закон про ФДМУ досі не прийнято. Президентське вето — це рішення Ющенка чи його оточення?

— Важко сказати. Згідно з процедурою після прийняття в ВР цей закон надійшов до Кабміну, щоб усі галузеві міністерства висловили свої пропозиції, а потім був поданий на підпис до президента. За моєю інформацією, до останньої версії Закону про ФДМУ ні в кого не було зауважень. Усі зацікавлені відомства з ним погодилися. Що сталося у президентському Секретаріаті, мені не відомо.

А ви можете підняти слухавку і запитати президента, у чому справа?

— Я спілкувалася з президентом у той день, коли він скористався правом вето. Зранку він сказав, що підпише закон, а протягом дня змінив свою думку. Особисто в мене склалося враження, що дехто хоче тримати ФДМУ на гачку. Адже якщо ми реально управлятимемо держвласністю, то зникне потреба у прикритті неефективного управління під дахом галузевих міністерств.

До речі, вам вдалося створити єдиний реєстр держпідприємств?

— Майже. Повні звіти про підконтрольні підприємства ще не склали — Комітет із земельних ресурсів, Міністерство вугільної галузі (прозвітувало лише про 448 об’єктів), Міністерство навколишнього середовища (117 об’єктів), аграрне міністерство відкрило інформацію лише про 64 підприємства з 2346, Мінпаливенерго — про 2 з 118. Складно відкривається НАК «Нафтогаз України», у розпорядженні якого близько 300 000 об’єктів. Їм, напевно, важко інвентаризувати своїх свиней-коней, санаторії-пансіонати та об’єкти незавершеного будівництва. Хоча навіть ДУС прозвітувало про всі об’єкти.

Як ви оцінюєте власні шанси залишитися на посаді після створення коаліції?

— Я соціалістка і почуваюся поруч з ліберальним урядом як лящ на сковорідці. Але це лише стимулює. До недавнього часу ФДМУ окрім того, що продавав об’єкти за вказівкою, займався досить специфічним бізнесом — представники Фонду держмайна не приходили на збори акціонерів підприємств, ігнорували випадки додаткових емісій... Зараз ситуація змінюється. Вельми показовим у зв’язку з цим є приклад Дарницької ТЕЦ — ми отримали інформацію, що там готуються розмити 36% акцій держави, направили на збори акціонерів свого представника, а його... поклали на асфальт працівники міліції. Тепер на забори акціонерів наші представники виїздять з двома-трьома охоронцями, а у випадку з Дарницькою ТЕЦ, щоб повернути втрачене, доводиться вдаватися до судових позовів. Але я працюватиму на посаді голови ФДМУ дуже довго. Мій підхід до приватизації Одеського припортового заводу, Укртелекому, Турбоатому та інших цікавих об’єктів збігається з баченням президента.

---

Кар’єра чиновника

2005 р. — голова Фонду держмайна України

2002 р. — народний депутат України, голова спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації

1998 р. — народний депутат України (від СПУ)

1994 р. — народний депутат України (від КПУ)

1991-1994 рр. — завідувач соціально-економічного відділу Ружинської райдержадміністрації

1990-1991 рр. — секретар Ружинського РК КПУ

1982-1990 рр. — бухгалтер, старший бухгалтер централізованої бухгалтерії управління сільського господарства Ружинського району, головний економіст Ружинської районної планової комісії

1982 р. — закінчила Житомирський сільськогосподарський інститут

1977-1982 рр. — комсомольська робота

1974-1977 рр. — діловод Ружинської селищної ради

1957 р. — народилася на Житомирщині

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар